ЗАКЛИК

Об'єднана редакція періодичних видань Українського товариства сліпих

ДО 85-РІЧЧЯ УКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА СЛІПИХ

Шановні друзі!

Подія 85-річної давності стала доленосною для незрячих України. Війни, голод, часи репресій – ці історичні події стали причиною виникнення у 1933 році Українського товариства сліпих. У різних містах України виникли кустарні артілі сліпих. Умови того часу формували новий образ незрячого, як людини з високим почуттям власної гідності, господаря власної долі, шляхом досягнення матеріальної і духовної незалежності. На місцях організовувалися товариства сліпих (міськтоси, райтоси), які займалися культурно-просвітницькою роботою серед незрячих, організовували гуртки з вивчення шрифту Брайля та художньою самодіяльністю. Тому створення Всеукраїнської організації сліпих було саме на часі і цю ідею підтримувала широка громадськість України.

Спливали роки. Бурхливо розгорталася діяльність УТОС. Зміцнювалися і розширювалися наявні артілі і майстерні , які поступово перетворювалися у цілі підприємства з обласними та територіальними організаціями з різними структурними підрозділами. У радянські часи ,як і сьогодні, Українське товариство сліпих було і є однією з найпотужніших і найвпливовіших громадських організацій нашої країни, яке об’єднало людей з інвалідністю по зору. В усі часи УТОС забезпечував незрячих роботою, надавав реабілітацію в усіх сферах життя.

Сьогодні нас біля сорока тисяч членів УТОС. Ми дуже різні. З різними долями, проблемами і досягненнями, бідами і радощами. Але ми разом. І разом – ми сила. Разом ми долаємо наші проблеми і відстоюємо наші права та інтереси. Разом ми шукаємо діалог з державою аби були створені гідні умови для нашого життя та інтеграції у суспільство. Разом ми можемо і повинні долати всі труднощі нашого сьогодення. У нас є чудовий потенціал і ресурси, у нас є прекрасні і розумні люди для розвитку і процвітання нашого Товариства.

Прийміть найщиріші вітання з цією історичною датою – 85-річчям Українського товариства сліпих. Бажаю усім здоров’я, наснаги, добробуту, злагоди і миру в наших серцях і в Україні. І головне – поважаймо себе і одне одного і будьмо толерантними одне до одного. Нехай Бог береже вас.

З найщирішими побажаннями і повагою, голова ЦП УТОС В.М.Більчич.

 

ТОВАРИСТВУ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ

Вісімдесят п’ять! До того ж різних –
Войовничих, творчих, молодих,
Але часом і печально грізних,
І, на жаль, теперішніх смутних…

Вісімдесят п’ять – роки-дороги,
Подолання дні – круті стежки,
Дяка вам, невдачі й перемоги –
Нашої поеми сторінки.

Ось зібрались ми на  свято знову,
Одне одного вітаймо ж від душі!
Хай тепер довкола всі панове,-
Ми в Товаристві всі – товариші!

По завзяттю ми – брати і сестри,
У натхненні ми – батьки й сини.
Поважаймо ж наше славне ретро,
Згадуймо весну і восени!

Зробимо усе, що в наших силах,
Щоб не вмерла справа чесних рук!
Хай живе УТОС, наш спільний друг,
Українське товариство смілих!

Заслужений член УТОС Олександр Фесенко


ПРИВІТАННЯ ВІД ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Членам Всеукраїнської організації інвалідів
«Українське товариство сліпих»

Шановні друзі!

Вітаю вас із 85-річчям від дня заснування Всеукраїнської організації інвалідів «Українське товариство сліпих».

За роки діяльності ви здобули беззаперечний авторитет як в Україні, так і за її межами, ставши потужною командою однодумців із багатими традиціями взаємодопомоги та участі в економічному й суспільному житті країни.

Упевнений, що багатий досвід роботи, набутий вашою організацією, енергія, завзяття та цілеспрямованість співробітників і надалі будуть надійним підґрунтям для ефективного вирішення актуальних завдань із реабілітації та соціальної адаптації людей з інвалідністю по зору, реалізації їх багатого людського і творчого потенціалу.

Щиру зичу вам і вашим родинам міцного здоров’я, щастя, добробуту та нових здобутків.

Петро ПОРОШЕНКО


ПРИВІТАННЯ ВІД ПРЕМ’ЄР-МІНІСТРА УКРАЇНИ

Шановні члени Товариства!

Від імені Уряду та від себе особисто вітаю з 85-річчям від часу заснування Українського товариства сліпих!

Товариство здійснює надзвичайно важливі суспільні функції: відстоює права та інтереси незрячих людей. Сприяння незрячим громадянам у працевлаштуванні, створення спеціальних підприємств, де б вони змогли повноцінно реалізувати себе у трудовій діяльності, — ці та інші напрями роботи викликають повагу та бажання брати з організації приклад.

Здійснюючи ряд перетворень у різних сферах життєдіяльності суспільства та держави, перед органами державної влади та органами місцевого самоврядування стоять нові завдання: запровадження європейських стандартів щодо соціалізації незрячих людей, врахування передового світового досвіду. Необхідно посилювати та розширювати спектр робіт щодо встановлення інформаційних стендів і табличок у громадських місцях із функціями «озвучення»” та маркування шрифтом Брайля, збільшення соціального асортименту книжкових видань для незрячих громадян, розміщення  спеціальних попереджувальних доріжок у громадському транспорті.

Турбота та допомога тим, хто її потребує, повинні стати базовим принципом соціальної політики держави. Разом ми маємо зробити все можливе, щоб життя незрячих громадян України було не менш комфортним, ніж для інших людей, і вони мали належні умови для реалізації свого потенціалу на рівні з іншими громадянами.

Висловлюю подяку Українському товариству сліпих за громадянську позицію і відданість справі допомоги ближнім! Бажаю усім членам УТОС міцного здоров’я і довголіття, а самому Товариству — процвітання і втілення нових важливих суспільних проектів на користь незрячим людям!

З повагою

Прем’єр-міністр України                                     Володимир ГРОЙСМАН

8 червня 2018 р.


ПРИВІТАННЯ ВІД МІНІСТРА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Шановні працівники  та члени Всеукраїнської організації інвалідів «Українське товариство сліпих»!

Від трудового колективу Міністерства соціальної політики України прийміть найщиріші вітання з нагоди визначної події – 85-річчя створення громадської організації «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих»!

Дякуємо Вам за активну життєву позицію, багаторічну сумлінну працю та вагомий внесок  реалізацію державної політики щодо соціального захисту осіб з інвалідністю в Україні. Міцного Вам здоров’я,благополуччя, добра, нових трудових звершень і подальших успіхів.

З повагою

Міністр                                                                          Андрій Рева

червень 2018


ПРИВІТАННЯ ВІД УПОВНОВАЖЕНОГО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ З ПРАВ ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ

Українському товариству сліпих

Шановні колеги!

Прийміть щирі вітання від Національної Асамблеї людей з інвалідністю України з 85-річчям від дня заснування Українського Товариства сліпих!

Історія діяльності Товариства розпочалася з прийняття Постанови Центрального Виконавчого комітету і Ради Народних Комісарів УРСР в 1933 році і наповнювалася яскравими подіями і досягненнями. Цією постановою визначається виконання важливих завдань, спрямованих на надання всесторонньої допомоги громадянам з порушенням зору.

За 85 років своєї діяльності Товариство перетворилися на потужну систему соціально-правового захисту людей з порушеннями зору, їх навчання, соціальної та трудової реабілітації, працевлаштування, а також організації оздоровлення й дозвілля.

Для цього було збудовано розгалужену мережу організацій, підприємств і закладів культури, закладено засади потужної виробничої та соціально- культурної бази.

За роки Товариства навчили виробничим професіям і працевлаштували тисячі своїх членів, допомогли відновити сили і здоров’я у власних оздоровницях, провели сотні фестивалів, конкурсів, влаштували чимало свят та інших благодійних заходів для дітей та дорослих.

УТОС об’єднує перш за все людей з добрим серцем, не байдужих до чужих проблем і до чужого болю. В обласних організаціях та учбово-виробничих підприємствах працюють сотні справжніх сподвижників – людей, які за покликанням серця присвятили своє життя поліпшенню становища людей з інвалідністю.

Висловлюючи Вам щиру вдячність за кропітку та плідну працю, хочемо запевнити, що Національна Асамблея людей з інвалідністю і надалі буде вашим надійним партнером у забезпеченні прав людей з порушеннями зору в Україні.

Хай не згасає у ваших серцях почуття творчої наснаги, оптимізму і благородної мети – бути завжди потрібними людям.

Голова ГС ВГО НАІУ                                          Валерій Сушкевич


ПРИВІТАННЯ ГОЛОВИ КОМІТЕТУ У СПРАВАХ ВЕТЕРАНІВ, УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ, УЧАСНИКІВ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ ТА ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Шановні учасники урочистого заходу з нагоди 85-ї річниці від дня створення Українського товариства сліпих!

Комітет Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю приєднується до привітань з нагоди 85-ї річниці від дня створення Українського товариства сліпих!

Українське товариство сліпих є дієвим інструментом впливу на державну політику у сфері соціального захисту та реалізації прав осіб з інвалідністю по зору. Це десятки тисяч людей, які є прикладом згуртованості та незламності.

Від імені народних депутатів – членів Комітету висловлюю вдячність усім членам Товариства за вашу активну громадянську позицію та плідну роботу. Сподіваюся, що спільними зусиллями законодавців, виконавчої гілки влади та громадськості нам вдасться знайти реальні шляхи вирішення проблемних питань людей з інвалідністю у сфері соціального захисту, працевлаштування, реабілітації, інтеграції в суспільство тощо.

Комітет завжди відкритий до співпраці як з Українським товариством сліпих, так і з кожним із вас окремо.

Бажаю вам міцного здоров’я та незламної віри у власні сили!

З повагою

Голова Комітету                                                          О. ТРЕТЬЯКОВ


ПРИВІТАННЯ ДИРЕКТОРА ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ІНВАЛІДІВ

Щиро вітаю Вас з визначною датою – 85-ю річницею заснування Українського товариства сліпих.

Всі ці роки Українське товариство сліпих активно бере участь у суспільно-політичному житті країни, здійснює соціальну підтримку та допомогу особам з порушенням зору.

Співпраця між Фондом соціального захисту інвалідів та Українським товариством сліпих спрямована на  забезпечення соціального захисту осіб з інвалідністю, надання їм допомоги в професійній, трудовій і соціальній реабілітації, підвищення ними свого загальноосвітнього та професіонального рівня.

Дякую Вам за співпрацю та бажаю, щоб і надалі взаємодія була плідною, сприяла покращенню життя та соціальній адаптації осіб з інвалідністю, їх впевненості у завтрашньому дні.

Бажаю, щоб Вас завжди супроводжував успіх, надихали нові справи! Міцного здоров ’я, щастя, прихильності долі, миру і процвітання, успіхів у здійсненні задуманого, нових звершень!

З повагою

Директор Фонду соціального захисту інвалідів Олена Линдюк.


ПРИВІТАННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО ДИРЕКТОРА ДИРЕКТОРАТУ ЗАХИСТУ ПРАВ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ МІНСОЦПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Вітаємо Всеукраїнську організацію осіб з інвалідністю «Українське товариство сліпих» із 85-річчям з дня заснування Товариства. Висловлюємо щиру вдячність за активну громадянську позицію. Бажаємо колективу організації-ювіляра натхнення, наснаги, віри у свої сили й процвітання, невичерпної життєдайної енергії, щоб кожен день відкривав для вас нові досягнення та здобутки.

З повагою
Генеральний директор
Директорату захисту прав осіб
з інвалідністю Мінсоцполітики                                      Алла Онупрієнко


ПРИВІТАННЯ ГОЛОВИ УКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА ГЛУХИХ

Шановний Владиславе Миколайовичу!
Шановні друзі!

Центральне правління Українського товариства глухих сердечно вітає Вас, а також всіх членів Українського товариства сліпих із знаменною датою — 85-річчям з дня створення вашого Товариства!

За вісімдесят п’ять років ваше Товариство пройшло нелегкий, але достойний шлях. Долаючи труднощі та негаразди, вам вдалося зберегти і примножити багаті традиції взаємодопомоги, розбудувати в нашій державі розгалужену систему соціального та правого захисту громадян з порушеннями зору.

Ми завжди раділи і у подальшому радітимемо вашим успіхам і досягненням в усіх сферах діяльності, тому що ми розуміємо, що в наш важкий час подальше вирішення проблем всебічної реабілітації осіб з інвалідністю потребує великих зусиль, для чого необхідне постійне зміцнення і розвиток ділового співробітництва між нашими Товариствами.

Нехай досягнення попередніх років стануть основою для нових
звершень у Вашій трудовій діяльності, і нехай нові успіхи постійно супроводжують Ваше Товариство, а творче натхнення, впевненість, оптимізм і мудрість будуть з вами повсякчас у здійсненні добрих справ на благо членів вашого Товариства.

Щиро бажаємо Вам міцного здоров’я, щастя, добробуту, успіхів у подальшій плідній праці, невпинного руху вперед, впевненості у своїх силах, а також успішного справдження всіх творчих задумів і надійних партнерів на довгі роки!

З повагою,

Голова Українського товариства глухих                                  І.І.Чепчина

8 червня 2018 року


ПРИВІТАННЯ ГОЛОВИ ПРОФЕСІЙНОЇ СПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ ГРОМАДСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ УКРАЇНИ

Шановні працівники та ветерани підприємств та організацій Українського товариства сліпих!

Центральний комітет Професійної спілки працівників громадського обслуговування України щиро вітає вас з нагоди відзначення 85-річчя з часу заснування Українського товариства сліпих.

Ваше Товариство є впливовим та відомим об’єднанням щодо захисту прав та інтересів людей з вадами зору не тільки в Україні, але й за її межами.

Багато років ми, як соціальні партнери, вирішували спільні завдання та пережили чимало складних і водночас знакових подій.

Завдяки вашій мудрості, цілеспрямованості та працьовитим рукам, попри усі негаразди сьогодення, ви працюєте плідно, з душею та натхненням; випускаєте продукцію та надаєте важливі суспільно необхідні послуги населенню.

Бажаємо, щоб ваша праця була завжди затребувана і гідно оцінена. Хай впевненість у власних силах не залишає вас.

Особливих слів подяки заслуговують керівники Центрального правління та членських організацій УТОС за надзвичайно важливу роботу щодо покращення умов та охорони праці, збереження робочих місць та соціального захисту працівників, завдяки якої люди з вадами зору відчувають всебічну підтримку та турботу й інтегруються у суспільство.

Бажаємо Товариству нових успіхів та можливостей для сталого розвитку й запевняємо, що Профспілка продовжуватиме всебічно підтримувати Товариство в усіх корисних справах та реалізації прогресивних задумів.

В ці урочисті дні святкування 85-річного ювілею прийміть побажання здоров’я, удачі, миру і спокою у ваших родинах, віри у стабільне і світле майбутнє нашої країни.

Від імені ЦК Профспілки

З повагою

голова Професійної спілки працівників
громадського обслуговування України                        Олексій Романюк.


ПРИВІТАННЯ ВІД ДИРЕКТОРА ХЕРСОНСЬКОГО ОБЛАСНОГО ВІДДІЛЕННЯ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ІНВАЛІДІВ

УКРАЇНСЬКОМУ ТОВАРИСТВУ СЛІПИХ
З НАГОДИ  85-РІЧНОГО ЮВІЛЕЮ

В такім далекім тридцять третім
Із постанови у газеті
По всіх усюдах рознеслось:
В країні створено УТОС.

В некращі роки. Та з тих пір,
Хто має недостатній зір,
Чи є по зору інвалідом
Сюди спішать. Ідуть і їдуть,

Шукають захист і роботу
Ще – розуміння і турботу.
Хоча й нелегко, та живе
УТОС в країні. Щось нове

Шука в роботі керівництво,
Розвиває виробництва.
Оздоровлює, лікує,
В нові відносини крокує,

Місця робочі зберігає,
І проблем купу щодня має:
Де живі кошти їм дістати,
Незрячим допомогу дати,

До людей з гідністю прийти
І чимось ще й допомогти.
Плече підставити уміло,
Щоб не страждало знову ж діло.

Хоча й не скрізь ще вас шанують,
Допомогти не пропонують.
Частіше лише обіцяють,
А завтра все це забувають.

Програма УТОС не нова:
Відстоюєте ви права
На проїзд, на лікування,
На достойне проживання.

Одним словом, ви – сім’я,
Що має своє ім’я,
І в ювілейні іменини,
Зараз, щодня і щогодини

Ми хочемо всім побажати
Достойну вам зарплату мати,
Краще жить матеріально,
Не завжди хоч це реально.

Щоб держава піклувалась
Про всіх насправді й намагалась
Покращити вам всім життя,
Щоби не було вороття

У голод, холод і розруху,
Чиновники щоб вміли слухать
Не тільки один день у рік.
Щоб кожна жінка, чоловік

І ваші діти й онучата
Достойну долю могли мати.
І кожну вашу щоб родину
Не забували й на хвилину.

Щоб ви були усі здорові,
Робочі місця мали нові,
Жили в достатку і теплі
Ще довго, довго на землі.

Жить всім під світлою зорею!
Вітаю всіх із ювілеєм!

Олександр Ракша

Share Button

УРОЧИСТОСТІ ДО ЮВІЛЕЮ УТОС

Восьмого червня відбувся урочистий захід з нагоди 85-річчя створення Українського товариства сліпих. Ця святкова подія проводилася на базі відпочинку «Маяк», смт.Залізний Порт Херсонського УВП УТОС. До святкування ювілею були приурочені централізовані заходи ЦП УТОС, такі як засідання Президії ЦП УТОС, VI Пленум ЦП УТОС, а також Рада директорів підприємств УТОС і Рада голів обласних організацій УТОС.

            Дружня, тепла і піднесена атмосфера панувала в залі. Урочисте засідання відкрив голова ЦП УТОС В.М.Більчич. Нагадавши історію заснування Товариства він, зокрема, зупинився на таких етапах його розвитку.

85 років тому в Україні постановою Ради Народних Комісарів України 4 червня 1933р. була створена одна з найбільших громадських організацій інвалідів – Українське товариство сліпих.

Основними завданнями, які покладались на цю громадську організацію – це поліпшення умов життя сліпих, їх матеріальне забезпечення, виховання та освіта сліпих, працевлаштування у державній і кооперативній промисловості, та в інших доступних для незрячих галузях народного господарства. Ця подія вплинула на подальше життя сліпих, привернула увагу суспільства до проблем інвалідів.

85 років, це і не так багато, але достатньо, щоб згадуючи про минуле можна було усвідомити і майбутнє, яке ґрунтується на цінній основі практичного досвіду, адже Товариство на своєму шляху перетерпіло чимало складного і накопичило не мало цінного.

Історія становлення та розвитку Українського товариства сліпих починається ще задовго до офіційного його оформлення.

Як відомо сліпота одна із найтяжчих форм інвалідності. Не випадково в середньовіччі смертна кара не рідко замінювалась осліпленням людини, тобто це прирівнювалось смерті.

Історія свідчить, що протягом багатьох століть сліпі люди не були пристосовані до практичної  діяльності і знаходились на утриманні близьких, або просто жебракували.

Сліпі люди не враховувались при проведенні перепису населення, не видавалось жодних посвідчень особи.

Не зважаючи на тяжкі умови життя незрячої людини, деяким талановитим і дуже працьовитим сліпим, шляхом неймовірних зусиль, вдавалось досягнути високих вершин в сфері літератури, культури, музики тощо. Серед таких людей можна згадати  Остапа Вересая, який досяг великої кобзарської майстерності і ним пишались Т.Г. Шевченко, М. Лисенко. Треба згадати і професора  Київського університету Олександра Щербину, який все своє життя відстоював ідею створення організації сліпих в Україні, яка б безпосередньо займалась проблемами сліпих і захищала їх права та інтереси. О. Щербина приймав активну участь в організації УТОС.

Перші спроби створення організацій сліпих в царській Росії  були до 1916 року, коли з’явилась чисельна армія осіб з інвалідністю по зору, які осліпли внаслідок першої світової війни. Однак тоді цьому перешкодили революційні події в Росії. Далі на заваді стала громадянська війна.

Після 1918 року сліпі громадяни в законодавчому порядку одержали право на об’єднання в громадські добровільні організації.

Ще на початку 20-х років ХХ століття у великих містах України – Києві, Харкові, Дніпропетровську та інших, при місцевих відділах соціального забезпечення, почали організовуватись дрібні виробничі артілі на кооперативних засадах, в яких працювали інваліди по зору.

В 1926 р. у Києві із декількох дрібних артілей організовується виробниче об’єднання  «Слава», на базі якої пізніше була створена Київська міська організація УТОС.

На початку 1933р. в Україні існувало 12 місцевих осередків, які налічували понад 100 осіб з інвалідністю по зору. Починали фактично на пустому місці. Це були невеликі кустарні артілі, які і підприємствами в сучасному сенсі цього слова назвати важко.

Саме тут, певно слід сказати про принципову особливість Українського товариства сліпих. Хоча на Заході організації незрячих виникли набагато раніше, вони намагалися поліпшити становище своїх членів за рахунок допомоги з боку держави та суспільства, а УТОС від самого початку взяв курс на те, аби особи з інвалідністю по зору своїми руками та розумом, спільною працею створили своє благополуччя. Та й від тодішньої держави, яка не мала можливості допомогти особам з інвалідністю, і не знала, що можна зробити, марно було сподіватись на суттєву підтримку. Тому влада охоче погодилась, щоб особи з інвалідністю по зору  самі вирішували свої проблеми, хоча, слід сказати, зовсім без допомоги їх не залишала.

У березні 1938 року в м. Києві відбувся І з’їзд Українського товариства сліпих, на якому було затверджено Статут Товариства, обрано Центральне правління, як керівний орган Товариства, головою ЦП було обрано учасника першої світової війни Едельмана Абрама Мойсейовича.

 В 20– х – 30– х роках в Україні були спроби працевлаштування сліпих на великих заводах, але це не набуло масового поширення. А ось підприємства УТОС виявилися найбільш підходящою формою працевлаштування осіб з інвалідністю по зору. Таку політику підтримав I з’їзд УТОС і  держава, яка таким чином перекладала турботу про сліпих на плечі нашого Товариства. Це було те, що пізніше одержало назву «соціально-трудової реабілітації».

В ті перші роки доводилося братися за будь – яку роботу, що лише траплялася:        місити тісто – так місити, фасувати хімікати –  теж готові, нанизувати намисто, молоти борошно чи переносити важкі колоди –  все годилось. Ні про яку техніку безпеки чи затишні цехи не було й мови.

До того ж доводилось долати негативне ставлення влади до осіб з інвалідністю по зору. Мало хто вірив, що вони можуть виконувати серйозну і складну роботу. Та й деяких осіб треба було відучувати від жебрацтва і споживацтва. Адже багатовіковий досвід приниженого ставлення до осіб з інвалідністю по зору у суспільстві наклав свій негативний відбиток на їх психологію.Разом з тим постало завдання ліквідації неписьменності серед осіб з інвалідністю по зору, організації навчання дорослих  осіб. Цьому сприяв розвиток книгодрукування за Брайлем та поява перших в Україні періодичних видань рельєфно-крапковим шрифтом.

З 1935 року починає виходити журнал «Праця сліпих». Це свідчення того, якого значення надавалося в Товаристві працевлаштуванню особам з інвалідністю по зору, але виданню дуже не поталанило. Після виходу кількох номерів журнал було закрито. Краща доля випала «Юному піонеру»,  який було засновано в 1934 році. Він проіснував аж до початку війни, а згодом був відновлений як «Школяр»  –   правонаступник «Юного піонера».

І в той же час необхідно було розбудовувати Товариство, зміцнювати його матеріальну базу, відкривати все нові й нові підприємства, переходити на виготовлення складніших виробів. Попри всі труднощі, сталінський терор, Товариство стрімко розвивалось. Напередодні війни на 36 підприємствах Товариства уже працювало 2700 інвалідів по зору.

На своєму віку Товариство було свідком багатьох цікавих і неоднозначних, трагічних колізій та подій, що відбувались в нашій країні впродовж 85 років його існування і кожна з них справляла свій вплив на життя і діяльність УТОС. Це і кривава війна, що двічі прокотилась Україною залишивши самі руїни та десятки тисяч осліплих воїнів і дітей, що втратили зір внаслідок воєнних дій. Це і страшна Чорнобильська катастрофа, це і теперішні воєнні дії на Донбасі. Під час Великої Вітчизняної Війни Українське товариство сліпих припинило свою діяльність. Частина його членів змогли евакуюватися до Казахстану та Центральної Азії. Там вони влилися в лави місцевих Товариств сліпих і своїм досвідом та енергією допомогли їм піднятися на вищий рівень. Більшість же утосівців залишилася на окупованій території і була змушена переживати лихоліття, як хто зміг. Одні знову взялися жебракувати, інші зайнялись ворожбою, на яку в ті важкі часи був великий попит, грою на різних музичних інструментах, ремісництвом. Багато хто загинув від голоду й холоду. Однак і серед осіб з інвалідністю по зору знайшлися народні месники, які активно боролися з ворогом. Хотілося б назвати керівника Ніжинського підпілля, Героя Радянського Союзу Якова Петровича Батюка, якому у травні Товариство відзначило  100-літній  ювілей з Дня народження та харківського підпільника Андрія Івановича Синька.

Відразу ж після звільнення українських земель від окупантів підприємства УТОС відновлювали свою роботу, незважаючи на те, що приміщення часто були напівзруйновані, майно розграбоване. Не вистачало сировини, транспортних засобів, обладнання, працювати доводилось в неопалених цехах. Тому відновлення йшло нелегко. Так, на 1 липня 1944 року, коли переважна частина території України вже була визволена, функціонувало лише 19 підприємств.

Однак головною заслугою Товариства в ці роки є те, що воно змогло, взявши на себе функцію держави, працевлаштувати тисячі і тисячі колишніх воїнів, що втратили зір на фронтах і, тим самим, повернути їх до повноцінного життя. Адже відомо, як люди ставляться до сліпоти. Її нерідко ототожнюють з втратою самого життя, дієздатності людини. Тому часто-густо солдати і офіцери, що пройшли всі страхіття війни, накладали на себе руки, втративши зір.

Утосівці відвідували госпіталі з концертами, демонстрували там свої вироби, відшукували незрячих, навчали їх шрифту Брайля, доводячи своїм прикладом, що із втратою зору життя не закінчується. Чимало осліплих захисників вітчизни, подолавши психологічні потрясіння, викликані сліпотою, влилися в лави Товариства і своїм завзяттям та самовідданою працею принесли значну користь УТОС. На жаль, все менше і менше залишається серед нас ветеранів війни, які своїм героїзмом, не шкодуючи життя, врятували світ від фашистської чуми, і звершили ще один подвиг –   подолавши сліпоту.

У повоєнні роки збільшується кількість підприємств УТОС. Після війни відновлено роботу 33-х міських райтосів та підприємств. З 1949 по 1955 рр. було організовано 15 нових міськрайтосів  Товариство поступово бере на себе функції держави – залучення осіб з інвалідністю по зору до суспільно-корисної праці, повертає віру в життя, в самих себе і в той час вже стояло на обліку УТОС 60 тис. осіб з інвалідністю по зору І, ІІ групи.

Починаючи з 1956 року в УТОС розпочалась велика робота по зміцненню матеріально-технічної бази, прийняттю осіб з інвалідністю по зору у члени Товариства, будівництво нових підприємств, житлових будинків, гуртожитків, розвитку культурно-масової та фізкультурно-оздоровчої роботи. Одночасно проводиться робота по вдосконаленню структури Товариства: організовуються виробничі первинні організації, які об’єднували осіб з інвалідністю по зору, що працювали на УВП, а для непрацюючих створювались територіальні первинні організації.

В цей період керівниками організацій, підприємств багато працювало учасників другої світової війни ,  які втратили зір під час бойових дій, і вони були прикладом  у виконанні своїх службових обов’язків.

З великою повагою ми сьогодні можемо назвати імена – Качура Івана Олександровича, Мартинова О.І., Максименко М.М., Находкіна Петра Родіоновича, Олейнікова Івана Юхимовича,  Силка Г.М., Матвеева М.І., Ракуса Олексія Федотовича, Акімушкіна Віктора Михайловича  та багатьох інших інвалідів війни, які мали великий життєвий досвід, внесли великий вклад у розвиток та зміцнення матеріально-технічної  бази Українського товариства сліпих.

До кінця 60-х років проблема працевлаштування осіб з інвалідністю по зору в Україні була в основному вирішена. Н черзі було питання раціонального та якісного працевлаштування і подальший розвиток виробництва.

 В цей період триває перехід виробничої сфери Товариства від напівкустарних артілей і майстерень до високомеханізованих підприємств. Вона поступово стає частиною народногосподарського комплексу країни. Зростає авторитет Товариства в суспільстві.

Подальший розвиток утосівського виробництва як мікрочастки народногосподарського комплексу пов’язаний зі зростанням кооперації з державною промисловістю. За кооперацією працюють багато підприємств, що дозволило відмовитись від шкідливих робіт та нерентабельних виробів. Зникають з виробничої номенклатури мотузки, валянці, перламутрові ґудзики, деякі види цвяхів, дерев’яної тари тощо. Вони поступаються місцем складальним роботам для підприємств державної промисловості. Якою гордістю були тоді сповнені серця незрячих робітників, що і їхня праця вкладена в теле- та радіоприймачі, тепловози, ліфти та інші складні машини і прилади.

За замкненим циклом утосівці виготовляли кілька модифікацій вимикачів, електро – та радіо розеток, перемикачів та пускачів, реле, трансформаторів – всіх електроустановних виробів та низьковольтної апаратури і не перелічити. Автомобільна та тракторна промисловість забезпечувалась маслофільтрами, іншими комплектуючими. Значного поширення набуло виробництво закупорювальної (кроненкорок, кришки для консервування) та картонажної продукції. Одне слово: УТОС випускав тоді різних товарів на сотні мільйонів карбованців. Деякі УВО та УВП за рівнем механізації та організації праці мало чим відрізнялися від державних підприємств (Донецьке, Дніпропетровське УВО, Білоцерківське, Коростенське УВП).

 Кооперація з держпромисловістю дала змогу економити значні кошти на придбанні основних фондів (машини, дороге обладнання), а вкладати їх у зведення житлових будинків, соціально-культурних комплексів, оздоровчих закладів, гуртожитків, проводити різні культурні та спортивно-оздоровчі заходи. За власні кошти Товариство надавало путівки до оздоровниць, де щорічно відновлювали своє здоров’я тисячі осіб з інвалідністю по зору,  утримувало територіальні первинні організації, видавало за пільговими цінами, а то й безкоштовно, магнітофони, виділяло матеріальну допомогу на читача школярам вечірніх та заочних шкіл, студентам, випускало журнали, а пізніше й газету, закуповувало літературу  для десятків спеціалізованих утосівських бібліотек, фінансувало випуск озвученої книги.

В 70-80 роках минулого століття Товариство мало значні успіхи в розвитку виробничої сфери. З 1971 року почалась реорганізація управління виробництва і створення територіально-виробничих одиниць – об’єднань і вже в 1973 році діяло 6 об’єднань.

 В ці роки вводяться в дію виробничі комплекси Коростенського і Вінницького УВП, виробничі будівлі Дніпропетровського, Сімферопольського, Одеського та інші УВО, побудовані будинки культури Донецького та Одеського УВО, Коростенського УВП, клуби Білоцерківського, Черкаського УВП, гуртожитки поліпшеного планування на Дніпропетровському, Чернівецькому УВО, бази відпочинку Донецького, Дніпропетровського УВО, Херсонського, Мукачівського, Миколаївського УВП, будівництво Центральної бібліотеки в м. Києві.

Щорічно більше 500 сімей працівників системи одержувало житло. За рахунок коштів УТОС утримувалась вся соціальна структура, санаторії, бібліотеки, обласні організації, друковані видання.

У продовж 80-х років Центральне правління розробило і прийняло низку комплексних цільових програм, спрямованих на подальший розвиток виробництва, науково-технічний прогрес, удосконалення реабілітаційного процесу, забезпечення розвитку соціальної сфери, покращення умов праці та її безпеки тощо.

На початку 90-х років з переходом до ринкового господарювання УТОС охопила криза. Багатьох спочатку не дуже лякали розмови про ринкові відносини. До того ж, у 1991 році прибуток та заробітна плата продовжували зростати, в наслідок чого й на рівні окремого працівника і колективів міцніли ілюзії економічного добробуту.А тим часом справжній економічний фундамент усе відчутніше «просідав», скоротилися натуральні обсяги виробництва, не виконувались договірні зобов’язання, зменшувались завантаження робочих місць. Тоді ще ніхто не мав уяви наскільки серйозних наслідків завдасть криза економіці наших підприємств. Об’єктивні умови переходу від адміністративно-командної системи до ринкової економіки, поставили на порядок денний боротьбу за виживання, посилення соціально-трудової реабілітації та адаптації осіб з інвалідністю по зору до нових умов. Ці завдання доводилось вирішувати в надзвичайно складних умовах.

Перед Центральним правлінням та його виробничими структурами виникали все нові і нові проблеми, що вимагали свого вирішення. Оскільки виробнича структура являлась економічною основою Товариства, ЦП УТОС доводилось частіше ставити на порядок денний  питання, що стосуються виробничої сфери УТОС, але незважаючи на всі  заходи, що були вжиті Центральним правлінням, керівниками УВО, УВП ,організаціями системи ,повністю зупинити спад виробництва на той час не вдалося.

Вишукувалися нові методи та форми у розв’язанні проблемних питань. Постійна і наполеглива робота в Комітетах Верховної Ради, у Кабінеті Міністрів, різних Міністерствах, відомствах, зустрічі з Президентом України, Прем’єр-міністром, Головою Верховної Ради, народними депутатами ВР, дали можливість відстояти пільги для підприємств УТОС і отримувати фінансову допомогу з Державного бюджету на підтримку непромислової сфери.

        Вжиті заходи давали можливість вчасно долати труднощі і намагатися йти в ногу з часом. Жодний удар підступної долі  не зміг змусити утосівців відступитися. Керівники наших структур засвоїли перші уроки ринкової економіки, почали сміливіше і грамотніше боротися за повернення втрачених позицій.

Центральне правління та його апарат постійно вишукували нові форми та методи у розв’язанні проблемних питань. Певну спрямованість дій у розв’язанні виникаючих проблем повинна була дати інтеграція осіб з інвалідністю по зору  у суспільство. З цією метою було вирішено систематично і цілеспрямовано проводити роботу з розширення та поглиблення інтеграційного процесу осіб з інвалідністю по зору.

        Обласні організації і їх осередки стали наполегливо проводити роботу щодо діяльності УТОС та проблеми інвалідності, ввели в практику щорічно відзначати Міжнародний день білої тростини, проведення круглих столів, спілкування з пресою, виступи на телебаченні, що давало непогані результати.

Обласні правління та первинні організації УТОС за останні роки перетворились на ефективний і надійний інструмент  соціального захисту осіб з інвалідністю по зору  на місцях. Для багатьох утосівців ТПО стали неначе рідною домівкою, надійним захисником і моральною підтримкою в цьому жорстокому світі.

Діяльність первинних організацій – то різнопланова творча праця, як у сфері духовної творчості, так і у плані вишукування різноманітних шляхів покращення соціального захисту інвалідів. Утосівським лідерам доводилось проявляти свою винахідливість, компетентність, наполегливість, дипломатичність в роботі. Ряд обласних організацій з їх осередками у тривалій наполегливій боротьбі за виживання набули чималого досвіду.

Незважаючи на постійно виникаючі проблеми, складності в діяльності структур УТОС, на підприємствах УТОС збільшуються обсяги виробництва, освоюються нові вироби, вирішуються соціальні питання.

Відомча преса, використовуючи передовий досвід найкращих керівників підприємств, обласних організацій  висвітлює його на сторінках своїх видань.

На сьогодні, не зважаючи на значні труднощі, структура  Товариства  живе і функціонує. Завдяки фінансовій підтримці держави збережена соціальна непромислова сфера УТОС, а це бази відпочинку, Боярський будинок відпочинку, Центральна бібліотека та спеціалізовані бібліотеки  в регіонах і на підприємствах УТОС, капела бандуристів «Карпати», гуртожитки, медичні пункти та інше. Не згортається культмасова, фізкультурно-оздоровча та спортивно-масова робота. Функціонують будинки культури, клуби, проводяться огляди, конкурси, спортсмени УТОС беруть активну участь в Паралімпійських іграх, чемпіонатах світу та Європи і досягають високих успіхів.

Попри усі негаразди і випробування, які переживає Україна, більшість колективів УВО, УВП цілеспрямовано шукають шляхи подолання труднощів, вчаться жити і господарювати в нелегких умовах ринку. Первинні організації та обласні правління відстоюють права і інтереси осіб з інвалідністю по зору, перетворившись в дієвий інструмент соціального захисту осіб з інвалідністю по зору на місцях.

За цю невтомну копітку роботу ми маємо завдячувати в першу чергу всім членам УТОС, рядовим працівникам, спеціалістам, керівникам підприємств, організацій, які робили і роблять все залежне від них, щоб система УТОС була життєздатна.

З вдячністю і повагою ми повинні згадати тих, хто закладав фундамент УТОС – це А.М. Едельман., А.І. Синько, Г.І. Касьянов, І.Н. Рибалко, Г.М. Лейбін та інші.

З великою повагою ми говоримо про Івана Олександровича Качура, який був головою ЦП УТОС з 1957 року. На його долю випали тяжкі роки відбудови, він разом з Товариством пережив і найщасливіші миті системи, стрімкий розвиток УТОС. Зміцніла тоді матеріально-технічна база, очевидні зміни відбулися в соціальній і культурно-освітній сфері.

Добрий, яскравий слід залишив у житті Товариства Віктор Михайлович Акімушкін, який понад 20 років був головою Центрального правління. Великий організатор виробництва, досвідчений керівник і господар, він наполегливо дбав про постійне зміцнення і розвиток підприємств, об’єднань УТОС, виховував кадри керівників підприємств, організацій УТОС, був новатором усіх нових ідей, постійно турбувався про поліпшення добробуту людей, був відданий справам Товариства до кінця свого життя.

Вже багато років працюють в системі ряд керівників, які внесли і постійно вносять значний внесок у вирішення статутних завдань товариства це: Лежепьоков Леонід Павлович,  Удовик  Георгій  Данилович, Бессараб Микола Павлович, Савчук Анатолій Анатолійович,  Жидких Степан  Степанович, Дешко Віталій Костянтинович, Грінбойм Михайло Якович,  Фестрига Іван Степанович,  Симончук Юрій Прокопович,  Скіцько Богдан Васильович, Кірікіщук Лариса Володимирівна, Драчевська Тетяна Євгенівна, Кіт Сергій Васильович,  Троцько Борис Володимирович, Сандюк Сильва Дмитрівна, Віньковська Людмила Миколаївна, Раєва Валентина Миколаївна, Геля Віктор Михейович, Подранецький Ігор Петрович, Вишняков Юрій Миколайович, Федорець Петро Семенович, Таран Ніна Іванівна, Качановський Юрій Анатолійович, Максименко Олексій Миколайович, Савчук Ярослав Григорович, Леонідова Людмила Никифорівна, Савченко Ольга Володимирівна, Рожок Ірина Сергіївна, Горбенко Василь Григорович, Матвієнко Юрій Анатолійович, Кузнєцов Віктор Дмитрович, Новосецький Михайло Миколайович, Сирота Марія Іванівна, Бісик Зеновій Іванович, Боровська Любов Володимирівна, Куцопей Іван Андрійович, Вороновський Анатолій Анатолійович, Сокол Євген Леонідович, Войтович Олексій Павлович, Осадчук Юрій Романович, Долбня Сергій Семенович, Булгаков Петро Іванович, Логвіненко Тетяна Миколаївна, Зубач Василь Дмитрович, Красноштан Любов Віталіївна, Геращенко Галина Павлівна, Бовт Ганна Іванівна, Ярмола Тетяна Петрівна, Нерода Анатолій Іванович, Балицький Борис Миколайович, Голубенко Володимир Віленович, Івасенко Марія Іванівна, Романюк Віктор Володимирович, Бондаренко Олександр Миколайович, Ольховська Людмила Іванівна, Гришин Юрій Юрійович, Порадовський Станіслав Петрович, Суховершко Алла Вікторівна, Ткаченко Олександр Іванович, Покутня Наталія Василівна, Нагорна Валентина Семенівна.

Ми висловлюємо щиру вдячність керівникам підприємств, організацій які внесли значний вклад в розбудову Товариства і на даний час знаходяться на заслуженому відпочинку це: Михайлов Іван Тимофійович, Брославський Едуард Львович, Омельчук Петро Іванович, Фесенко Олександр Якович, Скиба Віктор Григорович, Лазарев Михайло Миколайович, Намазало Василь Михайлович, Таран Іван Володимирович, Лебедєва Олена Федорівна, Сєрікова Лариса Семенівна, Гаврилуца Іван Ксенофонтович, Крупей Мирон Ярославович, Кобиль Анатолій Павлович, Лабунський Володимир Арсенійович, Нестеренко Михайло Юхимович.

Згадуючи кращих людей Товариства, ми висловлюємо їм нашу велику подяку, а також усім членам УТОС, усім працівникам, які в різні періоди розвитку УТОС приймали активну участь у вирішенні питань соціально-трудової та медичної реабілітації осіб з інвалідністю по зору.

Українське товариство сліпих, яке на даний час об’єднує біля 50 тис. осіб з інвалідністю по зору. Це особи з інвалідністю по зору І-ої, ІІ-ої та ІІІ групи, люди різного віку, освітнього рівня, професій, життєвого досвіду.

Серед  осіб з інвалідністю по зору, як у минулому, так і сьогодні чимало видатних осіб, імена яких широко відомі в Україні.

Академік Василь Янчук  та професор Григорій Цейтлін, якому у 1993 році Міжнародний біографічний центр у Кембриджі присвоїв звання «Людина року – 1992» – творцеві комп’ютерної програми «Вікно у світі». Лауреат Шевченківської премії Володимир Заболотний, інші вчені, літератори, тифлологи, музиканти, юристи.

Не мало складного і відповідального випало і на ювілейний рік. Наші вороги знову розпочали і продовжують наступ на Україну, українську землю, наші надбання. Росія загарбала, окупувала Крим. Наші всі структури в Криму: Сімферопольське, Керченське, Ялтинське, Севастопольське УВП, Євпаторійський санаторій, були безжально загарбані.

Нині триває війна на Донбасі. Луганські підприємства розграбовані, Краснолуцьке, Донецьке, Єнакіївське, Макіївське підприємства залишились на непідконтрольній Україні території.

Але ми повинні вірити в те, що Україна поверне свої землі, кордони та повернуться наші утосівські надбання.

Не менше проблем нас очікує і в найближчому майбутньому. На жаль, і в наш час інколи люди народжуються з вадами зору, або передчасно втрачають його, сліпота була і є непоправною бідою, безжалісною і невблаганною, та всім треба знати і пам’ятати, що ця біда може обернутися трагедією, якщо людина залишається з нею віч-на-віч.

На цьому тернистому шляху, долаючи одні бар’єри за іншими, зустрічаємося з новими перешкодами, які вимагають чималого зусилля, набуття необхідного досвіду, а утосівці, при підтримці держави, шукають шляхи для виживання, як Товариства в цілому, так і кожного підприємства чи організації зокрема. І, як не важко, вони все ж таки  шляхи знаходять.

Держава допомагає і цінує роботу Товариства. За що ми щиро вдячні Президенту України Петру Олексійовичу Порошенко, Прем’єр-міністру України Володимиру Борисовичу Гройсману, Голові Верховної Ради України Андрію Володимировичу Парубію, Міністру соціальної політики Андрію Олексійовичу Реві, Уповноваженому Президента України з прав людей з інвалідністю Валерію Михайловичу Сушкевичу та іншим представникам влади. УТОС має пільги з оподаткування, пільги на послуги, отримує фінансову підтримку з державного бюджету на утримання невиробничої сфери.

Окремі наші представники Товариства відзначені відзнаками Президента України, Кабінету Міністрів, ряду Міністерств, а серед них –  Геля Віктор Михейович, Савчук Анатолій Анатолійович,  Федорець Петро Семенович, Кірікіщук Лариса Володимирівна, Кіт Сергій Васильович, Бессараб Микола Павлович  та інші.

Працьовитість, згуртованість, творчий пошук, незламність духу, що притаманні утосівцям, підтримка з боку держави та суспільства, дають змогу  вирішувати нагальні питання, поліпшувати добробут осіб з інвалідністю по зору.

Сьогодні, відзначаючи цей ювілей, хочу побажати усім Вам, хто допомагав у створенні та розбудові Товариства, і тим хто, своєю працею доводить, що Українське товариство сліпих життєздатна система – щастя, здоров’я, радості, доброти і надії на краще майбутнє.

Після розповіді про історію Товариства та слів привітання голови ЦП УТОС усіх присутніх з ювілеєм привітав губернатор Херсонщини Андрій Гордєєв, якому була доручена почесна місія озвучити щирі привітання Товариству від Президента України та Прем’єр-міністра України. Також вітальні слова було надані гостям заходу: Генеральному секретарю Національної Асамблеї осіб з інвалідністю України В.М.Назаренко, директору Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів О.О.Ракші, директору Херсонського підприємства глухих Ф.М.Фоміна та ін. А потім лунали щирі слова від наших залужених членів УТОС, справжніх ентузіастів своєї справи, які все своє життя і всі свої сили віддають на благо Товариства. Серед них Ю.П.Симончук, С.С.Жидких , П.І.Омельчук та інші.

Урочисте засідання продовжилося чудовою концертною програмою, яку подарував народний артист України Олег Гаврилюк.

Share Button

У Львові відбулись курси з організації інклюзивного навчання незрячих дітей

У червні 2018 року у Львові тривали курси підвищення кваліфікації для педагогів, психологів, дефектологів, тифлопедагогів, асистентів з різних куточків України: Дніпра, Миколаєва, Вінниці, Рівного, Хмельницького, Кривого Рогу, Павлограда, Новомосковська, а також з меж Львівської області (Трускавець, Городок, Жовква). Про це розповіла Оксана Потимко, заслужений працівник соціальної сфери України.

Тема курсів — «Організація інклюзивного навчання незрячого учня в закладі середньої освіти». Теоретичні і практичні заняття з вчителями, психологами, корекційними педагогами проводив Ресурсний центр освітніх інформаційних технологій для осіб з особливими потребами НУ «Львівська політехніка», що напрацював модель інклюзії незрячих дітей. Ця модель успішно втілена в 11-ти регіонах України і охоплює 23 незрячі дитини віком 7 — 14 років (станом на 15.06.2018 р.).

Автор курсу — керівник Ресурсного центру Львівської політехніки Оксана Потимко. Разом з нею в команді працюють співробітники Центру, а також вчитель-методист Галина Ліщинська і психолог Жанна Катерняк. Підтримала ідею проведення таких курсів Лабораторія інноваційних педагогічних технологій кафедри педагогіки і соціального управління Інституту права та психології НУ «Львівська політехніка», надавши ліцензію на проведення курсів.

«В умовах тотальної інклюзії, не завжди виправданої і майже завжди непідготовленої, якщо йдеться про повністю незрячих дітей, такий курс навчання для вчителів загальноосвітніх шкіл є справжньою знахідкою. Слухачів упродовж тижня навчали буквально усьому: психофізичним особливостям осіб з важкими порушеннями зору, рельєфно-крапковому шрифту, роботі на ПК з програмами екранного доступу, методикам проведення інтегрованих занять в інклюзивному класі, основам просторового орієнтування, рельєфному малюванню і т.д. 70% курсу склали практичні тифлотренінги і майстер-класи, засновані значною мірою на досвіді незрячих людей.

Організатори курсів планували зібрати одну групу, однак бажаючих виявилось так багато, що їх довелось розділити на кілька груп: перша працювала протягом 04 — 08 червня, друга працюватиме упродовж 18 — 22 червня, решту курсантів організатори перенесли на осінній період. Це тішить, і свідчить про живий інтерес до інклюзії, про бажання не просто зарахувати незрячу дитину в звичайну школу, але й надати їй фахову педагогічну допомогу.

Тішить й те, що до Львова за знаннями їдуть педагоги з усієї України, і що Українську модель інклюзії незрячих школярів розробили саме львів’яни, застосувавши власний досвід життя в темряві та досвід Швеції/Канади. На основі цього «міксу» вдалось організувати в Україні діючу модель інклюзії сліпих дітей”, — розповіла Оксана Потимко.

Львівська міська рада

Share Button

АКТИВНИЙ ТРАВЕНЬ НА ЛУГАНЩИНІ

23-24 травня 2018 року для членів Луганської обласної організації осіб з інвалідністю ВО СОІУ був проведений захід за календарним планом: ,,Навчально–практичний тренінг ,,Активна соціально–трудова та фізкультурно–спортивна реабілітація осіб з інвалідністю”.

Як уже традиційно склалося, більше десяти років при взаємодії з Лисичанською міською радою, відділом у справах сім’ї, молоді та спорту захід проводився на території спортивної культурно-оздоровчої бази «Лисичанець», яка знаходиться в мальовничому куточку на березі Сіверського Донця. Звідси відкривається чудовий краєвид — круті схили берега, вкриті розкішною зеленню і дзеркало річки.
З відкриттям обласного заходу привітали:
Лисичанський міський голова Сергій Шилін, начальник відділу у справах сім’ї, молоді та спорту Лисичанської міської ради Ніна Нєцвєт, депутат Лисичанської міської ради Юлія Пшебіцина, директор Луганського обласного відділення фонду соціального захисту людей з інвалідністю Наталія Чибрисова та голова Луганської обласної організації осіб з інвалідністю ВО СОІУ Наталія Гордєєва.

У змаганнях з таких видів спорту:
1) настільний теніс (чоловіки і жінки); 2) фігурне водіння коляски (чоловіки і жінки) плюс (чоловіки і жінки);
3) шаховий бліцтурнір (чоловіки і жінки); 4) шашки (чоловіки і жінки) ; 5) армреслінг (чоловіки і жінки); 6) кидання м’яча до кошика (чоловіки і жінки),—
взяли участь міські та районні осередки Луганської обласної організації осіб з інвалідністю ВО СОІУ. Це Лисичанське міське товариство інвалідів «Джерело», Сєвєродонецьке міське товариство «Надія», Рубіжанська організація інвалідів «Аргонавти», Кремінське районне товариство інвалідів «Віра», Білокуракинська районна громадська організація інвалідів, Старобільська районна організація інвалідів «Вікторія», члени Старобільської ТПО УТОС, Сєвєродонецької ТПО УТОС, Лисичанської ТПО УТОС, члени Ровеньківської міської організації інвалідів, Щастинське міське товариство інвалідів ,люди з обмеженими фізичними можливостями Новоайдарського району, Сєвєродонецька організація осіб з інвалідністю ,,Ти не один” та інші.

Учасники заходуУ всіх був чудовий настрій та велике бажання взяти участь в обраному виді спорту . Учасники були різних нозологій. Позитивні емоції переповнювали кожного,особливо тоді, коли вболівали за своїх із команди. Незабутню атмосферу створювали солов’ї, дерева дарували приємну тінь і прохолоду, лунала музика.
Перемога виборювалася в тяжких роздумах проти «атаки» досвідчених суперників з таких видів спорту, як шахи та шашки.
Члени Старобільської ТПО УТОС С.М.Журба, В.Л.Крилова посіли призові місця з армреслінгу, М.І.Зінченко посів третє місце з кільцекидання.Змагання з шахів та шашок

Змагання х армреслінгуЗмагання проходили на відкритому повітрі, але під кінець змагань пішов сильний дощ і всіх врятував критий павільйон, де проходили змагання з настільного тенісу. Сто учасників зібралися, як у рукавичці!
Нагородження грамотами, медалями та призами було за столами під час обіду. У всіх — бадьорий настрій та гарний апетит, тому куліш з м’ясом був до смаку кожному і став доповненням до нашого святкового столу.

Завдяки фінансовій підтримці Міністерства соціальної політики України, Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, Всеукраїнській організації “ Союз осіб з інвалідністю України “ , Лисичанської міської ради, відділу у справах сім’ї, молоді та спорту Лисичанської міської ради, представників влади був проведений дводенний захід, спрямований на активну соціально–трудову та фізкультурно–спортивну реабілітацію осіб з інвалідністю.

За допомогою таких заходів людина з інвалідністю не втратить надію і зможе повернутися до активної участі у житті, відновити свій соціальний статус та здатність до самостійної суспільної і родинно-побутової діяльності, отримавши позитивну енергію, так необхідну в наш нелегкий на Луганщині час, пов’язаний із військовими діями.

Спасибі тим головам міських рад та головам райдержадміністрацій міст та селищ Луганщини, що відгукнулися на прохання ЛОООІ ВО СОІУ і надали допомогу транспортом для участі своїх людей з обмеженими фізичними можливостями в обласному заході. Але хотілося б мати порозуміння та співпрацю і з іншими організаціями, до яких зверталися.

Вдячні присутнім представникам влади, представникам Луганського відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, начальнику відділу у справах сім’ї, молоді та спорту Лисичанської міської ради, усім хто допомагав в організації заходу.

Вірно кажуть, що день сьогоднішній ніхто не подарує і цей день ніколи не повернеться. Тому жити треба активно, насолоджуватись кожною миттю, займатися фізичною культурою. Бо такі заходи – є найкращою реабілітацією для людей з обмеженими фізичними можливостями та виявленням здібних, обдарованих спортсменів.

Інструктор ЛОО УТОС Т.А.Корецька

Share Button

“Інформаційний сніданок” про права буковинців з порушенням зору

В «Інформаційному сніданку» ви почуєте про дослідження держспоживлужби закладів харчування у ЧНУ ім. Юрія Федьковича та про те, настільки школи міста готові до реалізації концепції «Нової школи».

А ще Ксенія Вербовська та Оксана Колісник дізнавалися про те, наскільки доступною для незрячих буковинців є безоплатна правова допомога. Разом із Ольгою Андрицкою та Галиною Гродецькою розбиралися настільки ефективними є брошури, надруковані шрифтом Брайля, в яких міститься інформація про права людей та як зробити юридичні консультації максимально зручними для незрячих.

Share Button

ФЕСТИВАЛЬ «БУКОВИНСЬКІ ВІЗЕРУНКИ»-2018 ЗАПРОШУЄ

Чернівецька обласна організація УТОС, керівництво Чернівецького УВО та громадські організації спільно з працівниками клубу головного підприємства продовжують традицію проведення фестивалю художньої самодіяльності для творчих  колективів підприємств та організацій УТОС  «Буковинські візерунки».   Запрошуємо Вас взяти участь у фестивалі.

Заїзд учасників фестивалю 28.06.2018р. до десятої години на Головне підприємство. Концертна програма – з одинадцятої години в приміщенні клубу Головного підприємства Чернівецького УВО УТОС. Виїзд із підприємства на базу відпочинку по закінченні концертної програми. Виїзд з бази відпочинку першого липня о п’ятнадцятій  годині.

Просимо повідомити  листом в оргкомітет про вашу згоду на участь у фестивалі, кількість учасників та програму виступів до двадцятого червня 2018 року.

Консультації з організаційних питань проведення фестивалю можна отримати за телефонами:
037-22 4-27-22;
050 96 46 596
096 93 77 096.

Ласкаво просимо взяти участь у фестивалі “Буковинські візерунки”.

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ЩОРІЧНИЙ МУЗИЧНОПОЕТИЧНИЙ ФЕСТИВАЛЬ “БУКОВИНСЬКІ ВІЗЕРУНКИ

Мета і завдання фестивалю

Фестиваль проводиться з метою підтримки і розвитку творчої та виконавської майстерності учасників художньої самодіяльності підприємств і організацій УТОС, обміну досвідом творчої роботи.

Склад учасників фестивалю

До участі в фестивалі запрошуються аматорські колективи первинних організацій та підприємств системи УТОС із усіх регіонів України.

Умови, час та місце проведення фестивалю

У фестивалі беруть участь виконавці вокального жанру (солісти, дуети, тріо, квартети, ансамблі) та читці-декламатори.

Кількість учасників від кожного обласного правління не повинна перевищувати десяти осіб.

Учасники вокального жанру виконують один-два твори. Рекомендуєтся виконувати один твір буковинських композиторів: В. Івасюка, М. Гаденка, С. Сабадаша, П. Дворського та інших, або з репертуару відомих співаків-виконавців з Буковини: Д. Гнатюка, С. Ротару, В. Зінкевича, П. Дворського, Н. Яремчука, Л. Сандулеси, О. Добрянської, Ані Лорак, К. Бужинської, А Гросу, М.Яремчук та інших.

Читці декламують один – два поетичні твори, один з яких, рекомендовано, твір відомих буковинських поетів: М. Ткача, Т. Севернюк, С. Воробкевича, Ю. Федьковича та інших.

Фестиваль відбудеться 28 червня – 1 липня 2018 року на відомчій базі відпочинку “Буковий гай”, що знаходиться в с. Репуженці Заставнівського району, Чернівецької області.

Учасники фестивалю забезпечуються проживанням у дерев’яних будиночках та триразовим харчуванням. Вартість проживання і харчування за три доби – 490 грн. Кошти за проживання та харчування учасників перераховуються на рахунок головного підприємства або сплачуються готівкою в його касу.

Виступ учасників фестивалю відбудеться 28 червня 2018 р. в приміщенні клубу Головного підприємства Чернівецького УВО УТОС за адресою пров.Ентузіастів 5, м. Чернівці.

Нагородження учасників та витрати на проведення фестивалю.

Учасники фестивалю нагороджуються дипломами та пам’ятними призами у різних номінаціях серед виконавців вокального та поетичного жанрів.

Витрати, пов’язані з проїздом, добовими, харчуванням і проживанням учасників фестивалю – за рахунок обласних організацій та підприємств УТОС, які їх відряджають.

Share Button

«Світ на дотик» у Житомирі: заступники мера навпомацки пройшлися містом із незрячими активістами

Вона усе життя сприймає та бачить світ по-іншому: через відчуття, дотики та звуки. Знайомтесь – це Валентина. З огляду на легку і впевнену ходу не сила повірити, що жінка незряча.

Пані Валентина зізнається: самостійно пересуватися містом складно, тому чи не завжди ходить з супроводжуючим та користується спеціальною тростиною, за допомогою якої визначає напрям руху та перешкоди, а їх у Житомирі вдосталь, – каже жінка. Та й на сторонню допомогу не варто надто сподіватися.

«Люди допомагають не завжди, тому що хтось не розуміє, що я незряча. Наприклад, по мені, то хтось думає, що це тростинка для скандинавської ходи. Мені вчора кондуктор сказала: я не думала, що ви незряча людина. Магазини у нас зовсім недоступні, жоден магазин у місті. Якщо говорити про маркети, то ми маємо зайти в магазин і вже людина, яка цьому навчена, або просто там чергує, має підійти та запропонувати допомогу незрячому. У нас цього немає. Транспорт мало озвучений. Ніхто не продумав про те, що я, наприклад, не відчуваю, де сходити з тротуару на проїжджу частину. Потрібно, щоб була попереджувальна тактильна доріжка. Усе це прописано у ДБН, але цього не робиться. Але світ на дотик мені класний, бо я оптиміст. Знаєте, як Рембрандт казав: «зряче одне лише серце». Світ класний у будь-якому випадку», – зізнається голова ГО «Житомирська обласна спілка культури та мистецтва осіб з інвалідністю» Валентина Позняк.

Щоб показати керівництву міста наскільки доступний Житомир для незрячих людей, пані Валентина разом із подругами запросила останніх на квест-прогулянку «Світ на дотик», яка проходить у рамках проведення «Майстерні міста». До акції долучилися заступники міського голови та представник управління капітального будівництва. За правилами організаторів, останні одягають пов’язки, аби опинитися у цілковитій темряві й довіритися відчуттям, та озброюються тростинками. У маршруті квесту: вокзал, поліклініка, будинок для незрячих та магазин. Ми ж ідемо з однією з заступниць мера. З перших кроків Вікторія Краснопір зіштовхується з перешкодою – сходами. Опанувавши себе, вона рухається далі – до магазину. Тут вже набагато складніше, адже потрібно не лише потрапити до приміщення, а і обрати відповідні продукти. Тому, доводиться звертатись до працівниць магазину. Наступний пункт – аптека, щоб дійти до неї Вікторія Краснопір шукає супроводжуючого. А саме, небайдужого житомирянина.

Зайшовши до аптеки, заступниця міського голови знімає пов’язку, дякує чоловіку за допомогу та ділиться враженнями від «Світу на дотик».

«Бережіть зір, бо без нього дійсно дуже складно. Навіть найменша перешкода здається такою, яку не можна подолати. Це дуже важко. Складно було зайти до аптеки, тому що тут три сходинки і подолати їх непросто. Звичайно, що можна зорієнтуватися, визначити габарити і ширину проходу, і все інше, але без звички звичайній людині подолати це без травматизму, напевно, практично неможливо. Прикро мені було те, що я дві хвилини на Михайлівській просто волала про допомогу, щоб мені допомогли підійти в аптеку. Люди проходили повз, на жаль. Мені здається, напевно, потрібно щось переглянути у собі, в доступності своїх душ, а потім вже доступності до сходів», – ділиться заступник Житомирського міського голови Вікторія Краснопір.

Попереду обговорення проблем незрячих людей та пошуки шляхів їх вирішення. Однак – це буде можливо лише за спільних зусиль, – наостанок зауважила Вікторія Краснопір.

Житомир.info

Share Button

Компанія «Конструкт-АЛ» зробила подарунок незрячим журналістам

Виробниче підприємство «Конструкт-АЛ», яке є авторизованим партнером Rehau, зробило до Дня журналіста подарунок незрячим журналістам, встановивши безкоштовно два великих вікна Rehau у приміщені Об’єднаної редакції періодичних видань Українського товариства сліпих «Заклик».

Вікно Rehau Вікно RehauКолектив Об’єднаної редакції періодичних видань Українського товариства сліпих «Заклик» щиро дякує Виробничому підприємству «Конструкт-АЛ» за встановлені вікна Rehau та за небайдужість до проблем і потреб людей з інвалідністю по зору.

Компанія «Конструкт-АЛ»

Share Button

«КОНСОНАНСУ» МНОГАЯ ЛІТА!

Чудовий подарунок до Свята Пресвятої Трійці отримали меломани столиці. Бо до Києва завітав  ансамбль «Консонанс», який створили харків’яни з порушеннями зору. Керівник колективу Віталіна Дуда каже:

-У нашому колективі співають незрячі професійні музиканти і працівники УВП, незрячі юристи і науковці. Нас всіх об’єднує  любов до прекрасного, до музики.

Сама Віталіна Дуда професіонал з великої літери. Про себе розповідає коротко і скромно. Живе у гуртожитку для незрячих, навчалася у Харківській гімназії, успішно закінчила факультет  музичної педагогіки  Харківського педінституту ім. Григорія Сковороди,  працює музичним керівником у дитсадку і молодшій школі. Є мамою та дружиною – на  власну родину, і на все вистачає її!  У репертуарі колективу  твори видатних  композиторів  українських і іноземних, народні, духовні і світські; а окрім того сама Віталіна Дуда є композитором і створює майстерні, оригінальні обробки народних пісень.

КОНСОНАНСУКолектив прибув до столиці задля того, аби взяти участь у восьмому православному фестивалі приходських колективів “Пентікостія”, який проходить з благословення Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія. «Пентікостія» із грецької перекладається як п’ятидесятниця, тобто Свято Пресвятої Трійці, яке відзначається на п’ятдесятий день після  Великодня. До речі, це не перший подібний захід у якому бере участь колектив. «Консонанс» успішно виступав і на інших подібних фестивалях та конкурсах.

28 травня 2018 року, на другий день Свята Пресвятої Трійці  на площі перед Свято-Успенським собором Києво-Печерської лаври пройшли виступи конкурсантів, серед яких був і ансамбль «Консонанс». Журі високо оцінило майстерність харків’ян. «Консонанс» посів друге місце, а також отримав спец-приз архімандрита.

А наступного дня, 29 травня, «Консонанс» порадував своїм мистецтвом незрячих киян, які завітали до Будинку культури ім. Я. П. Батюка Київського УВП №1 УТОС. Послухати гостей зі Слобожанщини прийшли не лише працівники Київського УВП №1 УТОС, але і шанувальники з усіх столичних УВП та ТПО. І вони не були розчаровані.

 «Консонанс», усі його учасники, були, як то кажуть «в ударі». Ансамбль виконав відомі твори Кирила Стеценка і Миколи Лисенка, прекрасну лемківську колядку, із якою переміг на фестивалі «Пентікостія» і грузинський духовний піснеспів, назва якого перекладається  як «Христос Воскрес» і ще багато інших прекрасних номерів.

Акапельні виступи ансамблю чергувалися з сольними виступами його учасників, які виконували сучасні естрадні пісні також з великою  майстерністю.

На завершення  «Консонанс» виконав «Многія літа».

І чесно скажу, дуже хотілося підспівати таким, можна сказати, янгольским голосам.

Многія літа прекрасному вокальному колективу «Консонанс»»!

Євгеній Познанський,«Промінь».

Share Button

ПОКРАЩЕННЯ ДОСТУПНОСТІ ДЛЯ ЛЮДЕЙ З ВАДАМИ ЗОРУ: ЄВРОПЕЙСЬКІ ДОСЯГНЕННЯ В УКРАЇНСЬКИХ РЕАЛІЯХ

Мабуть, не даремно у Вінниці склалась традиція відзначати День Європи, адже місцева влада на практиці докладає зусиль аби зробити наше місто по європейськи комфортним для мешканців та гостей. Яскравим прикладом цього може слугувати створення у Вінниці комфортних умов для орієнтування людей з вадами зору: у місті встановлюється озвучення транспорту та світлофорів, зупинки громадського транспорту облаштовуються тактильною плиткою, з місцевого бюджету виділяються субвенції для закупівлі незрячим необхідних у побуті приладів тощо.

З початку цього року міська влада ініціювала ще один, без перебільшення, грандіозний проект, в реалізації якого Вінниця буде піонером чи не на всьому просторі пострадянських держав. Мова йде про радіокеровані звукові маячки для незрячих чи слабозорих людей, що мають бути встановлені на об’єктах соціальної інфраструктури та побуту, транспорту тощо. Суть роботи апарату полягає в тому, що він подає сигнал та назву об’єкту чи маршрут транспортного засобу лише у тому випадку, коли отримає запит зі спеціальної програми, встановленої в смартфон, чи з брелка з такою ж програмою.

– Ми навмисне розробили два варіанти подачі сигналу на звуковий маячок, оскільки, провівши ряд консультаційних зустрічей з представниками Вінницьких організацій УТОС, з’ясували, що далеко не всім незрячим людям доступний у користуванні смартфон – сказав доцент кафедри радіотехніки Вінницького політехнічного університету, директор Навчально-виробничого центру «Іноваційні технології» Олександр Щеремета на спільній робочій зустрічі в Департаменті адміністративних послуг Вінницької міської ради, що відбулася 21 травня і участь у якій взяли розробники приладу, керівники департаменту, представники УТОС та місцевого бізнесу.

– Робота над цією технологією тривала понад три місяці і увесь цей час ми проводили консультації з представниками УТОС, адже вони, як ніхто, розуміють проблеми доступності незрячих, а сам прилад має на меті їх максимальне вирішення – сказав керівник товариства «Українські кібернетичні розробки» Сергій Агєєв. – І сьогодні ми вже маємо результат, який можна застосовувати на практиці.

Розробники продемонстрували звуковий маячок та брелок подачі запиту, пояснили принцип їх роботи, та зазначили, що вартість приладу є в рази меншою від аналогів за кордоном.

– Міська влада завжди намагається підтримувати подібні проекти, – зауважила директор Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Копчук Ірина Володимирівна, – адже має одним з пріоритетів забезпечення комфортного проживання осіб з особливими потребами в місті. Вже найближчого місяця ми встановимо та протестуємо даний прилад в чотирьох «Прозорих» офісах міста, а далі будемо залучати бізнес до такої корисної справи, разом з представниками УТОС будемо постійно моніторити ситуацію щодо об’єктів, на які мають встановлюватись такі прилади.

– Думаю, що всі незрячі Вінниці будуть безмежно вдячні розробникам даної технології, бо ця «озвучка» значно допоможе їм в орієнтуванні містом. – сказав заступник директора з соціальних питань Вінницького УВП УТОС Костянтин Ільницький. – А окрема подяка розробникам ще й за те, що виготовлення спеціальних брелків вони передають на наше підприємство, а це, самі розумієте, – і робота, і зарплата для наших людей.

Сподіваємось, що найближчим часом нова технологія орієнтування запрацює в Вінниці, а згодом пошириться і в інших населених пунктах України.

Віктор Зелінський, м.Вінниця

Share Button