У КИЇВСЬКІЙ ФОРТЕЦІ ТРИВАЄ РЕАЛІЗАЦІЯ УНІКАЛЬНОГО МАСШТАБНОГО ІНКЛЮЗИВНОГО ПРОЕКТУ «ФОРТЕЦЯ БЕЗ БАР’ЄРІВ»

Київська Фортеця, що знаходиться в самому центрі столиці, – це не просто унікальний музейний комплекс фортифікаційних споруд. Це – дзеркало багатовікової історії України, а також сусідніх країн: Польщі, Литви, Туреччини, Росії. Київська Фортеця – це наша історія, яку потрібно знати кожному українському громадянину.

Тому для громадськості було дуже приємно дізнатись, що саме зараз в Національному історико – архітектурному музеї «Київська фортеця» триває реалізація унікального масштабного проекту «Фортеця без бар`єрів», спрямованого на адаптацію музейного простору та екскурсійної діяльності для інклюзивних завдань розвитку українського суспільства. Проект здійснюється за підтримки Українського культурного фонду в рамках програми «Інклюзивне мистецтво (продукт)».

Перший заступник директора  Національного історико – архітектурного музею «Київська фортеця» Олена Ющенко розповідає:

– Проект передбачає демонстрацію нової унікальної експозиції, доступної для незрячих людей. Просто неба на території Госпітального укріплення на Печерську відбудеться встановлення інформаційно-демонстративних стендів з інформацією про вигляд фортифікаційних об’єктів з даного конкретного місця. Графічні матеріали буде накрито оргсклом з рельєфом контурів об’єктів, інформацію про об`єкти буде продубльовано шрифтом Брайля. Також  заплановано друк шрифтом Брайля путівників територією та експозиціями Київської Фортеці, забезпечення доступності для незрячих людей до експонатів Музею, виготовлення 3D моделей музейних предметів і споруд – для їх тактильного сприйняття незрячими людьми, розробку екскурсії експозицією музею, яку буде вести, зокрема, незрячий екскурсовод – для незрячих осіб і взаємозбагачення змішаних груп відвідувачів Музею.

Путівник по музею шрифтом БрайляПутівник по музею шрифтом Брайля

Планується виготовлення 3D моделі Госпітального укріплення та її друк на 3D принтері з метою використання в екскурсійній роботі, формування спеціальних маршрутів та експозиції для незрячих відвідувачів, як по території, так і по експозиції «Косий капонір»;  дублювання інформаційних етикеток шрифтом Брайля  – до тридцяти об’єктів; забезпечення безпечної  тактильної взаємодії з експонатами музею  – до тридцяти експонатів для дотику; оснащення експозицій QR-кодами та тактильними орієнтирами для незрячих: формування спеціальної цифрової колекції з записів на об’єкти, експозицій і території, пов’язаної з експозицією для незрячих – до сорока записів.

Генеральний директор музею «Київська фортеця» Оксана Новікова-Вигран зазначає:

– Актуальність проекту важко переоцінити, адже її обумовлено створенням безбар’єрного доступу до всіх об’єктів культурної спадщини на території держави для всіх категорій населення, враховуючи  людей з порушенням зору. Проект також спрямовано на вирішення проблеми розширення аудиторії відвідувачів музейних експозицій завдяки залученню нових категорій відвідувачів, що є одним з найактуальніших завдань роботи Київської Фортеці. Проект дає можливість залучити до музею таку категорію, як незрячі особи та особи з порушенням зору – завдяки створенню відповідної інфраструктури (із застосуванням спеціальних орієнтирів, засобів тактильного, вербального сприйняття та сприйняття запахів тощо)  і впровадженню інноваційних рішень, у тому числі з використанням цифрових та 3D технологій. Таким чином, буде значно розширено можливості  сприйняття музейної експозиції для різних груп та категорій відвідувачів,  а також їх взаємного збагачення та подолання бар’єрів у доступі до культурної спадщини.

Завдяки втіленню в життя проекту «Фортеця без бар`єрів» українське суспільство отримає платформу взаємодії світу незрячих і світу зрячих в унікальному музейному просторі, налагодяться дієві контакти і взаємодія різних соціальних і професійних груп для подальшого інклюзивного розвитку в секторі  культурної спадщини.

Заступник директора з наукової роботи Андрій В’ялець вважає:

– Цільова аудиторія проекту є досить широкою та не обмежується незрячими людьми та людьми з порушеннями зору. Це можуть бути, як незрячі особи , так і звичайні відвідувачі Музею, які прагнуть отримати більше інформації про музейні територію та експозиції, в тому числі через тактильне сприйняття та застосування сучасних гаджетів. Крім того, це можуть бути фахівці музею, представники Всеукраїнської громадської організації людей з інвалідністю по зору “Генерація успішної дії”, кафедри спеціальної психології корекційної та інклюзивної освіти  Інституту людини Київського університету імені Бориса Грінченка, Центральної спеціалізованої бібліотеки для сліпих ім. М. Островського, волонтери-студенти Інституту Людини Київського університету імені Бориса Грінченка, військовослужбовці з відділення офтальмології Військового шпиталю, що втратили зір в зоні АТО та ін.

Реалізація проекту успішно триває. Вже проведено консультації і робочі наради з експертами та розробниками, роботи з формування цифрової колекції, згенеровано QR-коди, підготовлено тексти путівника та інформаційних матеріалів, розпочато їх адаптацію, визначено маршрут екскурсії та відібрано музейні предмети для тактильного сприйняття, виконано аеро- та фото- зйомку об’єкту моделювання (Комплексу Госпітального укріплення) тощо.

Очікується, що вже наприкінці осені відвідувачі Київської Фортеці зможуть ознайомитись з оновленою експозицією та з новими екскурсійними маршрутами.

Треба ще раз зазначити, що такий актуальний і соціально значимий проект Національний історико – архітектурний музей «Київська фортеця» зміг здійснити завдяки підтримки Українського культурного фонду. Також до цього Проекту залучений Республіканський будинок звукозапису і друку Українського товариства сліпих, в якому друкуються інформаційні текстові матеріали шрифтом Брайля: путівник, роздатковий матеріал, етикетки з описом експонатів Музею.

Інна Гончарова, координатор комунікаційної частини проекту

Share Button

І ЗНОВУ БОЯРКА ЗАПРОШУЄ ЛАСКАВО!

Старі боярські сосни багато чого  бачили за своє віковічне життя. Єдине, чого не доводилося їм бачити в останні десятиліття –  це відсутність відпочиваючих утосівців у літні місяці, як це відбулося на початку цьогорічного сезону.

 «Промінь» вже неодноразово розповідав про життя та проблеми боярської оздоровниці,  єдиної безкоштовної у Товаристві. Будинок відпочинку, попри усі негаразди, які зачепили усю країну в останні роки, працював. І працював успішно. Але недарма кажуть: «найкраще – ворог хорошого». Знайшлися люди, які своїми непродуманими діями, чи навпаки надто продуманими, але не на користь незрячим, призвели до того, що минулого року Будинок відпочинку було закрито.Перевірки, здійснені через численні скарги пана Цапліна енд компані далися взнаки. Але колектив Будинку відпочинку на чолі із директором Т. Л. Маташ провів велику роботу. Усі недоліки, які стали приводом для закриття оздоровниці було усунено. Усі пункти вимог Держпродспоживслужби  було виконано.  Йшло літо, а Боярському будинку відпочинку треба було боротися за право виконувати свої функції. «Руйнувати – не будувати» каже прислів’я. Як важко пробити бюрократичні мури, зняти накладені заборони знає кожен, кому доводилося із цим стикатися. Та зрештою здоровий глузд переміг.

Двадцать третього липня цього року комісія Держпродспоживслужби оглянула Боярський будинок відпочинку і дала схвальну оцінку не виявивши  будь-яких порушень. Того ж дня Президія ЦП УТОС ухвалила рішення про початок оздоровлення членів УТОС у Боярському будинку відпочинку.

Відповідно до цього рішення із першого серпня почався перший заїзд. Усі шістдесят три відпочиваючих з усіх куточків України прибули практично без запізнення. Люди не хочуть втрачати можливості відпочити у добре знайомій, улюбленій оздоровниці. Люди раділи, побачивши  відремонтовані номери, знайомих співробітників, із якими встигли потоваришувати у минулі роки.

Не можна замовчати і той факт, що серед інших відпочиваючих приїхав до Будинку відпочинку сумно звісний пан Цаплін. Відпочиваючі не приховували свого обурення діями того, чиї кляузи та інтриги ледь не позбавили їх відпочинку. Бити, звичайно, не стали, але абсолютна більшість утосівців принципово вирішила «Трибуна» ігнорувати.

Другого серпня відбулися урочисті збори відпочиваючих. Присутніх вітали: керівництво Боярського будинку відпочинку в особі директора  – Т.Л.Маташ, представники Центрального правління УТОС – завідувач оргвідділу О. В. Савченко  та начальник відділу кадрів О. О. Комарницька,  а також депутат районної Києво-Святошинської ради від партії «Слуга народу» Отришко В’ячеслав Петрович. Ольга Володимирівна Савченко була вражена надзвичайно затишною, майже сімейною атмосферою. Люди раділи, дуже тепло ставилися одне до одного.

  Невтомна бібліотекар  і організатор усіх культурно-масових заходів Н. В. Сова розповіла про насичену програму відпочинку, численні екскурсії та концерт художньої самодіяльності, які  завжди чекають на відпочиваючих.

Знову утосівська здравниця у Боярці ожила. Натомлені  важким життям люди знов відпочивають у цьому затишному куточку України. Знову на лавах та у альтанках парку  діляться спогадами, «б’ються» у шахи, лунає музика та веселий сміх. Вже тривають репетиції майбутнього концерту, а ті, для кого найкращий відпочинок – це подорож, мандрують  по усіх-усюдах, до столичних музеїв та пам’яток.

Боярський будинок відпочинку працює! Він знову запрошує до себе.

Тезей, «Промінь»

Share Button

НА ТЕПЛОХОДІ МУЗИКА ЛУНАЄ

Мабуть  не має такої людини, яка відмовилася б від можливості прогулятися на теплоході по могутнім хвилям величного Дніпра під лагідним літнім сонцем. Проте, для багатьох незрячих киян така прогулянка залишалася лише мрією, хоча і Дніпро-Cлавута поруч. По-перше – вічна для незрячих проблема супроводу, бо не у кожного є зрячий член родини або друг із достатнім залишком зору, який зможе, відклавши власні справи, повести незрячого на теплохід.  По-друге кошти – питання теж дуже знайоме: квиток на прогулянковий  теплохід, який чотири години кататиме вас по Дніпру, коштує чотириста гривень, а на деякі судна і більше.

Та попри усе сто сімдесят два незрячих киянина 31 липня здійснили таку невеличку, але надзвичайно приємну подорож. Стало це можливим завдяки ініціативі керівництва столичного УВП №2 його директора А. Р. Віньковського та заступника директора В. В. Романюка. Цю ініціативу підтримали директор столичного УВП №4 В. Б. Хімиченко та інші керівники київських підприємств, які знайшли необхідні кошти своїх співробітників. Окрім того, УВП №2 оплатило також  квитки для утосовців, які перебувають на обліку у ТПО Києва.

Із погодою киянам пощастило. День був погожий, але не надто спекотний. Біля берега столичного Гідропарку нас чекав біло-синій красень- теплохід «Ельбрус». Члени екіпажу привітно та турботливо допомагали заходити на борт незрячим. Попри таку велику кількість незрячих, завдяки зусиллям організаторів, зокрема, директора клубу та голови  столичного УВП №4 О. П. Бойко, посадка пройшла цілком успішно, без ексцесів.

У нижньому салоні співробітники УВП №2 розташували радіоапаратуру, аби порадувати пасажирів аматорським концертом. Як у  популярній свого часу пісні «На теплоходе музыка играет».

Теплохід легко  лине по могутній річці, вздовж зелених пагорбів Печерська, увінчаних золотими шпилями Лаври, потім  повертає і пливе на північ, пропливаючи під склепінням численних мостів столиці. Інколи наш Ельбрус»» переганяє швидкісний катер, чи моторний човен, і тоді, на радість дітлахам, яких привели із собою батьки, корабель плавно гойдається на піднятих хвилях. А скільки радісного лементу здіймається, коли  у кількох метрах від борту пропливає біле вітрило яхти…

Екскурсовод Костянтин  розповідає про історію давніх мешканців Наддніпрянщини.

  Та ось люди трохи відпочили, вгамували апетит і час розпочинати концерт.  Співали найкращі вокалісти  наших УВП. Завдяки апаратурі ці виступи чули на усіх палубах, в усіх куточках судна. Люди дружно підтримували оплесками улюбленців, танцювали.

Цю прогулянку висвітлювала журналістка з каналу СТБ. Запрошена до слова вона вітала усіх із чудовим відпочинком, дуже високо оцінила майстерність наших виконавців і поділилася маленькою таємницею про те, що   невдовзі розпочнуться зйомки фільму, одна з героїнь якого буде незрячою.

  І не усі навіть встигли помітити, як корабель досяг північного мосту столиці і  знов ліг на зворотній курс. Надто непомітно пролетіли чотири години у такій  веселій, товариській атмосфері.

Ось вже і знов  Гідропарк.

– Приходьте ще до нас, добре з вами – посміхається  немолодий  матрос, так само турботливо  допомагаючи незрячим сходити на берег.

На що заступник директора УВП № 2 В. В. Романюк зазначив:

– Нам треба, щоб наші люди частіше зустрічалися, проводили вільний час весело та цікаво. І такі зустрічі не обмежувалися протокольними заходами до Дня людей з інвалідністю та отриманням пайка. Ми намагатимемося і надалі організовувати подібні заходи.

Що ж, сподіваємося, що так і буде. І бажаємо успів у таких корисних справах. Сім футів під кілем, як кажуть моряки!

Євгеній Познанський, «Промінь»

Share Button

В Україні заборонили вживати слова «інвалід» та «дитина-інвалід»

Кабінет Міністрів України 14 серпня прийняв постанову «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», якою внесено зміни до п’яти нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, зокрема в частині приведення термінології, яка використовується у сфері соціального захисту осіб з інвалідністю, у відповідність до офіційного перекладу Конвенції про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї шляхом заміни слів «інвалід» та «дитина-інвалід» словами «особа з інвалідністю» та «дитина з інвалідністю».

Загалом з початку реалізації виключення з українського законодавства та вжитку терміну «інвалід» внесли зміни до 37 законів, у положеннях яких слова «інвалід», «дитина-інвалід» та «інвалід війни» замінено відповідно словами «особа з інвалідністю», «дитина з інвалідністю» та «особа з інвалідністю внаслідок війни».

Урядовці пояснюють, що запроваджуючи у вжиток термін «особа з інвалідністю», перш за все, акцент робиться на людині, а не на її інвалідності. Тому норми діючого законодавства привели у відповідність до положень Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю.

Джерело: https://www.msp.gov.ua

Share Button

ДЕШЕВИЙ ПІАР НА СЛІПИХ

Центр Києва і вулиця Банкова зокрема, за останні роки бачили чимало важливих і трагічних подій. Але голодування сліпих – такого ще у нашій історії небувало. 23 липня перед Адміністрацією Президента України розпочали голодування четверо членів нашого Товариства: троє  львів’ян  та один херсонець. В усіх на головах білі стрічки зі словом «голодую», а також сонцезахисні парасольки з таким же написом. Зрозуміло, що ця акція готувалася заздалегідь.  Та й не випадково поруч вже знайоме обличчя, з яким вже неодноразово стикалися під час сумнівних акцій, що стосуються незрячих і нечуючих. Це Кирило Стремоусов, який і на цей раз не упустив нагоду дешево попіаритись за рахунок людей з інвалідністю по зору. Він веде «жалісливий» репортаж з місця подій, викладаючи його в соцмережі.  Що ж сталося?   Чому незрячі вдалися до таких радикальних дій?

Одна з учасниць голодування – Марія Іванівна Сирота – заступник директора Львівського УВП УТОС із соціальних питань розповідає про проблему, яка привела її зі співробітниками до Києва.

Президією ЦП УТОС було затверджено нового директора Львівського УВП УТОС. Відповідно до цього рішення директором став юрист, адвокат Андрій Стегніцький.  Проте, за словами М. І. Сироти,  більшість працівників УВП із таким рішенням не погоджуються. Зрештою ситуація загострилася до того, що члени колективу просто не пустили Андрія Стегніцького на підприємство.  Не допомогло вирішити конфлікт і прибуття до Львова  відповідної комісії Центрального правління УТОС.  Членів комісії протестувальники також на підприємство не пустили. 23 липня у Києві відбулося засідання Президії ЦП УТОС на яке приїхали працівники Львівського підприємства з вимогою зняти новопризначеного директора. В зв’язку з цією ситуацією Президією було прийнято рішення створити Робочу групу по врегулюванню конфліктної ситуації і провести 7 серпня виїзне позачергове засідання Президії ЦП УТОС на Львівському УВП. Проте  львів’ян таке рішення не задовольнило і троє з них вирішили вдатися до таких радикальних кроків, як  голодування. Та, на жаль, львів’яни не розуміють, що дострокове розірвання трудового контракту на законних підставах в даному випадку не можливе. І блокування роботи підприємства і не допущення його керівника до роботи – це є злочин, відповідальність за який передбачена ст.341 Кримінального Кодексу України. Про це наголосили присутні біля Адміністрації Президента України представники УТОС, досвідчені юристи і адвокати Геннадій Євсев’єв і Степан Філіп.

А от у Херсоні справа дещо інша. Там попереднього директора Булгакова П.І., якому колектив висловив недовіру, Президія Центрального правління УТОС звільнила ще минулого року і в березні цього року призначили директором Бондаренка О.М..  Більшість херсонців  заспокоїлися, але голову профспілки підприємства В. А. Обертайло і новий директор не влаштовує. Схоже, Владислава Анзоровича не влаштовує взагалі система Українського товариства сліпих, якщо судити з його ганебних наклепів, якими заповнений інтернет. Тож він особисто прибув до Києва і також взяв участь у голодуванні.  Обертайло В.А. намагається поширити неаргументовані вимоги та критику, але не схоже, що навіть колеги його підтримують.

учасники голодування

До голодувальників звернувся Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю В. М. Сушкевич. Валерій Михайлович уважно вислухав  незрячих. Він запевнив  протестувальників у тому, що уважно стежить за ситуацією і розуміє у якому важкому становищі перебувають незрячі громадяни України. Разом із тим, В. М. Сушкевич постійно нагадував про необхідність залишатися у правовому полі, запропонував голодуючим передати їх письмово викладені вимоги, обіцяв сприяти невідкладному вирішенню цієї  проблеми. Проте, переконлива промова   В. М. Сушкевича починає дратувати пана Стремоусова, який постійно втручався в розмову. Особливо починає він лютувати, коли бачить, що голодуючі  замислилися над словами Уповноваженого Президента В. М. Сушкевича. Хамська поведінка для К.Стремоусова давно вже стала нормою. Недаремно він один з найближчих «соратників» скандально відомого лідера соцпартії Іллі Киви.  Серед іншого він вже уславився проведенням різного роду сумнівних акцій із членами УТОС та УТОГ.  Мабуть, після зустрічі з В.М.Сушкевичем щось пішло не так. Він постійно перебиває мітингувальників, якщо   помічає у їх словах щось конструктивне. Стремаусов починає відверто хамити і інакомислячим присутнім незрячим і самому Уповноваженому Президента України, якому в обличчя закидає звинувачення, за які у будь-якій європейській державі  на нього подали б у суд за наклеп та приниження.

До голодувальників звернувся Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю В. М. Сушкевич

Коли В. М. Сушкевич покидає голодувальників пан Кирило намагається взяти реванш.  Не вибираючи слів він починає лаяти і  Уповноваженого Президента і УТОС, перепадає і недостатньо рішучим, із його точки зору,  голодувальникам. Помітивши поруч представників утосівської преси, зокрема автора цих рядків,  пан Кирило, кажучи молодіжним сленгом, починає дещо «фільтрувати базар», але не стає  менш агресивним. І дивно, що немолоді, досвідчені люди, які за пару хвилин до цього здавалося вже готові шукати  шляхи  вирішення конфлікту, немов наелектризовані люттю Стремаусова знов стають непримиренними, знов починаються жорсткі суперечки і майже лайка між прибічниками компромісу і незгодними з ним.

Надто сумно це спостерігати. Якби ми не ставилися до претендента на директорську посаду, але нічого доброго від конфлікту, у який втручаються «темні» особистості, які не мають жодного відношення до УТОС, не вийде.

До чого призводять подібні радикальні кроки свідчить ситуація із Боярським будинком відпочинку. Хай і  не ідеально, проте оздоровниця працювала, але після численних скарг і перевірок, які на неї наслали пан Цаплін і Компані Будинок відпочинку довго не міг відкритися і приймати відпочиваючих.

Ми не беремо під сумнів особисту порядність  голодуючих, але той факт, що на внутрішньому конфлікті  в Українському товаристві сліпих хочуть «погріти руки»  сторонні люди є очевидним.  Мабуть увага пана Стремоусова до Херсонського УВП продиктована наявністю там  гарної бази відпочинку.  Що ж, шматочок ласий – база на морі. І як не пригадати тут слова  давньогрецького  поета Еврипіда про те, що «там де є чвари негідник часто найпершим стає».

Якщо УТОС буде знищено, незрячі теж будуть голодувати. І не кілька осіб за власним бажанням перед Адміністрацією Президента, і не директори, які втратять посади. Без засобів до існування із самою жалюгідною пенсією залишаться тисячі незрячих, які не займали жодних керівних посад. Розпалюючи чвари в самому Товаристві ми самі даємо привід зовнішнім силам знищити УТОС. Наша сила тільки в єдності і тільки разом ми зможемо відстоювати наші права і наші інтереси.

Учасники  протестної акції, яка розпочалася 23 липня ввечері закінчилася наступного дня . А ситуація у Львові залишається на стадії вирішення.

Євгеній Познанський, «Промінь»

Share Button

У «Lego» розробили конструктор для дітей із порушеннями зору

Данська компанія створила «брайлівські цеглинки», аби веселіше та ефективніше вивчати рельєфно-крапкову мову.

Данський виробник іграшок презентував «брайлівські цеглинки» – Lego-набори для дітей, які допоможуть вивчати мову Брайля цікаво та інтерактивно. Кожен набір міститиме 250 цеглин, брусочки яких містять цифри, букви та математичні знаки, нанесені рельєфно-крапковим шрифтом.

У «Lego» розробили конструктор для дітей із порушеннями зору

Усі цеглинки сумісні з усіма сучасними наборами «Lego» і мають друковані інструкції та пояснення, дозволяючи людям без порушень зору вивчати шрифт Брайля. Діти зможуть гратися та вчитися одночасно.

Подібні цеглинки зі шрифтом Брайля вже пілотовані в британських школах і компанія-розробник обіцяє з 2020 року почати доставку «брайлівських цеглинок» до шкіл та благодійних організацій для незрячих. В магазинах ці конструктори також з’являться у 2020-му.

Мало з наявних варіантів надають дітям необхідну гнучкість у навчанні. Наприклад, машина Перкінса (одна з найпоширеніших друкарських машинок шрифтом Брайля) важка у користуванні, а помилки не можна виправити, – говорить керівник проекту Стін Сторм.

Перед початком роботи над проектом, команда компанії «Lego» консультувалась з експертами галузі та дізналася, що інструментів для вивчення шрифту Брайля є дуже мало.

З появою тисяч нині доступних аудіокниг і комп’ютерних програм, усе менше дітей навчаються читати шрифтом Брайля, – сказав Філіп Шазаль, голова Європейського союзу сліпих.

У «Lego» розробили конструктор для дітей із порушеннями зору

Однак, у «Lego» відзначають, що вони не втрачають надію, тож одна з цілей проекту – зацікавити дітей вивченням мови Брайля. Дуже важливо, щоб громадськість звернула увагу на актуальність вивчення рельєфно-крапкового шрифту, попри сучасні цифрові засоби для відтворення інформації.

  • За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, у світі 19 мільйонів дітей мають порушення зору. З них близько 1,4 млн дітей мають незворотну сліпоту;
  • Близько 75% дорослих європейців з інвалідністю зору є безробітними. Серед людей з інвалідністю 53% в Європі є безробітними. Безробіття тісно пов’язане з дискримінацією, бідністю та соціальним виключенням (джерело: Європейський форум осіб з інвалідністю та Європейський союз сліпих);
  • У Сполучених Штатах лише 10% сліпих дітей навчаються читати шрифтом Брайля, у порівнянні з 50% у 1950-х роках (згідно зі звітом Національної федерації сліпих). Проте, за даними Американського видавництва для сліпих, є тенденція до збільшення відсотка людей, що володіють мовою Брайля.
  • Діти з вадами зору часто натрапляють на труднощі в освітній системі, оскільки не вистачає ресурсів (джерело: Європейський форум щодо прав людей).

Вивчення мови Брайля є вкрай важливим для людей з погіршеним зором, адже це дає їм більше незалежності. Такі люди мають вищий рівень освіти та реальні можливості для працевлаштування.

Ми переконані, що «Lego Braille Bricks» може допомогти підвищити рівень зацікавленості у вивченні Брайля, тому ми раді, що Фонд LEGO робить можливим продовжити цю концепцію та довести її до дітей у всьому світі, – додає Шазаль.

Посилання на LEGO: https://www.lego.com/en

Share Button

Незрячі із Львівщини підкорили Говерлу та встановили новий рекорд України

Незрячі із Львівщини підкорили Говерлу та встановили новий рекорд України

6 липня 21 особа з інвалідністю піднялась на Говерлу та підкорила найвищу вершину України. Про це інформують у департаменті соціального захисту населення Львівської ОДА.

Відтак, незрячі встановили рекорд з підняття на гору Говерла найбільшої групи людей з інвалідністю по зору. Піднятись на Говерлу та зійти з неї мандрівникам вдалось за понад 8 годин.

Наприкінці маршруту, Національний Реєстр Рекордів вручив учасникам сертифікат, що підтвердив новий встановлений рекорд.

Ініціатор сходження  –  Львівська обласна організація УТОС.

Зазначимо, що реалізація цього заходу відбулася в межах проекту «Долаємо вершини разом», який отримав фінансову підтримку передбачену заходами Комплексної програми соціальної підтримки окремих категорій громадян Львівської області на 2018 – 2020 роки. Основна мета проекту – інтеграція осіб з інвалідністю в суспільство, надання можливості до самореалізації.

Share Button

Дитячі бібліотеки Львова отримали 200 унікальних книжок шрифтом Брайля

Дитячі бібліотеки Львова отримали 200 унікальних книжок шрифтом Брайля

Усі 17 дитячих бібліотек Львова, 2 обласні дитячі бібліотеки (розташовані у місті) та Львівська спецшкола-інтернат № 100 для дітей з порушенням зору отримали нові книги, надруковані шрифтом Брайля. Кожна книга має аудіоверсію, кольорові рельєфні малюнки та універсальний дизайн — тобто плоский і рельєфно-крапковий шрифт, що дозволяє одночасно читати її зрячим і незрячих дітям. Загалом це 200 книг для бібліотек міста: 10 літературних творів, тиражем по 20 примірників кожен.

Це стало можливим завдяки проекту «Мистецька книга для львівських бібліотек», який створили у Громадській організації «Фонд реабілітації незрячих». А фінансово підтримали цю ініціативу в управлінні соціального захисту Львівської міської ради. Публікацію книг і рельєфних малюнків, озвучення, зшивання в універсальному дизайні здійснили фахівці Ресурсного центру НУ «Львівська політехніка».

«2018 року у Львові започатковано ініціативу щодо створення у місті інклюзивних бібліотек. Статус інклюзивних вони отримують завдяки отриманню рельєфно-крапкових книг для незрячих читачів. Минулого року всі 17 міських бібліотек для дітей одержали по 10 книжок, надрукованих шрифтом Брайля. А цьогоріч „Фонд реабілітації незрячих“ продовжив цю традицію, яка вивела місто Лева на чільні позиції серед усіх інших міст України. Адже досі жодне місто немає бібліотек, кожна з яких пропонувала б читачам з важкими порушеннями зору відповідні їх можливостям книги. Львів таку послугу своїм мешканцям пропонує», — розповіла Оксана Потимко, заслужена працівниця соціальної сфери України, керівниця Ресурсного центру НУ «Львівська політехніка».

Так, у 2019 році надруковано 10 нових літературних творів для дітей. Особливістю цьогорічних книг є те, що вони виготовлені в універсальному дизайні — тобто мають плоский і рельєфно-крапковий шрифт (сторінка ліворуч — плоским шрифтом, сторінка праворуч — шрифтом Брайля), що дає змогу одночасно читати книгу як зрячим людям, так і незрячим. Кожна книга має кольорові рельєфні малюнки, доступні для огляду на дотик, і озвучені версії через QR-код (аудіоверсії). Над створенням аудіоверсій працювали відомі львівські письменники, поети, музиканти, співаки: Марічка Крижанівська, Славко Нудик, Ольга Банах, Мар’яна Фехтель і вокальна дитяча студія Павла Табакова. Усі видання мають ISBN нумерацію і внесені у міжнародний реєстр.

«Ми дуже підтримуємо усі проекти, заходи, ідеї з елементами покращення життя незрячих в усьому. Нам дуже імпонувала ця ідея наших партнерів, які у 2018 році розпочали друкування книжок шрифтом Брайля для дітей, і ми вирішили підтримати їх і доповнити цю ідею, щоб книжок для незрячих дітей було більше», — зауважив Михайло Петрів, голова правління ГО «Фонд реабілітації незрячих», автор проекту.

Львівська міська рада фінансово підтримала цей проект на суму 91 тис. грн.

«Цей проект реалізується в межах конкурсу проектів, який відбувається кожного року. І цей проект „Фонду реабілітації незрячих“ був одним із кращих, тому став переможцем. Я дуже радий, що ми, як міська рада, можемо долучитися до фінансування таких якісних проектів. Ми уже не перший рік фінансово підтримуємо ініціативи „Фонду реабілітації незрячих“. І готові робити це і в майбутньому, бо проекти і заходи, які напрацьовують у цій організації, завжди цікаві, актуальні і креативні. Цей проект міська рада підтримала на суму 91 тис грн — тобто ми повністю проплатили усі витратні матеріали для друку книг та послуги студії звукозапису. Люди з інших міст України захоплені цим і запитують, як може влада долучатися до фінансування таких речей. Тому це потрібно розвивати і поширювати», — розповів начальник міського управління соціального захисту Ігор Кобрин.

Авторами усіх книг є львівські письменники та журналісти. А це:

1) Марічка Крижанівська — «Веселі ангелята»;

2) Світлана Лінинська — «Пан Сирник і різдвяний пампушок»;

3) Олександр Зімба — «Пригоди Бровка та Мурчика»;

4) Олександр Зімба — «Пригоди на Марсі»;

5) Юрій Винничук — «Казки зі Львова»;

6) Юрій Винничук — «Чудернацькі казки»;

7) Анастасія Введенська — «Важливе рішення»: пригода перша (серія «Пригоди Пацючка Міхала»);

8) Анастасія Введенська — «Домівка»: пригода друга (серія «Пригоди Пацючка Міхала»);

9) Анастасія Введенська — «Незвідані таємниці»: пригода третя (серія «Пригоди Пацючка Міхала»);

10) Анастасія Введенська — «Рецепт щастя»: пригода четверта (серія «Пригоди Пацючка Міхала»).

«Фішка в тому, що такі книжки дають можливість до спілкування і знайомства. Уявіть собі: приходить в бібліотеку дитина зряча і дитина незряча. Вони вперше зустрічаються, бо до того не мали можливості познайомитись. І так з’являється більша толерантність один до одного. Вони відкривають книгу — і тут одночасно є і шрифтом Брайля, і звичайним шрифтом. І сидить одна і друга дитинка і читають разом, в них з’являються спільні інтереси, і набагато краще сприйняття один одного. Це найголовніше, що досягає така книга. Також тут є аудіоверсія, яку можна завантажити і слухати як незрячим, так і зрячим», — сказала Марічка Крижанівська, авторка однієї із книг.

«Це дуже добре, що є такі книжки, бо я собі легко можу читати, слухати. Це дуже добре, що є одночасно і звичайним шрифтом, і шрифтом Брайля. Бо якщо ми прийдемо з мамою чи з подружкою в бібліотеку, то ми можемо разом прочитати цю книжку. І ці всі книжки є в усіх бібліотеках Львова — тобто я можу зайти у звичайну бібліотеку і прочитати книжку, яку захочу», — сказала Діана Патерега, незряча 10-річна читачка.

Цей досвід, який запроваджує Львів — інноваційний і дуже потрібний, переконана Оксана Потимко. Адже Львів залишається єдиним містом України, усі бібліотеки якого мають книги для незрячих, в тому числі — й такі книги в універсальному дизайні. «І мені б хотілося, щоб цей наш львівський досвід підхопили інші міста України, і щоби його почали впроваджувати на державному рівні. Ми маємо у Львові лише два брайлівські принтери, і цей тираж, який ми друкуємо, є непосильним. Але ми це робимо, бо розуміємо, що це вкрай потрібно», — акцентувала Оксана Потимко, керівниця Ресурсного центру НУ «Львівська політехніка».

відео: Андрій Андрух

Львівська міська рада

Share Button

Нові вимоги до офіційних вебсайтів: актуальні питання

11 липня Державне агентство з питань електронного урядування України провело зустріч із представниками міністерств та інших ЦОВВ для обговорення нових вимог до сайтів (дизайн-код).

Цей захід мав роз’яснювальний характер, адже з прийняттям 12 червня постанови КМУ «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо функціонування офіційних вебсайтів органів виконавчої влади», яким встановлено дизайн-код для офіційних вебсайтів, усі органи виконавчої влади мають модернізувати свої офіційні вебсайти відповідно до нових вимог.

Нагадаємо, що дизайн-код передбачає єдині вимоги безпосередньо до дизайну офіційних вебсайтів, тобто його візуалізації як єдиної системи, що має однаковий інтерфейс, кольорову гаму, шрифт, розміщення елементів тощо.

Нові вимоги до офіційних вебсайтів: актуальні питання

У заході взяли участь працівники міністерств, центральних органів виконавчої влади, а також, як експерти:

Олексій Зелів’янський, координатор компоненту «Е-Послуги» програми «Електронне врядування задля підзвітності влади та участі громади» (EGAP), що реалізується в Україні у 2015-2019 рр.;

Денис Попов, веброзробник і тестувальник доступності вебконтенту, фрілансер;

Андрій Мелащенко, к. ф.-м. н., старший науковий співробітник Інституту кібернетики імені В. М. Глушкова Національної академії наук України, член колегії ЦДЕА України;

Віталій Лях,  д.ф.н.,  завідувач відділу історії зарубіжної філософії Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України президент «Фонду Східна Європа».

Від Державної архівної служби України на заході була присутня головний спеціаліст сектору організації виставкової діяльності та зв’язків з громадськістю управління міжнародного співробітництва та документального забезпечення Валерія Деркач.

Під час робочої наради обговорювалися такі питання:

  • про необхідність застосування уніфікованого дизайн-коду для офіційних вебсайтів (вебпорталів) всіх органів виконавчої влад, що дозволить створити єдиний інформаційний простір для всіх органів виконавчої влади України, незалежно від того, на який державний вебпортал перейде користувач. Про це доповів Володимир Брусіловський, який зазначив, що впровадження дизайн-коду створить комфортні умови для отримання потрібної користувачу інформації та дозволить створити мережу вебресурсів, яка допоможе зосередитися відвідувачам на їх інформаційній складовій для досягнення державними органами максимальної якості надання електронних послуг юридичним та фізичним особам. Володимир Брусіловський повідомив, що за основу нової стратегії було взято досвід Уряду Великої Британії, що створив подібний інформаційний простір для надання уніфікованих електронних державних послуг. Доповідач повідомив, що відповідно до затвердженого дизайн-коду вже модернізовані офіційні вебпортали Уряду України, Державного агентства з питань електронного урядування України, Державної інспекції енергетичного нагляду. Кабінет Міністрів України має план щодо покрокового застосування дизайн-коду, зокрема, у 2019 році – 10% всіх державних вебресурсів; 2020 рік – 50%; 2021 рік – 80%. Про час, коли планується забезпечити відповідність всіх державних вебресурсів вимогам визначеного дизайн-коду, доповідач не повідомив;
  • про переваги застосування єдиного дизайн-коду, вимоги до якого детально визначені постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2019 № 493. Про це доповів Олексій Зелів’янський, який зазначив, що застосування вже розроблених (готових до використання) вебелементів, що представлені у вільному доступі на вебресурсі https://design.gov.ua, у тому числі готові набори гарнітур шрифтів, що спеціально були розроблені українськими спеціалістами, дозволить значно спростити та здешевити розробку державних вебресурсів. Крім того, Олексій Зелів’янський наголосив, що процес перевірки відповідності вебресурсу вимогам дизайн-коду повинен бути автоматизованим за допомогою спеціального програмного забезпечення. Таке рішення вже впроваджено у країнах, що дозволило покращити доступність інформації та електронних послуг, які надають користувачам державні вебресурси цих країн. Володимир Брусіловський  додав, що така перевірка державних вебресурсів стане в перспективі обов’язковою в Україні;
  • про доступність вебконтенту всім користувачам, зважаючи, що, за різними підрахунками, приблизно 15% з них відносяться до категорії маломобільних. Це вимагає від держави звернути увагу щодо забезпечення потреб цієї категорії відвідувачів державних вебресурсів. Про це доповів Денис Попов, який зупинився на новій філософії подання вебконтенту, що визначається затвердженими вимогами до єдиного дизайн-коду без створення спеціальних версій вебресурсів для маломобільних користувачів. Таких вимог близько 65-ти та вони визначаються ДСТУ ISO/IEC 40500:2015 «Інформаційні технології. Настанова з доступності веб-контенту W3C (WCAG) 2.0». Стандарт визначає доступність за різними рівнями складності. Український єдиний дизайн-код має відповідати рівню не нижче АА. Отже, вебресурс повинен бути створений таким чином, щоб надавати доступ до його контенту будь-яким користувачам: з вадами зору, слуху, опорно-рухового апарату, мовлення, інтелектуального розвитку. Для цього Денис Попов  детально зупинився на всіх параметрах дизайн-коду, дотримання яких дозволяє зробити контент доступним і для маломобільних користувачів, без необхідності створення спеціальних елементів переходу до іншого ресурсу. Такий підхід дозволяє спростити розробку вебресурсів та зробити доступною інформацію на цих ресурсах в повному обсязі й для маломобільних користувачів;
  • про застосування технології захисту доменних імен DNSSEC доповів Андрій Мелащенко. Доповідач наголосив, що визначена норма не може бути на сьогодні технічно забезпечена у частині: «Обмін інформації з офіційним веб-сайтом та доменне ім’я, на якому розміщений офіційний веб-сайт, повинні бути захищеними за допомогою кваліфікованого сертифіката автентифікації веб-сайту з дотриманням положень статті 21 Закону України «Про електронні довірчі послуги», зважаючи на відсутність такої електронної довірчої послуги в Україні, що можуть отримати безкоштовно або придбати державні органи та юридичні особи, що входять до сфери управління цих органів. Такі послуги ще необхідно створити. Наразі за виконання цієї вимоги відповідає Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України. Тому Андрій Мелащенко запропонував застосовувати наявні доступні засоби, створені відповідно до вимог міжнародних стандартів, що не є кваліфікованими, але можуть забезпечити захист доменних імен, до часу отримання відповідної електронної кваліфікованої послуги в Україні, що буде мати позитивний експертний висновок Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України. Також рекомендував Державному агентству з питань електронного урядування України розглянути можливість підготувати проект роз’яснень щодо забезпечення виконання зазначеної вимоги щодо застосування DNSSEC, погодивши його в Секретаріаті Кабінету Міністрів України та Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, що дозволить державним органам проводити модернізацію власних вебресурсів та створення нових із забезпеченням вимог щодо DNSSEC із використанням наявних (некваліфікованих) засобів;
  • про змінність дизайн-коду відповідно до розвитку сучасних технологій зазначив Віталій Лях, який повідомив, що благодійна неприбуткова українська організація «Фонд Східна Європа», яку він очолює, взяла активну участь у просуванні нового уніфікованого дизайн-коду державних вебресурсів і в подальшому буде активно співпрацювати з Державним агентством з питань електронного урядування України щодо внесення відповідних змін до вимог для осучаснення цього коду.

Під час відповідей на запитання учасників заходу Володимир Брусіловський  повідомив про важливу ініціативу Секретаріату Кабінету Міністрів України щодо створення у складі офіційного вебпорталу Уряду України «Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади України» програмного конструктору, що дозволить за визначеною структурою створити офіційний вебсайт будь-якого центрального органу виконавчої влади, скоротити час створення такого ресурсу, вирішити це питання силами відповідного органу, фактично, здійснивши лише наповнення ресурсу інформацією. Питання вирішується за зверненням відповідного центрального органу виконавчої влади Секретаріату Кабінету Міністрів України. Працівникам органу надаються дані авторизованого доступу до нового вебресурсу, відокремленого від вебпорталу Уряду України. Недоліком такого підходу є неможливість запровадити у структурі вебресурсу нестандартні елементи. Проте, якщо центральний орган виконавчої влади потребує створення нестандартного інформаційного ресурсу, Володимир Брусіловський  запропонував розділити такий ресурс на складові частини. Перша складова, яка призначена для інформування суспільства про діяльність органу, може створюватися за допомого програмного конструктору, а нестандартні складові за допомогою інших програмних засобів, в подальшому об’єднавши ці складові вебпосиланнями. Також доповідач наголосив, що такі проєкти нині вже реалізуються в Україні.

Детальніше на вебсайті Державного агентства з питань електронного урядування України.

Презентація «Дизайн-код для ОВВ»

Презентація «Дизайн-система державних сайтів України»

Презентація «Про доступність сайтів в Україні»

Джерело: tsdea.archives.gov.ua

Share Button

НА БУКОВИНІ КВІТНУТЬ ВІЗЕРУНКИ

З 27 по 30 червня 2019 року у Чернівцях відбувся XV Міжнародний музично-поетичний фестиваль для людей з порушеннями зору «Буковинські візерунки».

27 червня 2019 року у приміщенні клубу підприємства УТОС відбулася концертна програма. З 27 по 30 червня 2019 року на відомчій базі відпочинку «Буковий гай», що знаходиться в селі Репужинці Заставнівського району Чернівецької області.  відбувались конкурси, розваги та дискотеки.

У XV Міжнародному ювілейному музично-поетичному фестивалі “Буковинські візерунки” взяли участь виконавці з Білорусії, Молдови, Дніпра, Харкова, Кременчука, Луцька, Вінниці, Рівного, Маневичів, Львова, Тернополя, Івано-Франківська, Кам’янця-Подільського та Буковини.

Share Button

 

zaklyk.org.ua