ЗАКЛИК

Об'єднана редакція періодичних видань Українського товариства сліпих

СТЕЖКАМИ ЮНОСТІ ПОЕЗІЯ КРОКУЄ…

Хто такий був Андрій Малишко нагадувати зайве. Написана на слова поета пісня про материнський рушник стала чи не найпопулярнішою з українських пісень двадцятого сторіччя. Тож не дивно, що обухівчани люблять та шанують   свого  геніального земляка. Візначати ж день народження поета – 14 листопада – стало вже гарною традицією для Обухівського УВП, на якому працює  багато талановитих, закоханих у мистецтво людей.

Цього року до сто п’ятої річниці з дня народження  Андрія Самійловича Малишка вони підготували поетично-музичну композицію «Стежками юності поезія крокує».

Окрім працівників підприємства на захід завітали також директор музею-садиби А. С.  Малишка Олена Артюшенко, завідувач відділу обслуговування Центральної бібліотеки імені М. Островського Марина Потеляхіна, голова незалежної дослідницько-коордінаційної групи «Творчі ініціативи» Олена Василенко, представники масмедіа.

На початку зустрічі усіх тепло вітав директор Обухівського УВП Віктор Міхейович Геля, теж палкий шанувальник  генію Андрія Малишка.

І ось лунають перші слова сценарію,  написаного талановитою поетесою, працівником підприємства Людмилою Машталер.

Перед глядачами розгортається зворушлива розповідь про історію першого кохання  Андрія, майбутнього славетного поета, а тоді ще зовсім юного хлопця, який лише починає свій шлях у житті, і його землячки Катерини Пелих. Доля кохання була трагічною, бо Катерині судилося прожити надзвичайно короткий вік – двадцать два роки.

Лунають прекрасні рядки А. С. Малишка, декламують свої поезії Людмила Машталер та інша здібна обухівчанка, працівник УВП Наталія Шкіренкова.

Творчість А. С. Малишка багатогранна.У роки війни він випустив сім поетичних збірок, присвячених героїчній боротьбі нашого народу з німецько-фашистськими окупантами.  Один з з найкращих віршів  тієї пори «Хусточка червона» став відмою піснею.

Саме цю пісню майстерно виконала на заході Тетяна Вишнивецька.

Активну участь  у композиції  брали: Людмила Литовченко –  гість з Тернополя, незрячий науковець Сергій Балазюк. Усі присутні отримали справжнє задоволення. Тож важко не  погодитися зі словами Людмили Машталер:

В мелодії вбралися вірші,
Пісень не буває з надлишком,
Розрада усім для душі,
Ця зустріч з Андрієм Малишком.

Євгеній Познанський,«Промінь».

Share Button

13 ЛИСТОПАДА – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ СЛІПИХ

Табличка в старця коло ніг:
ПОДАЙТЕ ЩОСЬ СЛІПОМУ.
Люд в шапку кидав, хто що міг,
Нещасному слабому.
Прохожий коло старця став,
Щоб милостиню дати,
Купюру з гаманця дістав
І напис став читати.
– Убогий, – мовив, – твій дохід!
Залянувши в скарбничку.
– Твій напис замінити слід…
Узяв до рук табличку,
Слова якісь там змудрував,
Поставив жирну крапку
Та й зник, а старець грошей мав
На вечір повну шапку.
Порахувати – ого-го!
Незрячий мав мороки!
Ба! Враз рятівника свого
Впізнав ледь чутні кроки.
– Впаду, – сказав, – до твоїх ніг,
Дозволь лиш запитати,
Скажи мені, чудес яких
Ти в напис зміг додати?
– В табличці, – чоловік сказав,
Й не пахне чудесами!
Слова лиш інші я вписав,
По суті ж все те саме.

Кричала всім табличка та
Сліпому на удачу:
НАВКОЛО ОСІНЬ ЗОЛОТА,
ТА Я ЇЇ НЕ БАЧУ.

Тетяна Чорновіл

Share Button

Міжнародний день незрячих

13 листопада 1745 року у Франції народився Валентин Гаюї – відомий педагог, який заснував у Парижі і Петербурзі декілька шкіл і підприємств для незрячих. За рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я саме ця дата відзначається як Міжнародний день незрячих.

До XVIII століття світ не знав навчальних закладів для незрячих. Валентин Гаюї вперше продемонстрував свій метод навчання незрячих, за допомогою придуманого ним шрифту. У 1784 році в Парижі без підтримки уряду та благодійних товариств, на свої власні кошти в своєму власному будинку він відкрив першу в світі школу для сліпих дітей під назвою «Майстерня трудящих сліпих». Першим учнем Валентина Гаюї був підібраний на церковній паперті хлопчик Франсуа де Лезюер. Потім в школу поступили ще 11 його безпритульних однолітків.

Навчання та виховання незрячих дітей Валентин Гаюї поставив на наукову основу. Він розробив рельєфно-лінійний шрифт «унціал». Цей шрифт отримав назву від латинського слова, що означає «рівний по довжині одній унції». Це були великі рівні літери, видавлені рельєфом на щільному папері. Головне достоїнство «унціала» полягало в тому, що за допомогою цього шрифту можна було навчати незрячих дітей читанню і друкувати книги для незрячих. Шрифт був пересувний, і це допомагало сліпим дітям робити набір потрібного тексту. Крім цього Валентин Гаюї сконструював прилади для сліпих і матриці для виготовлення рельєфних наочних посібників, географічних карт і глобусів. Цьому ремеслу він навчав і своїх вихованців. Ідея створення книг для сліпих також належить Валентину Гаюї.

Не дивлячись на величезні матеріальні утруднення, Валентин Гаюї побудував при школі друкарню і надрукував в ній декілька книг рельєфно-лінійним шрифтом – «унціалом». Це були перші книги для сліпих. За книгами Валентина Гаюї незрячі навчалися аж до винаходу Луї Брайлем шрифту рельєфного шестіточія. (У 1829 році француз Луї Брайль – вихованець Паризького національного інституту для незрячих дітей розробив універсальну систему рельєфно-точкового шрифту, що знайшов розповсюдження у всіх країнах світу).

У 1803 році Валентин Гаюї отримав пропозицію російського імператора Олександра I відкрити в Санкт-Петербурзі навчально-виховний заклад для незрячих. У 1807 році Олександром I були затверджені Статут, штати і бюджет Санкт-Петербурзького інституту робочих сліпих. У пам’ять про перших зачинателів перших навчальних закладів для незрячих в світі і відзначається Міжнародний день незрячих.

Share Button

Права незрячих українців. Як живуть і працевлаштовуються люди з вадами зору?

10 листопада 2017 року в приміщені Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ» відбулася прес-конференція на тему: «Права незрячих українців. Як живуть і працевлаштовуються люди з вадами зору». Захід приурочений до Міжнародного дня незрячих організувала Всеукраїнська громадська організація «Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів».

В заході взяли участь голова Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів», Володимир Борисович Петровський, юрист, адвокат, голова Дніпропетровської обласної організації ВГО ВППІ, Сергій Іванович Кириченко, доктор психологічних наук, професор Сергій Іванович Болтівець; кандидат наук, заслужений працівник освіти, доцент кафедри тифлопедагогіки НПУ імені М. Драгоманова, голова громадської організації “Благодійний фонд допомоги вченим-інвалідам зору «Візаві», Юрій Олександрович Войтюк  та представники громадськості.

Share Button

ЗАХІД ДО МІЖНАРОДНОГО ДНЯ СЛІПИХ – 13 ЛИСТОПАДА

Київська міська організація УТОС на чолі з М.М.Новосецьким 13 листопада 2017 року о 12.00 у клубі Київського учбово-виробничого підприємства №3 УТОС (по вул. Глибочицькій ,72) проводить реабілітаційний семінар, присвячений Міжнародному дню сліпих. Тема семінару : «Медична реформа в Україні». Присутні зможуть дізнатися про зміни в медичному обслуговуванні в Україні і як вони будуть прийнятні для людей з інвалідністю.

В рамках цього реабілітаційного заходу відбудеться творча зустріч з незрячими музикантами та співаками з міста Мукачева. Також на захід запрошена Народна артистка України Леся Горова – композитор та автор своїх пісень, а також постійний учасник проекту «Відчинилося життя», де незрячі співають разом з зірками української естради.

Допомогу в проведенні реабілітаційного заходу надають: Київське УВП №3, Київське УВП №2, Об’єднана редакція періодичних видань УТОС «Заклик».

Список запрошених формують правління територіальних первинних організацій УТОС міста Києва з числа членів УТОС, які перебувають на їхньому обліку.

Share Button

УВАГА! ПЕРЕДПЛАТА!

Осінь стукає в дверцята,
Час подбать про передплату,
Аби завжди мати в домі,
Ваш і наш любимий «Промінь».

Шановні читачі! Нагадуємо, що вже розпочалася передплата періодичних видань на наступний рік.
Передплачуючи нашу газету ви отримуєте можливість бути у курсі усіх важливих подій життя незрячих України, своєчасно дізнаєтесь про нові законодавчі акти, які регламентують наші з вами права, дізнаєтесь, що цікавого сталося у найвіддаленіших осередках УТОС, зможете прочитати багато цікавої пізнавальної інформації, порад з реабілітації, поетичні та прозові твори членів нашого Товариства і відомих письменників.

Нагадуємо:
«ПРОМІНЬ» найдешевше видання в Україні!
Передплата на місяць коштує лише 5грн. 20 коп. За цю ціну ви отримуєте два подвоєних номери газети, а відтак річна передплата коштує лише 62 грн. 40 коп. Наша газета передплачується у місцевих поштових відділеннях «Укрпошти», або за рахунок Фонду соцзахисту інвалідів через свої територіальні організації УТОС.
Тож не баріться, а передплачуйте «Промінь» завчасно.
Тож разом у наступний рік! Наш індекс: 61004

Share Button

ШАХОВИЙ ХЕЛЛОВІН

У жовтні на Київському УВП №1 пройшов, за підтримки міської профспілки комунального господарства, щорічний шаховий турнір. У змаганнях взяли участь незрячі шахісти з усіх столичних УВП та ТПО. Впродовж місяця пройшло два півфінала, у яких визначилися фіналісти.

І от, тридцять першого жовтня у приміщенні будинку культури УВП №1 імені Я. П. Батюка відбувся фінал шахового турніру, у якому зустрілися найкращі шахісти Києва чоловіки та жінки. Попри сувору, нелагідну погоду, яка була того дня у столиці, шахові баталії були дуже гарячі!

Після п’яти турів напруженої боротьби визначилися переможці. Ними стали: серед чоловіків Анатолій Максименко – перше місце, Віталій Гребенник – друге місце, третє місце посів Микола Брагінець.
Серед жінок найкращою виявилася багаторазова переможиця шахових змагань Таміла Кущенко, на другому місці опинилася господарка – голова ВПО Київського УВП №1 Валентина Коник, на третьому – Марія Телегуз. Усі переможці і фіналісти отримали грошові нагороди.

Переможців тепло вітав господар – в. о. директора УВП №1 Степан Філіп, який, зокрема, поздоровив усіх учасників із перемогою, бо участь у таких цікавих змаганнях – це перемога і успіх для усіх, яка, безумовно, збагачує досвід шахістів і сприяє їх новим досягненням у наступних змаганнях.

Приємно відзначити, що дуже теплою, по-справжньому спортивною, була атмосфера турніру. Та, звичайно, перемогла дружба. І ні яка нечиста сила цьому не завадила, дарма що дехто цього вечора відзначав Хелловін.

Тезей, «Промінь»

Share Button

На Рівненщині обрали обдарованих людей з інвалідністю, які отримуватимуть по 500 гривень щомісячної стипендії

З 2018 року премії голови Рівненської облдержадміністрації та голови Рівненської облради матимуть 10 людей, котрі досягли суттєвих успіхів у громадській чи соціальній діяльності.

За це проголовувала спеціальна комісія.

«Така ініціатива вперше запроваджена на Рівненщині. Премії призначатимуть щороку. Ми перейняли хороший приклад Рівного і перенесли його на всю область. Незважаючи на важкий шлях прийняття відповідних документів, у нас все успішно вийшло» – звернувся до присутніх заступник голови Рівненської ОДА, співголова комісії Віталій Ундір.

Ідеолог даного проекту, голова Рівненської Благодійної Організації пенсіонерів та інвалідів  «Обличчям до істини» Тетяна Войтович висловила сподівання, що районні громади переймуть обласний досвід і у на місцевому рівні підтримають активних людей з інвалідністю.

Стипендіати голови Рівненської ОДА та голови Рівненської облради:

1. Мельниченко Михайло Георгійович – 32 роки поспіль на посаді голови правління Дубенської територіально-первинної організації УТОС, активно займається культурно-просвітницькою діяльністю.

2. Ласиця Марія Павлівна – займається творчо-мистецькою діяльністю, бере участь в обласних конкурсах та фестивалях художньої самодіяльності, активна у роботі Рівненської обласної організації УТОС. Солістка ансамблю «Оберіг».

3. Ярмолюк Любов Петрівна – активна громадська діячка, волонтер, займається доброчинністю та духовно-просвітницькою роботою. Автор та куратор медико-соціального проекту «Крок на зустріч», який опікується дітьми з інвалідністю та сиротами.

4. Майструк Олександр Миколайович – фотохудожник, який брав участь у більше 60-ти міжнародних та національних фотовиставках та Салонах.

5. Петренко Валентина Володимирівна – заступник голови РОО Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організації інвалідів України». Організатор щорічних «Різдв’яних зустрічей», «Парафест Рівне» для осіб з інвалідністю.

6. Поліщук Петро Степанович – активно займається громадською роботою для людей з інвалідністю по зору. Започаткував проект «Балакаючі тролейбуси».  У вересні розпочав соціальний проект «3Д-друк на допомогу незрячим та слабозорим людям», тренер-консультант в інтернет-центрі «Окуляр». Керівник відокремленого підрозділу Всеукраїнської громадської організації «Генерація успішної дії».

7. Окопний Ігор Олександрович – займається просвітницькою діяльністю, надає інформаційно-консультативну допомогу та допомагає у працевлаштуванні особам з інвалідністю, працює з сім’ями осіб з інвалідністю. Є активним учасником у розробках проектів щорічного заходу «Свято з запахом Чорнобривців», створення служби супроводу для незрячих. Проводить безкоштовні курси іноземних мов для осіб з інвалідністю та членів їх родин.

8. Полюхович Світлана Василівна – художній керівник Рівненського Будинку культури УТОГ, провідна актриса колективу Будинку культури УТОГ. Проводить інформаційно-роз’яснювальну роботу різної тематики серед осіб з вадами слуху.

9. Зимина Тетяна Анатоліївна – голова Острозької територіальної організації Українського товариства глухих. Проводить роз’яснювальну роботу, організовує дозвілля серед членів товариства УТОГ.

10.  Войтович Тетяна Федорівна – голова Рівненської Благодійної Організації пенсіонерів та інвалідів  «Обличчям до істини»  та профспілкової організації Всеукраїнської Профспілки працездатних інвалідів, член правління УТОСу м. Рівне. З ініціативи  Тетяни Федорівної започатковано святкування дня вчителя (з числа осіб з інвалідністю) щорічно 5 жовтня, створена служба супроводу незрячих, досвід якої поширився на інші області України. З ініціативи Тетяни Федорівни упродовж 4 років виплачується щомісячна стипендія обдарованим та соціально-активним особам з інвалідністю в м.Рівне.

Share Button

Про підвищення державних соціальних допомог

Відповідно Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” з 1 жовтня 2017 року внесені зміни до 30 законодавчих актів в тому числі до законів “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю” та “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”.

За інформацією управління праці та соціального захисту населення, змінами передбачено, що з 1 жовтня 2017 року державні соціальні допомоги перераховуються та призначаються з використанням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого на 1 грудня 2017 року Законом України “Про Державний бюджет України на 2017 рік”, збільшеного на 79 гривень.

Відповідно державні соціальні допомоги встановлено в наступних розмірах:

  • на дітей з інвалідністю від 0 до 18 років – 1452 грн.
  • на дітей з інвалідністю до 6 років з надбавкою на догляд – 1729 грн.
  • на дітей з інвалідністю підгрупи А до 6 років з надбавкою на догляд – 2442,40 грн.
  • на дітей з інвалідністю від 6 до 18 років з надбавкою на догляд – 1904,90 грн.
  • на дітей з інвалідністю підгрупи А від 6 до 18 років з надбавкою на догляд – 2793,40 грн.
  • особам з інвалідністю з дитинства І групи підгрупи А з надбавкою на догляд – 2793,40 грн.
  • особам з інвалідністю з дитинства І групи підгрупи Б з надбавкою на догляд – 2178 грн.
  • особам з інвалідністю з дитинства ІІ та ІІІ групи – 1452 грн.
  • особам з інвалідністю, які не мають права на пенсію – 1452 грн.
  • допомога особам, які досягли віку (жінки – 58 років, чоловіки – 63 роки) та не мали права на пенсію – 1373 грн.

У таких розмірах допомога буде виплачуватися до встановлення розміру прожиткового мінімуму, який буде більшим за розмір, встановлений на 1 грудня 2017 року (1373 грн.) та збільшений на 79 гривень,

 

Share Button

ХАЙ ЖЕ НАША КНИГОЗБІРНЯ ПРОЦВІТАЄ МНОГАЯ ЛІТ!

Дім книги. Дім мудрості. Дім творчості… Усі ці визначення властиві Львівській бібліотеці ім. Т.Г. Шевченка Українського товариства сліпих, що у Львові по вулиці Січових Стрільці 5.

Історія бібліотеки глибока й цікава. Але тут мова йтиме не про те, а про її участь у сприянні розвитку серед людей з глибоким порушенням зору високої духовності, переосмислення розвитку суспільної думки.

Уже стало звичним, що бібліотека – це дім духовного багатства, куди відвідувачі приходять, щоб скористатися необхідною літературою.

Та, на щастя, у нашому випадку це не так. Саме про це йшлося на святковому засіданні 10 жовтня на честь 55-ї річниці від дня офіційного заснування цього закладу. До речі, завдяки щасливому збігу обставин ми святкували двадцяту річницю створення при бібліотеці літературно-мистецької вітальні «Поклик» та десятої річниці заснування кімнати-музею ретротифлотехніки «Речі, які змінили світ незрячих».

У затишній, по-осінньому, прибраній залі зібралися читачі, а також запрошені гості. Відкрила цей захід голова правління Львівської обласної організації УТОС Кукуруза Л.Д. Серед почесних гостей першою взяла вітальне слово директор департаменту з питань культури, народностей та релігії Туркало М.В., вона зачитала подяку від голови Облдержадміністрації Синютки О.М.. Працівниця бібліотеки Палюшок С.А. зачитала тексти вітань від наших друзів. Потім пані Світлана коротко ознайомила з історією бібліотеки, вшанувала щирим, добрим словом і невеличкими подарунками активних читачів нашої книгозбірні.

Родзинкою на нашому заході прозвучав розділ з історії бібліотеки – «І смішні, і неймовірні цікавинки книгозбірні». Ось декілька з цих цікавинок: будинку, у якому розміщена бібліотека 121 рік. Неймовірно, але факт! Якщо із брайлівських книг викласти доріжку, то вона становитиме 3,7 км., що відповідає відстані до прохідної Львівського підприємства УТОС; для щорічного перевезення читачів знадобилося б 170 тролейбусів або 131 плацкартний вагон тощо.

Є в нашій книгозбірні так звана музична візитівка – пісня «Бібліотечна ювілейна» на слова члена НСПУ Миколи Красюка, музику до якої написав Михайло Кондрат. Цією піснею, як правило, ми відкриваємо чи не кожен наш святковий захід. Не стала винятком і наша ювілейна імпреза.

Бібліотеці нашій п’ятдесят п’ять , вік хоча поважний, а й зовсім ще молодий. Тож, побажаймо працівникам книгозбірні натхнення, витримки, хорошої книжки (оскільки бібліотека завжди «голодна» на гарну книгу), а читачам якомога частіше переступати гостинний поріг дому книги, дому мудрості, дому творчості.

Олена Кутня, Надія Онофрійчук, м.Львів

ВІД РЕДАКЦІЇ
Колектив редакції УТОС «Заклик» щиро вітає директора і працівників Львівської бібліотеки УТОС з цим чудовим ювілеєм! Бажаємо , щоб ваш книжковий фонд поповнювався цікавими книжками, а бібліотека доброзичливими читачами.

Share Button