Британські вчені розробили електронний поводир для людей з порушеннями зору

Фахівці з британського Університету Лафборо створили електронний імітатор собакиповодиря. З його допомогою незрячі люди зможуть здійснювати безпечні прогулянки, пише видання New Atlas.

Пристрій, що одержав назву Theia, поміщається в руці. Його дизайн розробив студент Ентоні Камю, який черпав натхнення в ігрових консолях. У програмне забезпечення вшита навігаційна система, а за обстановкою навколо стежать відеокамери і лідари. Система бачення у гаджета реалізована за технологією, схожою з безпілотними автомобілями.

Електронний поводир передає сигнали господареві за допомогою звуків і силових імпульсів. Незряча людина може задати пристрою адресу, і він приведе на місце, побудувавши оптимальний маршрут.

Електронний поводир стане відмінним помічником для тих, хто з ряду причин не може користуватися послугами спеціально навченого собаки. Наприклад, через нестачу фінансів, скромною площі квартири або алергії.

Поки проект Theia знаходиться на стадії прототипу. Він являє собою болванку, з якої стирчать дроти. А маркетингова версія, якщо вона вийде на ринок, буде мати більш елегантний вигляд.

Share Button

Відійшов у Вічність видатний диктор Українського радіо Ігор Мурашко…

Після тяжкої довготривалої хвороби 24 липня 2020 року відійшов у Вічність Ігор Володимирович Мурашко  –  видатний диктор Українського радіо, Заслужений артист УРСР,  людина закохана у  свою професію. Про таких, як він поетеса Ліна Костенко  сказала у одному із своїх віршів : «Єдинне, що від нас залежить – життя прожити, як належить». Саме так жив і творив протягом багатьох років Ігор Володимирович Мурашко – справжній професіонал українского радіо, справжній артист і справжня Людина…

Ігор Володимирович Мурашко

Життєвий шлях Ігоря Володимировича був тернистим і непростим. Народився він на Вінниччині, у Козятині, в сім”ї інтелігентів. Його мама – Тамара Варфоломіївна Косткевич – із сім”ї інженера – залізничника. Батько –  Володимир Георгійович – працював юристом.

У 1932 році родина Мурашко переїжджає до Києва. У 1944 році батько помирає в шпиталі від ран, отриманих на фронті. Ігор Володимирович поступає на навчання до річкового технікуму. Навчання він завершує із відзнакою. У 1945 році вступає до студії-театру імені Івана Франка, потім  працює в Театрі юного глядача.

А в 1950 році Ігор Володимирович отримав заслужену перемогу на Національному конкурсі дикторів Українського радіо. З того часу і практично дотепер його доля  міцно пов”язана із Радіо, яке він любив усім серцем і душею. Ігор Володимирович буквально не уявляв себе без обраної професії диктора.

На Хрещатику, 26 професіонал із великої літери Ігор Володимирович Мурашко пропрацював більше 50-ти років. Протягом кількох десятків літ він щоранку читав випуски загальноукраїнських новин. Не буде перебільшенням стверджувати, що голос цієї людини вже давно отримав постійну прописку у кожній українській (і не лише) родині – адже ці інформаційні випуски слухали всі. В тому числі – й за кордоном.

У 1980 році Папа Римський звернувся до Ігоря Володимировича із проханням озвучити фільм про Ватикан і висловив йому величезну подяку за бездоганно виконану роботу. Цей унікальний запис назавжди  зберігатиметься у аудіо архіві Ватикану. Свого часу  Ігор Володимирович Мурашко плідно співпрацював  із неперевершеними дикторами радіо СРСР – Юрієм Левітаном і Ольгою Висоцької, разом із якими він реалізував чимало цікавих міжнародних творчих проектів.

Шанувальники радіо знають Ігоря Володимировича як видатного педагога. Це саме він був вчителем плеяди чудових дикторів українського радіо – Петра Бойка, Ольги Лях, Андрія Вільколека, Надії Подоляко та Ольги Копотун. На студії кінохроніки та на студії документальних фільмів Ігор Володимирович озвучив понад 5 тисяч фільмів. З 1972 року читав  аудіо книги – у студії звукозапису для сліпих. Протягом цього часу він  записав понад 1600 книжок.

Для синтезатора української мови UkrVox за основу українського голосу взято голос саме  Ігоря Мурашка. Ось одна із його настанов учням : «Спочатку треба пропускати інформацію крізь серце, потім – крізь мозок, а вже тоді маєш право відкривати рота. Це все – триєдинне!» Як професіонал найвищого рівня кваліфікації, Ігор Мурашко умів так передавати найтонші смислові, логічні й психологічні зв’язки між словами в реченні і між мовними тактами фрази, як ніхто НЕ вміє робити цього дотепер », – згадує  про свого друга і бойового побратима по цеху радіо мистецтва Петро Бойко.

Дуже багато книжок для незрячих начитав Ігор Володимирович у Республіканському будинку звукозапису і друку Українського товариства сліпих.

У вільний від роботи час, якій він присвятив левову частину свого насиченого яскравими подіями життя, Ігор Володимирович виховував двох  дітей – театрознавця  Тетяну і журналіста Володимира.Вийшовши на заслужений відпочинок, Ігор Володимирович не сидів без діла : він постійно допомагав колегам по Радіо своїми порадами, спілкувався із студентами творчих ВИШів, зустрічався із рідними і близькими йому по духу людьми…

Однак все це обірвала жорстока хвороба, яка, на жаль, виявилась невиліковною. Ігорю Володимировичу було 92 роки…

У ці скорботні дні колеги по Радіо, Будинку звукозапису, працівники студії кінохроніки та студії документальних фільмів, а також актори провідних українських театрів висловлюють щире і глибоке співчуття рідним і близьким покійного.

Світла пам’ять про цю чесну, скромну і відкриту Людину назавжди збережеться у нашій пам”яті…

Share Button

Розроблено застосунок assistEyes Speak для озвучування тексту на зображення на macOS

Відбувся реліз додатка assistEyes Speak для операційної системи macOS, призначеного для розширення можливостей з читання виділеного тексту і графічного зображення тексту на картинках. Воно написано розробником зі слабким зором, що використовує переважно функціональність екранного збільшення і читання виділеного тексту, тому в першу чергу орієнтовано на подібні сценарії використання, а не на користувачів VoiceOver.

Додаток assistEyes Speak покликаний полегшити роботу користувача з порушеннями зору наступними функціональними можливостями:

  • Додаток стежить за системним буфером обміну, і коли в ньому з’являється картинка, до неї застосовується вбудована функція оптичного розпізнавання тексту, після чого розпізнане вміст вимовляється вголос через синтезатор мови. Таким чином можна отримати читання вголос практично будь-якого графічно зображеного тексту, використовуючи системну функцію скриншота всього екрану (CMD-Shift-3) або якоїсь частини екрану (CMD-Shift-4).
  • Оскільки вбудована функція читання виділеного тексту спрацьовує не для всіх програм, то в assistEyes Speak додатково реалізована можливість прочитувати текст з буфера. Відповідно якщо якийсь текст в принципі можна виділити і скопіювати в буфер, то його при необхідності можна буде прочитати вголос таким альтернативним способом.

Додаток assistEyes Speak призначене для операційних систем macOS версії 10.15 і новіше, поки має лише англомовний інтерфейс і поширюється за ціною 4,99 долара через Mac App Store.

Share Button

Чернігів посів перше місце в рейтингу доступності!

Рейтинг доступності українських міст «Тостер» — це авторитетний в Україні проєкт громадської організації Доступно.UA, який піднімає питання безбар’єрності громадського простору. Команда проекту досліджує її на практиці та порівнює результати, а також дає рекомендації для подальшого вдосконалення. Чернігів став новим лідером у Рейтингу доступності міст України «Тостер». Про це 10 липня оголошено, зокрема, на офіційній сторінці проєкту.

Максим Гоцало – голова правління Чернігівської обласної організації УТОС є членом обласного комітету доступності осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп, на кожному засіданні піднімаються питання пристосування міста до потреб людей з вадами зору: укладання тактильної плитки, маркування сходів, озвучені світлофори та озвучений транспорт. З 2018 року при реконструкції доріг і тротуарів розпочалося і укладання тактильної плитки. У 2016 році організацією виграно Бюджет участі міста з програмою зовнішнього та внутрішнього озвучення транспорту, яка втілювалася з 2017 року. Всі витрачені зусилля не пройшли даремно, результат – 1 місце в рейтингу доступності!

Плюси нашого міста, відзначені експертами з безбар’єрності міського середовища:

інфраструктура (переходи, пониження, велодоріжки, тактильна плитка, тротуари),

пристосованість ЦНАП,

громадський транспорт,

громадські вбиральні.

Джерела:

https://chernigiv-rada.gov.ua/news/id-43542/

https://newch.tv/chernihiv-1-mistse-u-reytynhu-toster-24435/

Share Button

Незрячі вінничанки реалізовують соціальний проект «КлубОК»

Соціальний проект «КлубОК» — це об’єднання майстринь, який показує, що люди з інвалідністю можуть відкрити свій бізнес. Вінничанки кажуть, що роблять чудові вироби для добрих людей. Вони власноруч виготовляють еко-речі і продають їх у своєму інтернет-магазині. Ми поговорили з засновницями проекту Оксаною Войтко та Наталею Тарасюк, які розповіли про всі складнощі на шляху до реалізації їхньої мрії.

«Не могла знайти роботу, тому сама стала роботодавцем»

Ідейна засновниця «КлубОК» — Оксана Войтко. Вінничанка з дитинства незряча. При зустрічі Оксана постійно усміхається й натхненно розповідає про їхній проект.

— Таких, як я, є сотні тисяч в Україні. Я не бачу нічого від народження, — розповідає вінничанка. — Навчалась в інтернаті для слабозорих, бо мої батьки не могли прийняти того, що я взагалі не бачу. Звісно, навчання в інтернатах наклало психологічну травму, але моя інвалідність не завадила мені стати повноцінним членом суспільства.

Жінка здобула освіту соціального працівника, створила родину, понад десять років пропрацювати вчителькою у спецшколі та зрештою розпочала власну справу.

«Бачимо на дотик»: як незрячі вінничанки створили власний бізнесОксана Войтко

— Коли спецшколу, в якій я працювала, закрили, то я не могла знайти роботу, — продовжує Оксана. — У мене було величезне бажання реалізувати себе у чомусь. Мені хотілось довести людям, що незряча людина може працювати. Я стояла на біржі праці впродовж року, але роботодавців, які готові взяти осіб з інвалідністю, майже не має. А ті, хто погоджується, не готові глибоко вникати і адаптувати процес під наші потреби.

За словами Оксани, категорія незрячих людей для працевлаштування найважча. Попри те, що люди з порушенням зору можуть виконувати різноманітну роботу, наприклад: приймати пошту, відповідати на листи чи дзвінки, писати у Word-документі чи таблиці Excel, виготовляти речі ручної роботи.

— Оскільки, я не могла знайти роботу, тому сама собі стала роботодавцем, — каже жінка. — Ідея створення власного соціального підприємства виникла, коли я потрапила на бізнес-тренінг для осіб з інвалідністю та внутрішньопереміщених від однієї з громадських організацій. В результаті цього тренінгу потрібно було написати та захистити власний бізнес-проект. Так і виникли витоки «КлубОК».

За словами Оксани, щоб розпочати власну справу потрібно вкладати матеріальні і моральні ресурси. Доводиться «красти» кошти та час з сім’ї, але від ідеї не відмовлятися.

«Все, що заробляємо — вкладаємо у бізнес»

Нині «КлубОК» складається з шести в’язальниць. Окрім Оксани Войтко, співзасновницею є Наталія Тарасюк, яка раніше працювала викладачем економіки та була доцентом Вінницького технічного університету, однак у неї почали розвиватись серйозні порушення зору. З Оксаною вони познайомилися в Карпатах в реабілітаційному центрі, почали дружити. Разом жінки почали змінювати «КлубОК» та вчитись в’язати.

«Бачимо на дотик»: як незрячі вінничанки створили власний бізнесНаталія Тарасюк

— До заснування проекту я взагалі не вміла в’язати. Коли нам в школі потрібно було робити авоськи, то я відмовлялась в’язати, а потім воно он як знадобилось у житті, — каже Оксана. — Навчитись було не важко, працівниці «КлубОК» без порушень зору, надиктовують нам схеми і ми по них в’яжемо. Створили свій інтернет-магазин, там і продаємо.

В’язані сітки, сумки, шопери, рюкзаки, шалі та супутні дрібнички можна придбати у магазині вінничанок і цим, за їх словами, зробити крок назустріч свідомому споживанню. Крім того, дати поштовх подальшому розвитку соціального підприємництва. Вінничани мало цікавляться їхніми виробами, а підтримки у місцевої влади «КлубОК» не знаходить. Тому жінкам із порушенням зору доводиться покладатися лише на власні сили. Крім того, вінничанки намагаються не лише розвивати власну справу, а й пропагувати відмову від пластику та пакетів.

«Бачимо на дотик»: як незрячі вінничанки створили власний бізнес

— Все, що заробляємо — вкладаємо у бізнес, — кажуть жінки. — Хотілося б, звісно, більше замовлень. Іноді буває таке, що люди бачать наші вироби і кажуть: «Я й сама таке зробити зможу». Ніхто не задумується про те, що наші вироби мають додаткову соціальну складову. Важливо, що ми самореалізовуємось на рівні з усіма. Незрячим у десять разів важче заробити гроші, бо треба ще довести людям, що ми можемо. Ми живемо повноцінним життям. У нас є діти та сім’ї, нам потрібно бути для них прикладом.

Прагнуть відкрити магазин й стати підприємцями

Вінничанки вже зареєстрували «КлубОК», як торгову марку. До карантину вони починали шукати приміщення для магазину. Але кажуть, добре, що не встигли цього зробити, адже, довелось би платити марні гроші за оренду.

— Зусилля, які ми докладаємо, щоб донести до людей, що люди з інвалідністю здатні бути підприємцями величезні. Ми відповідальні і все зможемо, хоч, можливо, прибутки будуть не грандіозні, — горить Наталія Тарасюк. — Люди ж здебільшого у це не вірять. Це дуже злить і забирає енергію. Ми ж не здаємось і я вірю, що все у нас вийде.

«Бачимо на дотик»: як незрячі вінничанки створили власний бізнес
— Ми радіємо, коли кожну нашу річ купують, бо хочемо знайти відгук у серцях, — кажуть вінничанки. — Поки наші речі продаються у еко-кав’ярні «ПікНік» та ретро-музеї. Також придбати їх можна у нашому інтернет-магазині. Ми робимо чудові вироби для добрих людей.

Джерело: vn.20minut.ua

Share Button

ФЕСТИВАЛЬ «НА КРИЛАХ НАДІЙ»

2 червня 2020 року в Чернівцях в он-лайн режимі відбувся обласний благодійний фестиваль народної творчості людей з інвалідністю «На крилах надій». Через вимушені карантинні обмеження кожен з учасників цього фестивалю надіслав відеоролики із презентацією своєї творчості, а організатори оприлюднили їх.

Вже традиційно участь у обласному благодійному фестивалі «На крилах надій» взяли участь аматори Чернівецького підприємства УТОС.

Share Button

МОН пропонує до громадського обговорення проєкт наказу “Про умови допуску асистента учня до освітнього процесу та вимоги до нього”

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проєкт наказу МОН «Умови допуску асистента учня до освітнього процесу та вимоги до нього», розробленого у відповідності до абзацу другого частини сьомої статті 26 Закону України «Про повну загальну середню освіту».

Відповідно до статті 19 Закону України «Про повну загальну середню освіту», асистенти дітей (у разі їх допуску відповідно до вимог частини сьомої статті 26 цього Закону) є учасниками освітнього процесу. Відповідно до частини сьомої статті 26 зазначеного Закону, асистент учня (соціальний робітник, один із батьків учня або уповноважена ними особа) забезпечує в освітньому процесі соціальні потреби учнів з особливими освітніми потребами. Також частиною сьомою статті 26 передбачено, що асистент учня допускається до участі в освітньому процесі для виконання його функцій виключно за умови проходження спеціальної підготовки, що підтверджується відповідним документом. Умови допуску асистента учня до освітнього процесу для виконання його функцій та вимоги до нього визначаються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Рішення про допуск асистента учня до участі в освітньому процесі приймає керівник закладу освіти на основі укладення відповідного договору між закладом освіти та асистентом учня за згодою батьків.

Пропозиції та зауваження до проєкту просимо надсилати на е-мейл: inclusion@mon.gov.ua до 15.07.2020 року.

Джерело

Share Button

Віталій Кличко: «Київ поки не запроваджує е-квиток, аби уряд врегулював питання надання пільг іногороднім на проїзд у громадському транспорті столиці»

Столиця відкладає запровадження єдиного електронного квитка, аби уряд врегулював питання надання пільг на проїзд пільговиків із інших міст у громадському транспорті Києва. Про це мер столиці Віталій Кличко заявив під час онлайн прес-конференції.

«Щоб усі категорії пільговиків могли користуватися громадським транспортом безкоштовно, ми ухвалили рішення про відкладення запровадження єдиного електронного квитка у столиці. Хоча в нас для цього все готове, і Київ збирався перейти на електронний квиток із 1 липня. Таким чином, уряд отримає можливість розробити зміни до законодавства щодо надання пільг на проїзд пільговим категоріям громадян. Зокрема – на проїзд пільговиків із інших міст у громадському транспорті Києва», – сказав Віталій Кличко.

Він наголосив, що хоча держава і повинна компенсувати проїзд для пільгових категорій, із 2015 року ці витрати покладені на місцеві бюджети.

«Столиця забезпечує пільговий проїзд киянам, які мають на це гарантоване державою право. Але покрити витрати на перевезення пільговиків з інших регіонів після введення електронного квитка Київ не зможе. Тому держава повинна врегулювати це питання на законодавчому рівні. Як вона компенсуватиме громадянам пільгових категорій витрати на проїзд у громадському транспорті. І ми дали урядовцям таку можливість до 1 січня наступного року», – зазначив Віталій Кличко.

Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 26 червня 2020 року № 931 «Про внесення змін до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26 жовтня 2018 року  1934 «Про введення в дослідну експлуатацію автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті міста Києва незалежно від форм власності»

Share Button

НАШ ЮВІЛЯР – НАША ГОРДІСТЬ

Директору ПОГ Коростенського УВП УТОС – Степану Степановичу Жидких 2 липня 2020 року виповнилося 70 років.

Степан Степанович Жидких

Степан Степанович – дивовижна людина. Не зважаючи на повну втрату зору, він показує приклад стійкості та незламності, не боїться труднощів. У нього багато друзів, його поважають колеги, близькі та рідні за невтомний оптимізм і завжди бадьорий настрій. Це людина – до якої завжди можна звернутися за слушною порадою. Степан Степанович – дуже досвідчений керівник, інтелектуал, який живе і працює на позитиві.

В 1971 році він закінчив економічний факультет Харківського університету. Деякий час працював старшим економістом відділу промисловості Чернігівського облстатутуправління.

У 1985 році Степан Степанович переїжджає в Коростень на посаду директора Коросте6нського УВП УТОС. В ті роки підприємство було потужне і багатопрофільне. Робітники працювали на верстатах з обробки металу, пластику, дерева, на лініях з виробництва електрообладнання. В УТОС трудилися більше тисячі працівників, переважна більшість яких незрячі. На базі підприємства функціонував Будинок культури. На той час там діяли: народний хор, десятки самодіяльних гуртків і спортивних секцій. З Коростенського підприємства УТОС вийшло багато заслужених митців, паралімпійців.

Зрозуміло, виробничі обсяги вже не ті, що були тридцять п’ять  років тому. Та все ж Степан Степанович у важкі часи зберіг  підприємство від банкрутства та розрухи.

На теперішній час підприємством було освоєно  сім нових виробів для Коростенського заводу залізобетонних шпал, для якого Коростенське УВП УТОС багато років випускало продукцію для подальшої комплектації залізобетонних шпал. До того  ж наше підприємство єдине в Україні, яке випускає електричні автовимикачі (АП50), трифазні з електромагнітним тепловим захистом (від 1,6 до 63 А). Окрім цього випускаємо меблеві цвяхи, прищіпки, розподільчі коробки, литі форми, преси, гідропреси.

Нині на балансі Коростенського УВП УТОС перебувають відомчий Будинок культури та база відпочинку.

В Будинку культури функціонують: спортзал, бібліотека, гуртки художньої самодіяльності. На базі Будинку культури близько п’яти років створена реабілітаційна група: комп’ютерний клас, клуб любителів аудіокниг. Працівники регулярно проводять тематичні вечори, зустрічі з цікавими людьми, майстер-класи для дітей та дорослих та багато інших заходів. Учасники художньої самодіяльності беруть участь в оглядах-конкурсах і міських концертах. Так склалося, що цього року у нас була ще одна ювілейна дата: четвертого червня нашому підприємству було вісімдесят п’ять років від дня його створення. У зв’язку з карантинними обмеженнями ми не мали змоги відсвяткувати цей ювілей.

Усі бажаючі працівники підприємства можуть виїхати на базу відпочинку в село Барди на березі річки Уж.

За самовіддану сумлінну працю Степан Степанович отримав чимало відзнак і нагород. Нині він – член президії Центрального правління УТОС, член комітету Європейської комісії з питань доступності для сліпих, був делегатом чотирьох всесвітніх асамблей сліпих та п’яти  з’їздів Європейського союзу сліпих. Йому присвоєно звання «Заслужений член УТОС». Степан Степанович тричі був обраним депутатом Житомирської обласної Ради народних депутатів, депутатом Коростенської міської Ради.

За уміле керівництво підприємством і громадську діяльність нагороджений державними нагородами – орденом за заслуги III та II ступеня, присвоєно почесне звання «Заслужений працівник промисловості України», нагороджений Почесною Грамотою Верховної Ради України, почесною грамотою Кабінету Міністрів України, почесною відзнакою «За благодійність» міжнародного академічного рейтингу популярності «Золота Фортуна».

З почуттям відповідальності Степан Степанович відноситься до виконання службових і громадських обов’язків.

С. С. Жидких – заслужена людина не тільки в Українському товариства сліпих, але й у нашому місті.

Велику увагу він приділяє розвитку аматорського мистецтва та спорту, особливо серед людей з інвалідністю в місті Коростені. Особисто спілкується з депутати міської ради, з міським головою, керівниками багатьох Коростенських підприємств, є заступником голови Ради директорів міста.

 У минулому році Степану Степановичу присвоєне звання «Почесний громадянин міста Коростеня». Саме цю відзнаку він вважає найвищою, бо за нею  – довіра тисяч людей, це ще більше зобов’язує працювати, допомагати людям та місту.

Шановний Степан Степанович, весь колектив ПОГ Коростенського УВП УТОС сердечно вітає вас з ювілеєм. Всі ми знаємо Вас як досвідчену та мудру людину. За свій багатий досвід і наполегливість ви отримали повагу та щире визнання від колег, заслужили глибокий авторитет і пошану, завжди проявляли високу порядність, енергійність, творчий підхід до справи, чуйність по відношенню до колег.

Бажаємо Вам міцного здоров’я, невичерпної енергії та наснаги, родинного затишку, благополуччя і добра. Нехай кожен день буде наповнений корисними справами і теплом людських сердець.

З повагою, колектив ПОГ Коростенського УВП УТОС.

ВІД ЦЕНТРАЛЬНОГО ПРАВЛІННЯ І ВСЬОГО УКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА СЛІПИХ

Центрадьне правління УТОС і все Товариство приєднується до поздоровлень Степану Степановичу Жидких і бажає йому здоров’я, благополуччя і довгих та щасливих років життя.

Юнацьких мрій прекрасний сад
Плоди дарує в сімдесят!
За працю всю, усе знання і вміння,
За серця небайдуже стукотіння –

Подяка щира від людей,
Від друзів, рідних і дітей!
І хоч на скронях сивина,
Нехай у серці гомонить весна,

В очах сміється сонце золоте,
А дерево життя зростає і цвіте!!!

Share Button

Українська соціальна академія скасовує оплату за програми з соціального підприємництва

Зважаючи на соціальну та економічну ситуацію в країні та завдяки підтримці партнерів, Українська соціальна академія скасовує оплату за участь в програмах з соціального підприємництва. Академія пропонує всім, хто прагне запустити свій соціальний бізнес, податись на безкоштовне навчання!

10 липня в Українській соціальній академії стартує програма інтенсивного розвитку для соціальних стартапів та діючих соціальних підприємств «Акселератор соціального підприємництва». Мета Акселератора — допомогти учасникам удосконалити свої продукти та послуги, прокачати підприємницькі компетенції, масштабуватись та залучити інвестиції.

Програма розроблена за методиками Віденської бізнес-школи (Австрія) та Центру розвитку соціального підприємства при Університеті Santa Clara у Кремнієвій долині (США).

Що ви отримаєте:

  • 5-місячне навчання з управління соціальним підприємством;
  • індивідуальне онлайн-менторство для кожної з команд від ключових експертів у галузі, яке триватиме і після завершення програми, а також консультації з командою Української соціальної академії;
  • Практичні тренінги з фінансів, маркетингу, бренд-менеджменту, правових основ бізнесу та підбору команди;
  • Воркшопи із залучення фінансування (робота з інвесторами, банківськими кредитними програмами, платформами краудфандингу та ін.);
  • Пітчинг проєктів з можливістю отримати безповоротні інвестиції на власний соціальний стартап в розмірі від 70 тисяч гривень.

Програма передбачає очне або заочне навчання (за вибором студента), менторство та експертну підтримку. Учасники також отримають можливість взяти участь у конкурсі інвестицій на розвиток успішного соціального бізнесу.

Для кого програма?

  • Для соціальних стартапів, які мають бізнес-модель та прототип продукту/послуги;
  • Для засновників та керівників соціальних підприємств, які прагнуть збільшення продажів та масштабування;
  • Для випускників пре-акселератора Української соціальної академії, які прагнуть розвинути свій стартап в успішний бізнес.

Старт: 10 липня 2020 року

http://ukrsocacademy.tilda.ws/accelerator

Організатор

Українська соціальна академія навчить заробляти стабільно та вирішувати при цьому соціальну проблему.

Ти можеш допомогти раз. Або раз і назавжди.

Контакти:

se@social-academy.com.ua
38 098 248 22 64

Українська соціальна академія
http://social-academy.com.ua

Share Button