Об'єднана редакція періодичних видань Українського товариства сліпих
Для фільмів записали аудіодискрипцію – це додатковий коментар до стрічки, який пояснює незрячій людині, що саме відбувається на екрані. Скоро усі адаптовані фільми завантажать на сайт Української Спілки Інвалідів.
13-15 листопада 2018 року у готельному комплексі «Верховина» у передмісті Києва відбувся Всеукраїнський семінар-тренінг «Переваги та недоліки впровадження інклюзивної освіти для дітей з глибокими порушеннями зору», організаторами якого виступили Національна Асамблея людей з інвалідністю України, Всеукраїнська громадська організації людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії», МБО «Німецько-українська партнерська мережа» та Харківська громадська організація «Центр реабілітації молодих інвалідів та членів їх сімей «Право вибору» в партнерстві з Асоціацією тифлопедагогів України.
Семінар був спрямований на обговорення позитивних та негативних прикладів інклюзивного навчання дітей з порушеннями зору, впровадження новітніх технологій та програм у інклюзивній освіті, роль спеціальних шкіл і навчально-реабілітаційних центрів для незрячих та для слабозорих дітей у нинішніх реаліях.
Участь у семінарі взяли представники Міністерства освіти і науки України, спеціальних шкіл і навчально-реабілітаційних центрів для незрячих та для слабозорих дітей, шкіл в яких впроваджується інклюзивна освіта, видавництв, які займаються виданням літератури шрифтом Брайля, громадських організацій, які опікуються людьми з порушеннями зору, а також батьки дітей з порушеннями зору.
У рамках семінару було проведено круглий стіл на тему: «Виклики часу – стандарти видання книг для людей з важкими порушеннями зору в Україні». Учасники круглого столу обговорили сучасні стандарти підготовки та видання книг для незрячих і слабозорих дітей. Закордонним досвідом поділився консультант відділу публікацій Консультаційно-інформаційного сервісно-текстового центру при Баварському союзі сліпих та слабозорих Олександр Павкович.
Примірні переліки корекційних засобів навчання та реабілітаційного обладнання для дітей з порушеннями зору учасники семінару обговорили з головним спеціалістом Відділу освіти дітей з особливими потребами Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України Дмитрієвою-Заруденко Юлією Володимирівною.
Крім цього учасники семінару ознайомились з діяльністю громадських організацій, які опікуються людьми з інвалідністю по зору, у сфері сприяння у реалізації права на освіту дітьми з інвалідністю по зору, а також ознайомились з досвідом батьків, діти яких маючи інвалідність по зору є залученими до процесу інклюзивного навчання.
Цікавою розважально-пізнавальною програмою відзначили Міжнародний день сліпих (13 листопада) на Київському УВП №2. Захід проходив 14 листопада у залі підприємства. Керівництво підприємства на чолі з директором А. Р. Вінковським розробило оригінальну програму. Усім гостям свята було запропоновано взяти участь у вікторині, питання якої були присвячені незрячим, видатним особистостям, яким втрата зору не завадила досягнути висот у мистецтві та літературі, важливим подіям з історії становлення та розвитку руху за права сліпих, а інколи вимагли не тільки знань, але і кмітливості, вміння мислити логічно. Розробили ці цікаві та дотепні запитання заступник директора УВП №2 В. В. Романюк та Ірина Фролова. Вікторина проходила у три тури, які чергувалися з виступами артистів художньої самодіяльності, а також гостей – аматорів з столичного УВП №4. Співали Тетяна Борисенко, Тамара Юрасинець, Юрій Каменькович, Олексій Вишневський, Євген Науменко, Віталій Головченко, гарно декламувала Оксана Прищепа. Відповідно до правил кожен глядач, який знав відповідь на запитання, що пролунало, мав назватися і після цього дати свій варіант відповіді. Якщо відповідь була невірною тоді відповісти пропонували іншим бажаючим. Окрім того, кожен з учасників міг запропонувати своє запитання залу, вірна відповідь на яке нагороджувалася так само, як і відповідь на запитання самої вікторини – цукеркою. Той, у кого на кінець гри набиралася найбільша кількість цукерок, тобто вірних відповідей, ставав переможцем.
Майстерно, зі справжнім шармом, вела гру ведуча Яна Колінько.
Запитання були цікаві і різноманітні. Наприклад, на честь якого видатного поета Англії названо мовний тренажер, якийдопомогає незрячим у вивченні клавіатури комп’ютера? Вірна відповідь – на честь Мільтона, бо цей видатний англієць написав свій найвідоміший твір «Втрачений рай» вже після того, як втратив зір. Або таке:у книзі одного японського автора розповідається про те, що незрячі американці на початку минулого сторіччя нерідко, під час розмови з малознайомою людиною, намагалися торкнутися її голови. А для чого саме? Вірна відповідь – для того, аби перевірити чи не є їх співрозмовник негром. Бо расизм у Сполучених Штатах тих часів був дуже розповсюджений, а жорстка кучерява шевелюра одна з найтиповіших ознак африканців, яка безпомилково вказувала на расову приналежність людини,навіть тому, хто не бачить кольору шкіри.
До речі, вірні відповіді на ці запитання, а також і на низку інших дав поет та журналіст Євгеній Познанський, який і посів перше місце. На другому місці – бібліограф Центральної бібліотеки УТОС ім. М. Островського Олександр Бурчак. Третє місце посіла талановита молода киянка, журналістка Леоніда Пономарьова. Подарунки від організаторів свята отримали не лише переможці, але і учасники, які посіли четверте та п’яте місця, а також учасниця, яка поставила найбільш цікаве запитання.
По завершенні гри присутніх почастували чаєм та кавою з солодощами. А головний подарунок від керівництва УВП №2 для усіх активних незрячих мешканців столиці ще попереду. Бо на запитання чи не плануєте ви зробити цю гру до дня незрячих традиційною? Директор УВП №2 А. Р. Вінковський відповів:
– Звичайно, так. Головне, щоб було якомога більше активних, ерудованих людей, яким це цікаво. Які люблять активний інтелектуальний відпочинок.
І хоча усім нам зрозуміло, що Міжнародний день незрячих це не свято, але веселий, святковий настрій був в усіх, хто відвідав цей захід.
Тезей, «Промінь»
12 листопада 2018 року під головуванням заступника Міністра інфраструктури Юрія Лавренюка відбулась нарада з питань доступності залізничного транспорту та об’єктів залізничної інфраструктури для осіб з інвалідністю. У нараді взяли участь представники Міністерства соціальної політики, ПАТ «Укрзалізниця», Уповноваженого Президента України з прав людей з інвалідністю, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Національної Асамблеї людей з інвалідністю України, ВГО «Асоціація осіб з інвалідністю – спинальників України» , ВОІ «Українське товариство сліпих», ВОІ «Українське товариство глухих», ГО «Всеукраїнське об’єднання осіб з інвалідністю «Група активної реабілітації» та інші.
Учасники наради обговорили стан доступності залізничного транспорту та об’єктів інфраструктури для осіб з інвалідністю, зокрема обладнання пандусами залізничних вокзалів України, пристосованості пасажирських пішохідних переходів через залізничні колії, можливості бронювання та придбання особами з інвалідністю квитків на залізничний транспорт за пільговою вартістю через он-лайн сервіси Укрзалізниці та аналіз рухомого складу обладнаного для осіб з інвалідністю.
Юрій Лавренюк наголосив на важливості порушеного питання для Міністерства інфраструктури: «Ми вже мали нараду щодо якості обслуговування людей з інвалідністю в аеропортах України. Поставлені задачі виконуються і ми вже маємо позитивні результати. Сьогодні я хочу, щоб ми спільно обговорили всі проблеми доступності залізничного транспорту для осіб з інвалідністю і напрацювали рішення з усунення недоліків у короткостроковій, середньостроковій і довгостроковій перспективі. В Міністерстві інфраструктури створено Робочу групу з питань доступності для осіб з інвалідністю транспорту, об’єктів транспортно- дорожньої інфраструктури та поштового зв’язку. До складу робочої групи увійшли представники підрозділів, служб, адміністрацій підприємств та товариств Мінінфраструктури, Уповноваженого президента України з прав людей з інвалідністю, громадських організацій та інших, які здійснюють роботу у цьому напрямку».
За результатами наради Юрій Лавренюк доручив ПАТ «Укрзалізниця» підготувати загальну інформацію від усіх філій Укрзалізниці, в першу чергу, щодо обласних центрів і найпопулярніших напрямків стосовно доступності вокзалів, залізничної інфраструктури, поїздів та загальної інформації особам з інвалідністю.
«Вся необхідна інформація має бути розміщена на офіційному веб-сайті Укрзалізниці. Окрім того, в оголошеннях прибуття/відбуття потягів на вокзалах теж має бути присутня інформація про те, який вагон у поїзді обладнаний для осіб з інвалідністю. Все це повинно бути зроблено вже найближчим часом. Співробітники Укрзалізниці мають пройти спеціальні тренінги щодо взаємодії з особами з інвалідністю. Мають бути розроблені типова інструкція, яка буде обов’язкова до виконання, і ті, хто її буде порушувати – будуть притягуватись до дисциплінарної відповідальності. Також, мають бути розроблені спеціальні відеоролики і посібники. Ми маємо забезпечити безперешкодний доступ осіб з інвалідністю до залізничної інфраструктури і транспорту та створити комфортні умови для перебування таких пасажирів на вокзалах України», – підкреслив Юрій Лавренюк.
Міністерство інфраструктури України
Справжній фурор влаштували у єгипетському Луксорі 14 листопада 2018 року члени жіночої збірної України з пауерліфтингу. В перший змагальний день Чемпіонату світу з пауерліфтингу та жиму лежачи серед спортсменів з порушеннями зору розіграли всі комплекти нагород жінки. Вперше за всю історію чемпіонками світу серед жінок з пауерліфтингу стали вісім українок! До Єгипту змагатись у складі національної збірної прибули як титуловані Ольга Чайковська, Галина Галінська, Василиса Козирєва, так і дебютантки міжнародних змагань Ольга Каплун, Ніна Асєєва, Софо Беруашвілі, Валентина Григор’єва. Лише вдруге приймала участь у міжнародних змаганнях Світлана Коробкова.
Виступ наших дівчат виявився фантастично вдалим на «LUXOR SPORT HALL»! Вісім золотих медалей серед жінок з восьми можливих в активі українок на світовому чемпіонаті з пауерліфтингу. Ще шість золотих медалей та дві срібні здобули українки на Чемпіонаті світу з жиму лежачи у відкритому віковому класі. Три спортсменки з України – Ольга Каплун, Валентина Григор’єва, Софо Беруашвілі стали також переможницями юніорських змагань з пауерліфтингу та жиму. Ольга Чайковська та Галина Галінська додатково відзначились перемогами з триборства та жиму серед жінок-майстрів.
Під час змагань у Луксорі спортсменки збірної України оновили 11 світових рекордів серед жінок!
Нижче публікуємо результати виступу українок на світовому форумі.
Чемпіонат світу з пауерліфтингу та жиму лежачи серед спортсменів з вадами зору
14 листопада 2018 року, м. Луксор, Єгипет
Пауерліфтинг
Жінки
Вагова категорія до 48
1 місце Каплун Ольга (м. Рівне, тренери Андрій Демчук, Вадим Полюхович), сума 253 кг (World Record (WR) (присідання 92,5 кг WR + жим лежачи 50 кг + станова тяга 110,5 кг)
Вагова категорія до 52 кг
1 місце Чайковська Ольга (м. Рівне, тренери Андрій Демчук, Марія Розторгуй), сума 286 кг (92,5+62,5+131 WR)
Вагова категорія до 56 кг
1 місце Козирєва Василиса (м. Слов’янськ, Донецька область, тренери Олексій Позднухов, Ігор Котляров), сума 295 кг (95+65+137,5 WR)
Вагова категорія до 60 кг
1 місце Галінська Галина (м. Рівне, тренери Андрій Демчук, Олександр Фесовець), сума 315,5 кг (110+52,5+153 WR)
Вагова категорія до 67,5 кг
1 місце Григор’єва Валентина (м. Слов’янськ, Донецька область, тренери
Олексій Позднухов, Ігор Котляров), сума 317,5 кг WR (107,5 WR+60+150 WR)
Вагова категорія до 75 кг
1 місце Коробкова Світлана (м. Рівне, тренери Андрій Демчук, Вадим Полюхович), сума 282,5 кг (95+62,5+125)
Вагова категорія до 82,5 кг
1 місце Асєєва Ніна (м. Рівне, тренери Андрій Демчук, Вадим Полюхович), сума 342,5 кг WR (130 WR +70+142,5 WR)
Вагова категорія до 90 кг
1 місце Беруашвілі Софо (м. Львів, тренер Сергій Колосов), сума 335 кг (125+70+140).
Пауерліфтинг
Ветерани
Вагова категорія до 52 кг
1 місце Чайковська Ольга (м. Рівне, тренери Андрій Демчук, Марія Розторгуй), сума 286 кг (92,5+62,5+131)
Вагова категорія до 60 кг
1 місце Галінська Галина (м. Рівне, тренери Андрій Демчук, Олександр Фесовець), сума 315,5 кг (110+52,5+153).
Пауерліфтинг
Юніорки
Вагова категорія до 48
1 місце Каплун Ольга (м. Рівне, тренери Андрій Демчук, Вадим Полюхович), сума 253 кг (92,5+50+110,5)
Вагова категорія до 67,5 кг
1 місце Григор’єва Валентина (м. Слов’янськ, Донецька область, тренери
Олексій Позднухов, Ігор Котляров), сума 317,5 кг (107,5+60+150)
Вагова категорія до 90 кг
1 місце Беруашвілі Софо (м. Львів, тренер Сергій Колосов), сума 335 кг (335+125+140).
Жим лежачи
Жінки
Вагова категорія до 48
1 місце Каплун Ольга (м. Рівне, тренери Андрій Демчук, Вадим Полюхович), жим 50 кг
Вагова категорія до 52 кг
2 місце Чайковська Ольга (м. Рівне, тренери Андрій Демчук, Марія Розторгуй), жим 62,5 кг
Вагова категорія до 56 кг
1 місце Козирєва Василиса (м. Слов’янськ, Донецька область, тренери Олексій Позднухов, Ігор Котляров), жим 62,5 кг
Вагова категорія до 60 кг
2 місце Галінська Галина (м. Рівне, тренери Андрій Демчук, Олександр Фесовець), жим 52,5 кг
Вагова категорія до 67,5 кг
1 місце Григор’єва Валентина (м. Слов’янськ, Донецька область, тренери
Олексій Позднухов, Ігор Котляров), жим 60 кг
Вагова категорія до 75 кг
1 місце Коробкова Світлана (м. Рівне, тренери Андрій Демчук, Вадим Полюхович), жим 62,5 кг
Вагова категорія до 82,5 кг
1 місце Асєєва Ніна (м. Рівне, тренери Андрій Демчук, Вадим Полюхович), жим 70 кг
Вагова категорія до 90 кг
1 місце Беруашвілі Софо (м. Львів, тренер Сергій Колосов), жим 70 кг.
Жим лежачи
Ветерани
Вагова категорія до 52 кг
1 місце Чайковська Ольга (м. Рівне, тренери Андрій Демчук, Марія Розторгуй), жим 62,5 кг
Вагова категорія до 60 кг
1 місце Галінська Галина (м. Рівне, тренери Андрій Демчук, Олександр Фесовець), жим 52,5 кг
Жим лежачи
Юніорки
Вагова категорія до 48
1 місце Каплун Ольга (м. Рівне, тренери Андрій Демчук, Вадим Полюхович), жим 50 кг
Вагова категорія до 67,5 кг
1 місце Григор’єва Валентина (м. Слов’янськ, Донецька область, тренери
Олексій Позднухов, Ігор Котляров), жим 60 кг
Вагова категорія до 90 кг
1 місце Беруашвілі Софо (м. Львів, тренер Сергій Колосов), жим 70 кг.
Абсолютна першість серед жінок за формулою Вілкса
Пауерліфтинг
1 місце Галінська Галина – 366,106 б.
2 місце Чайковська Ольга – 359,216 б.
3 місце Козирєва Василиса – 351,05 б.
Жим лежачи
2 місце Чайковська Ольга – 160,925 б.
3 місце Козирєва Василиса – 152,469 б.
Щасливою для українок виявилась єгипетська земля. Завдячуючи результатам праці тренерів та спортсменів Державний Гімн України на церемонії нагородження найкращих спортсменів світу у Луксорі фактично лунав безперервно. Беззаперечною стала перемога жіночої збірної України у командному заліку.
14 листопада 2018 року сміливо можна назвати Днем України на Чемпіонаті світу з пауерліфтингу та жиму лежачи серед спортсменів з порушеннями зору!
Ось як прокоментували результати своїх виступів українки:
Валентина Григор’єва: «У складі збірної країни сьогодні дебютувала на міжнародних змаганнях, тому доклала всіх зусиль, щоб виправдати довіру тренерського штабу національної команди. Дуже радію, що перемогу на чемпіонаті світу вдалося прикрасити трьома світовими рекордами. Хотіла би висловити слова вдячності особистим тренерам Ігорю Котлярову та Олексію Позднухову, старшому тренеру збірної Андрію Демчуку та лікарю національної збірної Ігорю Кобилянському. Звичайно, передаю вітання всім рідним та близьким, та дякую їм за постійну підтримку. Завтра розпочинають свій виступ на чемпіонаті світу чоловіки, тому бажаю нашим друзям по національній збірній України успіхів. В мене є причина для подвійного хвилювання, адже завтра на єгипетський поміст вийде змагатись мій рідний брат Євген Бабенко.»
Ніна Асєєва: «Перед змаганнями дуже хвилювалася, але після виконання першої спроби на помості вдалося впоратися з емоціями і успішно пройти змагальний марафон. Дякую своїм тренерам Андрію Олександровичу Демчуку та Вадиму Олександровичу Полюховичу за все!»
Галина Галінська: «Для мене немає кращої нагороди, ніж миттєвості, коли лунає Гімн нашої країни на честь перемоги українських спортсменів на найпрестижніших змаганнях. А сьогодні в Єгипті був наш день. Дуже радію за всю нашу команду. Вісім українок повернуться додому з золотими медалями чемпіонату світу з пауерліфтингу серед спортсменів з вадами зору. Це неймовірний результат! Дякую тренерам за їх нелегку працю, всій нашій дружній збірній за підтримку! Сьогоднішній результат – наша спільна перемога.
Паралельно з Чемпіонатом світу з пауерліфтингу у Португалії на Чемпіонаті світу з дзюдо серед спортсменів з вадами зору розпочали боротьбу українці. Бажаю успіхів нашій команді та з нетерпінням та великим хвилюванням чекаю новини з Португалії, адже у ваговій категорії до 48 кг виступатиме моя донька Юлія. Сподіваюсь, що дзюдоїсти приймуть переможну естафету від пауерліфтерів та Гімн України лунатиме раз по раз на честь перемог наших співвітчизників на різних континентах.»
15 листопада у другий змагальний день Чемпіонату світу з пауерліфтингу та жиму лежачи серед спортсменів з порушеннями зору на поміст вийдуть чоловіки вагових категорій 56 кг, 60 кг, 67,5 кг, 75 кг, 82,5 кг. Український пауерліфтинг в вищеперерахованих категоріях представлятимуть наступні атлети: Шаульський Володимир (вагова категорія до 56 кг, м. Слов’янськ, Донецька область), Драний Володимир (вагова категорія до 60 кг, м. Слов’янськ, Донецька область), Романюк Юрій (вагова категорія до 67,5 кг, м. Слов’янськ, Донецька область), Куруоглу Володимир (вагова категорія до 67,5 кг, м. Мелітополь, Запорізька область), Куров Роман (вагова категорія до 75 кг, м. Рівне), Набухотний Роман (вагова категорія до 82,5 кг, м. Сарни, Рівненська область), Бабенко Євген (вагова категорія до 82,5 кг, м. Слов’янськ, Донецька область).
Джерело: Николай Колтаков
13 листопада 1745 року у Франції народився Валентин Гаюї – відомий педагог, який заснував у Парижі і Петербурзі декілька шкіл і підприємств для незрячих. За рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я саме ця дата відзначається як Міжнародний день незрячих.
До XVIII століття світ не знав навчальних закладів для незрячих. Валентин Гаюї вперше продемонстрував свій метод навчання незрячих, за допомогою придуманого ним шрифту. У 1784 році в Парижі без підтримки уряду та благодійних товариств, на свої власні кошти в своєму власному будинку він відкрив першу в світі школу для сліпих дітей під назвою «Майстерня трудящих сліпих». Першим учнем Валентина Гаюї був підібраний на церковній паперті хлопчик Франсуа де Лезюер. Потім в школу поступили ще 11 його безпритульних однолітків.
Навчання та виховання незрячих дітей Валентин Гаюї поставив на наукову основу. Він розробив рельєфно-лінійний шрифт «унціал». Цей шрифт отримав назву від латинського слова, що означає «рівний по довжині одній унції». Це були великі рівні літери, видавлені рельєфом на щільному папері. Головне достоїнство «унціала» полягало в тому, що за допомогою цього шрифту можна було навчати незрячих дітей читанню і друкувати книги для незрячих. Шрифт був пересувний, і це допомагало сліпим дітям робити набір потрібного тексту. Крім цього Валентин Гаюї сконструював прилади для сліпих і матриці для виготовлення рельєфних наочних посібників, географічних карт і глобусів. Цьому ремеслу він навчав і своїх вихованців. Ідея створення книг для сліпих також належить Валентину Гаюї.
Не дивлячись на величезні матеріальні утруднення, Валентин Гаюї побудував при школі друкарню і надрукував в ній декілька книг рельєфно-лінійним шрифтом – «унціалом». Це були перші книги для сліпих. За книгами Валентина Гаюї незрячі навчалися аж до винаходу Луї Брайлем шрифту рельєфного шестіточія. (У 1829 році француз Луї Брайль – вихованець Паризького національного інституту для незрячих дітей розробив універсальну систему рельєфно-точкового шрифту, що знайшов розповсюдження у всіх країнах світу).
У 1803 році Валентин Гаюї отримав пропозицію російського імператора Олександра I відкрити в Санкт-Петербурзі навчально-виховний заклад для незрячих. У 1807 році Олександром I були затверджені Статут, штати і бюджет Санкт-Петербурзького інституту робочих сліпих. У пам’ять про перших зачинателів перших навчальних закладів для незрячих в світі і відзначається Міжнародний день незрячих.
Табличка в старця коло ніг:
ПОДАЙТЕ ЩОСЬ СЛІПОМУ.
Люд в шапку кидав, хто що міг,
Нещасному слабому.
Прохожий коло старця став,
Щоб милостиню дати,
Купюру з гаманця дістав
І напис став читати.
– Убогий, – мовив, – твій дохід!
Залянувши в скарбничку.
– Твій напис замінити слід…
Узяв до рук табличку,
Слова якісь там змудрував,
Поставив жирну крапку
Та й зник, а старець грошей мав
На вечір повну шапку.
Порахувати – ого-го!
Незрячий мав мороки!
Ба! Враз рятівника свого
Впізнав ледь чутні кроки.
– Впаду, – сказав, – до твоїх ніг,
Дозволь лиш запитати,
Скажи мені, чудес яких
Ти в напис зміг додати?
– В табличці, – чоловік сказав,
Й не пахне чудесами!
Слова лиш інші я вписав,
По суті ж все те саме.
Кричала всім табличка та
Сліпому на удачу:
НАВКОЛО ОСІНЬ ЗОЛОТА,
ТА Я ЇЇ НЕ БАЧУ.
Тетяна Чорновіл
Інвалідність – зовсім не вирок. Про це знають тисячі неймовірних людей. Попри певні негаразди зі здоров’ям, вони досягають нечуваного успіху. До Дня незрячих ми підготували для вас розповіді про людей з вадами зору, для яких це лише незручність, але не перешкода втілювати мрії!
Давайте розпочнемо з самого дня, чому його відзначають саме 13 листопада? Все дуже просто, у цей день (1745 року) народився педагог, завдяки якому відкрилися декілька шкіл і підприємств для незрячих. Йдеться про Валентина Гаюї. До нього незрячі люди не могли отримати освіту. Саме він розробив спеціальний шрифт для незрячих – унціал. Він же й видав перші книги для незрячих.
Пізніше Всесвітня організація охорони здоров’я вирішила відзначати Міжнародний день незрячих саме у день народження Гаюї. Адже його вклад важко переоцінити! Перейдемо власне до відомих незрячих.
Імовірно, так виглядав Гомер
Почнемо з найдавніших відомих сліпців. А точніше – з Гомера. Він жив у VIII столітті до нашої ери, тож про його життя відомо мінімально. Точних відомостей про незрячість Гомера немає, однак в той час співаки, віщуни, філософи часто були незрячими.
Вважається, що співець Демодок в “Одіссеї” – це і є сам Гомер. Точніше – його літературне втілення.
Завдяки Брайлю незрячі усього світу можуть читати
Ви, звісно ж, чули про шрифт Брайля (шрифт для незрячих)? Саме завдяки Луї зараз незрячі люди можуть читати. Зауважимо, що сам Брайль в дитинстві отримав травму, яка призвела до сліпоти.
Він навчався у звичайній школі, але був дуже здібним. Будучи підлітком, він отримав стипендію для сліпих дітей. Хлопець почав досліджувати систему тиснених символів, яку використовували військові для передачі інформації у темряві.
У 20 років Брайль розробив абетку для незрячих, яку зараз використовують по всьому світу!
Ви мабуть чули про найпрестижнішу премію у галузі журналістики – пулітцерівську? Видавець, журналіст, родоначальник жанру “жовтої преси” та власне засновник престижної премії Джозеф Пулітцер був незрячим.
Щоправда, не від народження. Журналіст втрачав зір поступово. Він придбав газету New York World і значно підвищив її тираж. Але за кілька років успішної роботи він практично осліп… Тож мусив відмовитися від посади головного редактора. З посади він пішов, але попри проблеми зі здоров’ям, залишався небайдужим до суспільного життя, розкриття соціальної несправедливості.
Італійського співака знає і любить весь світ
Він продав понад 70 мільйонів альбомів у світі. Йдеться про італійського виконавця класичної та популярної музики Андреа Бочеллі.
З дитинства він незрячий. Народився Андреа з вродженою глаукомою, але до 12 років мав зір. Однак під час гри у футбол отримав травму голови, яка позбавила хлопчика зору… Попри це він закінчив юридичний факультет. Але це виявилося не його справою.
Він виступав в барах і на вечірках, це стало його хобі. Однак такий талант важко було не помітити і вже невдовзі йому запропонували контракт на запис музики.
Зараз його ім’я відоме у всьому світі, він співав для Папи Римського, а також працював з Лучано Паваротті. Сам співак переконаний:
До мети треба йти вперто, наполягаючи на своєму.
Вона надихала тисячі людей!
В успіх цієї жінки взагалі важко повірити! Адже вона була не лише незрячою, але й глухою. Однак, це не завадило їй стати письменницею, громадською діячкою та викладачкою.
Дівчинці було трохи більше року, коли після хвороби вона втратила і зір, і слух. Це стало викликом для Хелен і її родини. Однак вона досягала значного успіху у навчанні. Дівчинка не лише вміла читати (за допомогою шрифта Брайля), але й грати музику!
Вона отримала освіту в коледжі, вийшла заміж та писала статті в різні журнали. Її книга “Історія мого життя” стала світовим бестселером. І це ще не все! Вона мандрувала світом, була власницею кількох докторських ступенів і великої кількості нагород. Її промови надихали тисячі людей. До речі, історія життя письменниці – в основі фільму “Чудотворець”.
Коли лунає хоровий спів, світ стає добрішим і теплішим, тим більше, коли це пісня народна або духовна.
Такі пісні виконує вокальний ансамбль «Консонанс» з м. Харкова, який створився березневими днями 2017 року. Незрячі юристи, музичні педагоги, та інші члени Українського товариства сліпих знаходять насолоду від спільної творчості. Ансамбль складається з чоловічої групи (три баси і два тенори) та жіночої (чотири альти і три сопрано), поєднання звучання яких виливається в потужний потік гармонійних співзвучностей.
Репертуар ансамблю становлять твори патріотичної, світської та духовної спрямованості. Це твори як відомих авторів, так і аматорські твори харківських авторів. Родзинкою репертуару є аранжування творів ансамблю. Авторські обробки керівника колективу Віталіни Дуди вражають незвичними акордами та мелодійними, ліричними, вокальними вставками.
Творчий шлях «Консонансу» хоч і не великий, проте з 2018 року достатньо насичений. Розпочався він з участі у фестивалі духовних хорів під проводом Харківської єпархії «Різдв’яночки 2018». Після чого ансамбль слухали віряни храму «Дружин Мироносиць» в межах фестивалю «Хорова Пасхалія». За сприянням настоятеля цього храму Отця Василя «Консонанс» мав можливість 28 травня 2018 року взяти участь у Всеукраїнському фестивалі єпархіальних хорових колективів «Пентикостія», де став лауреатом другої премії та разом з іншими лауреатами співав на Гала концерті у Святій «Києво-Печерській Лаврі».
Тими ж днями за підтримки директорів першого і другого учбово-виробничих підприємств УТОС м. Києва виступ ансамблю могли почути відвідувачі Будинку культури Українського товариства сліпих ім. Я. Батюка.
Після цього «Консонанс», виступивши на відбірковому конкурсі хорових колективів УТОС у м. Дніпрі, отримав путівку на участь у фінальному огляді у м. Києві.
На запрошення Запорізької обласної організації Українського товариства сліпих ансамбль у серпні відвідав колиску козацтва славетне місто сталеварів – Запоріжжя, де був тепло прийнятий місцевими організаторами, які змогли подарувати незабутню екскурсію по Дніпру на козацькій «чайці» та хвилини душевного спілкування.
Особливими стали теплі осінні дні жовтня 2018 року, коли «Консонанс» у своїй номінації отримав перше місце на фінальному конкурсі-огляді колективів Українського товариства сліпих, потім вирушив на благодатну Волинську землю.
Три даровані Богом дні минули, як одна приємна мить, пронизана сердечною турботою, щирою душевністю лучан. Голова Волинської обласної організації Українського товариства сліпих Юрій Прокопович Симончук разом із своїми помічниками пані Надією та паном Августином, які весь час були поруч, на стільки подбав про наповнення програми перебування харківського колективу на Волині, що кожен з трьох днів з ранку і до вечора був наповнений духовністю і гостинністю. «Консонанс» мав можливість виступити перед вихованцями Крупівської школи для незрячих і слабозорих дітей, Луцькому училищі мистецтв ім. І. Стравінського, госпіталі для ветеранів війни. Не численними, а душевними слухачами були відвідувачі Будинку культури села Зимне, що знаходиться у Володимир-Волинському районі. Цей концерт відбувся після літургії та екскурсії у Зимненському жіночому монастирі, на яких побував «Консонанс». Під час цікавої екскурсії Володимиром-Волинським, «Консонанс» відчув акустику Успенського собору та храму Різдва Христового, заспівавши у цих храмах молитовні твори.В останній день перебування на Волині, після божественної літургії, яка відбулася у новоосвяченому соборі м. Луцька, харків’яни передали громаді храму і всім незрячим лучанам рельєфний образ Озерянської ікони Богородиці.
Протоієрей Отець Олександр Мазурак не тільки забезпечив комфортні умови для проживання харків’янам та їх харчування, а наповнив духовними проникливими проповідями. Звертаючись до своїх парафіян, та запрошуючи їх на концерт «Консонансу», що відбувся у приміщенні Інституту післядипломної освіти, нагадав, що Господь – то є любов, і подарувавши людині талант, він чекає, що б цей талант слугував добру і на радість іншим. І тому життєво необхідним є дарувати через щиру усмішку і тепле слово любов один до одного і тим самим проявляючи любов до Бога. «Волинь моя, земля моя, краса моя сонячна….», так разом співали колективи «Консонансу» і хору незрячих лучан прощаючись на пероні Луцького залізничного вокзалу.
Сердечну вдячність і любов повезли харків’яни з Волині, де вони почували себе як у одній великій і дружній родині. І повернувшись до звичних повсякденних справ довго будуть згадувати ці пронизані чуйністю і гостинністю осінні дні. І з піснею в душі кожен учасник «Консонансу» буде виконувати свою роботу, готуючись до нових виступів, щоб подарувати задоволення і свою любов до слухачів і до Бога.
Олег Лепетюк, м. Харків
Благодійний фонд «Фундація літературних ініціатив» за підтримки Українського Культурного Фонду оголошує другий етап Всеукраїнської волонтерської акції «Озвучимо книжки для незрячих».
Задля підтримки інклюзії у сфері культури та мистецтв видавництва: «Видавництво Анетти Антоненко» (з 2017 року); «Фоліо», «Нора-Друк», «Ніка-Центр» (з 2018 року) надають безкоштовні права на створення аудіоверсій книжок у рамках Всеукраїнської волонтерської акції «Озвучимо книжки для незрячих». Партнерами акції є мешканці міст України з приємними тембрами голосу, працівники творчих колективів, актори кіно і театрів, журналісти телекомпаній і радіостанцій, які мають навички та технічні можливості для звукозапису. Вони безкоштовно озвучують і дарують книжки спецбібліотекам для людей з порушенням зору. Завдяки підтримці Українського Культурного Фонду у 2018 році волонтери, що не володіють власним обладнанням, матимуть нагоду скористатися орендованими звукозаписувальними студіями. Кожну аудіоверсію книжки буде відправлено в 64 спецбібліотеки, а також розміщено на сайті «Першої інтернет-бібліотеки для незрячих в Україні».
«Через відсутність фінансування книжкові фонди спецзакладів не поповнювалися майже 10 років» (директор Центральної спеціалізованої бібліотеки для сліпих ім. М. Островського, м. Київ, Юрій Вишняков)
Утім, у 2017 році проект Всеукраїнської акції «Озвучимо книжки для незрячих» ініційований «Видавництвом Анетти Антоненко» сформував мережу відповідальних волонтерів, які озвучили і безкоштовно віддали у спеціалізовані бібліотеки для людей з порушенням зору 48 записаних аудіотворів. Це дозволило інклюзивному співтовариству почути нових сучасних вітчизняних і іноземних авторів. Також, під час реалізації акції видавництвом було створено тестову версію «Першої інтернет-бібліотеки для незрячих в Україні», що сьогодні є унікальним для нашої країни вирішенням проблеми вільного доступу до літератури для людей з порушенням зору. Відтепер аудіозаписами можуть користуватися громадяни з найвіддаленіших куточків України та світу.
«Видавництво Анетти Антоненко» як ініціатор акції доводить ефективність діяльності волонтерського руху, залучає партнерів і власним прикладом показує, як допомогти 500 тисячам українців із інклюзивного суспільства (за даними добровільної громадської організації осіб з інвалідністю зору «Українське товариство сліпих»), які мешкають у 24 регіонах країни, і чиї права на рівний доступ до літератури було обмежено.
Умови акції детальніше за посиланням.
Долучитись до Акції: +380508187099, Олена Бікоєва