ЗАКЛИК

Громадська організація інвалідів «Відгук» міста Бучі за підтримки Бучанської міської ради та Українського Культурного Фонду організовує другий «Відкритий Київський регіональний фестиваль «Таланти без меж» для дітей та дорослих з інвалідністю.

Проект унікальний тим, що учасниками фестивалю можуть бути також і батьки. Адже батьки, у яких «особливі» діти, дуже часто присвячують себе лише дитині, а про особисті здібності, таланти забувають. Проект спонукає їх до розвитку, до самореалізації.

Ще унікальність проекту полягає в тому, що створюється та запускається соціальна мережа (платформа для обміну) в інтернеті, де кожна творча людина (незалежно від наявності інвалідності) може зареєструвати свою сторінку, викладати туди свої творчі здобутки, знаходити однодумців, оцінювати та коментувати роботи інших тощо. Адміністрація сайту зможе проводити тематичні конкурси, залучивши експертів в журі. Доступ до сайту матимуть різні творчі спілки, Український Культурний Фонд, представники шоу-бізнесу. На цьому сайті кожен зможе знайти анонси важливих подій в сфері культури та мистецтв.

Більш детальну інформацію можна отримати за телефонами: (096) 764 63 11- Світлана Броніславівна або (050) 189 06 92 – Ольга Ростиславівна. Також, за електронною адресою: ftbm@i.ua можна отримати Положення та бланки заявок.

Положення фестивалю «Таланти без меж»

ЗАЯВКА_ДЛЯ_ГУРТА

ЗАЯВКА_ОСОБИСТА

Шановні друзі, пропонуємо вашій увазі проект Тематичного плану аудіокниг та книг шрифтом Брайля на 2020 рік, що випускатиме Республіканський будинок звукозапису і друку Українського товариства сліпих за бюджетною програмою КПКВК 2507030 «Заходи із соціальної, трудової та професійної реабілітації осіб з інвалідністю» за напрямком «Випуск спеціальної літератури та аудіо записів (у тому числі для професійної підготовки осіб з інвалідністю) з метою комплектування бібліотек».

Представлені книги спрямовані на широкий загал читачів, мають різноманітну тематику та розраховані на різний віковий діапазон.

Ми запрошуємо вас, шановні друзі, взяти участь в ознайомленні, обговоренні та остаточному затвердженні представленої літератури. Обговорення триватиме до 1 жовтня 2019 року. Свої зауваження та пропозиції надсилайте на електронну пошту РБЗІД УТОС: rdzip_utos@ukr.net

Надсилаючи пропозиції, ми просимо вас, обов’язково вказувати назву та автора книги. Всі пропозиції будуть розглянуті та проаналізовані.

Сподіваємось на вашу небайдужість та зацікавленість в нових книгах для незрячих.

Тематичний план аудіокниг 2020

Тематичний план книг шрифтом Брайля 2020

Що ви відчуваєте, якщо поріжете палець? Біль, розпач та деякі фізичні обмеження можуть турбувати ще довго. Кожен раз, як доводиться щось робити, порізаний палець знов нагадує про свої страждання. Це дуже неприємна та надокучлива ситуація. Тепер уявіть собі щось серйозніше, ніж травмування пальця, наприклад — інвалідність. Як живеться людині, в якої паралізоване тіло, чи відсутній зір? Як часто нагадував про себе клятий порізаний палець за роботою і як часто може нагадувати про себе відсутність цілої руки?

Людям з інвалідністю доводиться щодня переступати через свій біль, щоб не залишитися за бортом життя, щоб реалізувати свої мрії. Правда, з їхнім правом на самореалізацію далеко не всі здатні рахуватися. Певно, річ у тім, що люди з інвалідністю так не схожі на більшість громадян, яких заведено вважати нормальними. Але чи всі вони справді нормальні?

Резонансний випадок нещодавно стався у київському клубі «Sport Life» на Почайній. Одному з охочих не продали членську карту. Клієнт-менеджер потім пояснив, що цей чоловік старий та сліпий, тому клуб не може надавати йому свої послуги. Цей факт я вирішила перевірити як таємний клієнт, адже я теж геть сліпа. 😉 Тож, що сталося та як діяти в такій ситуації?

Як це почалось?

Нещодавно я познайомилась з Валентином та його дружиною Галиною. Валентин втратив зір пів року тому. Але він не збирається відрощувати жирненьку дупку, сидячи на дивані. Валентин хоче і далі вести активний стиль життя. Тому чоловік вирішив записатися до «Sport Life», щоб разом з дружиною відвідувати басейн. Виявилось, що придбати членську картку за власні гроші набагато складніше, ніж навчитися бігати наосліп. Як повідомив клієнт-менеджер закладу, «Sport Life» не є центром реабілітації, тому юрист компанії не дозволяє відвідувати «Sport Life» людям з інвалідністю. Здається, що юрист компанії є прихильником Адольфа Гітлера… Мій власний досвід спілкування зі спортивними працівниками видався не менш цікавим.

Я подзвонила в клуб на Почайній, куди саме звертався мій новий знайомий. У потойбіччі мого смартфону пролунав чоловічий голос, який мене не чув. Натомість, я дізналася, як він ловив рибу та катався на «BlaBlaCar». Потім задзвенів музичний фон та жіночий голос, який констатував: всі оператори зайняті. Власне, ось чим займаються спортивні оператори… Після кількох настирливих спроб мені вдалось побудувати діалог. Співрозмовник записав мої контакти та пообіцяв передати їх клієнт-менеджеру. Минуло кілька днів, та ніхто мені не дзвонив ;( Я вирішила набрати сама =)

Клієнт-менеджеру я повідомила, що є незрячою та хочу разом зі своїм зрячим чоловіком відвідувати басейн у «Sport Life». Попри те, що Валентин з дружиною місяць тому звертались до цього ж закладу з аналогічною історією, співробітники «Sport Life» вирішили, що мій дзвінок — лише збіг. Їм напевно, слід дивитися шоу Дмитра Кисельова.

Менеджер одразу повідомив, що навряд чи мені дадуть дозвіл на відвідування «Sport Life». Проте, вона пообіцяла поспілкуватися з керівництвом з мого приводу та перетелефонувати через кілька днів.

Час минав, але мені ніхто не дзвонив…

Дайте те, чого не існує!

Врешті я сама додзвонилася до клієнт-менеджера, але за мою справу взялась вже інша дівчина, менш вихована, дуже криклива та вкрай нервова. Вона весь час перебивала мене та своїм тоном виказувала небажаність мого воління придбати членську картку.

Дівчина порекомендувала мені звернутися до «Sport Life» на Подолі, адже він пристосований для людей з інвалідністю. За її словами, там облаштовані пандуси, направляючі та інші принади універсального дизайну. Неочікувана людяність! Щоправда, через пару годин менеджер спростувала свої слова. В клубі на Подолі є лише сімейні роздягальні.

Тож, юрист закладу вимагав надати довідку від МСЕК про інвалідність, протокол огляду МСЕК, відомість про гостроту зору незрячого, строк дії статусу незрячого та документ від лікаря про конкретні вправи, які мені дозволені. :-/ Цікаво, що з цього списку реальна лише довідка від МСЕК. Про гостроту зору незрячої людини не може йти мова. Крім того, незряча людина отримує інвалідність безстроково, тобто — подарунок на все життя. Як то кажуть, користуйся, але не замастись. Вочевидь, не замаститись дуже хотів «Sport Life».

Як зазначено у Законі України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», жодна установа не має права вимагати від людини з інвалідністю документи, які не вимагаються від інших громадян без ознак інвалідності.

Окрім фантастичних довідок, яких не існує, керівництво фітнес-центру погодилось продати мені абонемент, якщо я відвідуватиму заклад з людиною моєї статі. Це пояснювалося тим, що хтось має провести мене через душ, який мені доведеться минути на шляху до басейну.

Таким чином, якщо тобі пощастило отримати інвалідність, сплачуй удвічі більше! Маєш державні пільги — потруси трохи гаманцем. Ці догми особливо добре знають водії маршруток та працівники деяких фітнес-клубів. 😉

Для відвідування «Sport Life» людина з інвалідністю має придбати для свого асистента таку саму членську картку як собі. На той момент замість 5500 грн мені, як людині з виключно особливими потребами, слід викласти 11 тис. грн.

Крім того, контракт складатиметься на ім’я мого асистента. На нього ж перекладатиметься вся відповідальність за спортсмена з інвалідністю.

«У Вас має бути опікун», — пояснила мені клієнт-менеджер.

Слід зазначити, що опікуни передбачаються лише для людей з психічними захворюваннями. Люди з інвалідністю, які не мають ментальних відхилень, несуть відповідальність самі за себе.

Тож, я запропонувала надати мені будь-якого співробітника закладу як асистента для проходження через душовий сектор. За таку неймовірну послугу я готова сплатити. В цьому мені також відмовили.

Варто зазначити, що згідно із законодавством України, сервіс має бути доступним для кожного. Як його забезпечити — клопіт закладу, а не його клієнта. Але в «Sport Life» відмовляються від виконання державних норм, посилаючись на внутрішні правила. Вочевидь, юрист закладу поки не зрозумів, що правила компанії не можуть суперечити законодавству країни.

Після кількох тижнів перемовин мені повідомили, що контракт для мене складено. Висилати його на ознайомлення відмовились. Прочитати документ я можу лише в офісі закладу. Окрім своїх документів та асистента, чий вік заздалегідь уточнили, я маю взяти з собою гроші. На щастя, дозволили сплатити карткою. =)

Історія, яка трапилась зі мною та Валентином — далеко не перший випадок. Вочевидь, що дискримінаційна політика «Sport Life» пов’язана з небажанням нести відповідальність за клієнтів з інвалідністю, облаштовувати універсальний дизайн та бруднити власну репутацію. Правда, позиція клубу значно більше бруднить його імідж, ніж клієнти з інвалідністю, які хочуть його відвідувати. Це підкреслюють деякі публікації в ЗМІ.

Ви відлякуєте наших клієнтів!

Як виявилось, історія «Sport Life» тісно пов’язана з дискримінацією людей з інвалідністю. Подейкують, що з цього приводу навіть пройшло кілька судів на користь позивачів. Але ж зовсім необов’язково виконувати рішення суду…

Широкого розголосу набув випадок у Львові, який стався у 2014-му році. Остапу Стаднику, активісту з діагнозом ДЦП, лікар призначив відвідування басейну. Хлопець вирішив звернутися у найближчій заклад, яким виявися «Sport Life».

Співробітник закладу не посоромився відмовити хлопцю. Він пояснив Остапу, що той буде відлякувати інших клієнтів своїм виглядом.

Минуло 2 роки та хлопець вирішив знову звернутися до «Sport Life». Телефоном йому повідомили, що візок не проїде через турнікет. Крім того, своїми колесами він розведе антисанітарію.

У 2016-му році київський клуб відмовився продавати членську картку дитині, батьки якої мають інвалідність. Згідно з правилами закладу, дитину мають супроводжувати її батьки, а не довірена особа, навіть якщо вона має відповідні документи, засвідчені нотаріусом. Оскільки мати та батько дитини пересуваються на візках, вони не мають фізичної можливості навіть потрапити на територію «Sport Life». Щоправда, після публікації на Facebook ситуація була вирішена.

Рік потому стало відомо, що «Sport Life» в Києві відмовив хлопцю на візку, але змінив своє рішення після резонансу в соцмережі. Щоправда, йому довелось сплачувати за подвійним тарифом. Хлопця примусили знайти собі асистента та придбати йому членську картку.

Тоді ж телеведуча та громадська активістка Уляна Пчолкіна, яка також має інвалідність, повідомила, що є клієнткою «Sport Life». Їй дозволили відвідувати клуб лише в ті години, коли немає клієнтів.

У 2018-му році Наталія Шуліна, мешканка Кривого Рогу та клієнтка «Sport Life», вирішила придбати абонемент своїй дитині. Маля хворіє на ДЦП. У перервах між закордонними реабілітаціями дитині не завадить відвідувати басейн. Але коли Наталія заявилася в клуб зі своєю дитиною, адміністраторка попросила залишити заклад. Жінці пояснили, що «Sport Life» — не центр реабілітації, тому там не місце інвалідам.

Як розв’язати проблему?

Правозахисник Ростислав Кравець називає дії «Sport Life» незаконними. Він підкреслює: цей заклад порушує норми Конституції, яка є найголовнішим законодавчим документом держави. Експерт називає неприйнятною вимогу найняття опікуна для людини з інвалідністю. За словами Ростислава Кравця, «Sport Life» надає всі підстави для звернення до суду. Але наскільки виправдані суперечки з такими великими компаніями?

«Я вважаю, що є підґрунтя для стягнення як мінімум морального збитку. Чим більше буде таким позивів, тим більше громадські заклади будуть нести відповідальність», — зазначає правозахисник.

На думку Ростислава, держава самоусунулася від відстоювання прав своїх громадян, тому ця справа повністю перейшла до рук самих громадян. Однак, за свої права необхідно боротися. Чим більше буде позовів до суду, тим жорсткішими стануть подальші покарання. На думку експерта, ці дії також мають призвести до того, що подібні заклади переймуть західну практику та стануть передбачати спеціальних фахівців для обслуговування людей з інвалідністю.

«В осіб, яким було відмовлено у відвідуванні «Sport Life» є всі шанси на стягнення збитку», — наголошує Ростислав Кравець.

Крім того, в Україні існує низка Центрів безкоштовної правової допомоги, які надають правову консультацію та послуги адвокатів. Також, люди з інвалідністю не обкладаються судовими зборами. Таким чином, витрати на судову справу можуть скласти символічну суму.

Правозахисник рекомендує одразу викликати поліцію, якщо представник компанії відмовляє в наданні послуги через інвалідність клієнта. В цьому випадку присутність поліцейських необхідна для фіксації правопорушення. Таким чином у подальшому розгляді в суді існуватимуть докази від компетентного органу. Інакше буде важко довести, що людина, яка стала об’єктом дискримінації, взагалі коли-небудь відвідувала заклад. За словами Ростислава Кравця, у таких випадках дуже часто виникає раптовий збій роботи камер спостереження та інші несподіванки.

Подібні історії часто трапляються не лише у фітнес-центрах, але й в ресторанах, магазинах та інших закладах, призначених для всіх, окрім інвалідів. Коли доля нагороджує тебе важкою хворобою, в Україні твоя врода, чудовий характер та таланти знецінюються. Так буде завжди, якщо не діяти.

На думку психологів, в нашій державі інвалідність сприймається лише в медичному контексті. Тобто, людина з інвалідністю — це в першу чергу хворий, постійний пацієнт лікарні. Таке сприйняття не дозволяє багатьом побачити в людині щось більше, ніж інвалідність. Крім того, низька обізнаність у суспільстві створює значні перешкоди для взаємодії. Одним зі способів ефективного вирішення слугує соціальна реклама. Проте, в Україні її фактично немає. Вочевидь, організаціям, які опікуються про права людей з інвалідністю, слід попрацювати над створенням та просуванням соціальної реклами, а також змусити державні органи звернути увагу на цей аспект.

Стояти осторонь не можна, адже наступним можеш бути ти.

Боріться за свої права та не порушуйте чужі!

Автор: Юлія Мостова

19 вересня 2019 року у Вінниці заступник голови Офісу Президента Сергій Трофімов представив нового голову Вінницької ОДА Владислава Скальського. Під час представлення нового голови ОДА Президенту України Володимиру Зеленському передали виписане на його ім’я посвідчення члена Українського товариства сліпих, аби привернути увагу до проблем підприємств, на яких працюють незрячі.

“Я, користуючись нагодою прийшов для того щоб привернути увагу до нашого підприємства. Сьогодні наше підприємство, де працює 129 сліпих людей, а всього – 200 людей разом зі зрячими, перебуває у дуже плачевному стані. В принципі така ситуація загалом у державі”, – сказав на представлені голови ОДА директор ПОГ «Вінницьке УВП УТОС» Костянтин Ільніцький.

За його словами, міська влада допомагає підприємству, але хотілося б, щоб і “державна влада звернула на це увагу, тому що місто і область не мають важелів допомоги підприємству товариства сліпих”.

“Я розраховував, що сьогодні приїде Президент. Статут Українського товариства сліпих передбачає, щоб до наших лав вступали люди зрячі. Тому сьогодні Вінницьким товариством сліпих на ім’я Володимира Олександровича Зеленського виписане посвідчення, що він є членом Українського товариства сліпих. Тому він зобов’язаний нам допомагати, передайте йому будь-ласка», – сказав Костянтин Ільніцький, звернувшись до заступника голови Офісу Президента Сергія Трофімова.

Костянтин Ільніцький новопризначеному голові Вінницької ОДА Владиславу Скальському подарував м’яку іграшку – крота і попросив тримати у своєму кабінеті, як нагадування про проблеми незрячих людей.

Джерело: Укрінформ

17 вересня 2019 року в обласній бібліотеці для дітей імені Т.Г.Шевченка розкривали усі секрети проєкту “Особлива книга для особливих дітей”, який реалізується за підтримки Українського культурного фонду у програмі “Інклюзивне мистецтво” журналістам місцевих телеканалів, освітянам міста, громадським організаціям. Команда проєкту, авторка книги Оксана Радушинська та актори, які взяли участь в озвученні аудіокниги “Метелики в крижаних панцирах”, відповідали на запитання журналістів, ділилися враженнями від роботи в проєкті під час прес-брифінгу.

Також відбулася презентація створеного культурного продукту – аудіокниги ”Метелики в крижаних панцирах”. Особлива атмосфера панувала у залі, навіяна щирими спогадами про спільну роботу. На презентацію завітали голова ГО Хмельницької обласної організації УТОС, експерт проєкту пані Лариса Кирикищук, директор Хмельницького інклюзивно-ресурсного центру №1 Ольга Рибак, голова Хмельницького обласного товариства Всеукраїнської організації інвалiдів “Союз організацій інвалiдів України” Анатолій Савчук. Гості заходу першими змогли почути фрагменти аудіокниги та збагнути основні меседжі автора.

За матеріалами управління культури,
національностей, релігій та туризму Хмельницької ОДА

Що ж – паралімпійський чемпіонат світу з плавання у Лондоні завершено… Це були хвилюючі 7 днів і майже безсонних ночей, які нас надихали, мотивували та показали усьому світові, на що здатні паралімпійці України!  Нам є чим пишатись: українці вибороли уперше за історію участі в чемпіонатах світу з плавання –  перше місце за загальною кількістю нагород – 55, серед яких – 17 золотих, 22 срібні та 16 бронзових, а також стали четвертими за кількістю золотих медалей серед 77 країн-учасниць!  

Українська команда рекордно виступила на чемпіонаті світу, встановивши 3 рекорди світу, 5 рекордів Європи і  9 рекордів чемпіонатів світу.  

Спортсмени національної паралімпійської збірної команди України завоювали найбільшу кількість ліцензій для участі у Паралімпійських іграх в Токіо серед команд-учасниць чемпіонату світу з плавання (18). 

В останній день змагань українцям вдалось вибороти 1 золоту,  4 срібні та 2 бронзові нагороди.

Золота медаль у Трусова Андрія – дебютанта чемпіонату світу – на дистанції 50 м вільним стилем (клас S7  – спортсмени з ураженням опорно-рухового апарату) з рекордом світу, Європи та цих змагань.

Срібні нагороди прикігнцевого дня змагань чемпіонату світу:

–  у Богодайка Євгенія (клас SB6  – спортсмени з ураженням опорно-рухового апарату)  – на дистанції 100 м брасом, він же взяв і бронзову медаль на дистанції 50 м вільним стилем;

– у Вербової Марини (клас SB3  – спортсмени з ураженням опорно-рухового апарату) –  на дистанції 50 м брасом;

– в Остапченка Дениса (клас  S3  – спортсмени з порушенням зору) – на дистанції 200 м вільним стилем;

– в естафеті  4х100 м (вільний стиль) срібло вибороли Ванзенко Дмитро, Гриненко Богдан, Трусов Андрій, Крипак Максим. Причому усю дистанцію лідирували і лише на останніх секундах стали другими.

Стеценко Анна (клас S13  – спортсмени  порушенням зору) – виборола бронзову медаль на дистанції 50 м вільним стилем.

Загалом, за підсумками цього чемпіонату світу 28 спортсменів національної збірної команди України з 43 учасників чемпіонату світу від України вибороли високі нагороди (65% всіх членів збірної, які є учасниками чемпіонату), 16 з них  – золоті нагороди.  11 дебютантів з 15 цього чемпіонату світу вибороли високі нагороди, 8 з них  – мультимедалісти, 6 мультимедалістів власне із золотими нагородами!

Найкраще від команди України виступили Крипак Максим  – 6 нагород, з яких 5 золотих нагород та 1 срібна (в естафеті)  –  та Мерешко Єлизавета – 6 медалей, з яких 2 золоті, 3 срібні та 1 бронзова (в естафеті).

Мультимедалісти національної збірної команди: 

• Крипак Максим (дебютант чемпіонату) має 6 нагород, з яких 5 золотих нагород та 1 срібна, і він визначений одним з найкращих мультимедалістів чемпіонату світу,
• Мерешко Єлизавета –  6 медалей, з яких 2 золоті, 3 срібні та 1 бронзова;
• Денисенко Ярослав  – 5 медалей,  з яких 3 золоті, 1 срібна та 1 бронзова;
• Піддубна Марина (дебютант чемпіонату) – 5 медалей, з яких 2 золоті, 2 срібні і 1 бронзова;
• Трусов Андрій (дебютант чемпіонату) – 5 медалей, з яких 1 золота, 2 срібні та 2 бронзові;
• Стеценко Анна – 4 медалі, з яких 1 золота, 2 срібні і 1 бронзова;
• Гаращенко Кирило (дебютант чемпіонату) – 4 медалі, з яких 1 золота, 1 срібна та 2 бронзові;
• Вербова Марина – 3 медалі, з яких 1 золота, 2 срібні;
• Гриненко Богдан (дебютант чемпіонату) – 3 нагороди, з яких 1 золота та 2 срібні;
• Ткачук Катерина (дебютант чемпіонату), Веракса Максим  мають по 2 нагороди, з яких 1 золота та 1 срібна;
• Смирнов Віктор – 2 медалі, з яких 1 золота, 1 бронзова;
• Богодайко Євгеній та Семененко Ярослав вибороли по 3 нагороди, з яких 2 срібні та 1 бронзова медалі;
• Остапченко Денис (дебютант чемпіонату) – 3 нагороди, з яких 1 срібна та 2 бронзові;
• Вірченко Олексій (дебютант чемпіонату)  – виборов 2 бронзові нагороди.

 

Українські паралімпійці в Лондоні встановили 3 рекорди світу, 5 рекордів Європи і  9 рекордів зазначених змагань, а саме:

 

• Гриненко Богдан встановив рекорд світу, Європи і цих змагань на дистанції 100 м на спині;
• Під час запливу в змішаній естафеті 4х100 м вільним стилем українські плавці встановили рекорд світу та Європи (Піддубна Марина, Гаращенко Кирило, Денисенко Ярослав,  Стеценко Анна);
• Трусов Андрій встановив рекорд світу, Європи та цих змагань на дистанції 50 м вільним стилем;
• Семененко Ярослав двічі встановив рекорд Європи під час запливу на дистанції 50 м батерфляєм та 50 м на спині;
• Денисенко Ярослав встановив рекорд цих змагань на дистанції 100 м на спині;
• Крипак Максим тричі встановив рекорд цих змагань на дистанції 400 м вільним стилем; 200 м комплексне плавання;  100 м на спині;
• Піддубна Марина встановила рекорд зазначених змагань на дистанції 50 м вільним стилем;
• Федина Олексій встановив рекорд цих змагань на дистанції 100 м брасом;
• Мерешко Єлизавета встановила рекорд цих змагань на дистанції 50 м вільним стилем.

Чемпіони та призери чемпіонату світу з плавання:

 

До речі,  у складі національної збірної команди: 27 спортсменів – з ураженнями опорно-рухового апарату, 15  – з порушеннями зору та 1  – з порушеннями фізичного та розумового розвитку. Серед них –  5 тотально незрячих спортсменів  та  12 спортсменів, які пересуваються на візку.

Команда представлена як спортсменами зі світовим ім’ям, серед яких 1 Герой України, 15 Заслужених майстрів спорту України, 17 – Майстрів спорту України міжнародного класу та 11 Майстрів спорту України, так і талановитою перспективною молоддю:  15 – дебютантів. Серед дебютантів чемпіонату, як це не звучить парадоксально – 3 спортсмени, які мали високі нагороди на Паралімпіаді в Ріо.

Середній вік збірної команди України з плавання складає 26 років. Наймолодші спортсмени – 16-ти літні Гонтар Анна (ураження опорно-рухового апарату) та Сербін Михайло (порушення зору) – обоє взяли участь у чемпіонаті Європи з плавання, що пройшов у Дубліні у 2018 році і за підсумком якого Україна виборола перше місце у Європі, де у Ані – 1 золота, 1 срібна та 2 бронзові медалі, а у Михайла – бронза. Анна отримує стипендію Президента України за переможну участь у чемпіонаті Європи. А Михайло – стипендію Президента України для перспективних талановитих спортсменів. Веракса Максим – найстарший спортсмен збірної, йому – 35 років.

Національна паралімпійська збірна команда представлена 12 регіонами України (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Київська, Львівська, Одеська, Миколаївська, Полтавська, Харківська, Херсонська обл. та м. Київ).

Команду підтримували спонсори та партнери Національного комітету спорту інвалідів України – компанії lifecell та ВОЛЯ.

ГС «ВГО «Національна Асамблея людей з інвалідністю України» (НАІУ) та Громадська організація «Волинський обласний фонд «Зір» запрошують взяти участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасний світ і незрячі: освіта, професійне становлення і соціальна взаємодія», яка відбудеться 24 – 26 вересня 2019 р. у м. Луцьк.

Основні напрямки роботи конференції: правові аспекти соціальної інтеграції та реалії життєдіяльності людей з інвалідністю в Україні (інклюзія та доступність); психолого-педагогічні проблеми становлення особистості з порушеннями зору в умовах інклюзивної освіти; вплив сучасного інформаційного простору на розвиток особистості з особливими потребами, їх соціальну та професійну реабілітацію; просвітницько-виховна діяльність соціальних інституцій у формуванні активної громадянської позиції осіб з інвалідністю.

У разі Вашої зацікавленості взяти участь, просимо заповнити анкету-заявку та направити її на електронну адресу: vooutos@gmail.com не пізніше 13 вересня 2019 р.

Поселення учасників у готелі «Профспілковий», м.Луцьк, пр.Відродження, 24. Проїзд до місця поселення: від залізничного вокзалу -маршрутне таксі №2, з автостанції- маршрутне таксі № 31 (до зупинки «2 міська лікарня»).

Реєстрація учасників конференції починається о 09:00. Пленарне засідання об 11:30 у сесійній залі Волинської обласної ради (адреса: Київський майдан, 9).

Від’їзд учасників 26 вересня 2019 р.

За додатковою інформацією звертайтесь:

• Симончук Юрій Прокопович, тел.: 0332-24-90-32, (068) 564-59-53;
• Терпелюк Світлана Іванівна, тел.: 0332-24-94-17, (099) 785-71-03.

Українські спортсмени з інвалідністю щодня підкорюють нові вершини у різних видах спорту. Не виключенням став незвичний для вітчизняної спортивної спільноти і не такий популярний вид спорту як шашки, але і тут українці проявили себе достойно: на чемпіонаті світу з шашок серед спортсменів з порушенням зору, слуху та ураженням опорно-рухового апарату, що щойно, з 21 по 30 серпня, пройшов у м. Закопане, Польща, і в якому взяли участь спортсмени від 11 країн світу, українці вибороли: 4 золоті, 4 срібні та 2 бронзові нагороди. І загалом, наші “шашкарі” очолили турнірну таблицю чемпіонату світу у наступних категоріях: спортсмени з порушеннями слуху – 1 місце, спортсмени з ураженнями опорно-орухового апарату – 1 місце, спортсмени з порушеннями зору (тотально незрячі) – 1 місце, спортсмени з порушеннями зору – 2 місце. 

Наші чемпіони та призери чемпіонату світу:

З порушенням слуху: Верещала Юрій (1 місце), Зануда Олена (1 місце), Охотський Олександр (3 місце);

З ураженнями опорно-рухового апарату:  Мариненко Дмитро (1 місце), Ведерко Людмила (2 місце), Гонгальський Олександр (2 місце), Качур Надія (3 місце);

З порушеннями зору: Фідик Іван (1 місце тотальники), Гуслєва Людмила (2місце), Мручковська Зінаїда (2 місце тотальники).

Вітаємо усіх чемпіонів та призерів чемпіонату світу з шашок та бажаємо нових яскравих перемог у спорті та в житті!

Прес-служба НКСІУ

Привіт, українці!
Дай, Боже, нам жити в любові!
Дай, Боже, всім щастя і долі,
І жити нам гідним життям!
Доволі біди нам,
Війни і зневіри доволі!
Тож, мудрості й сили нам,
Віри в своє майбуття.

Триває війна,
Осоружна, кривава, гібридна,
Загинули люди,.
Зруйновані села й міста.
Страждає і плаче
Квітуча земля наша рідна…
Молитва за неї
У кожного з нас на вустах.

Як хочеться знову
Прокинутись в мирній країні,
Де люди щасливі,
Здорові, успішні й живі!
Та чуєм щодня:
Лютий ворог стріляє й понині
І знову у вічність
Відходять Герої нові…

А ми розсварились,
Не знаєм за що і навіщо…
Та всі хочем жити
В багатій країні своїй.
Шукаємо правди…
Та, часом і гірко, і смішно-
Довірливі, добрі…
Та сповнені світлих надій.

Берімось до справи,
Будуймо свою Батьківщину!
Працюймо, творімо,
Ростім українців малих.
Любім над усе
Нашу славну святу Україну!
Єднаймось, панове!
Хай Бог береже нас усіх!

Скінчиться війна,
Що руйнує країну роками.
Вічна слава загиблим
І слава Героям живим!
Хай панує любов,
Буде злагода, люди, між нами.
Миру й спокою нам
І добра українцям усім!

 

Наталія Кузьмичова