Арт-терапія у системі психоемоційної підтримки осіб з інвалідністю в умовах військового стану

24 червня 2022 року у Полтавській ОУНБ  ім. І. П. Котляревського відбувся семінар з арт-терапії під назвою «Арт-терапія у системі психоемоційної підтримки осіб з інвалідністю в умовах військового стану» , який організовано Полтавською обласною організацією Українського товариства сліпих. 

Арт-терапія − метод психотерапії, що використовує для лікування і психокорекції художні прийоми і творчість, такі як малювання, ліплення, музика, фотографія, кінофільми, книги, акторська майстерність, створення історій і багато  іншого. Спектр проблем, для вирішення яких може бути використана техніка  арт-терапії, достатньо широкий: внутрі- і міжособистісні конфлікти, кризові стани, травми, втрати, психосоматичні розлади, розвиток креативності, розвиток цілісності особи та інше.

Захід розпочала з вітального слова керівник проєкту Марина Бабець. Вона підкреслила важливість проведення заходу, спрямованого на опанування знань, умінь та навичок, що допоможуть людям самостійно покращувати власний емоційний стан, особливо під час війни, коли усі мешканці нашої країни постійно тією чи іншою мірою перебувають у стресовому стані, щоденно чують звуки сирен, наповнюються негативною інформацією, а ті громадяни, які знаходяться у зоні активних бойових дій, здригаються від вибухів, пострілів тощо.

Семінар, проведений арт-терапевтом Наталією Дідою та її помічницею волонтером Ольгою Зуб.

Наталія Діда  у 2014 році сім з половиною місяців знаходилася у Луганську під обстрілами та подавала теоретичний матеріал через призму власного досвіду.

На фото: доповідачка , арт-терапевт Наталія Діда. Сесія 1. Особливості психоемоційного стану людей, постраждалих від військових дій.

Про важливість застосування антистресових методик для його покращення свого стану учасники дізнались під час першої сесії “Особливості психоемоційного стану людей, постраждалих від військових дій”. Практично кожна людина (незалежно від свого віку) може брати участь в арт-терапевтичній роботі, яка не вимагає від неї яких-небудь здібностей до образотворчої діяльності або художніх навиків.

На фото: Учасниці семінару за столом застосовують на практиці нові методики.

Друга сесія мала назву “Успішний досвід арт-терапевтичних практик у покращенні психоемоційного стану людей, постраждалих від військових дій. Практики, які будуть допоміжними для осіб з інвалідністю”.

Під час третьої сесії відбувся майстер-клас з виготовлення іграшки – антистрес, які учасники робили власноруч.  Це прекрасний спосіб розслабитися. Ці іграшки дуже корисні як для дорослих, так і для маленьких дітей. Вони не тільки допомагають зняти нервову напругу, але і сприятливо впливають на розвиток дрібної моторики.

На фото: Арт-терапевт скеровує роботу незрячого учасника  семінару як правильно зробити іграшку – антистрес

Між сесіями відбулась кава-брейк, де усі охочі мали змогу пригоститися та поспілкуватися.

В ході кожної з сесій учасники отримували теоретичні знання та виконували практичні вправи, спрямовані на покращення психоемоційного стану під час війни, вправи, які допомагають заспокоїтися, під час надмірної психо-емоційної напруги, а саме: руханки, дихальні та арт-терапевтичні вправи.

На фото: загальне фото учасників семінару

 

Такі заняття приносять задоволення як учасникам так і терапевтам.

Арт-терапевтичні заняття дозволяють вирішувати важливі психотерапевтичні завдання. «Лікувальний» ефект досягається завдяки тому, що в процесі творчої діяльності створюється атмосфера емоційної теплоти, доброзичливості, емпатійного спілкування, визнання цінності особи іншої людини, турбота про неї, її відчуттів, переживання. Виникають відчуття психологічного комфорту, захищеності, радості, успіху. В результаті мобілізується цілющий потенціал емоцій.

 

Захід відбувся в рамках проєкту “Криза  в Україні: реагування та відновлення з урахуванням інвалідності”, який реалізує Національна Асамблея людей з інвалідністю України за підтримки Європейського форуму осіб з інвалідністю.

#НАІУ  #EDF    #CBMGlobal  #допомога  #Переможемо #СТОЇМО #Не_словами_а_справами #війна_росії_проти_УКРАЇНИ

Share Button

Чи штрафуватимуть після 11 липня за неподання інформації про бенефіціарів?

Пунктом 4 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06 грудня 2019 року № 361-IX (далі – Закон № 361-ІХ) встановлено, що юридичні особи повинні оновити інформацію про КБВ протягом одного року з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким затверджується форма та зміст структури власності.

Положення про форму та зміст структури власності затверджене наказом Міністерства фінансів України від 19 березня 2021 року № 163, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 08 червня 2021 року за № 768/36390 та набрало чинності 11 липня 2021 року.

Таким чином, відлік строку оновлення інформації про КБВ у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) на виконання пункту 4 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 361-IХ розпочався 11 липня 2021 року та триватиме до 11 липня 2022 року (включно).

Також, Законом № 361-ІХ доповнено Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» статтею 17-1, якою передбачено необхідність здійснення щорічного підтвердження відомостей про КБВ.

Слід зауважити, що норми Закону № 361-ІХ є логічно-послідовною. Так, є норми, які першочергово зобов’язують оновити відомості про КБВ у Єдиному державному реєстрі (пункту 4 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення»), а вже потім виникає необхідність щорічно підтверджувати відповідну інформацію.

Враховуючи зазначене, слід зробити висновок, що процес щорічного підтвердження відомостей про КБВ відповідно до положень статті 17-1 Закону про реєстрацію має розпочатися з 2023 року, після завершення процедури оновлення зазначених відомостей.

Разом з тим зауважуємо, що аналогічна позиція щодо початку відліку строку для щорічного підтвердження відомостей про КБВ з нового календарного року була викладена у листі Міністерства юстиції України від 13 січня 2021 року № 245/8.4.4/32-21.

Заява щодо підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, затверджена наказом Міністерства юстиції України 18 листопада 2016 року №3268/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 червня 2021 року №2320/5).

Водночас, у зв’язку з військовою агресією РФ проти України, підпунктом 1 пункту 1 Закону України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 03 березня 2022 року № 2115-ІХ встановлено, що фізичні особи, ФОП, юрособи подають облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов’язку подати документи.

Підпунктом 2 пункту 1 Закону № 2115 визначено, що у період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом трьох місяців після його завершення до фізичних осіб, фізичних осіб – підприємців, юридичних осіб не застосовується адміністративна та/або кримінальна відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання звітності та/або документів, визначених підпунктом 1 цього пункту.

Також особи, які не мають фізичної можливості протягом строку, визначеного цим Законом, подати звітність чи документи, зазначені у підпункті 1 цього пункту, у зв’язку з безпосередніми наслідками їх участі у бойових діях, звільняються від адміністративної та/або кримінальної відповідальності та подають звітність чи документи протягом одного місяця з дня закінчення наслідків, які унеможливлювали їх подання (підпункт 3 пункту 1 Закону № 2115).

Враховуючи все вищезазначене, Міністерство юстиції України у своєму листі від 9 червня 2022 року №44816/55964-26-22/8.4.3 повідомляє, що встановлені Законом № 361 зобов’язання щодо оновлення відомостей про КБВ та здійснення щорічного підтвердження відомостей про КБВ, яке, як зазначалося вище, повноцінно запроваджується з 2023 року, підпадають під дію норм Закону № 2115. Варто також зауважити, що санкції, передбачені законодавством, у такому випадку застосовуватися до суб’єктів господарювання не будуть.

Водночас Мін’юст зауважує, що юридичні особи, які бажають на даний момент здійснити оновлення відомостей про КБВ, мають юридичне право та технічну можливість зробити це, звернувшись до суб’єктів державної реєстрації.

Крім того, нагадуємо про законопроєкт №6131-2, який було внесено до Верховної Ради України ще у жовтні минулого року. Метою цього законопроєкту є виключення ряду юридичних осіб з переліку юридичних осіб, на яких поширюється зобов’язання щодо подання інформації про бенефіціарів та повне скасування обов’язку щорічного підтвердження цих відомостей.

17 червня 2022 року законопроєкт №6131-2 було розглянуто Комітетом з питань економічного розвитку та рекомендовано Верховній Раді прийняти цей документ у першому читанні. Зазначимо, що на сайті ВРУ вже з’явився проєкт постанови про прийняття цього законопроєкту за основу. Сподіваємся, що найблищим часом депутати розглянуть зазначений законопроєкт.

Share Button

Столичні ресторатори допомагають незрячим киянам смачними обідами

Вже другий місяць поспіль усі члени Київської ТПО №4 УТОС мають можливість отримувати безкоштовні обіди, якими забезпечує Українська ресторанна асоціація в межах волонтерського проєкту «Смачна варта». Щовівторка, щочетверга та щосуботи на вул. Кубанської України, 31 свіжу та смачну їжу можуть отримати не тільки люди з порушеннями зору, а й члени їхніх родин. Обіди видають запакованими у термостійкому пластиковому посуді, їсти можна вдома.

Головне завдання волонтерського проєкту «Смачна варта» під час війни – організувати харчування наших захисників. Насамперед йдеться про представників територіальної оборони Києва та Київської області. Але в ці непрості часи столичні ресторатори не забувають і про людей з порушеннями зору.

Київська ТПО №4 УТОС висловлює щиру вдячність всім тим, хто допомагає на волонтерській кухні і тим, хто фінансово допомагає Українській ресторанній асоціації реалізовувати волонтерський проєкт «Смачна варта».

Share Button

У Рівному для незрячих влаштували екскурсію

Хто зруйнував перший костел в Рівному? Де поділися скарби з усипальниці Любомирських? Яка вулиця була найспортивнішою в місті? Та який таємничий незнайомець мешкав у будинку по вул. Гоголя, 12?

Про все це дізналися члени Рівненської обласної організації Українського товариства сліпих від працівників #Бібліотека_на_Лебединці під час екскурсії середмістям Рівного, яка відбулась 2 червня 2022 року.

Цікава інформативна прогулянка символічно відбулася не тільки в день великого церковного свята Вознесіння Господнього, а ще й на 89-річчя Рівненської обласної організації Українського товариства сліпих.

У дружньому колі учасники екскурсії жваво ділилися захопливими історіями з сердець та околиць рівненських вулиць, хвацько жартували і розмірковували про зміну архітектури крізь призму століть.

Наступна екскурсія вже незабаром.

Доєднуйтеся!

Рівненська ОО УТОС

Share Button

Сьогодні Українському товариству сліпих виповнилось 89 років

4 червня 1933 року Постановою Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету і Ради Народних Комісарів УРСР було утворене Українське товариство сліпих.

На сьогоднішній день Українське товариство сліпих це одна із найдавніших та найдосвідченіших всеукраїнських громадських організацій, яка має свою мережу по всій Україні. Крім обласних організацій до складу УТОС входить 134 первинних організацій, які об’єднують понад 30 тисяч осіб з інвалідністю по зору.

Українське товариство сліпих є засновником 55 учбово-виробничих підприємств на яких працюють переважно люди з інвалідністю по зору.

Українське товариство сліпих має розгалужену систему спеціалізованих бібліотек в яких відвідувачам з інвалідністю по зору видають книги надруковані рельєфно-крапковим шрифтом Брайля та озвучені книги. Загальний книжковий фонд бібліотек УТОС складає більше 1 млн. одиниць зберігання, з яких  озвученої літератури – понад 612 тис. одиниць; шрифтом Брайля – 182 тис. одиниць, плоскодрукованої літератури – понад 220 тис. одиниць.

Відпочити люди з інвалідністю по зору можуть у Боярському будинку відпочинку і на базах відпочинку, які мають окремі підприємства Українського товариства сліпих.

Соціально-побутова реабілітація людей з інвалідністю по зору відбувається у Реабілітаційному центрі Українського товариства сліпих, який розташований у Києві.

Навчально-інформаційний комп’ютерний цент Українського товариства сліпих навчає людей з інвалідністю по зору використовувати комп’ютерну техніку з застосуванням спеціального адаптивного програмного забезпечення мовного доступу до інформації на екрані, а також надає іншу консультаційну допомогу щодо освоєння сучасних інформаційних технологій.

З 1965 року у Києві діє Республіканський будинок звукозапису і друку Українського товариства сліпих, який здійснює друк книг рельєфно-крапковим шрифтом Брайля та озвучує книги, якими комплектуються спеціалізовані бібліотеки УТОС.

Об’єднана редакція періодичних видань Українського товариства сліпих «Заклик» забезпечує людей з інвалідністю по зору інформацію у доступному для них форматі, шляхом видання єдиного в Україні журналу для незрячих «Заклик», єдиного в Україні журналу для незрячих дітей «Школяр», а також єдиної в Україні газети для незрячих «Промінь».

УТОС 1933-2022

Share Button

ПОЕТ, ЯКИЙ ЛЮБИВ ЖИТТЯ

Грибинюк Віталій Семенович

29 травня 2022 року перестало битися серце Віталія Семеновича Грибинюка.

Багато хто з наших читачів пригадує його поезії, а де хто чув їх і у авторському виконанні.

Серед членів нашого Товариства, які проявили себе як митці слова, Віталій Грибинюк був одним з найповажніших, але його творча душа завжди була молодою, сповненою любов’ю до життя.

Віталій Семенович народився у місті Горловка на Доннеччині 11 березня 1941 року. Його батько був робітником, мати домогосподаркою. Ще зі шкільних років хлопчик почав цікавитися літературою. Коли навчався ще у п’ятому класі спробував писати вірші. На жаль тоді ж, під час уроку фізкультури він отримав травму, яка призвела до різкого погіршення зору. Продовжити навчання Віталій мусив вже у спецшколі – інтернаті для слабозорих дітей №4 в Києві.

По закінченні цього навчального закладу Віталій Грибинюк почав працювати на Єнакієвському підприємстві УТОС одночасно продовжуючи навчатися у вечірній школі.

Пізніше, разом з батьками, переїхав на Сумщину. Там на юнака чекали доросле життя, кохання і перша публікація. Віталію було вісімнадцять років, коли у місцевій газеті було надруковано його вірш «Роменчанка». У подальшому житті Віталій Грибинюк спробував себе у різних жанрах поезії, але у першу чергу він був поетом-ліриком.

Віталій Семенович прожив довге, насичене та різноманітне життя. На одному з етапів життя доля його привела до Києва.

«Я здесь нашел свою любовь, свою стихию»: – написів він у одному з віршів.

В. С. Грибинюк кілька разів друкувався у колективних збірках, займа вся у творчих гуртках, посідав призові місця у поетичних конкурсах. Він видав у світ дві збірки власних поезій у авторській редакції.

Але не треба уявляти себе Віталія Грибинюка відірваним від життя мрійником, який постійно щось креслить у блокноті, чи бурмоче собі під ніс. Навпаки, Віталій Грибинюк був людиною надзвичайною живою, життєлюбною, мав багато друзів. Нерідко він ставав душею компанії.

Ще одним захопленням Віталія Семеновича були шахи. Він був здібним шахістом.

В. С. Грибинюк не лише писав вірші про палке кохання, він був люблячим, турботливим чоловіком.

Вище ми зазначали, що у поезії В. С. Грибинюка привалювала інтимна лірика. Але у важкі дев’яності саме він у простих, але дуже влучних рядках зумів висловити біль і розчарування діями можновладців. Ці його поезії були тоді надруковані, зокрема, і на шпальтах «Променя».

Навіть у останні роки, коли йому вже виповнилося вісімдесят, Віталій Семенович продовжував писати вірші, виступати та брати участь у концертах і фестивалях, грати у шахових турнірах. Тому, попри поважний вік, його смерть стала несподіванкою для всіх близьких та друзів, які ніколи не забудуть Віталія Семеновича.

Усміхнений, веселий, активний, талановитий – він назавжди залишиться у серцях тих, хто його знав.

Світла пам’ять поету.

Євгеній Познанський, «Промінь»

Share Button

З ВІДКРИТИМ СЕРЦЕМ ДО ЛЮДЕЙ І З ГУМОРОМ ПО ЖИТТЮ

Директор Коростенського УВП УТОС - Степан Степанович Жидких

25 травня 2022 року пішов у вічність Степан Степанович Жидких – директор Коростенського УВП УТОС, член Президії Центрального правління УТОС, заслужений член Українського товариства сліпих.

Степан Степанович був дивовижною людиною. Не зважаючи на повну втрату зору, він завжди показував приклад стійкості та незламності, ніколи не боявся труднощів. У нього залишилося багато друзів, його поважали колеги, близькі та рідні за невтомний оптимізм і завжди бадьорий настрій. Це була людина — до якої завжди можна було звернутися за слушною порадою. Степан Степанович був дуже досвідченим керівником, інтелектуалом, який жив і працював на позитиві.

Степан Степанович Жидких народився 2 липня 1950 року у селі Сидорове Слов’янського району на Донеччині, у робітничій сім’ї.

В 1971 році він успішно закінчив економічний факультет Харківського державного університету. Деякий час працював старшим економістом відділу промисловості Чернігівського облстатуправління. Помітивши у молодого спеціаліста прекрасні ділові якості і організаторські здібності, керівництво Чернігівської області у 1974 році висунуло його на комсомольську роботу – інструктором Новозаводського райкому комсомолу, а в березні 1975 року його призначають інструктором Чернігівського обкому комсомолу.

У 1978 році Степан Степанович захворів, в результаті чого у нього почав стрімко падати зір. Незабаром він став інвалідом першої групи по зору.

У зв’язку із втратою зору Степан Жидких вирішив у 1978 році працевлаштуватися у системі Українського товариства сліпих. Маючи уже певний досвід роботи з людьми і відповідну освіту його призначили заступником директора з виховної роботи Чернігівського УВП УТОС, а з 1980 року – директором цього підприємства.

Зарекомендувавши себе умілим керівником і чудовим організатором, Президія Центрального правління УТОС у 1985 році призначає Степана Степановича на посаду директора Коростенського УВП УТОС. У ті роки підприємство було потужне й багатопрофільне. Робітники працювали на верстатах з обробки металу, пластику, дерева, на лініях із виробництва електрообладнання. На підприємстві трудилися більше тисячі працівників, переважна більшість яких – незрячі. На базі підприємства функціонував Будинок культури. На той час там діяли: народний хор, десятки самодіяльних гуртків і спортивних секцій. З Коростенського підприємства УТОС вийшло багато заслужених митців, паралімпійців. В той час робітники підприємства казали про свого директора:

– Степан Жидких – грамотний, ініціативний керівник, новатор. Ми впевнені у своєму директорові, а значить – впевнені у завтрашньому дні, бо він думає про своїх виробничників, не на словах, а на ділі турбується про нас.

На початку дев’яностих Степан Степанович сміливо прийняв виклик ринкової економіки і у важкі часи зберіг підприємство від банкрутства та розрухи. Він разом зі своєю командою не втратив почуття реальності, не схибив, не підвів колектив. Зміни вимагали величезних зусиль у напрямку переорієнтування виробництва і свідомої відмови від різного роду стереотипів.

Директор спрямував підприємство на виготовлення такої продукції, що має сталий збут і не залежується на складах УВП та полицях крамниць.

За останній час підприємством було освоєно сім нових виробів для Коростенського заводу залізобетонних шпал, для якого Коростенське УВП УТОС багато років випускало продукцію для подальшої комплектації
залізобетонних шпал. До того ж підприємство чи не єдине в Україні, яке випускало електричні автовимикачі (АП50), трифазні з електромагнітним тепловим захистом (від 1,6 до 63 А). Окрім цього випускало меблеві цвяхи, прищіпки, розподільчі коробки, литі форми, преси, гідропреси тощо.

Нині на балансі Коростенського УВП УТОС перебувають відомчий Будинок культури та база відпочинку.

У Будинку культури функціонують: спортзал, бібліотека, гуртки художньої самодіяльності. На базі Будинку культури створена і працює реабілітаційна група: комп’ютерний клас, клуб любителів аудіокниг. Працівники регулярно проводять тематичні вечори, зустрічі з цікавими людьми, майстер-класи для дітей та дорослих та багато інших заходів. Учасники художньої самодіяльності беруть участь в оглядах-конкурсах і міських концертах. І все це заслуга директора Степана Степановича Жидких та його згуртованого колективу.

За самовіддану сумлінну працю Степан Степанович отримав чимало відзнак і нагород. Він — багаторічний член Президії Центрального правління УТОС, член комітету Європейської комісії з питань доступності для сліпих, був делегатом чотирьох всесвітніх асамблей сліпих та п’яти з’їздів Європейського союзу сліпих. Йому присвоєно звання «Заслужений член УТОС». Степан Степанович тричі був обраним депутатом Житомирської обласної Ради народних депутатів, депутатом Коростенської міської ради.

За уміле керівництво підприємством і громадську діяльність нагороджений державними нагородами — орденом за заслуги III та II ступеня, йому присвоєно почесне звання «Заслужений працівник промисловості України», нагороджений Почесною Грамотою Верховної Ради України, Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України, почесною відзнакою «За благодійність» міжнародного академічного рейтингу популярності «Золота Фортуна».

З почуттям відповідальності Степан Степанович ставився до виконання службових і громадських обов’язків.

Він не тільки був заслуженою людиною в Українському товаристві сліпих, але й у своєму місті – Коростені. Особисто спілкувався з депутатами міської ради, з міським головою, керівниками багатьох Коростенських підприємств, був заступником голови Ради директорів міста.

У 2019 році Степану Степановичу було присвоєно звання «Почесний громадянин міста Коростеня». Саме цю відзнаку він вважав найвищою, бо за нею — довіра тисяч людей, бо це ще більше зобов’язувало працювати, допомагати людям та місту.

Усі знали Степана Степановича Жидких як досвідчену та мудру людину. За свій багатий досвід і наполегливість він отримував повагу та щире визнання від колег, заслужив глибокий авторитет і пошану, завжди проявляючи високу порядність, енергійність, творчий підхід до справи, чуйність по відношенню до колег та всіх оточуючих. Він завжди ставився до людей з відкритим серцем. І таким ми його назавжди запам’ятаємо.

Апарат і Президія Центрального правління Українського товариства сліпих висловлює щире співчуття родині Степана Степановича Жидких.

Світла і вічна пам’ять.

Share Button

Святкування Дня вишиванки у Рівному

До Рівненської обласної організації УТОС 19 травня 2022 року завітали Тетяна Пархоменко, завідуюча сектором етнографії Рівненського обласного краєзнавчого музею та Катерина Гринчковська, молодший співробітник відділу історії.

День вишиванки у Рівному

Всі присутні були в захваті від розмаїття  вишиванок, про які так доступно  розповіла пані Тетяна. Хто не міг побачити за відсутності зору,  «споглядали» на дотик, адже  сорочки пошиті з льону, ситцю та інших тканин. Розповідь була дуже цікавою, збагатились новими знаннями, відпочили, спілкувались, адже такі зустрічі дуже потрібні  незрячим.

Дякуємо  працівницям обласного краєзнавчого музею від щирого серця!!!

День вишиванки у Рівному

День вишиванки у Рівному

День вишиванки у Рівному

День вишиванки у Рівному

День вишиванки у Рівному

Share Button

3D-принтери ВГО «Генерація успішної дії» волонтерять для ЗСУ

3D-принтери, які для ВГО «Генерація успішної дії» придбав Rotary Club Rivne Ukraine за фінансової підтримки Rotary Club Alliston Canada для друку дидактичних навчальних матеріалів дітям з порушеннями зору, друкують армійські медичні турнікети (засіб для тимчасової зупинки кровотечі з магістральних судин шляхом колового перетискання кінцівки та стискання її тканин), щоб допомогти ЗСУ. Волонтер, спеціаліст з 3D-друку Михайло Грушевський удосконалив конструкцію турнікета, яку можна друкувати на 3D-принтері. Пластик для друку турнікетів придбав Rotary Club Rivne Ukraine та інші волонтерські організації Рівненщини. Виготовлені турнікети пройшли апробацію у медичному закладі з застосуванням КТ, висновок придатні для використання.

Вироби на 3D-принтері

Вироби на 3D-принтері

Також на 3D-принтерах розпочали друкувати окуляр до приладів нічного бачення з еластичного пластику.

Також на 3D-принтерах розпочали друкувати окуляр до приладів нічного бачення з еластичного пластику.

Отже 3D-принтери, які у мирний час друкували різні роздаткові навчальні матеріали для незрячих дітей, у час пандемії covid-19 друкували кисневі зволожувачі, а під час війни друкують турнікети та окуляри до приладів нічного бачення.

Отже 3D-принтери, які у мирний час друкували різні роздаткові навчальні матеріали для незрячих дітей, у час пандемії covid-19 друкували кисневі зволожувачі, а під час війни друкують турнікети та окуляри до приладів нічного бачення.

Отже 3D-принтери, які у мирний час друкували різні роздаткові навчальні матеріали для незрячих дітей, у час пандемії covid-19 друкували кисневі зволожувачі, а під час війни друкують турнікети та окуляри до приладів нічного бачення.

Дякуємо Михайлу Грушевському,  Rotary Club Rivne Ukraine та іншим волонтерам за співпрацю.

ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА! МИ СИЛЬНІ РАЗОМ!

Share Button

Літні люди та люди з інвалідністю зможуть під час війни отримати соціальні послуги екстрено

18 травня 2022 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо надання соціальних послуг у разі введення надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях» від 07.05.2022 №560.

Відтепер літні люди та люди з інвалідністю можуть отримати соціальні послуги екстрено (кризово) в умовах воєнного стану лише на підставі заяви, без документа, який посвідчує особу. При цьому надавач соціальних послуг надає допомогу особі з інвалідністю, особі похилого віку в оформленні заяви та/або документів для звернення в установленому порядку до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, центру надання адміністративних послуг, державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, або його відокремленого підрозділу для оформлення втрачених документів.

Передбачається, що уповноважені органи повинні будуть прийняти рішення про надання життєво необхідних соціальних послуг протягом однієї доби, а не 10, як це було раніше.

Під час дії на території України або адміністративно-територіальної одиниці надзвичайного або воєнного стану заява може бути подана за місцем звернення особи/сім’ї незалежно від її задекларованого/ зареєстрованого місця проживання (перебування).

Екстрено (кризово) можуть надаватися наступні соціальні послуги:

  • інформування, консультування, консультативний кризовий телефон;
  • надання притулку, нічний притулок, короткотермінове проживання;
  • екстрене (кризове) втручання;
  • представництво інтересів;
  • підтримане проживання осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, бездомних осіб;
  • соціальний супровід сімей або осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах;
  • догляд вдома, догляд стаціонарний, денний догляд, денний догляд дітей з інвалідністю, паліативний догляд;
  • соціально-психологічна реабілітація;
  • натуральна допомога;
  • переклад жестовою мовою;
  • транспортні послуги.

Для того, щоб під час війни розширити можливості для людей отримувати соціальні послуги, Уряд також спростив критерії діяльності надавачів соціальних послуг на час воєнного або надзвичайного стану.

Зокрема, вони зможуть залучати до надання послуг працівників і волонтерів, які не мають документів, що підтверджують їхній фаховий рівень. Також не буде прийматись до уваги наявність або відсутність фінансової заборгованості. Натомість надавачі окремих соціальних послуг, які мають відповідати спеціальним критеріям, повинні підготувати та облаштувати укриття для отримувачів послуг та персоналу.

До кола суб’єктів, які можуть виявляти осіб у складних життєвих обставинах, Уряд включив волонтерів, адже здійснюючи волонтерську діяльність, роздаючи гуманітарну допомогу, волонтери можуть виявляти осіб похилого віку, осіб з інвалідністю, які залишились вдома і потребують сторонньої допомоги.

Джерело: Урядовий портал

Share Button