ЗАКЛИК

Об'єднана редакція періодичних видань Українського товариства сліпих

ГОСТІ З ЧОРНОМОРСЬКОЇ ПЕРЛИНИ

25 жовтня 2017 року до української столиці прибула група одеситів для того, аби зустрітися зі своїми київськими друзями. Це були аматори одеського будинку культури УТОС. Очолювали делегацію голова одеської обласної організації Товариства Олексій Максименко та художній керівник аматорів Геннадій Єшану. Зустріч відбулася у клубі Київського УВП №4 УТОС, однак, окрім працівників цього підприємства, у зустрічі взяли участь і члени інших первинок Києва. Усього у залі зібралося більше двохсот глядачів. У чималенькому приміщені клубу, як то кажуть, не було де яблуку впасти.Але треба віддати належне директору клубу Київського УВП №4 УТОС Ользі Павлівна Бойко, яка одночасно є і головою ВПО підприємства, захід було організовано та проведено на високому рівні.

На початку зустрічі, яка була присвячена Міжнародному дню білої тростини, присутніх вітав заступник Голови ЦП УТОС Михайло Миколайович Новосецький. У своєму виступі він не лише висловив гарні побажання присутнім, але й розповів про важку роботу, яку веде Київська міська організація УТОС, відстоюючи права незрячих у цей нелегкий час. При цьому, попри байдужість і відверте ігнорування низкою посадовців проблем незрячих, Київській міській організації вдалося чимало зробити. «Під час війни не буває легко» – сказав М. М. Новосецький. Ця зустріч для нього була особливою, бо в Одесі йому довелося пропрацювати чимало років і також на Київському УВП №4. Майже чверть століття він був незмінним головою ВПО підприємства. Тепло вітав гостей і господар – директор Київського УВП №4 УТОС Віталій Борисович Химиченко.

Перед присутніми виступила представник Пенсійного фонду, яка розповіла про особливості нового пенсійного законодавства, відповіла на низку питань, які поставили утосівці.

І почалося свято! Аматори з Одеси були неперевершеними і у вокалі, і у гуморі. На початку заходу пролунала «Неаполітанська пісня» на музику з балету П. І. Чайковського «Лебедине озеро»,яку виконав акапельно ансамбль «Фонтан». Імовірно, що оспівуючи славетний італійський порт, одесити думали про рідне місто, яке по праву носить почесне ім’я «Чорноморської перлини».

Ведуча Інна Кіпень проявила не лише непересічні здібності конферансье, але і блискуче декламувала гумореску про свекруху, і навіть виконала славетне танго з фільму «Діамантова рука». Надовго запам’ятаються усім і майстерне виконання сучасних естрадних пісень Світланою Горбачовою і виступ ансамблю «Онуки Брайля» та інші пісні, які виконували гості. Що вже казати про колоритний одеський гумор, яким було прикрашено концерт!

Наприкінці ведуча зазначила, що як і Одеса – Київ місто багатонаціональне, але матір’ю для всіх є ,звичайно, Україна та запропонувала усім заспівати славетну «Червону руту». Усі присутні отримали багато позитивних емоцій, а також і подарункові набори від КМО.

Проводжаючи гостей, кияни запрошували їх приїздити ще, і, звичайно, одесити, які відомі своєю гостинністю, не залишились у боргу і запросили до себе киян літечком, коли до наших країв повернеться тепло і усіх покличуть лагідні хвилі Чорного моря.

Євген Познанський,«Промінь»

Відео Юлій Тонкоглас

Share Button

Рівнянка стала чемпіонкою світу з дзюдо

Національна паралімпійська збірна команда України з дзюдо посіла перше місце серед жінок та третє командне місце на Кубку світу (IBSA Judo World Cup Tashkent 2017) серед спортсменів з ураженням зору, який проходив в Ташкенті. Про це повідомляє прес-служба Національного комітету спорту інвалідів України.

Рівнянка Юлія Галінська
«Золото» принесла команді дворазова бронзова призерка Паралімпіад у Лондоні-2012 та Ріо-2016 – рівнянка Юлія Галінська (48 кг), вигравши у фіналі у своєї споконвічної суперниці – представниці національної паралімпійської збірної команди Німеччини.

 

Джерело: http://ritm.tv

Share Button

У МАКДОНАЛЬДЗ З’ЯВИЛОСЬ МЕНЮ ШРИФТОМ БРАЙЛЯ

Відтепер у кожному ресторані МакДональдз в Україні вже доступне меню шрифтом Брайля. Завдяки цій ініціативі відвідування закладів стане більш комфортним для людей з порушеннями зору, які тепер можуть самостійно ознайомитися з меню і замовити улюблені страви.

Меню шрифтом Брайля у МакДональдзІніціативу з впровадження меню для незрячих людей компанія МакДональдз® реалізувала у співпраці з Українським товариством сліпих, яке допомогло повністю адаптувати та виготовити основне меню закладів шрифтом Брайля.

«В Україні сьогодні близько 80 тис. незрячих людей, а підлаштованих під їхні потреби ресторанів і кафе – поки обмаль. До сьогодні меню шрифтом Брайля у нас замовляли окремі заклади в одному екземплярі.  МакДональдз® став першим мережевим закладом громадського харчування в Україні, який виготовив таке меню для своїх ресторанів Ми радіємо, що для людей з порушеннями зору з’являється більше місць, де вони можуть комфортно провести зустріч або перекусити, маючи уявлення про всі страви, без потреби розпитувати людей у черзі», – зазначив директор Будинку звукозапису та друку УТОС Степан Філіп.

Рішення про впровадження меню шрифтом Брайля було прийнято у відповідь на запит від одного з відвідувачів. «Ми вдячні, що гість звернув нашу увагу на те, як можна вдосконалити обслуговування в наших закладах. В цінностях компанії – створювати рівні можливості для всіх. Тому сьогодні ми з радістю запроваджуємо проект, який допоможе людям з порушенням зору самостійно зробити замовлення та почуватися комфортніше в МакДональдз®», – розповів генеральний директор компанії МакДональдз® в Україні Гжегож Хмелярський.

Share Button

В Ужгороді з’явилась ресторація, яка може запропонувати незрячим відвідувачам меню шрифтом Брайля

Швабська ресторація «Швабенгоф» стала першим закладом громадського харчування в Ужгороді, яка може запропонувати незрячим відвідувачам меню шрифтом Брайля, виготовлене незрячим аспірантом кафедри соціології та соціальної роботи Ужгородського національного університету Олександром Нейметом.

Меню шрифтом Брайля ужгородської ресторації «Швабенгоф»

Share Button

Відбувся концерт «Голоси кохання»

20 жовтня 2017 року в читальному залі Центральної спеціалізованої бібліотеки для сліпих ім. М. Островського відбувся концерт заслуженого артиста України в жанрі естрадного мистецтва Олега Стадніка та Людмили Дворніцької «Голоси Кохання». У концерті також взяли участь запрошені Олегом гості з Дрогобича Олександр та Надія Іванчишини і Людмила Лоюк з Житомира.

Концерт являв собою літературно–музичну композицію, в якій вдало переплелися пісні Олега Стадніка та вірші Людмили Дворніцької, Олександр Іванчишин грав на губній гармошці та розповідав вірш і гумореску, Людмила Лоюк співала акапельно народну пісню та пісню, написану  Олегом Стадніком. А Надія Іванчишина представляла свої вишивки, якими вона займається вже 40 років. Тож, таке різнобарв’я виступів не могло залишити нікого байдужим. Мелодійні, патріотичні пісні Олега Стадніка, світлі щирі закохані вірші Людмили Дворніцької, гарний голос Людмили Лоюк, цікаве виконання Олександра Іванчишина та красиві вишивки Надії Іванчишиної утворили своєрідний букет, який щиро піднесли нам артисти.

Олег СтаднiкОлександр IванчишинЛюдмила ДворнiцькаЛюдмила Лоюк

Share Button

У Сумах вперше встановили звукові світлофори

Світлофорними об’єктами з пристроями звукового супроводу обладнали чотири перехрестя у Сумах. Це має полегшити людям з порушенням зору перетинати вулицю у місцях з пожвавленим автомобільним рухом.

Як розповів кореспонденту «Дня» голова ГО «Ініціативи Слобожанщини» Анатолій Сасса, міська влада розглянула звернення організації з відповідним проханням, посприяла його вирішенню, і зрештою Суми долучилися до переліку міст, де звукові світлофори вже працюють.

Сам Анатолій Сасса має інвалідність по зору, його дружина Дар’я тотально незряча. Вони, як ніхто інший, розуміють проблеми, з якими доводиться стикатися людям, котрі погано бачать. Дехто живе з цим від народження, а до когось така біда може прийти несподівано.

Сумчанин Костянтин Москаленко, котрий втратив зір вже у зрілому віці, розповідає, як складно таким, як він, адаптуватися в соціумі. «Через це багато незрячих просто не виходять з дому, бояться, – говорить він. – Їм важко пересуватися. Встановлення звукових світлофорів у Сумах – важливий крок у справі допомоги таким людям. Крім того, це ще й своєрідне нагадування здоровим, що проблема існує».

Наразі працівники КП «Шляхрембуд» відрегульовують гучність сигналу звукових пристроїв, аби вони не завдавали зайвих незручностей мешканцям прилеглих будинків.

Досі Суми залишалися єдиним обласним центром в Україні, де не було жодного звукового світлофора. При цьому лише офіційно у місті зареєстровано близько 400 осіб з інвалідністю по зору.

Share Button

КЛУБ ДОСТУПНИЙ ДЛЯ ВСІХ

Клуб

13 жовтня цього року до Міжнародного дня білої тростини на Дніпровському УВП УТОС відбулося урочисте відкриття клубу для працівників підприємства та членів Українського товариства сліпих.

За словами першого заступника Голови ЦП УТОС, директора Дніпровського УВП УТОС Сергія Васильовича Кіта, такий клуб був його давньою мрією для доступності та реабілітації людей з інвалідністю по зору. Унікальність клубу полягає в тому, що приміщення, розраховане на сто двадцять місць, облаштоване пандусом та спеціальними направляючими поручнями для орієнтування. У цьому клубі люди з різними нозологіями інвалідності (незрячі, на візках) зможуть влаштовувати концерти, вечори відпочинку,проводити презентації і тренінги тощо.

Цей проект реалізовано завдяки спільним зусиллям Міністерства соціальної політики України, Western NIS Enterprise Fund, Агентства верховного комісара ООН у справах біженців, Фонду соціального захисту інвалідів, АТ «Ощадбанк» та Громадської організації “Всеукраїнська організація інвалідів “Українське товариство сліпих”.

На урочистому заході директор Дніпровського УВП С,В.Кіт зустрічав поважних гостей. Серед них: Президент і головний виконавчий директор Western NIS Enterprise Fund Ярослава Джонсон, менеджер по роботі з інвестиціями Western NIS Enterprise Fund Василь Назарук, голова Дніпровського офісу Агентства верховного комісара ООН у справах біженців пан Мулусеу Мамо, заступник директора Дніпропетровського обласного Фонду соціального захисту інвалідів Володимир Васильович Кузьмин, начальник філії Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» Сергій Миколайович Губанов, в.о. заступника начальника філії Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» з мікро-, малого та середнього бізнесу Олег Володимирович Назарько.

Цей клуб має дійсно велике значення, як для підприємства так і для УТОС в цілому. В той час, коли ,на жаль, багато об’єктів для людей з інвалідністю закриваються або не є доступними і зручними, дуже приємно ,що Дніпровське підприємство зробило велику справу у напрямку безбар’єрності і доступності.

Цей проект високо оцінили представники влади та нашого Товариства. До відкриття клубу на адресу Дніпровського підприємства надійшли вітальні телеграми: від Міністра соціальної політики України Андрія Олексійовича Реви, від Уповноваженого Президента України з прав людей з інвалідністю Валерія Михайловича Сушкевича, від голови Центрального правління УТОС Владислава Миколайовича Більчича.

Наш кор., «Промінь»

Share Button

«НЕСПОКІЙ СЕРЦЯ» РАДУЄ СЕРЦЯ

«Усе дуже цікаво. Дуже яскраві, незабутні враження. Побачити творчість інвалідів різних нозологій, зустрітися із колегами. Наш «Струмочок» вже перемагав на цьому фестивалі у 2013 році. За правилами фестивалю ми не можемо більше претендувати на перше місце у цій номінації, але ми усе ж виступили і тепер отримали звання найкращого колективу»- це слова Оксани Мельничук – симпатичної, доброзичливої жінки, керівника відомого хору «Струмочок» Львівського будинку культури УТОС. Немов яскраві квіточки нас обступають її дівчата, у гарних народних костюмах, а зі сцени ллється весела гуцульська музика народного колективу, який очолює ще один переможець – незрячий музикант Юрій Дмитрович Паучек. Схиляюся перед іконою з бісеру, яку створили вмілі руки галичанина Івана Вінціва – члена Президії Стрийської районної ради людей з інвалідністю. «Колискова янголів»- прекрасний твір, який милує око своїми ніжними кольорами, звертає думки до Господа. Та поруч лунає веселий вигук одного з учасників: «Юрій Анатолійович! Чим сьогодні порадуєте? Новеньке є?»- він помітив відомого Харківського барда Юрія Чайку, який також у залі. Це – Всеукраїнський (відкритий) фестиваль творчості інвалідв «Неспокій серця», який вже вчетверте проводить ВГО «Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів» на чолі з відомим громадським діячем, науковцем, спортсменом В. Б. Петровським. У фестивалі взяли участь майже сто митців з усіх регіонів України. Співголовами оргкомітету фестивалю разом із В. Б. Петровським є герой України, президент НАН Б.Є. Патон,

Народний артист України Б.М. Бенюк, Голова бюро ЮНЕСКО «Освіта дорослих України» С.І. Болтівець. Митці змагалися у таких номінаціях як:
«Декоративно-ужиткове мистецтво»; «Художня творчість»; «Театральне мистецтво»; «Літературна творчість»; «Фотографія»; «Моделювання і дизайн» (в тому числі комп’ютерний); «Наукова творчість» (культурологічні, мистецтвознавчі, історичні студії, інноваційні технології). Окремою номінацією була номінація «Перемога!» (Спеціальна номінація, учасниками якої можуть бути тільки інваліди 1 групи з найскладнішими формами інвалідності. В ній не передбачається переможців. Всі учасники, які мистецтвом ведуть боротьбу з власною недугою, нагороджуються спеціальними призами). Дитячі номінації. Окрім того, у кожній номінації діяли підномінації, які дозволяли краще класифікувати та оцінити усі види творчості. Кожна під номінація має три призові місця.

Це фестиваль, у якому беруть участь інваліди різних нозологій. Нам особливо приємно відзначити, що серед переможців і дипломантів і цього разу, як і завжди, було чимало утосівців. Це і вище згадані львівський хор «Струмочок», і вокалісти Н. М. Волошина, О. Й. Сема, поети В. Д. Врублевська та Є. В. Познанський і ще багато інших.

Урочистий гала-концерт та нагородження переможців ропочався 13 жовтня. Перша частина Свята відбулася у київському музеї Тараса Шевченка. В. Б. Петровський тепло вітав усіх переможців, побажав їм нових успіхів та творчих звершень, які безумовно є внеском у культуру нашої Батьківщини. Окрасою свята стала презентація аудіо-альмонаха «Світ у слові», до якого увійшли вірші сучасних поетів України. Презентацію проводив упорядник альманаху відомий поет Геннадій Горовий, член НСПУ та НСЖУ.
Особливістю аудиторії була її надзвичайна доброзичливість одне до одного. Усі виступи тепло віталися. Наприкінці дня пройшов майстер-клас барда Юрія Чайки.

14 жовтня святкування перемістилося до Київського діагностичного центру радіаційної медицини. Це був день, коли православні українці святкують велике Свято Покрова Пресвятої Богородиці, яке водночас є святом захисників України усіх часів. Лунали патріотичні пісні та поезії. Чимало задоволення отримали присутні від патріотичних пісень, які виконав сам В. Б. Петровський. Переможців вітали відома письменниця, перша авторка сценарію фільму «Поводир» Ірен Роздобудько, бард Ігор Жук. Звертаючись до всіх учасників В. Б. Петровський сказав: «Я дуже сподіваюся, що вам було цікаво, що ви заоволені, інакше не було б сенсу організовувати та проводити будь-які подібні заходи». Безумовно, усі учасники отримали багато позитивних емоцій, ще раз перевірили свою творчу майстерність, отримали величезний стимул для подальшого творчого розвитку. І, звичайно, усі щиро дякували Володимиру Борисовичу Петровському та його дружині і невтомній помічниці Світлані Юріївні Петровській та іншим організаторам, які, попри скруту сьогодення, усе ж зуміли провести таке свято мистецтв, яким став четвертий «Неспокій серця». Нехай же добрі серця цих людей будуть здорові ще багато років і битимуться у пришвидшеному темпі лише від радості.

Тезей, «Промінь».

Share Button

«ЗАГОВОРИ, ЩОБ Я ТЕБЕ ПОБАЧИВ»

Усім шанувальникам сценічного мистецтва нашої країни добре відомий Київський академічний драматичний «Театр на Подолі» на чолі з його засновником і незмінним керівником Віталієм Малаховим. Однією з найкращих особливостей цього колективу є плідна співпраця з незрячими киянами, зокрема з групою «Творчі ініціативи». Пропонуємо вашій увазі розповідь про спільний концерт акторів театру та незрячих поетів столичного регіону, присвяченого Дню білої тростини.
І ось – 17 жовтня. У фойє нового приміщення театру нас тепло зустрічають співробітники, на чолі з режисером Олександром Фоменко. Він розповідає гостям історію «Театру на Подолі» та про зведення приміщення, у якому ми знаходимося.
«Театр на Подолі» бере свій початок з 1987 року, і пройшов довгий, цікавий шлях. Нове приміщення театру на Андріївському узвозі було зведено і подаровано місту Києву корпорацією «Рошен». Виступ незрячих поетів Київщини разом із акторами театру – перший публічний захід у новому приміщенні.
Проходимо до зали. Перш, ніж почати наш спільний концерт,Олександр Фоменко запрошує усіх гостей оглянути сцену,показує усе її облаштування, куліси, реквізити, який буде використано під час вистав. Задня стінка сцени являє собою великий білий екран і на ньому світяться слова Сократа: «Заговори, щоб я тебе побачив». Ці слова – офіційна назва заходу, що має розпочатися. До речі, екран та куліси можуть бути використані з метою різних спецефектів, – одна з переваг нового, сучасного облаштування сцени, переваги якого були наочно продемонстровані у ході концерту.
Час починати концерт. На сцені залишаються поети та актори, які їм допомагатимуть, а глядачі та Олександр Фоменко переходять до партеру, але режисер продовжує керувати концертом, одночасно майстерно виконуючи обов’язки тифлокоментатора.
До мікрофона запрошують керівника групи «Творчі ініциативи» Олену Василенко. Вона щиро дякує колективу театру, який вже давно співпрацює із «Творчими ініціативами», завжди йде назустріч незрячим і вже не вперше проводить спільні заходи з незрячими. Але такий концерт, з виступами стількох здібних поетів, відбувся вперше. Закінчила свій виступ Олена Василенко, продекламувавши віршований вступ до цього концерту, написаний одним із учасників- Євгеном Познанським:

Який він гарний, кольоровий світ,
Мов жезл красуні- лагідної феї,
Хай не очима, а лише душею
Ти бачиш цей казковий дивоцвіт.

Душа побачить різнії віки,
Всі почуття, усі країни й землі,
І ти малюєш словом, наче пензлем,
І квітнуть для усіх твої рядки.

І почалося справжнє свято поезії та музики. М’яким добрим гумором дитинства віяли рядки Світлани Проніної. Блискуче виступив член Національної Спілки письменників України Геннадій Горовий, який у короткому виступі зміг показати майстерність у різних жанрах поезії, чудово виконавши три власних поезії, перша з яких присвячувалася дітям, друга була філософською, а третя – ліричною.

Справжнє задоволення отримали присутні від ліричних поезій поетеси, невтомної активістки «Творчих ініціатив» Валентини Братчанської. Мала успіх і лірика Марії Фоміної. Обухівчанка Наталія Шкіринкова також порадувала присутніх дуже романтичними рядками. Досвідчений поет Віталій Грибинюк також подарував чудові поезії , присвячені найкращому з людських почуттів.Усіх зворушила «Дитяча молитва» Олени Мельниченко.
Людмила Машталер блискуче виконала власний вірш, присвячений волонтерам сучасної України. Вірш поетеси Валентини Врублевської «Молитва», яка не змогла особисто бути присутньою у залі, виконала талановита артистка Ганна Тамбова. Дружньо вітали присутні рядки Миколи Криндача, сповнені влучними докорами безвідповідальним політикам, які ведуть Батьківщину та увесь народ до прірви.
При цьому виступ кожного поета супроводжувався музичними ефектами та демонстрацією слайдів, які були дуже вдало підібрані господарями і допомагали посилити враження від поезій. Окрім поетів, у дійстві брали активну участь і співаки. Популярні пісні, присвячені захисникам України, майстерно виконували Руслан Іщенко та Сергій Велку. Великий успіх мали авторські пісні Наталії Кащенко.
У другій частині концерту своє мистецтво дарували актори «Театру на Подолі». Своєрідним містком, що поєднав першу та другу частину концерту стало майстерне виконання актором «Театру на Подолі» Костянтином Темляком вірша Євгена Познанського «Я в веках заблудился».Далі господарі подарували нам уривки з вистав «Мати», «Шоу про Шоу».
Загальний захват викликала артистична майстерність акторів та актрис Тетяни Печенкіної, Ігоря Волкова, Мирослава Павличенко, Сергія Грімина, Юрія Філіпенко,Володимира Кузнєцова. Олександри Пашкової та Тетяни Тамбової.
Наприкінці заходу до присутніх приєднався сам Віталій Малахов, який надзвичайно тепло вітав нас і запевнив, що хороша традиція співпраці очолюваного ним творчого колективу з незрячими митцями буде продовжуватися і надалі. Можемо не сумніватися, що так воно і буде. Щиро дякували усі ми «Театру на Подолі» чудові рядки якому присвятила Олена Мельниченко.
Любимому театру стихи я посвящаю.
Любимому театру в любви я признаюсь.
Все образы актеров невольно оживают
И кто есть кто на сцене, судить я не берусь.
Актеры несравненные, а так же их герои-
Вы в жизни и на сцене несете позитив.
В театре нас встречают с распахнутой душою.
Поклон вам самый низкий от «Творческих инициатив».

«Заговори, щоб я тебе побачив» – сказав давній філософ. І чим більше буде таких заходів, тим краще будемо бачити ми одне одного.

Євген ПОЗНАНСЬКИЙ,«Промінь».

Share Button

«Я ЛЮБЛЮ СВОЮ КРАЇНУ, Я ЛЮБЛЮ СВОЇХ ЛЮДЕЙ!»

«Прийшов. Побачив. Переміг». Так, колись, ще до Різдва Христового, Юлій Цезар повідав про одну зі своїх перемог. Але саме такою блискучою перемогою аматорів Житомирського УВП став їх виступ у столиці, на Київському УВП №2, який відбувся12 жовтня. Попри те, що погода того дня у столиці була по-справжньому осінньою та похмурою, але послухати гостей з Житомира на УВП №2 завітали не лише співробітники цього підприємства, а й утосівці, які працюють на інших підприємствах столиці. І нікому з них не довелося пошкодувати!
На початку гостей з Житомира та глядачів тепло привітав директор Київського УВП №2 О.Р.Віньковський.
І полилася дзвінка українська пісня, яку майстерно виконував житомирянин Антон Сайко, який до того ж блискуче виконував обов’язки звукорежисера гостей.
Оригінальним був сценарій заходу. Ось вже глядачів вітає ведуча – Солоха зі славетної «Ночі перед Різдвом» М.В.Гоголя. Та довго розмовляти із аудиторією їй не випадає, бо майже одразу до неї приходить добрий її знайомий – дяк Осип Никифорович – з того ж твору. Солоха за словом у кишеню не лізе, спілкуючись із цим гостем, але ось з’являються баба Параска та баба Палажка немов зі сторінок І. С. Нечуя-Левицького. Бідний Осип Никифорович поспішає заховатися і правильно робить, бо Параска із Палажкою, як і завжди, починають справжню війну між собою. Багато справжнього українського гумору, дотепних жартів почули ми у цей день.

Але у захваті були не лише від драмгуртківців гостей з Житомира. Солов’їний спів вокального ансамблю «Гармонія», гра дуету баяністів «Душа баяну», поезія поетеси Ніни Лаврегі, які виконувала сама авторка, усі ці та багато інших номерів ,були однаково вдалими та цікавими.

Глибоке враження залишила композиція з віршів класика сучасної української поезії Ліни Костенко.
Щиро дякував гостям за їх мистецтво заступник директора УВП №2 В.В.Романюк.
А на прощання гості заспівали чудову пісню «Україна-вишиванка».
– Я люблю свою країну,я люблю її людей!
Дзвеніли чудові жіночі голоси і радісно вітали їх зал. І вірилося, що у країні, де є такі гарні, талановиті люди ,дійсно, усе буде гаразд.

Євгеній Познанський,«Промінь».

Share Button