ЗАКЛИК

Об'єднана редакція періодичних видань Українського товариства сліпих

СВЯТО МИСТЕЦТВА ПО- КИЇВСЬКИ

Вже стає гарною традицією фестиваль-огляд самодіяльності утосівських клубів Києва. Започаткований за ініціативою голови КМО УТОС, заступника голови ЦП УТОС М. М. Новосецького, він є однією з найважливіших підсумкових подій життя наших аматорів. Захід проходить завжди у перші дні грудня. До участі у ньому допускаються лише найкращі виконавці восьми клубів чотирьох УВП та чотирьох ТПО столиці.

Шосте грудня у просторій залі київського будинку ветеранів відбувся черговий фестиваль. У залі веселе пожвавлення. Місця зайняті як учасниками, які будуть сьодні демонструвати власну майстерність, так і їх друзями, членами первинок, які прийшли послухати своїх одарованих друзів та підтримати їх.

На початку заходу усіх присутніх привітав М. М. Новосецький. У лаконічній та змістовній промові він не лише привітав аматорів і побажав їм нових успіхів, але і розповів про нелегку і напружену боротьбу за права незрячих Києва, яку доводиться вести повсякдень, закликав усіх до єдності і наполегливості у відстоюванні законних інтересів незрячих.

І ось почалося справжнє свято мистецтва. Вокалісти і декламатори, переможці і учасники оглядів і фестивалів дарують своє мистецтво. Рік для самодіяльних артистів Києва був, безумовно, вдалим. Перед початком виступу чергового клубу почесні нагороди, подяки найкращим представникам колективу, вручав член ЦП УТОС, заступник голови КМО, директор Реабілітаційного центру УТОС П. С. Федорець. Звичайно, рецензувати виступи усіх ста дев’яти виконавців, які взяли участь у фестивалі, тут неможливо. Стільки позитиву отримали глядачі і від уривку з невмирущої комедії Михайла Старицького «За двома зайцями», який показали аматори столичної ТПО №1 , або по-справжньому професійний спів Олексія Вишневського з УВП №4.

Коли пролунали акорди останньої пісні, П. С. Федорець сказав : – Як слухач, можу сказати, що дійсно утосівські аматори -найталановитіші. І цей фестиваль – справжній відпочинок і свято для усіх присутніх у залі.

З цими словами важко не погодитись. Усі двісті п’ятдесят незрячих киян, що брали участь у фестивалі як учасники, або просто як глядачі, отримали подарунки від КМО. А головний подарунок – це справжнє свято мистецтва для душі.

Наш кор., «Промінь»

Share Button

Незабутня зустріч

3 грудня 2017 року в читальному залі Центральної спеціалізованої бібліотеки для сліпих ім. М. Островського відзначався Міжнародний день людей з інвалідністю. На заході були присутні представники влади: директор Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів Володимир Святославович Пружківський, представниця Міністерства соціальної політики України Світлана Леонтьєва, представниця Печерського районного відділу культури Діана Маринич та заступник голови ЦП УТОС Новосецький Михайло Миколайович. До бібліотеки завітали гості зі Львова – співробітники Львівської бібліотеки для незрячих, учасники літературно–мистецької вітальні «Поклик»  та активні її читачі. В цьому році Львівська бібліотека ім. Т. Г. Шевченка відзначала своє 55–ліття. Тож, останньою крапкою святкування став приїзд до нашої бібліотеки. Гості стисло розповіли про бібліотеку, читали вірші та виконували пісні, присвячені цій події. Родзинкою їхнього виступу стали «цікавинки» про Львівську бібліотеку,Ось кілька із них: Неймовірно, але факт! Якщо із Брайлівських книг викласти доріжку, вона становитиме 3.7 км, що відповідає відстані до прохідної підприємства УТОС. На сьогодні «найстаршим» бібліотекарем є Світлана Палюшок; .за 21 рік роботи в книгозбірні вона випила… 1310 літрів кави та інші. В рамках заходу відбувся конкурс на кращого читця шрифтом Брайля на швидкість і виразність читання – своєрідне змагання між Львовом та Києвом (по 3 учасники з кожного боку). Перемогли Кияни, але це сталося, напевно,  лише тому, що Львівяни були втомлені дорогою. Свою творчість також представили учасники поетичного клубу «світлиця» з м. Обухова та керівник хору ОбухівськогоУВП УТОС Роман Черепаха. Звичайно, активну участь у зустрічі взяли й творчі читачі нашої бібліотеки, які декламували власні вірші та твори відомих українських поетів, а також виконували пісні.

Тож, зустріч виявилася насиченою, щирою й теплою, нікому не хотілось розходитись і як Сказав поет і бібліотекар зі Львова Степан підлужний: «Єдиним мінусом у наших зустрічах з Киянами є той, що катастрофічно бракує часу».

Читальний зал бібліотекиВиступ Львів'янВиступ Обухівців

Share Button

Інформаційна довідка Мінсоцполітики щодо соціального захисту осіб з інвалідністю

Щодо участі у політичному і суспільному житті

На виконання рекомендацій Комітету ООН з прав людей з інвалідністю щодо забезпечення шляхом законодавчих та інших заходів вільного доступу осіб з інвалідністю до бюлетенів, виборчих матеріалів і виборчих дільниць розроблено та внесено до Верховної Ради України проект Закону України ,,Про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов для забезпечення виборчих прав осіб з інвалідністю” (реєстр. № 5559 від 20.12.2016).

Прийняття Закону дозволить подолати існуючі перешкоди, що стають на заваді реалізації виборчого права особами з інвалідністю (зокрема, з порушеннями зору, слуху та опорно-рухового апарату), а також ефективної участі та врахування їхньої думки у місцевих формах безпосередньої демократії.

Щодо доступності

На сьогодні в Україні більше ніж 90 % будівель і споруд громадського та цивільного призначення не пристосовані до потреб осіб з інвалідністю.

Для урегулювання цієї проблеми протягом останніх 2 років до Верховної Ради України внесено проекти законів України:
,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення вимог законів України, спрямованих на створення безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю до будівель і споруд” (реєстр № 6536 від 01.06.2017), яким передбачається внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та законів України „Про регулювання містобудівної діяльності”, „Про архітектурну діяльність”, „Про основи містобудування” в частині встановлення ефективного механізму контролю за дотриманням вимог законодавства щодо необхідності створення безперешкодного середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;
,,Про внесення змін до деяких законів України ” (реєстр. № 5546 від 16.12.2016), яким передбачається внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України „Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” (щодо установлення відповідальності за незабезпечення обстеження та паспортизації об’єкта, що підлягає обов’язковому обстеженню, порушення порядку проведення такого обстеження та нереалізації заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час його експлуатації).
Прийняття цих законів посилить адміністративну відповідальність посадових осіб за незабезпечення обстеження та паспортизації об’єкта, який підлягає обов’язковому обстеженню; порушення порядку проведення такого обстеження; нереалізацію заходів щодо забезпечення надійності та безпеки об’єктів під час їх експлуатації, в тому числі їх доступності для маломобільних груп населення.

Працевлаштування осіб з інвалідністю

Діюча в Україні система квотування робочих місць для осіб з інвалідністю відповідає міжнародним зобов’язанням в сфері соціального захисту осіб з інвалідністю, які наша держава взяла на себе, ратифікувавши  Конвенцію ООН про права осіб з інвалідністю, Конвенцію МОП про  професійну реабілітацію та зайнятість осіб з інвалідністю.

Вирішення питань щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, також, є пріоритетним завданням в роботі Уряду.

На сьогодні в Україні діє Європейська система зайнятості таких осіб, що полягає у квотуванні роботодавцями робочих місць для осіб з інвалідністю, а у разі не виконання встановленого законодавством нормативу, роботодавець сплачує відповідні штрафи, за рахунок яких держава, спрямовує відповідні кошти на заходи щодо зайнятості осіб з інвалідністю, зокрема соціальним підприємствам.

Законом України „Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, – у кількості одного робочого місця.

Існуюча на сьогодні практика не завжди влаштовує роботодавців, які вважають, що діюча модель по відношенню до суб’єктів господарювання є такою, що не стимулює їх працевлаштовувати осіб з інвалідністю.

У зв’язку з цим, а також враховуючи отриманий фахівцями Мінсоцполітики досвід окремих держав Європейського Союзу в цій сфері Урядом підтримано і схвалено та зареєстровано у Верховній раді проект Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зайнятості осіб з інвалідністю” (№ 4578 від 04.05.2016).

Даний законопроект, що є важливим, підтриманий Європейською Бізнес Асоціацією і вже схвалений профільним комітетом парламенту

Законопроектом пропонується впровадити стимулюючі механізми для роботодавців з метою забезпечення ними реалізації прав осіб з інвалідністю на працю, зокрема шляхом дії альтернативних варіантів виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування таких осіб, а саме:

  • виконання роботодавцем нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю шляхом укладання з підприємствами громадських організацій осіб з інвалідністю договорів на виготовлення (виконання) товарів, робіт і послуг. Такий підхід є виправданим у країнах ЄС, коли будь-який роботодавець може виконувати зазначений норматив шляхом закупівлі або замовлення товарів і послуг, що виготовляються (надаються) підприємствами громадських організацій осіб з інвалідністю без утворення господарського об’єднання;
  • врахування з коефіцієнтом ”2” виконання зазначеного нормативу працевлаштування для усіх осіб з інвалідністю І групи та осіб з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу (тобто впровадження диференційного підходу щодо праці осіб з інвалідністю з урахуванням міри втрати здоров’я). Такий підхід необхідно запроваджувати у зв’язку з тим, що найменша кількість зайнятих (працюючих) осіб з інвалідністю є з важкими формами інвалідності та з інтелектуальними порушеннями (лише 3% від загальної кількості працюючих осіб з інвалідністю);
  • надання дотацій роботодавцям на створення звичайних робочих місць для осіб з інвалідністю, а не лише спеціальних, як це на сьогодні передбачено.
  • Це обумовлено тим, що потреба осіб з інвалідністю у звичайних робочих місцях значно вища, ніж у спеціальних. Крім того, принцип надання дотацій на звичайні і спеціальні робочі місця є поширеним і успішним в країнах Європейського Союзу. Такий підхід дозволить також ефективніше використовувати кошти Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю та створення робочих місць для осіб з інвалідністю;
  • надання (децентралізовано) звичайним підприємствам та підприємствам, заснованим громадськими організаціями осіб з інвалідністю, цільових позик та дотацій.
    З метою комплексного вирішення проблемних питань щодо реабілітації, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю у Верховній Раді України також зареєстровано проекти законів України: „Про внесення змін до статей 19 і 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” щодо адміністративно- господарських санкцій” (реєстр. номер 4598 від 06.05.2016); „Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення функціонування реабілітаційних установ для осіб з інвалідністю та дітей-осіб з інвалідністю” (реєстр. № 4586 від 04.05.2016).

Протягом січня-жовтня 2017 року послугами державної служби зайнятості скористалося 36,8 тис. осіб з інвалідністю, зареєстрованих як безробітні. Всього за сприяння служби зайнятості протягом 10 місяців 2017 року працевлаштовано 11,4 тис. осіб зазначеної категорії, з них 117 осіб започаткували власну справу, отримавши допомогу по безробіттю одноразово.

До громадських та інших робіт тимчасового характеру залучено 4,7 тис. осіб з інвалідністю.

З метою розширення можливостей на ринку праці 3,8 тис. осіб з інвалідністю проходили професійне навчання.

Водночас, у цей період за сприяння державної служби зайнятості понад 35,6 тис. осіб з інвалідністю скористалися профорієнтаційними послугами, що спрямовані на допомогу у виборі професії та напряму навчання.

Щодо соціальних послуг

В Україні створено розгалужену мережу закладів та установ, що надають соціальні послуги, що налічує понад 2 тис. суб’єктів, якими обслуговується понад 3 млн. осіб.

З метою покращення якості та ефективності соціальних послуг триває реформування системи надання соціальних послуг, основними напрямками якого є:

  • впровадження сучасних підходів до управління та адміністрування послуг;
  • запровадження раннього виявлення та превентивних заходів;
  • впровадження стандартизації та оцінки якості послуг;
  • диверсифікація надавачів соціальних послуг через впровадження соціального замовлення;
  • модернізація діючої інфраструктури – розвиток соціальних послуг, що надаються за місцем проживання (в громаді);
  • перехід на фінансування послуги, а не закладу.

Реформування системи надання соціальних послуг передбачає також здійснення поступової деінституціалізації інтернатних установ, зокрема дитячих будинків-інтернатів та психоневрологічних інтернатів.

Успішна деінституціалізація можлива за умови розвитку альтернативних форм догляду за особами з інвалідністю за місцем проживання (у тому числі впровадження надання послуг денного догляду, підтриманого проживання, транзитного перебування) з метою забезпечення виховання дитини у сімейному середовищі та включення осіб з інвалідністю до життя місцевої громади.

У ході реформування системи надання соціальних послуг прийнято понад 40 нормативно-правових актів, якими затверджено базовий перелік соціальних послуг, критерії діяльності суб’єктів, що надають соціальні послуги, 20 державних стандартів соціальних послуг тощо.
Впровадження реформи надання соціальних послуг тісно пов’язано з реформою місцевого самоврядування. На сьогодні система соціальних послуг є децентралізованою.

З метою підвищення якості соціального обслуговування установами / закладами впроваджується надання інноваційних соціальних послуг.

Так, територіальними центрами соціального обслуговування (надання соціальних послуг) запроваджено, зокрема:
соціально-педагогічну послугу „Університети третього віку”, яку отримали більше 38 тис. осіб; паліативний догляд за місцем проживання вдома – 500 осіб; догляд вдома осіб з психічними розладами – понад 976 осіб.

Впроваджують нові підходи в своїй роботі будинки-інтернати для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю:

  • поширюється фізкультурно-спортивна реабілітація;
  • розвивається творча діяльність підопічних та вихованців у напрямі
    живопису та декоративно-прикладного мистецтва;
  • працюють лікувально-виробничі майстерні.

Зроблено перші кроки в напрямку деінституціалізації інтернатних установ: відкрито відділення денного догляду та підтриманого проживання при 5 дитячих будинках-інтернатах.

Загалом в Україні протягом 2013-2017 років при установах та закладах соціального обслуговування утворено 65 відділень денного догляду, де обслуговується понад 2 тис осіб з інвалідністю.

З метою відновлення трудових навичок бездомних осіб та їх трудової реінтеграції у Львівській, Полтавській та Чернівецькій областях на базі недержавних організацій, які працюють з бездомними особами, створено трудові (виробничі) майстерні (меблева, свічна, кондитерська, благодійні крамнички, пилорама тощо).

З метою підвищення рівня поінформованості населення про надання соціальних послуг Мінсоцполітики розроблено Методичні рекомендації щодо інформування населення про соціальні послуги, які затверджено наказом від 28.10.2014 № 828. В усіх регіонах країни розповсюджується соціальна реклама, надавачами соціальних послуг підготовлені інформаційні картки послуг, які розміщуються в приміщеннях, де відбувається консультування.

Крім того, з метою підвищення рівня поінформованості населення про надання соціальних послуг установами соціального захисту населення розроблені пам’ятки, де зазначено перелік соціальних послуг, які надають установи та умови їх надання громадянам.

Заплановано розроблення та впровадження: державних стандартів надання соціальних послуг, що надаються різним
категоріям населення; моніторингу та контролю надання соціальних послуг, їх якості;
модернізації діючої мережі установ та закладів, що надають соціальні послуги, у т.ч. шляхом утворення при діючих установах відділень денного догляду, підтриманого проживання з метою розвитку соціальних послуг, що надаються за місцем проживання.

Крім того, планується вивчення питання удосконалення законодавства в частині запровадження програмного методу фінансування соціальних послуг та фінансування громадських, благодійних організацій, що надають соціальні
послуги.

На сьогодні у Верховну Раду України внесено проект Закону України „Про соціальні послуги” (нова редакція) (реєстр. № 4607 від 06.05.2016). Прийняття законопроекту забезпечить адресність та доступність послуг, їх відкритість та конкурентність, розширення кола надавачів соціальних послуг за рахунок залучення недержавних організацій через соціальне замовлення, реформування місцевого самоврядування у сфері надання соціальних послуг, удосконалення адміністрування соціальних послуг.

Щодо реабілітаційних послуг

В системі Мінсоцполітики та органів соціального захисту населення регіонального та місцевого рівнів діє 152 реабілітаційні установи, у тому числі 8 установ безпосередньо підпорядковані Мінсоцполітики, в яких можуть отримувати реабілітаційні послуги особи з усіх регіонів України.
За минулий рік у зазначених реабілітаційних установах отримали реабілітаційні послуги 17 033 осіб з інвалідністю, з них 14 216 дітей з інвалідністю. Інтегровано в загальноосвітні навчальні заклади 1 300 таких дітей.

З метою впровадження в Україні кращого світового досвіду у сфері надання послуг з реабілітації (абілітації) наказом Мінсоцполітики затверджено Типове положення про центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю (від 09.08.2016 № 855). Наказ є підставою для практичного запровадження моделі комплексної реабілітації (абілітації) осіб з інвалідністю та / або дітей з інвалідністю та / або дітей віком до двох років (включно), які належать до групи ризику щодо отримання інвалідності, зокрема на базі діючих державних реабілітаційних установ, підпорядкованих Мінсоцполітики, а також комунальних реабілітаційних установ (на рівні області, району, міста, об’єднаної територіальної громади).

На жаль, в Україні щороку спостерігається тенденція збільшення кількості дітей з інвалідністю. У зв’язку з цим, Мінсоцполітики протягом 2017 року активно вживаються заходи з впровадження моделі раннього втручання в умовах реабілітаційних установ. Зокрема, ініційовано зміни до 6 нормативно-правових актів, у тому числі до постанови Кабінету Міністрів України щодо надання відповідних послуг не лише особам з інвалідністю, але і дітям віком до 3 років, які належать до групи ризику щодо отримання інвалідності.

За минулий рік у 44 реабілітаційних установах отримали послуги більше 1000 дітей, які належать до групи ризику щодо отримання інвалідності (у 2015 році лише у 22 установах отримали послуги 309 таких дітей).

Щодо оздоровлення осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю

Для підтримки здоров’я осіб з інвалідністю та ветеранів війни у сфері управління Мінсоцполітики діє 4 санаторії: „Перемога” (м. Київ), „Батьківщина” (м. Трускавець), „Слава” (м. Миргород), „Салют” (м. Одеса), в яких щороку проходять санаторно-курортне лікування майже 17 тисяч осіб цієї категорії.

Фінансування цих закладів здійснюється в межах видатків передбачених за бюджетною програмою 2501470 „Санаторно-курортне лікування ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, „Про жертви нацистських переслідувань” та осіб з інвалідністю” на відповідний рік.

У 2017 році за вказаною бюджетною програмою передбачено видатки в сумі 127,7 млн грн. (із урахуванням збільшення мінімальної заробітної плати та тарифів на комунальні послуги), що дозволить оздоровити за рахунок державного бюджету на 320 осіб більше у порівнянні з 2016 роком (тобто на 1,9 %) та заплановано оздоровити 17 206 осіб.

За оперативною інформацією станом на 01.11.2017 у зазначених закладах відповідно до затверджених графіків заїздів та від’їздів відпочивальників оздоровлено 15 032 особи (у тому числі 3 501 особа з інвалідністю внаслідок війни та 6 526 осіб з інвалідністю внаслідок загального захворювання та осіб з інвалідністю з дитинства) в межах передбаченого обсягу видатків.

З урахуванням стратегії реформування системи соціальних послуг в умовах децентралізації, необхідності оптимізації державних видатків, реалізації бюджетних програм соціального захисту осіб з інвалідністю та з метою наближення послуг до їх отримувачів Урядом у 2017 році прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 110 „Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення деяких категорій осіб з інвалідністю санаторно-курортним лікуванням, та внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. № 187 і від 31 березня 2015 р. № 200”, якою змінено існуючу систему закупівлі санаторно-курортних послуг на відшкодування вартості послуг санаторно-курортного лікування (путівки) для осіб з інвалідністю через безготівкове перерахування коштів санаторно- курортним закладам за надані послуги на підставі тристоронньої угоди (особа – управління – санаторій). При цьому гранична вартість путівки для відшкодування вартості послуг санаторно-курортного лікування визначатиметься щороку Мінсоцполітики за погодженням з Мінфіном.

Відповідно до наказу Мінсоцполітики від 06.04.2017 № 575 „Про встановлення граничної вартості путівки (ліжко-дня) у 2017 році”, зареєстрованого у Міністерстві юстиції 13.04.2017 за № 493/30361, гранична вартість путівки для забезпечення санаторно-курортним лікування складає:

– для осіб з інвалідністю внаслідок загального захворювання та з дитинства 5 250,00 грн без податку на додану вартість;

– для осіб з інвалідністю з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку 18 217,00 грн без податку на додану вартість.

За бюджетною програмою 2507030 „Заходи із соціальної, трудової та професійної реабілітації осіб з інвалідністю” на напрямок „Санаторно-курортне оздоровлення осіб з інвалідністю” у 2017 році передбачено 112,3 млн гривень. В межах бюджетних видатків планується оздоровити 2 170 осіб з інвалідністю з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку (37,2 % від потреби) та 11 601 інших осіб з інвалідністю (9,7 % від потреби).

За результатами моніторингу інформації структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних та Київської міської державних адміністрацій станом на 23.11.2017 для забезпечення санаторно- курортним лікуванням осіб з інвалідністю укладено 13 987 угод (з них: 2 134 – для оздоровлення осіб з інвалідністю з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку та 11 853 – для осіб з інвалідністю внаслідок загального захворювання та з дитинства за іншими нозологіями). Фактично оздоровлено 1 736 осіб з інвалідністю з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку та 11 853 особи з інвалідністю внаслідок загального захворювання та з дитинства.

Місцеві органи виконавчої влади в межах виконання місцевих програм щодо соціального захисту окремих категорій громадян також здійснюють заходи із оздоровлення осіб з інвалідністю за рахунок коштів місцевого бюджету, благодійних та спонсорських надходжень.

За результатами моніторингу інформації структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних та Київської міської державних адміністрацій станом на 01.10.2017 за рахунок місцевих коштів забезпечено санаторно-курортним лікуванням 4 621 осіб, з них 879 осіб з інвалідністю внаслідок війни та 1 567 осіб з інвалідністю внаслідок загального захворювання та осіб з інвалідністю з дитинства, на загальну суму 30 654,7 тис. гривень.

Крім того, щороку особам з інвалідністю внаслідок війни, особам з інвалідністю внаслідок загального захворювання та особам з інвалідністю з дитинства виплачується грошова компенсація замість санаторно-курортної путівки відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 17.06.2004 №785 „Про затвердження Порядку виплати деяким категоріям осіб з інвалідністю грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки та вартості самостійного санаторно-курортного лікування” та від 07.02.2007 № 150 „Про затвердження Порядку виплати деяким категоріям осіб з інвалідністю грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки та вартості самостійного санаторно-курортного лікування”.

Бюджетним кодексом України визначено напрями, на які передбачені видатки, що здійснюються з Державного бюджету України, в тому числі на бюджетну програму КПКВК 2507030 „Заходи із соціальної, трудової та професійної реабілітації осіб з інвалідністю” (далі – бюджетна програма), складу якої входить санаторно-курортне лікування та компенсаційні виплати за санаторно-курортне лікування виключно особам з інвалідністю.

Слід зазначити, що на 2017 рік повна потреба за бюджетною програмою становить близько 800 млн грн , а фактично затверджено 112 млн грн (в тому числі потреба у компенсаційних виплатах – 124,4 млн грн, а фактично виділено коштів 9,4 млн гривень).

Крім цього, в межах бюджетних асигнувань у 2017 році збільшено розмір грошової компенсації за невикористане санаторно-курортне лікування для осіб з інвалідністю внаслідок війни I та II груп із 400 грн до 440 грн, ІІІ групи – із 300 грн до 330 гривень та для осіб з інвалідністю І-ІІ групи із 300 грн до 330 грн, ІІІ групи – із 200 грн до 220 гривень.

З 01.01.2017 року організація санаторно-курортного лікування постраждалих громадян здійснюється відповідно до

Порядку надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок санаторно- курортним закладам та закладам відпочинку, здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 №854 „Деякі питання санаторно-курортного лікування та відпочинку громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі – Порядок).

Порядок передбачає новий механізм оплати послуг із санаторно-курортного лікування громадянам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи. Зокрема, укладання тристоронньої угоди між постраждалою особою, управлінням соціального захисту населення та санаторно-курортним закладом. При цьому постраждалій особі забезпечується право самостійного вибору санаторно-курортного закладу для оздоровлення чи відпочинку.

Крім того, за бажанням постраждалих осіб, у тому числі батьків потерпілих дітей, у разі відмови від отримання санаторно-курортного лікування їм виплачується грошова компенсація у розмірі середньої вартості путівки в Україні, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Урядом 08.11.2017 прийнято постанову № 838 „Про розмір середньої вартості путівки для виплати грошової компенсації замість путівки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” . Таким чином середня вартість путівки для виплати грошової компенсації замість путівки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначатиметься щороку з розрахунку 35 відсотків розміру одного прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня відповідного року для осіб, які втратили працездатність (із заокругленням до однієї гривні).

У 2017 році для забезпечення санаторно-курортними послугами постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи осіб передбачено 123,5 млн грн, що дасть змогу оздоровити понад 22 тис. осіб І категорії (80% від потреби) та 650 (100% від потреби) дітей з інвалідністю, інвалідність яких пов’язана з наслідками аварії на ЧАЕС.

Станом на 01.11.2017 року укладено 22 855 угод, за якими 18 418 осіб (у тому числі 507 дітей з інвалідністю) вже оздоровлено.

Щодо підтримки діяльності громадських об’єднань осіб з інвалідністю

Статтею 87 Бюджетного кодексу України передбачено надання фінансової підтримки громадським організаціям осіб з інвалідністю і ветеранів, які мають статус всеукраїнських.

Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2017 рік” розмір видатків на фінансову підтримку громадських об’єднань осіб з інвалідністю та ветеранів залишився на рівні 2016 року – в обсязі 81,1 млн гривень.

Реалізація цієї норми здійснюється відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на фінансову підтримку громадських організацій осіб з інвалідністю та ветеранів, заходи з відвідування військових поховань і військових пам’ятників та з відзначення Дня пам’яті та примирення, Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війни, затвердженого постановою Уряду від 07.03.2012 № 176.

Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2017 рік” за програмою 2501220 „Фінансова підтримка громадських організацій осіб з інвалідністю та ветеранів, заходи з відвідування військових поховань і військових пам’ятників та з відзначення Дня пам’яті та примирення, Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війни” передбачені видатки у розмірі 101 134,1 тис грн, у тому числі за окремим рядком „фінансова підтримка Національної Асамблеї осіб з інвалідністю України, підприємств і організацій невиробничої сфери Українського товариства сліпих та Українського товариства глухих” – 63 341,5 тис гривень.

Зазначимо, що фінансова підтримка діяльності громадських об’єднань за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів – тільки одне із джерел надходжень організацій. Утримання громадських організацій може здійснюватись за рахунок коштів, визначених в їх статутах, а саме: добровільних внесків, находжених від господарської діяльності, членських внесків, прибутку від підприємств, створених громадськими організаціями, спонсорської допомоги та інших, не заборонених законодавством надходжень.

За даними обласних державних адміністрацій у 2016 році фінансову підтримку з місцевих бюджетів отримало 590 громадських організацій на суму 33,4 млн грн., у 2017 році на зазначені цілі передбачено 32,9 млн гривень.

На виконання Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016-2020 роки, затвердженої Указом Президента України від 26.02.2016 № 68, розроблено проект постанови, яким передбачається затвердити порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті на фінансову підтримку всеукраїнських громадських об’єднань осіб з інвалідністю та проведення конкурсу з фінансування програм (проектів, заходів), розроблених цими громадськими об’єднаннями.

Щодо забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації

Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2017 рік” у поточному році на забезпечення окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації затверджено видатки у сумі 977,6 млн грн (60 % від потреби), що на 71,5 млн гривень більше ніж у попередньому році.

Протягом 2014 – 2016 років не здійснювалося забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями за кошти державного бюджету, оскільки кошти на це в державному бюджеті не передбачалися. Разом з тим, на обліку для забезпечення автотранспортом в Україні перебуває 64 665 осіб з інвалідністю (2 477 із них мають право на першочергове забезпечення автомобілем, 8 192 – на позачергове забезпечення автомобілем, 53 996 – на забезпечення автомобілем у порядку загальної черги).

Наразі проектом Закону України „Про внесення змін до деяких законів України”, який схвалено на засіданні Уряду та внесено на розгляд Верховної Ради України (реєстр. № 7209 від 19.10.2017), передбачено надання грошової допомоги для придбання автомобіля особами з інвалідністю, законними представниками осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю без права подальшого взяття на облік для забезпечення автомобілем.

Актуальність внесення запропонованих проектом акта змін посилюється нагальною потребою в забезпеченні автомобілями постраждалих в антитерористичній операції з ураженням опорно-рухового апарату, які перебувають на обліку для забезпечення автомобілем. Проектом акта таким особам надається можливість забезпечення автомобілями першочергово із числа першочерговиків. Разом з тим пріоритетного права на забезпечення автомобілями набувають особи із зазначених вище, які перебувають у трудових відносинах не менше 6 місяців.

Запропоновані зміни сприятимуть суттєвому зменшенню чисельності осіб на обліку для забезпечення автомобілем і зняттю соціальної напруги в зазначеній сфері.

Варто зазначити, що постановою КМУ від 21.06.2017 № 429 було врегулювано питання безоплатного передання у власність особі з інвалідністю автомобіля, визнаного гуманітарною допомогою, яким вона була забезпечена через органи соціального захисту населення і користувалася більше ніж 10 років, за рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а також передання таких автомобілів членам сім’ї чи спадкоємцям особи з інвалідністю.

Крім того, наказом Мінсоцполітики від 26.05.2017 № 877 ,,Про затвердження Порядку оформлення без взяття на облік особових справ за місцем реєстрації фактичного місця проживання для забезпечення автомобілями осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, яких зареєстровано як внутрішньо переміщених осіб”, зареєстрованим у Мін’юсті 05.10.2017 за №
1234/31102 встановлено механізм взяття на облік за фактичним місцем проживання, перебування внутрішньо переміщених осіб, які мають право на отримання автомобіля.

Додатково зазначаємо, що з метою встановлення норми щодо виплати грошової допомоги для придбання автомобіля особами з інвалідністю, які перебувають на обліку в органах соціального захисту населення та управліннях виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Мінсоцполітики підготовлено проект змін до постанови КМУ від від 19.07.2006 № 999 „Про затвердження Порядку забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями”.

  • Варто зазначити, що у 2017 році Міністерством було прийнято ряд нормативно-правових актів, спрямованих на покращення механізму забезпечення осіб з інвалідністю технічними та іншими засобами реабілітації, зокрема:
    Наказ Мінсоцполітики № 1556 від 19.12.2016 „Про внесення змін до наказу Міністерства соціальної політики України від 23 вересня 2014 року № 683”, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.01.2017 за
    № 13/29881;
  • Наказ Мінсоцполітики від 23.03.2017 № 457 ,,Про затвердження Порядку огляду виданих технічних та інших засобів реабілітації, якими забезпечені особи з інвалідністю, діти з інвалідністю, інші особи”, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 квітня 2017 р. за № 508/30376;
  • Наказ Мінсоцполітики від 27.03.2017 № 477 ,,Про внесення змін до Положення про Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю”, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 квітня 2017 р. за № 509/30377;
  • Наказ Мінсоцполітики від 11.04.2017 № 602 ,,Про затвердження Порядку призначення технічних засобів реабілітації відповідно до функціональних можливостей особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, постраждалого внаслідок антитерористичної операції”, що погоджений з МОЗ та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.05.2017 за номером 570/3043825;

Наказ Мінсоцполітики та МОЗ від 05.09.2017 № 1408/1054 ,,Про внесення змін до наказу Міністерства соціальної політики України та Міністерства охорони здоров’я України від 30 вересня 2014 року № 708/685”, зареєстрованого в Мін’юсті 28 вересня 2017 року за № 1199/31067.

Також постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2017 № 491 врегульовано питання забезпечення учасників антитерористичної операції, які одержали поранення, контузію, каліцтво або захворювання під час участі в антитерористичній операції засобами реабілітації за зверненням керівника медичного закладу в якому він перебуває на лікуванні.Крім того, постановою Кабінету Міністрів України 09.08.2017 № 557 внесено зміни до Положення про централізований банк даних з проблем інвалідності щодо врегулювання питань фінансування Централізованого банку даних з проблем інвалідності.

Додатково зазначаємо, що на сьогодні з метою удосконалення Порядку забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2012 № 321 Мінсоцполітики розробляються зміни, якими передбачено ряд нововведень.

Також на сьогодні на погодженні у заінтересованих ЦОВВ знаходиться розроблений Мінсоцполітики проект постанови КМУ ,,Про Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. № 79”, якою передбачено узгодити положення постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 79 із Законом України „Про Митний тариф України” та деталізувати категорії виробів, операції з постачання і послуги з ремонту та доставки яких звільняються від обкладення податком на додану вартість.

Щодо забезпечення житлом учасників антитерористичної операції

У 2016 році за кошти бюджетної програми „Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво (придбання) житла для сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, а також для осіб з інвалідністю I та II груп з числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції та потребують поліпшення житлових умов”, виплачено грошову компенсацію для самостійного придбання 616 квартир родинам зазначених категорій осіб на загальну суму 416 млн гривень.

У 2017 році Мінсоцполітики визначено головним розпорядником коштів бюджетної програми КПКВК 2511120 „Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей загиблих осіб, визначених абзацами 5– 8 пункту 1 статті 10, а також для осіб з інвалідністю І–ІІ групи, визначених пунктами 11–14 частини другої статті 7 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та осіб, які втратили функціональні можливості нижніх кінцівок, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, та потребують поліпшення житлових умов”, за якою передбачено видатки у розмірі 329 812,8 тис. гривень.

На сьогодні розподілено вказану субвенцію на загальну суму 328 105,6 тис. грн, у тому числі 7 016,1 тис. грн для завершення виплати 15 родинам грошової компенсації, призначеної у 2016 році.

Також, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 828-р з метою забезпечення у повному обсязі виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, пропонується за рахунок економії коштів по іншим бюджетним програмам, головнимрозпорядником яких є Мінсоцполітики, збільшити видатки за цією програмою на 137 850,3 тис грн. та затвердити розподіл залишку нерозподілених коштів у сумі 1 707,2 тис. гривень.

Реалізація цього розпорядження після погодження з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету сприятиме покращенню соціального захисту вищезазначених категорій населення шляхом забезпечення їх житлом.

Станом на 14.11.2017 придбано житло 603 родинам за рахунок субвенції 2016 року та 154 родинам за рахунок субвенції 2017 року, процес придбання житла сім’ям загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, а також особам з інвалідністю I–II груп з числа військовослужбовців, які брали участь у
зазначеній операції, триває.

Щодо протезування учасників антитерористичної операції

За рахунок державних коштів фінансується протезування за кордоном учасників антитерористичної операції, яким потрібне складне протезування.

На 24 листопада 2017 року потребували забезпечення технічними засобами реабілітації, у тому числі протезуванням 996 учасників антитерористичної операції, з яких : 439 бійцям здійснено протезування (у тому числі 25 бійцям проведено протезування за кордоном); 152 бійці потребують протезування, з них 56 – розпочато протезування, а 96, які за станом здоров’я не готові до протезування, – перебувають на лікуванні; 148 бійців забезпечено іншими ТЗР. решта бійців (188) потребують забезпечення іншими ТЗР.

Протягом 2015 – 2017 років Державною службою України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції організовано заходи з протезування 37 учасникам АТО, з них: закордонне протезування здійснено 24 учасникам АТО; заміну приймальної гільзи 5 учасникам АТО за кордоном та 1 учаснику АТО в Україні; протезування за новітніми технологіями в Україні – 9 учасникам АТО.

Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції щотижнево здійснюється моніторинг та супровід учасників антитерористичної операції, які отримали поранення та потребують або забезпечені технічними засобами реабілітації, у тому числі протезуванням (ортезуванням) (відвідування поранених учасників антитерористичної операції в госпіталях, інших закладах охорони здоров’я та надання необхідної допомоги).

З метою дотримання норм Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2017 рік” було прийнято постанову Кабінету Міністрів від 22.03.2017 № 167 ,,Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 518”, якою установлено, що заходи, пов’язані із протезуванням та / або ортезуванням учасників антитерористичної операції, які втратили функціональні можливості кінцівок, які раніше здійснювалися Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, здійснюватиме Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю.

У зв’язку з цим було розроблено наказ Мінсоцполітик № 462 від 23.03.2017 ,,Про внесення змін до Положення про експертну групу з розгляду документів щодо протезування та/або ортезування учасників антитерористичної операції, які втратили функціональні можливості кінцівок”, зареєстрований у Мін’сті 11.04.2017 за № 486/30354, яким врегулювано питань протезування та/або ортезування виробами підвищеної функціональності за новітніми технологіями та технологіями виготовлення, які відсутні в Україні, учасників антитерористичної операції, які втратили функціональні можливості кінцівок, через Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю.

Share Button

Медична реформа в Україні. Крок до покращенння якості та доступності медичних послуг для людей з інвалідністю по зору

5 грудня 2017 року в приміщенні Чернівецької обласної організації Українського товариства сліпих, працівники громадської організації провели  круглий стіл на який запросили керівників обласного діагностичного центру, обласної лікарні, міської лікарні №2, Буковинського медичного університету, обласного та міського управління охорони здоров’я, обласного та міського департаментів соціального захисту населення, голову обласної державної адміністрації, голову міста Чернівці та головних лікарів усіх поліклінік міста.

На жаль, прийшли не всі, а тільки половина від усіх запрошених.

Захід проводили з нагоди міжнародного дня людей з інвалідністю, який в усьому світі відзначають 3 грудня. Це день підвищеної поінформованості про проблеми цих людей та активізації зусиль що до вирішення проблем та труднощів, які ці люди долають кожного дня.

Мета  даного заходу була дуже проста привернути увагу до тих труднощів, з якими постійно живуть і які долають незрячі та ті у кого порушення зору при отриманні медичних послуг.  Зокрема:

  1. Транспорт непристосований для користувачів, що не бачать зовсім (не озвучують ніде маршрут та зупинки транспорту, наприклад тролейбус №3, не всюди озвучують зупинки , що є порушенням Закону «Про основи соціальної захищеності людей з інвалідністю в Україні»).
  2.      Відсутні звукові маячки на вході до поліклініки чи лікарні, а отже незрячий, який не ходить туди щодня, не знайде вхід .
  3.      Не завжди є якісне освітлення приміщень.
  4. Контрастні таблички з укрупненим шрифтом та шрифтом Брайля на дверях кабінетів  не всюди.
  5. Відсутнє звукове табло про графік прийому лікарів.
  6. Під кабінетом лікаря бувають черги в яких доводиться висидіти інколи до 4 годин, а незрячий в силу відсутності зору не може слідкувати за чергою( хто попереду, хто позаду, хто відійшов, хто підійшов контролювати не може), а якщо, в кращому випадку, він з супроводжуючим, то чому людина за свої добрі наміри має ще пів дня в черзі чекати з незрячим це запитання, яке залишається відкритим.
  7. В кабінеті лікаря на особистому прийомі часто трапляються випадки коли лікар розмовляє з супроводжуючим, а не з пацієнтом. Це не коректно, бо незрячий зазвичай добре чує, і розуміє здатен аналізувати інформацію та самостійно приймати рішення, а ще інколи супроводжуючий  взагалі буває  стороння людина тому не знає проблеми незрячого (   може сам пацієнт не хоче щоб він їх знав),та й як можна правильно поставити діагноз коли не зібрати анамнез –  запитання, яке залишається відкритим.
  8. На упаковці до медичного препарату є напис шрифтом Брайля, яким володіють  в Україні всього 10% користувачів, а інструкцію написану плоскодрукованим незрячий взагалі не прочитає, а тому показання та протипоказання до прийому препарату будуть для нього не відомі, а отже головне гасло лікаря «не нашкодь» не буде виконано.
  9. Де сісти в кабінеті лікаря і, зокрема, стоматолога, якщо там багато техніки та інструментів, незрячий не бачить, а лікар часто не знає, що потрібно провести людину і просто поставити руку пацієнта на крісло.
  10. Як незрячому вибрати собі сімейного лікаря, якщо ти візуально не бачиш ходити по кабінетах та особисто знайомитися з лікарями тобі не дозволять, бо вони в цей час ведуть прийом. Сайти на яких є інформація про медиків, не завжди доступні, бо спеціальне програмне забезпечення дорого вартісне. Багато незрячих не вміють користуватися комп’ютером.

Не відомо, як незрячий буде читати та підписувати декларацію про наміри.

На всі ці запитання ми хотіли отримати відповіді і в основному їх отримали.

Було дуже приємно, що прийшли головні лікарі міських полклінік №1 №2,№3.

Вийшов дуже конструктивний процес.  Ми віримо, що нас зрозуміли.

На жаль, ніхто не прийшов з буковинського медичного університету, бо там готують кадри, хоч їх запрошували в телефонному режимі та через електронну пошту, ще не було представника з поліклінічного відділення, що є підрозділом поліклініки №2 і знаходиться у чернівцях на Комарова №2, (де компактно проживають незрячі з будинків 3, що на провулку Ентузіастів, 188, 190, 190А, 192 на вулиці Головній у Чернівцях), які є постійними пацієнтами вище зазначеної поліклініки. Їм надсилали рекомендованим листом повідомлення, на жаль,  неодноразово запрошували прийти та розповісти про медичну реформу, але медики не хочуть виходити з своїх кабінетів та спілкуватися з нами. Вони й сьогодні кажуть, що працюють по старому і ніяких вказівок про зміни не мають.

Основним міжнародним документом, який гарантує безперешкодний доступ до всіх об’єктів для людей з інвалідністю є Конвеннція ООН про права людей з інвалідністю. Держава зобов’язана вжити конкретних і заходів  що до усунення бар’єрів, які утруднюють безперешкодний доступ до фізичного, економічного, соціального та культурного оточення, охорони здоровя, освіти транспорту, інформації, звязку для того, щоб люди з інвалідністю могли повною мірою користуватися усіма правами та основоположними свободами.

Ми віримо, що держава виконає свої зобов’язання і нам буде жити значно комфортніше.  “Інвалідами” людей роблять не вади здоров’я, а бар’єри довкілля та байдужість чиновників.

 

Галина Гродецька,

Чернівецька обласна організація УТОС.

Share Button

УКРАЇНА МАЄ БУТИ ДОСТУПНОЮ ДЛЯ ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ

Люди ніколи не замислюються над, здавалося б, такими звичайними речами, як дістатися до супермаркету і аптеки, як потрапити до поліклініки чи Пенсійного фонду, провести вечір з друзями у театрі або кінотеатрі, пройтися історичними місцями міста чи прогулятися осіннім парком, послухавши шелест листя під ногами… Проте, є люди, які позбавлені вільно пересуватися, через стан свого здоров’я. Вони часто знаходяться у замкнутому просторі своїх квартир. Людина на візку не може взагалі вийти з дому, бо у під’їзді немає пандусу. Незрячій людині важко пересуватися без направляючих поручнів, тактильних смуг та озвучених маячків. Ці люди не можуть елементарно сходити до магазину за хлібом, бо ці магазини не пристосовані для осіб з особливими потребами.

І це у той час, коли наша держава вже багато років тому за Конвенцією ООН зобов’язалася захищати права та реалізовувати потреби людей з інвалідністю, намагається створити для них безбар’єне середовище. Попри безліч в Україні законодавчих та нормативних вимог щодо забезпечення доступності, практика показує незначні зрушення у створенні безбар’єрного середовища.
Аби обговорити цю нагальну проблему на всеукраїнському рівні і знайти можливості її вирішення, представники Секретаріату Кабінету Міністрів України, Комітетів Верховної Ради України, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Мінсоцполітики, Мінохорони здоров’я, Мінінфраструктури, Мінекономрозвитку, Пенсійного фонду України, зібралися 23 листопада у Міністерстві регіонального розвитку на засідання Комітету забезпечення доступності осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до об’єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури. Робота засідання відбувалася у форматі онлайн-режиму. Таким чином, у заході змогли взяти участь і представники регіональних Комітетів доступності.

Головуючий засідання заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Лев Парцхаладзе, зокрема, наголосив:
-Реалізація безбар’єрного середовища є одним з найголовніших пріоритетів у нашій діяльності. Зараз розробляється проект нової редакції про Державні будівельні норми з доступності будинків і споруд для маломобільних груп населення, який буде адаптований до європейського законодавства.Також з нашого боку ведеться постійна робота з регіонами щодо покращення доступності. Всі громадські та державні установи в Україні обов’язково мають бути доступними не на папері, а на ділі.
Міністерство регіонального розвитку провило моніторинг щодо стану ефективності доступності у різних областях України. За представленими під час засідання аналітичними даними, можна виділити низку областе, де дійсно намагаються пристосувати соціальні та громадські архітектурні об’єкти для людей з інвалідністю. Серед них: Дніпропетровська, Черкаська, Миколаївська,Тернопільська,Харківська, Херсонська, Запорізька,Чернігівська, Кіровоградська та Вінницька області. Хоча, в цих та інших регіонах, включаючи і Київ, встановлено чимало пандусів, табличок зі шрифтом Брайля, озвучених пристроїв, однак, на жаль, у своїй більшості вони не відповідають тим вимогам і стандартам, за якими дійсно могли б полегшити пересування й не лише особам з інвалідністю, а й людям похилого віку та, навіть, матусям з малюками у візочках.
-Прикро, що у більшості випадків місцеві органи влади, громадські установи та приватні бізнесові структури халатно ставляться до питання доступності, – зазначив під час заходу Уповоноважений Президента у справах людей з інвалідністю, Валерій Сушкевич. – Адже на програми та проекти з розробки і встановлення засобів та архітектурних об’єктів доступності держава виділяє чималі кошти, а їх використовують так нераціонально. Сьогодні заклади освіти, лікарні, соціальні та владні установи, як і раніше, залишаються фізично недоступними та небезпечними для людей з інвалідністю, у тому числі, і всіх інших маломобільних груп населення. Два роки ми не можемо вирішити питання з Поштовою площею у столиці. Її ніяк не виходить нормально пристосувати для людей на візках. А головна вулиця країни Хрещатик і Майдан Незалежності – взагалі не пристосовані як для візочників, так і для незрячих. Невже ми не можемо зробити Київ показовим містом для доступності і безбар’єрності?..

Також під час засідання поділилися своїм досвідом щодо створення безбар’єрного середовища представники Комітетів доступності з Полтавщини і Донеччини. Гучні заяви прозвучали про глобальні проекти з впровадження доступності у столиці від представників Київської влади. До речі, вони пообіцяли, що через півроку столичними вулицями можна буде вільно і зручно пересуватися будь-якій людині з інвалідністю. Цьому вже є приклад – станція метро Лівобережна.

Дійсно, сьогодні Лівобережна є показовим середовищем доступності. Зокрема, для людей з вадами зору на платформі є тактильна попереджувальна смуга, яскраво-жовте маркування сходів та навколо дверей, а двері зафіксовані, отож, можна не боятися, що вони можуть вдарити. А чому ж не можна таким чином пристосувати і інші станції метрополітену? Чому не можна елементарно освітлити підземні переходи? Чому, встановлені підйомники для візочників не запускають, щоб вони працювали? Чому пандуси не можна робити з правильним кутом нахилу і зі зручними поручнями та з покриттям, щоб візок не ковзав? Чому не можна зробити тактильні направляючі доріжки, особливо у тих місцях, де зосереджено багато об’єктів для незрячих людей. Це, наприклад, станція метро Кловська, біля якої розташована Центральна спеціалізована бібліотека для сліпих ім. М. Островського. Вже сто разів зверталися незрячі до місцевої влади, аби прокласти від метро до бібліотеки тактильну доріжку. А чому не можна навести лад з паркуванням машин, адже їх ставлять, де заманеться? А це також велика перешкода на шляху людей з інвалідністю.

І таких запитань можна ставити ще дуже багато. Та хіба для цих елементарних речей потрібні глобальні проекти, котрі постійно обговорюються на Комітетах доступності і колись, можливо, реалізуються. Людям не потрібні проекти чи програми – їм потрібні конкретні і реальні дії, щоб вони могли вільно і безпечно пересуватися рідним містом і рідною країною.

Н.Щербань, «Промінь»

Share Button

ЗУСТРІЧ ГОЛОВИ ЦП УТОС ДО МІЖНАРОДНОГО ДНЯ ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ

Звичайно, третє грудня – яке є Міжнародним днем людей з інвалідністю, назвати святом не можна. Однак, саме цей день привертає увагу суспільства і влади до нас з вами і до наших потреб. Та й ми самі ще раз замислюємося над своїми здобутками і проблемами, підбиваємо підсумки зробленого за рік.

Вже стало доброю традицією щороку до Міжнародного дня людей з інвалідністю проводити зустріч Голови ЦП УТОС В.М.Більчича з незрячими киянами. Отож, першого грудня, у приміщенні Центрального правління УТОС, відбувся Круглий стіл, присвячений цьому Дню. Владислав Миколайович зібрав на заході представників невиробничої сфери УТОС. Серед них були присутні: заступник Голови ЦП М. М. Новосецький, начальник оргвідділу апарату ЦП УТОС О.М.Осадчий, працівники Об’єднаної редакції періодичних видань УТОС «Заклик» на чолі з головним редактором Н.А.Щербань, працівники Центральної спеціалізованої бібліотеки для сліпих ім. М.Островського на чолі з директором Ю.М.Вишняковим, директор Реабілітаційного центру УТОС П.С. Федорець, працівники Навчально-інформаційного комп’ютерного центру УТОС на чолі з директором О.В.Гордійком та керівники обласної та первинних організацій столиці.

В. М. Більчич у зверненні до присутніх розповів про становище Товариства у цей нелегкий рік, про те, що вдалося зробити і про те, що викликає занепокоєння. У виробничій діяльності продовжують радувати підприємства Дніпра та Білої Церкви, та, на жаль, не усі УВП можуть похвалитися подібними досягненнями, а деякі, як наприклад, Кролівецьке і Тернопільське, взагалі знаходяться у дуже тяжкому стані. У цих умовах керівництво УТОС продовжує відстоювати інтереси незрячих, активно бореться за збереження фінансування для невиробничої сфери нашого Товариства. В цьому році УТОС отримав фінансування в сумі біля двадцяти шести млн.грн., але цих коштів катастрофічно невистачило для заробітної плати працівників непромислової сфери. Та ,завдяки зустрічі В.М. Більчича з Головою Верховної Ради України А.В. Парубієм , наше Товариство отримало додаткове фінансування в сумі дванадцять млн. грн.,що дає змогу в повному обсязі виплатити заробітну плату працівникам невиробничої сфери в цьому році. Є велика надія , що фінансування в такому ж обсязі збережеться і в наступному році. Хоча викликає велике занепокоєння новий проект Постанови КМУ №176 від 07.03.2012р., що повністю може змінити порядок фінансування Всеукраїнських об’єднань інвалідів, яке буде відбуватися на конкурсній основі. Також існує загроза внесення змін в Постанову КМУ №1010 від 08.08.2007р. «Про затвердження Порядку надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів» та Постанову №70 від 31.01.2007р. “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, якою впорядковано працевлаштування інвалідів, порядок реєстрації підприємств, організацій, фізичних осіб, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій, пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів тощо, які несуть за собою пряме втручання органів державної влади у внутрішню діяльність підприємств громадських організацій людей з інвалідністю. А саме: обмежують можливості підприємств інвалідів, отримувати дозвіл на право користуватися пільгами з оподаткування і, тим самим, регуляція таких підприємств з боку Мінсоцполітики робить їх залежними від настроїв і політики Міністерства. Керівництво і юристи УТОС намагаються завадити цим змінам.

Захист та відстоювання прав незрячих людей у наш час – це дуже непросто , але наполегливі зусилля приносять свої плоди. Голова ЦП УТОС закликав усіх членів Товариства до єдності, бо саме єдність є найнеобхіднішою умовою відстоювання наших інтересів, бо будь-який конфлікт у нашому середовищі підриває сили і авторитет Товариства в цілому.

У дружній та теплій обстановці про виконану роботу своїх організацій розповіли П.С. Федорець, Ю.М. Вишняков, Н.А.Щербань. У важкі часи будь-який позитив надихає, тож учасники Круглого столу з задоволенням констатували реальні успіхи у їх роботі. Також виступив відомий юрист Товариства Г. А. Євсев’єв, із закликом до керівників обласних організацій активніше повідомляти про свою роботу, яку треба краще висвітлювати на сайтах ЦП УТОС та редакції «Заклик». Відбулося також нагородження працівників Товариства, які цього року досягли особливих успіхів у своїй діяльності. Голова ЦП УТОС В. М. Більчич вручив їм почесні грамоти, премії і побажав нових звершень.

Товариству, а відтак усім його членам, доводиться вести боротьбу за виживання з величезним напруженням усіх сил, але боротися треба і як казав наш Великий Кобзар:
«Борітеся – поборете».

Наш.кор., «Промінь»

Share Button

Внесено зміни до Положення про національний заклад (установу) України

Президент П. Порошенко 2 грудня 2017 року підписав Указ про внесення зміни до Положення про національний заклад (установу) України.

“1.Внести зміну до пункту 3 Положення про національний заклад (установу) України, затвердженого Указом Президента України від 16 червня 1995 року № 451 (зі змінами, внесеними Указом від 2 листопада 2004 року № 1334), доповнивши його після абзацу п’ятого новим абзацом такого змісту:

«будівлі та приміщення, у яких заклади (установи) здійснюють свою діяльність, а також прибудинкова територія повинні бути доступними для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення відповідно до будівельних норм, державних стандартів і правил, що документально підтверджується фахівцем з питань технічного обстеження будівель та споруд, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат. Заклад (установа) повинен мати затверджений порядок супроводу (надання допомоги) осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення».

2. Національні заклади (установи) України, яким надано такий статус до набрання чинності цим Указом, зобов’язані у межах коштів державного та відповідних місцевих бюджетів, власних доходів та інших джерел, не заборонених законодавством, забезпечити доступність будівель, приміщень і прибудинкової території для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до 31 грудня 2020 року, затвердити порядок супроводу (надання допомоги) осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до 2 липня 2018 року.

Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Повний текст Указу за посиланням УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №401/2017 “Про внесення зміни до пункту 3 Положення про національний заклад (установу) України”.

Share Button

ПРЕЗИДЕНТ УКУРАЇНИ ПЕТРО ПОРОШЕНКО 2 ГРУДНЯ 2017 РОКУ ПІДПИСАВ УКАЗ №399/2017 «ПРО ВІДЗНАЧЕННЯ ДЕРЖАВНИМИ НАГОРОДАМИ УКРАЇНИ З НАГОДИ МІЖНАРОДНОГО ДНЯ ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ»

З нагоди Міжнародного дня людей з інвалідністю та за вагомий особистий внесок у реалізацію державної політики у сфері соціального захисту і реабілітації осіб з інвалідністю, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм, Президент України Петро Порошенко відзначив активістів громадянського суспільства, які досягли значних успіхів у різноманітних сферах суспільного життя, зокрема у сфері захисту прав людей з інвалідністю, мистецтві, творчості, соціально-трудовій реабілітації, професійній орієнтації.

Нагородити орденом «За заслуги» II ступеня

МАРКО Василину Михайлівну – директора Закарпатського регіонального центру соціально-трудової реабілітації та професійної орієнтації «Вибір»

ПЕКАРЯ Анатолія Володимировича – голову Білгород-Дністровського товариства інвалідів І та II групи «Фортеця», Одеська область

Нагородити орденом «За заслуги» III ступеня

БІЦА Василя Петровича – заступника голови Вінницького обласного осередку «Всеукраїнської спілки ліквідаторів-інвалідів «Чорнобиль-86»

СТАШКА Бориса Васильовича – голову Чернігівського обласного відділення Українського національного фонду допомоги інвалідам Чорнобиля

Нагородити орденом княгині Ольги III ступеня

КОНОНЕНКО Валентину Павлівну – голову Запорізької обласної громадської організації «Запорізький обласний конгрес осіб з інвалідністю»

Нагородити медаллю «За працю і звитягу»

ТРУСОВА Євгенія Дмитровича – члена міської громадської організації «Товариство ветеранів Чорнобильської АЕС», Київська область

Присвоїти почесні звання:

 «ЗАСЛУЖЕНИЙ МАЙСТЕР НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ УКРАЇНИ»

БОЙКУ Анатолію Ігоровичу – членові ради Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України»

ХАРЧЕНКО Ользі Олександрівні – голові Франківського районного товариства інвалідів Всеукраїнської громадської організації «Союз організацій інвалідів України», Львівська область

«ЗАСЛУЖЕНИЙ ПРАЦІВНИК СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ УКРАЇНИ»

БАЙДІ Ларисі Юріївні – начальнику відділу секретаріату Всеукраїнського громадського об’єднання «Національна Асамблея інвалідів України», м.Київ

ДОДАТКУ Валерію Павловичу – головному інженерові Дніпропетровського казенного експериментального протезно- ортопедичного підприємства

МАРУСЕВИЧУ Івану Миколайовичу – голові Всеукраїнської громадської організації «Асоціація інвалідів-спинальників України», м.Київ.

Особливо приємно, що Президент України відзначив члена нашого Товариства почесним званням

 «ЗАСЛУЖЕНИЙ ВЧИТЕЛЬ УКРАЇНИ»

ФЕДОРЦЮ Петру Семеновичу – директорові Реабілітаційного центру Українського товариства сліпих, м.Київ

Ми вітаємо Федорця Петра Семеновича з цією почесною нагородою та бажаємо здоров’я і успіхів на нелегкій педагогічній ниві.

Share Button

Звернення Президента України з нагоди Міжнародного дня людей з інвалідністю

Шановні співвітчизники!

В Україні протягом останніх років питання забезпечення прав людей з інвалідністю, у тому числі воїнів антитерористичної операції, внутрішньо переміщених осіб, постійно перебуває на порядку денному органів державної влади.

Варто звернути увагу на позитивну динаміку в державній політиці щодо людей з інвалідністю та в усвідомленні всім суспільством необхідності забезпечення рівних прав і можливостей таких людей та їхнього потенціалу і здібностей.

Реально започатковано процес, коли людина з інвалідністю переходить зі статусу споживача державної допомоги у статус повноцінного члена суспільства, чий вклад у його розвиток цінується та належно оцінюється.

Водночас відбулося усвідомлення значущості вкладу воїнів антитерористичної операції, які повернулися з війни на Сході України з інвалідністю, у незалежність Батьківщини, яка перетворилася в реальний обов’язок держави щодо забезпечення їм можливості повною мірою скористатися тими свободами, за які вони так самовіддано боролися.

Однак нам усе ще потрібно працювати над створенням сприятливих умов для життєдіяльності людей з інвалідністю, усуваючи перепони і бар’єри, які залишаються на шляху до їх самореалізації.

Вважаю, що дії органів державної влади повинні бути більш ефективними та результативними. Там, де держава не може досягнути відчутного швидкого результату, повинен бути очевидним упевнений і системний рух у напрямі його досягнення.

Тому ми маємо запровадити усталений підхід до розв’язання проблем українських громадян з урахуванням аспекту інвалідності. Зокрема, вирішуючи питання розвитку інклюзивної освіти, ми забезпечуємо повносправність дітей і юнацтва в сьогоденні та майбутньому розвитку української держави. Ліквідуючи глобальні бар’єри в нашому суспільстві, ми створюємо доступне і цивілізоване суспільство для всіх громадян, пам’ятаючи при цьому, що все ще ці бар’єри існують для людей з інвалідністю. Забезпечуючи підвищення рівня зайнятості людей з інвалідністю, ми створюємо умови для реалізації потенціалу цих громадян у розвитку національної економіки. І таких напрямів розбудови української держави для наших громадян багато.

Закликаю всіх до розуміння значимості людей з інвалідністю, поваги до їх честі та гідності, а також до забезпечення й заохочення повної реалізації всіх прав людини й основоположних свобод для людей з інвалідністю.

Вірю – працюючи разом, ми досягнемо успіху!

Петро ПОРОШЕНКО

Share Button

Павло Розенко: Із 1 грудня 2017 року зросте розмір соціальної допомоги для людей з інвалідністю

1 грудня 2017 року зросте розмір близько 10 видів соціальних виплат для людей з інвалідністю. Про це в ефірі «Еспресо.TV» заявив Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко.

«Хочу внести певну ясність по пенсіях та соціальних виплатах для людей з інвалідністю, бо багато хто плутає ці терміни. Ми посилили пенсійне забезпечення осіб з інвалідністю і розмір пенсії особам з інвалідністю вже збільшений з 1 жовтня 2017 року. Тим, хто отримував 949 грн, пенсія зросла на 44% – до 1373 грн, іншим категоріям осіб з інвалідністю підвищення відбулося в середньому на 11%. Але люди з інвалідністю отримують також соціальну допомогу, яка залежить, зокрема, від розміру прожиткового мінімуму», – сказав він.

«У зв’язку з тим, що з 1 грудня цього року відбудеться підвищення прожиткового мінімуму, зростуть і відповідні соціальні виплати людям з інвалідністю – це близько 10 видів виплат», – пояснив Віце-прем’єр.

Павло Розенко також зазначив, що з 1 грудня 2017 року для всіх категорій громадян відбудеться підвищення соціальних допомог, розмір яких залежить від розміру прожиткового мінімуму.

Урядовий портал

Share Button