13 листопада відзначається Міжнародний день незрячих. Мета цього Дня — нагадати про сліпих та слабозорих людей у нашому суспільстві, зробити в цьому рівноправний внесок!
Всесвітня організація охорони здоров’я започаткувала цю дату у 1984 році в річницю народження французького дворянина Валентина Гаюї, відомого педагога, який заснував у Парижі першу школу та підприємство для сліпих, а також вперше продемонстрував свій метод навчання незрячих за допомогою створеного ним шрифту. Він також є автором перших у світі книг для незрячих людей.
Цей день покликаний привернути увагу громадськості до тих людей, які назавжди втратили зір та опинилися у складній життєвій ситуації, а також нагадати про необхідність підтримки їх у повсякденному житті. Попри технологічний прогрес і нові можливості, багато незрячих і слабозорих людей, як і раніше, стикаються з бар’єрами у сфері освіти, працевлаштування, доступу до інформації та соціальному житті.
Міжнародний день незрячих також наголошує на важливості інклюзії та рівності. Суспільство має усвідомлювати, що створення доступного середовища — це не тільки питання прав людини, а й показник цивілізованості та гуманності. Створення умов, у яких кожна людина зможе реалізувати свій потенціал, незалежно від фізичних обмежень, є основним завданням, яке стоїть перед суспільством.
В цей день також хотілось би висловити визнання та подяку родинам, друзям, опікунам, установам, організаціям та всім тим, хто допомагає незрячим щодня.
Всім відомо, втрата одного органу сприйняття загострює інший. Було виявлено, що у людей, які не бачать з народження або втратили зір незабаром після народження, нейронна мережа зв’язків нервових клітин у мозку зовсім інша, ніж у людей із зором.
Деякі незрячі розвинули здатність використовувати ехолокацію до такої міри, що можуть навіть швидко їздити на велосипеді без будь-яких труднощів. Деніел Кіш, американець, який навчає інших незрячих використовувати ехолокацію, оволодів цими навичками настільки, що він катається на гірському велосипеді та займається скелелазінням.
Для багатьох незрячих людей собака-поводир є шансом вільно пересуватися. Таких собак привчають допомагати своїм власникам на кожному кроці. Вражаючі приклади демонструють, як собаки-поводирі допомагають незрячим людям. Солті та Розель у 2001 році виводили людей із палаючих веж Всесвітнього торгового центру, собака Білла Ірвіна провела його по гірській стежці хребта Аппалачі довжиною понад 3000 миль.
На упаковках ліків є текст шрифтом Брайля, що цілком логічно. У Японії на пивних банках також є попередження шрифтом Брайля про вміст алкоголю, що також має бути доречним в інших країнах.
Поганий зір чи сліпота не стали перепоною на шляху досягнення висот для таких відомих людей, як: Андреа Бочеллі — чудовий італійський співак; Девід Бланкетт — голова міністерства внутрішніх справ уряду Великобританії; Девід Кларк — футболіст, дев’ятиразовий чемпіон Паралімпійських ігор; Піт Еккерт — відомим на весь світ фотограф; Стіві Вандер — популярний композитор та музикант; Хелен Келлер — письменниця та політична активістка, яку вважають однією з найзнаменитіших жінок світу; Василь Ліщинський — легкоатлет, приніс перше паралімпійське золото Незалежній Україні; Юрій Шухевич — політичний діяч, народний депутат України VIII скликання, член Української Гельсінської групи, Герой України.
Діяльність усіх цих людей і багатьох інших ще раз доводить, що життя може бути прекрасним, навіть якщо не маєш зору.
