ЗАКЛИК

Національний історико-архітектурний музей «Київська фортеця» втілив у життя масштабний проєкт «Фортеця без бар’єрів». Цей унікальний музейний комплекс фортифікаційних споруд, який був споруджений в першій половині дев’ятнадцятого століття, став доступний для незрячих відвідувачів. Такий соціально-культурний проєкт був здійснений за підтримки Українського культурного фонду в рамках програми «Інклюзивне мистецтво (продукт)». Над проєктом працювала команда справжніх фахівців, які   прагнули зробити музей доступним і цікавим для сприйняття людей з порушеннями зору, а саме адміністрація та працівники музею, представники кафедри спеціальної психології корекційної та інклюзивної освіти Інституту людини Київського університету ім. Бориса Грінченка, представники Всеукраїнської громадської організації людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії», працівники Республіканського будинку звукозапису і друку Українського товариства сліпих.

Презентація проєкту відбувалася у два етапи.  Музей зібрав учасників проєкту і продемонстрував поетапну реалізацію проекту та специфічні труднощі, що довелося долати. Другий етап включав у себе презентаційну екскурсію, яка знайомила людей з порушеннями зору з територією та експонатами Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця».

15 листопада група незрячих киян, а це працівники редакції періодичних видань УТОС «Заклик» і Республіканського будинку звукозапису і друку УТОС, представники ВГО «Генерація успішної дії» разом з представниками Центрального правління Українського товариства сліпих і  мали нагоду побувати на цікавій і дещо незвичній екскурсії у Національному музеї “Київська фортеця”. Трохи незвичній, бо, по-перше, чимало людей посприяло тому, щоб відвідання музею стало ще доступнішим, зокрема для осіб з вадами зору, а по-друге, екскурсію проводила Наталка Щербань, директор Республіканського будинку звукозапису і друку Українського товариства сліпих, яка й сама має незначний залишковий зір. І чудово проявила себе в цьому новому для неї амплуа. Також екскурсію супроводжували співробітники музею та представники ЗМІ.

Територія музею досить велика, і незрячим екскурсантам її було легше уявити завдяки рельєфній схемі, розміщеній біля центрального входу. А остаточно підкорегувала сприйняття й уявлення 3d-модель території музейного комплексу, виготовлена на 3d-принтері. Також можна було погортати путівник по музею, а практично біля кожного експонату детальніше самостійно прочитати про нього. Усі ці матеріали надруковані шрифтом Брайля, розміщені на відповідних стендах і були виготовлені в Республіканському будинку звукозапису і друку УТОС. До того ж можна за бажанням прослухати інформаційний аудіофайл.

Екскурсія познайомила незрячих відвідувачів зі спорудами фортифікаційного комплексу та з приміщеннями, які слугували в’язницею для політв’язнів Російської імперії. У міцних казематах Косого капоніру не лише зберігали порох, зброю, але і утримували особливо небезпечних ворогів  тогочасної влади, зокрема учасників Польського повстання 1863-1865 років і революціонерів 1905 року. Останні свої дні провів у в’язниці у 1911 році Багров, вбивця відомого прем’єр-міністра П. А. Столипіна.

У музеї представлена окрема велика експозиція зброї «Від ядра до снаряда», яку кожному екскурсанту терпляче і з усіма деталями показали співробітники музею, справжні фахівці своєї справи. Тож склалося цілісне, а не просто загальне враження про вигляд, використання зброї, її різновидів, механізм, принцип дії, заряджання тощо.

– Мене особисто вразив невеликий розмір мін, які застосовуються у нас на війні зараз, скалічуючи або вбиваючи людей,- поділилася своїми враженнями незряча екскурсантка Інесса Сидоріна.

Та хоча ця тема, тема зброї, якщо замислитися глибше, страшна сама по собі, екскурсія загалом запам’яталася і залишила приємні враження. Бо відчувається, що такий комплексний підхід був втілений майстрами, які люблять свою справу і вміють донести інформацію до екскурсантів. Вони справді чекають на кожного відвідувача і прагнуть, щоб із музею він пішов з відчуттям повноти від побаченого й почутого.

Підготувала Інесса Сидоріна, «Промінь»

Гарною, по-справжньому святковою була у Києві погода  четвертого грудня, коли православні українці відзначають свято Введення у храм Пресвятої Богородиці.  Сонячні промені і легкий морозець створювали відчуття справжнього зимового свята.  І саме цього дня в Українському домі  відбувся фінал Всеукраїнського фестивалю творчості для людей з інвалідністю «Барви життя». Нагадаємо, фестиваль “Барви життя” заснований Міністерством культури України 2009 року. Він відбувається щорічно задля сприяння процесу реабілітації та соціальної адаптації людей з особливими фізичними можливостями.  У фестивалі можуть брати участь  митці з інвалідністю різних нозологій. На регіональному етапі у областях  відбирають найкращих з митців, які  беруть участь у фіналі, що проходить у столиці напередодні, або дещо пізніше Міжнародного дня людей з інвалідністю.

Цього року до Києва прибули близько двохсот переможців регіональних етапів конкурсу різних вікових категорій з усієї України.  Це були  талановиті співаки, солісти і  хорові колективи, читці- декламатори і колективи аматорів драматичного жанру, танцюристи і поети, які декламували власні вірші. Усі вони взяли участь у гала-концерті, що проходив у залі Українського дому. Особливо приємно відзначити, що серед цих митців чимало було  членів УТОС із різних регіонів  нашої країни. Наприклад, вокальний гурт «Аеліта» з м.Кривий  Ріг, чарували присутніх своїми кришталево чистими голосами, або кияни Юрій Каменькович,  Людмила Шестопал.  Лунають вірші  Євгена Познанського.

А  фойє розгорнута виставка образотворчого мистецтва.  Вироби з бісеру,   малюнки,  різноманітні аплікації,   і ще багато усього цікавого. І тут  привертають до себе увагу твори незрячих киян з  гуртків групи «Творчі ініціативи» про яку ми неодноразово розповідали.

Усі  учасники фестивалю отримали  дипломи та букети квітів. Коли завершився концерт вже настали зимові сутінки. Але люди виходили таким радісними, усміхненими, що всім видно – ніяка темрява не погасить у їх душах   барв радості та творчого натхнення.

Тезей, «Промінь

Небагато знайдеться українців, які хоча б раз ужитті не насолоджувалися чудовими концертами, записаними у Будинку звукозапису  Українського радіо. Найкращі виконавці  нашої країни: співаки, музиканти, драматичні актори, поети – періодично виступають на його сцені. Усі вони беруть участь у концертах,  записи яких українське радіо дарує своїм слухачам.

І тому дуже тішить, що 27 листопада  на цю престижну сцену  вийшли найкращі вокалісти  нашого Товариства. Отже, осіннього вечора у Будинку  звукозапису  Українського радіо відбувся гала-концерт переможців цьогорічного огляду-конкурсу художньої самодіяльності УТОС.

Для участі у концерті прибули  найкращі солісти, дуети, тріо і квартети з усієї України: зі Львова та Рівного, Одеси та Кривого Рогу, Запоріжжя,  Житомира та багатьох інших міст, і,  звичайно зі столиці  та Київської області.

Зал було заповнено вщент, бо послухати найкращі голоси Товариства завітали сотні незрячих та слабозорих киян, членів КМО УТОС. Вів концерт народний артист України  Анатолій Гнатюк.  На початку заходу  присутніх вітав заступник Голови ЦП УТОС, Голова КМО М. М. Новосецький. Концерт став по-справжньому феєричним дійством, бо, як  слушно зазначив  конферансьє, цей концерт  став справжньою квінтесенцією усього аматорського мистецтва, бо на сцену виходили  найкращі. Дуже теплою, доброзичливою була і аудиторія. Справжні овації викликали виступи  тріо «Струмочок» зі Львова, або такого чудового колективу, як криворізька «Аеліта», солістів Віктора Нечитайла та Олексія Вишневського з Києва, або володарки гран-прі цьогорічного огляду Галини Джали. Взагалі усі учасники були на висоті і  кожен з них гідний окремої рецензії, які просто не можуть вміститися у  цьому матеріалі.

 Також на захід завітали і спонсори, які особисто захотіли привітати учасників гала-концерту. Так, відомий модельєр Катерина Сільченко особисто вийшла на сцену для того, аби привітати учасників і  подарувати Галині Джалі чудову сукню.

До речі, без подарунків не залишились і  усі присутні, бо отримали солодощі від Київської міської організації УТОС.

 Усі виступи було записано, тож сподіваємося, що невдовзі матимемо нагоду почути голоси наших аматорів на хвилях українського радіо.

Тепло дякували організаторам цього заходу: Київській міській організації УТОС та керівництву і творчому колективу Київського УВП №2 УТОС, які доклали чималих зусиль для проведення цього свята.

Останнім вокальним номером заходу стала славетна пісня «Родина», яку заспівали усі учасники на чолі із солістом, киянином Русланом Іщенко:

 «Родина, родина –
Це вся Україна:
З глибоким корінням,
З високим гіллям»

Лилися прекрасні голоси, яким підспівував зал і так  добре було відчувати, що попри усі негаразди, існує чудова творча родина митців УТОС.

Євгеній Познанський, «Промінь»

На одному подиху минуло три дні навчання у школі політичної участі для дівчат та жінок з інвалідністю “ЛІDЕРКA”.

 Захід тривав з 19 до 21 листопада у столичному готелі «Турист».   Ініціаторами створення та проведення школи “ЛІDЕРКA” виступила громадська організація  “Боротьба за права” за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги від уряду Великої Британії.  Навчально-інформаційний тренінг об’єднав мотивованих та активних дівчат з інвалідністю різних нозологій з різних куточків України. Для участі у школі необхідно було заповнити анкету та створити відео на тему “Що я хотіла б змінити в країні”. До речі, участь у школі була безкоштовною і витрати на дорогу, проживання та харчування для учасниць з інших міст покривались організаторами заходу.

Юлія Сачук, координаторка ГО “Боротьба за права” коментує, що давно хоче бачити серед представників влади жінок з інвалідністю, адже лише так може змінюватись ставлення до людей з інвалідністю та їх життя в цілому. А головне, що серед цих людей є розумні та фахові професіоналки, які дійсно заслуговують на високі посади.

В перший же день учасниці створили для себе ті умови, в яких нам було б комфортно співпрацювати, як у маленьких, так і у великих групах протягом всього навчання. Також нагадали собі, що таке дискримінація, інтерсекційність, шукали різницю між правилом, правом та правами, ділились власними історіями усунення дискримінації та спільно шукали шляхи подолання ще не усунених випадків дискримінації серед жінок з інвалідністю.

Перед вечерею на лідерок чекала цікава розмова про фемінізм та жіночу солідарність з Іриною Славінською – продюсеркою Радіо Культура, координаторкою кампанії проти сексизму в медіа та політиці “Повага”.

Другого дня разом з Ольгою Авазовською – головою Правління, Координаторкою виборчих програм Громадянської мережі ОПОРА, випускницею УШПС вели розмову про виборчий процес та виборчі права громадян в Україні.

Опісля завітала до школи Ірина Суслова – Народна депутатка Верховної Ради УкраїниVIII скликання, членкиня Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин, яка через особисту історію поділилася з тими викликами та можливостями, які чекають на жінку у великій державній політиці, чого слід очікувати та як протистояти усім перешкодам.

Того ж дня учасниці, разом з організаторами івенту,  відвідали офіс Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, в якому скористалися можливістю через  короткий  спіч поставити хвилюючі  питання сьогодення. Зокрема, для нас важливо належним чином спрямувати дії в напрямках освіти, працевлаштування, у сфері медичного обслуговування, доступності та виборчого процесу для людей з інвалідністю. Окремо я вдячна за можливість висловитися про несанкціоновану торгівлю в заборонених для цього місцях, яка, безперечно, сприяє створенню недоступності для маломобільних груп населення.

        Опісля на учасниць школи чекала вечеря в одному із ресторанів столиці, на яку були запрошені гості з України та закордону, які ділились своїми історіями лідерства та реалізації в цілому.

В останній день школи Наталя Шевчук – засновниця фестивалю соціальної реклами MolodiyaFestival розповідала про використання соціальних мереж як дієвого інструменту онлайн-активізму.

Прекрасна і чарівна Оксана Потапова – співзасновниця ініціативи «Театр для діалогу», яка протягом трьох днів ділилася з дівчатами досвідом та порадами як стати лідеркою, які якості для цього потрібно в собі розвивати, провела завершальний тренінг щодо планування майбутніх кроків у нашій співпраці.

А на завершення навчання, з власними історіями успіху, боротьби та захисту прав, до заходу долучилися  неймовірні жінки, які надихають та мотивують діяти – Ліна Дешвар та Наталя Мороцька, які стоять на варті захисту прав людей з інвалідністю.

     І, звичайно, кожна учасниця отримала сертифікат, який підтверджує участь у школі «Лідерка».

     Але це ще не всі приємні сюрпризи, які чекали на дівчат.      Кожна учасниця, яка справді прагне змін і готова на державному рівні долучитися до нелегкої, але вкрай важливої співпраці, до певного дедлайну, має особливе завдання – описати випадок зі свого життя, в якому міститься правопорушення. П’ять  дівчат, які, за фаховою оцінкою організаторів, найкраще виконають завдання матимуть можливість пройти стажування в центральних органах влади в Києві або в міжнародних організаціях.

Тож, зичимо успіхів та натхнення лідеркам, які готові боротися та стати на шлях політичної діяльності.

І, звичайно, щиро дякуємо організаторам тренінгу за надану можливість навчатися та підвищувати свій рівень в галузі права!

Леоніда Пономарьова, «Промінь»

10 грудня 2019  року в  м. Києві відбудеться Всеукраїнський форум підприємств громадських об’єднань людей з інвалідністю «Соціальні підприємства в Україні: зміна парадигми».

Метою Форуму є:

• обговорення критичної ситуації діяльності підприємств громадських об’єднань людей з інвалідністю у зв’язку з припиненням з 01.01.2020 дії державної підтримки у вигляді податкової пільги за 0 ставкою ПДВ;
• напрацювання шляхів реалізації підприємствами ГОІ цілі 3.1. Програми діяльності Кабінету Міністрів України (збільшення кількості працевлаштованих до 40% від усіх осіб з інвалідністю, що є працездатними;  збільшення кількості соціальних підприємств до 10% від усіх підприємств)
• опрацювання нових підходів запровадження компенсаторної підтримки зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю на соціальних підприємствах ГОІ в Україні.
• підвищення прозорості ведення соціального бізнесу.

Організатори Форуму: Всеукраїнська Асоціація підприємців та працюючих людей з інвалідністю Україні, Національна Асамблея людей з інвалідністю  України, Українське товариство сліпих та Українське товариство глухих за підтримки Міжнародної благодійної організації «Німецько-Українська партнерська мережа».

До участі у роботі Форуму запрошені  народні депутати України, представники Мінсоцполітики, Мінфіну, Мінекономіки, Державної фіскальної служби України, Державної служби зайнятості, Держпраці, Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, інших центральних органів влади, об’єднання роботодавців,  міжнародні партнери, керівники громадських об’єднань осіб з інвалідністю та  директори підприємств.

ФОРУМ відбудеться в конференц-залі «Асамблея»  готелю «Україна» 

за адресою  м. Київ, вул. Інституцька, 4. Початок роботи о 10:00 год.

Реєстрація 9.30-10.00

Захід частково фінансується за рахунок  видатків державного бюджету на підтримку діяльності Асоціації підприємців та працюючих людей з інвалідністю України.

Форум проходиться в рамках реалізації міжнародного проєкту «Підприємства людей з інвалідністю: від викликів бізнесу до рішення. Створення мережі соціальних підприємств осіб з інвалідністю в Україні».

Конт. особа: Гурінов Сергій Іванович  0633824173.

Погожого осіннього дня 20 листопада  у Боярському будинку  відпочинку нашого Товариства відбулося офіційне закриття  сезону  2019 року. Ви, мабуть знаєте, шановний читачу, що цього року  перший заїзд   почався лише у серпні. І сталося так  через  демагогів Цаплін енд компані,  які своїми наклепами «забезпечили» Будинок відпочинку  масою  незаслужених перевірок та обмежень, вирватися з тенет яких пощастило лише у другій половині літа. Та попри це, Боярська оздоровниця встигла провести шість заїздів, у кожному з яких було по шістдесят три відпочиваючих.  Зрозуміло, що останні заїзди  припали на осінню пору, коли у містах вже вмикають опалення. Не довелося мерзнути і  нашим відпочиваючим у  Боярці, бо у житловому корпусі працювало опалення. Колектив Будинку відпочинку на чолі із директором Т. Л. Маташ  зробив усе  необхідне для того, аби підтримувати оздоровницю у належному стані, забезпечити людям справжній відпочинок.   Протягом усього сезону  для відпочиваючих проводилися різноманітні екскурсії, виступи аматорів зі столиці і навіть професійних артистів. А невтомна бібліотекар  оздоровниці Ніна Василівна Сова  знаходила таланти серед  самих відпочиваючих, тож  кожного заїзду  відбувався чудовий аматорський концерт.

Нерідко так буває у житті, що лише  помітна небезпека втрати улюбленої людини чи справи дозволяє у повній мірі усвідомити настільки  страшною,   може стати така втрата. Певною мірою щось подібне  сталося і у свідомості багатьох людей, які і раніше неодноразово відпочивали у Боярському будинку відпочинку, любили цю оздоровницю завжди,  мріяли потрапити у казковий боярській ліс, але навіть уявити не могли, що колись цього всього може не стати, принаймні, для членів УТОС.  І гості, які відвідали  Будинок відпочинку, і персонал   наголошують на особливо турботливому, відповідальному ставленні відпочиваючих до  приміщень, меблів та інвентарю. Люди хочуть,  аби Будинок відпочинку працював і надалі.  Теплі, дружні стосунки  склалися у  відпочиваючих із персоналом.  У відгуках   утосівці, які  цього року відпочили у Боярці, дякують  оздоровниці за добре ставлення персоналу, смачну кухню, цікаві культурно-розважальні заходи.

Хоча, як було сказано вище, день був і погожий, але листопад є листопад,  тож  урочистості проходили не  під відкритим  небом, а у приміщенні клубу. Як завжди, на висоті, були самодіяльні виконавці на чолі із Н. В. Совою. Люди співали, грали, декламували  від душі.  Тепло, немов із близькими, прощалися відпочивальники одне з одним  і  з колективом Будинку відпочинку. Гарний врожай добрих слів та відгуків зібрала оздоровниця цієї осені.

Хочеться сподіватися, що це свято не останнє і наступного сезону   незрячі українці знов зможуть відновлювати свої сили  у Боярському будинку відпочинку,  на повні груди вдихаючи  сповнене  цілющим подихом  сосен, повітря Боярки.

 Є. Володимирович, «Промінь»

4 грудня 2019 року відбувся Київський загальноміський конкурс на краще володіння шрифтом Брайля. Підготовка цього Міського конкурсу тривала досить довгий час. Ще на початку осені структурним підрозділам Київської міської організації УТОС було запропоновано провести відбір найкраще читаючих шрифтом Брайля членів УТОС, підготувати їх та направити для участі в Міському конкурсі.

Згідно Плану роботи Київської міської організації УТОС підготовку цього конкурсу було доручено Центральній спеціалізованій бібліотеці для сліпих ім. М.Островського. Був сформований оргкомітет у складі; Вишняков Ю.М.; Бурчак О.К.; Ворон Н.І.; Хижняк В.П.; Потеляхіна М.В.; Гусєва І.А.; Шевченко І.А.; Познанський Є.В. На засіданні оргкомітету були обговоренні шляхи підготовки до конкурсу та процес його проведення, нагородження учасників. Київською міською організацією УТОС було запропоновано звернутись до спонсорів з проханням про надання матеріальної допомоги переможцям конкурсу.

На жаль, хоча Положення було розіслано заздалегідь, вивішено в ЗМІ, наші структурні підрозділи довго вирішували з кандидатурами конкурсантів. Багато керівників структурних підрозділів напередодні чи навіть в день проведення конкурсу пропонували нові прізвища учасників конкурсу. Оргкомітет, який готовив тексти для конкурсу не зміг в день проведення прийняти всіх бажаючих учасників. На майбутнє потрібно враховувати вимоги Положення про проведення конкурсу, адже такий захід готовиться на певну кількість учасників і зрозуміло, що в останій день це змінити неможливо.

Оргкомітетом було сформовано незалежне журі у складі: О.Василенко; М.Куценко; Н.Ворон. Саме таке журі, яке практично не зустрічалось попередньо з учасниками не виділяло нікого особисто, а оцінювало лише за якістю читання.

Оргкомітет залучив спонсорів з благодійного фонду, які надали всім учасникам конкурсу подарунки.

Після закінчення конкурсу проводилось нагородження учасників. Київська міська організація УТОС нагородила трьох переможців Грамотами з врученням грошових премій:
– за перше місце тисяча гривень;
– за друге місце сімсот гривень;
– за третє місце п’ятсот гривень.

У виступі голови правління Київської міської організації УТОС М. Новосецького прозвучала пропозиція про можливість проведення таких конкурсів в структурних підрозділах Українського товариства сліпих, а переможці цих конкурсі в могли б прийняти участь у Всеукраїнському конкурсі на краще володіння Брайлем. Висловлювалась необхідність періодичного проведення таких конкурсів. Членів УТОС яких хвилює така робота, які мають свої зауваження та пропозиції щодо проведення майбутніх заходів було запрошено на розширене засідання “Реабілітаційної ради” яке відбудеться 11 грудня в читальному залі Центральної бібліотеки УТОС.

На цьому засіданні Реабілітаційної ради будуть розглядатись питання проведення реабілітаційних, культурно-масових, спортивно-оздоровчих заходів в наступному 2020 році.

Заступником голови ЦП УТОС Михайлом Новосецьким було висловлено щиру подяку оргкомітету конкурсу, членам журі та особисто директору Київського УВП №2 УТОС Олександру Віковському, заступнику директора В.Романюку за надання можливості проведення міського конкурсу в актовому залі підприємства. Було відзначено добру підготовку, теплий і дружній прийом учасників.

Після закінчення конкурсу всі його учасники, оргкомітет, члени журі отримали подарунки від Київської міської організації УТОС.

Другого грудня 2019 року, напередодні Міжнародного дня людей з інвалідністю, Голова Центрального правління Українського товариства сліпих Більчич Владислав Миколайович провів традиційну зустріч з керівниками київських осередків УТОС та представниками колективів організацій непромислової сфери УТОС, які мають інвалідність по зору.

Зустріч пройшла у кабінеті Владислава Миколайовича, як завжди у теплій і невимушеній атмосфері, яка сприяла відвертому і конструктивному спілкуванню. Учасників зустрічі пригостили кавою, чаєм, печивом та цукерками.

Голова Товариства, розпочавши зустріч, розповів про діяльність Товариства у 2019 році, про роботу підприємств Товариства та непромислової сфери, а також про заходи, які вживаються для виконання статутних завдань та захисту прав і законних інтересів членів Товариства. Владислав Миколайович акцентував увагу учасників зустрічі на проблемних моментах, пов’язаних з отриманням фінансової підтримки з бюджету та продовження пільгового періоду застосування нульової ставки податку на додану вартість. Незважаючи на те, що з кожним роком стає все важче зберегти фінансову підтримку для непромислової сфери Товариства, все ж радує, що на 2020 рік нам вдалося залишити УТОС і УТОГ окремим рядком в бюджеті і зберегти фінансову підтримку на рівні цього року.

Після виступу Владислава Миколайовича відбулось обговорення поточних проблем та можливих шляхів їх вирішення, відбувся обмін думками та досвідом. Найбільш жваве обговорення стосувалось проблеми стандартизації озвучування світлофорів та використання систем навігації на мобільних пристроях, а також обговорили проблеми забезпечення технічними засобами реабілітації та доступності транспорту і об’єктів благоустрою.

Завершуючи зустріч Владислав Миколайович подякував всім за віддану і плідну працю, побажав всім міцного здоров’я і щастя та веселих новорічних і різдвяних свят. Крім того окремим учасникам зустрічі були вручені подяки та грамоти ЦП УТОС таким як:

Охрименку Андрію Анатолійовичу – майстру виробничих дільниць Республіканського будинку звукозапису і друку УТОС;

Потеляхіну Володимиру Миколайовичу – коректору брайлівського друку Республіканського будинку звукозапису і друку УТОС;

Кушніру Ігорю Валерійовичу – фахівцю з інформаційних технологій НІКЦ УТОС;

Ясельській Олені Володимирівні – голові правління Київської ТПО №4 УТОС та іншим.