Василь Горбенко став чемпіоном світу із шашок

Голова Дніпропетровської обласної організації Українського товариства сліпих – Горбенко Василь Григорович став чемпіоном світу із шашок.

Чемпіонат світу з шашок серед спортсменів з інвалідністю тривав з 28 серпня по 07 вересня 2021 року у м. Кранево у Болгарії.

Українське товариство сліпих вітає нашого чемпіона, пишаємося ним!!! Хоча навіть не було сумнівів, що це станеться, наша віра була твердою і непохитною. Хочемо побажати таких же перемог по життю, щоб все вдавалося так само легко і просто, якби цього хотілося. Нехай ніякі негаразди не вибивають з колії, а лише наполегливість і воля приводять до перемоги. Здоров’я, натхнення, благополуччя та нових звершень бажаємо нашому чемпіону.

Центральне правління Українського товариства сліпих

Share Button

ВІТАЄМО НАШИХ ПАРАЛІМПІЙЦІВ

У Токіо завершилися Паралімпійські ігри-2020. За підсумками змагань Україна посіла шосте місце за загальною кількістю медалей, здобувши дев’яносто вісім нагород. З них двадцять чотири золоті медалі, сорок сім срібних і тридцять сім бронзових.

Збірна України брала участь у п’ятнадцяти видах спорту, в десяти  із них здобула нагороди.

Найбільшу кількість медалей українські спортсмени-паралімпійці вибороли у змаганнях із плавання – сорок три медалі та легкої атлетики – двадцять чотири медалі.

Найтитулованішим спортсменом Паралімпіади-2020 також став українець. Йдеться про плавця Максима Крипака, який здобув сім медалей, із яких – п’ять золотих, одна срібна й одна бронзова.

Загалом Крипак виборов вже п’ятнадцять медалей на Паралімпіадах, десять із них – золоті. Він п’ятиразовий чемпіон світу та десятиразовий чемпіон Європи.

Для української збірної це друга за результативністю Паралімпіада. Найуспішнішою для України була Паралімпіада в Ріо-де-Жанейро 2016 року –  сто сімнадцять медалей, третє місце в загальному заліку.

На Паралімпіаді – 2020 у Токіо перше місце за загальною кількістю нагород посіла збірна Китаю (двісті сім медалей), друге – Великої Британії (сто двадцять чотири медалі), третє – збірна Російського паралімпійського комітету (сто вісімнадцять медалей).

Золоті медалі

Загалом у збірної України двадцять чотири «золота». Найбільше нагород Україна здобула у плаванні — сорок три, із них чотирнадцять — золотих. Так, паралімпійськими чемпіонами у плаванні стали:

  • п’ять разів — Максим Крипак;
  • двічі — Андрій Трусов;
  • двічі — Єлизавета Мерешко;
  • по одному разу — Анна Стеценко (з порушеннями зору), Денис Дубров, Денис Остапченко (з порушеннями зору), Євгеній Богодайко та Михайло Сербін.

Також шість золотих медалей (загалом двадцять чотири) завоювали у легкій атлетиці:

  • Владислав Загребельний та Оксана Зубковська у стрибках у довжину;
  • Максим Коваль, Анастасія Москаленко та Марія Помазан у штовханні ядра;
  • Зоя Овсій у метанні булави (вперше в історії України).

Крім того, «золото» вибороли веслувальники Сергій Ємельянов та Роман Полянський, паверліфтерка Мар’яна Шевчук та настільна тенісистка Марина Литовченко.

Срібні медалі

На цих Іграх українська збірна завоювала сорок сім срібних нагород. У плаванні вісімнадцять «срібла»:

  • по дві — Антон Коль, Андрій Трусов та Єлизавета Мерешко;
  • по одній — Денис Остапченко (з порушеннями зору), Максим Крипак, Ілля Яременко (з порушеннями зору), Віктор Смирнов ( з порушеннями зору), Сергій Кліпперт, Олексій Федина (з порушеннями зору), Олексій Вірченко ( з порушеннями зору), Максим Веракса ( з порушеннями зору), Михайло Сербін, Кирило Гаращенко (з порушеннями зору), Катерина Денисенко.

У легкій атлетиці завоювали п’ятнадцять  срібних нагород:

  • три — Оксана Ботурчук;
  • дві — Ігор Цвєтов
  • по одній — Микола Жабняк, Владислав Білий, Роман Данилюк, Олександр Яровий, Юлія Шуляр, Наталія Кобзар, Людмила Даниліна, Анастасія Москаленко, Яна Лебедєва, Анастасія Мисник.

Також срібло завоювали веслувальники Микола Синюк та Марина Мажула, велосипедист Єгор Дементьєв (двічі), дзюдоїстка Ірина Гусєва, паверліфтерка Наталія Олійник, стрілки Андрій Дорошенко та Василь Ковальчук, настільні тенісисти Віктор Дідух (одиночний розряд) та Максим Ніколенко (у парі з Дідухом), фехтувальники Артем Манко, Наталія Морквич, Олена Федота та жіноча збірна України у фехтуванні.

Бронзові медалі

З двадцяти семи бронзових нагород  одинадцять українські паралімпійці здобули у плаванні:

  • чоловіча збірна з плавання в естафеті 4х100 метрів вільним стилем та змішана збірна в естафеті 4х100 метрів;
  • Денис Остапченко (з порушеннями зору), Євгеній Богодайко, Максим Веракса (з порушеннями зору), Денис Дубров, Василь Крайник, Анна Гонтар, Яна Бережна (з порушеннями зору), Ярина Матло та Єлизавета Мерешко.

Також третіми стали фехтувальниця Євгенія Бреус, настільні тенісисти Іван Май, Максим Ніколенко та у парі Іван Май і Лев Кац, стрілки Ірина Щетник (двічі), Олексій Денисюк, Василь Ковальчук, дзюдоїсти Руфат Махомедов, Олександр Назаренко, Юлія Іванитська, Наталія Ніколайчук, велосипедист Єгор Дементьєв, легкоатлети Роман Павлик, Зоя Овсій та Юлія Павленко.

Рекорди

Четверо українських спортсменів встановили світові та паралімпійські рекорди. Плавець Максим Крипак встановив рекорди у комплексному плаванні на двісті метрів та вільним стилем на сто метрів. Андрій Трусов у плаванні на сто метрів на спині, а Єлизавета Мерешко — у плаванні на п’ятдесят метрів вільним стилем та сто метрів вільним стилем. Також Зоя Овсій встановила рекорд у метанні булави.

За матеріалами мережі інтернет

Share Button

У Києві проходить виставка 3D-скульптур «Кіномистецтво на дотик», екскурсії проводять незрячі гіди

У Києві відкрилась виставка в темряві. Називається вона “Кіномистецтво на дотик”. На ній експонуються 3-д скульптури героїв з культових кінофільмів. Екскурсії у першому в Україні музеї в темряві проводять незрячі гіди. Вони допомагають відвідувачам впізнати на дотик експонати, а також розповідають про них цікаві факти. Організатори запевняють, що така виставка стане цікавою як для зрячих людей, які зможуть перевірити свої тактильні відчуття , так і для незрячих. Вони, зокрема, в доступній формі дізнаються, як виглядають герої популярних фільмів. Відвідати виставку можна безкоштовно в музеї “Третя після опівночі” до 15 листопада за адресою вулиця Олеся Гончара 45-В.

Джерело

Share Button

Переваги для окремо взятих об’єднань людей з інвалідністю є корупціогенним фактором, – Третьякова про звинувачення з боку Українського товариства сліпих

Голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова відповіла на звинувачення з боку Українського товариства сліпих.

Про це вона сказала в розгорнутому коментарі Цензор.НЕТ.

Ідеться про інтерв’ю першого заступника голови Українського товариства сліпих (УТОС) Сергія Кита.

Голова Комітету заявила, що захищає і надалі захищатиме інтереси людей з інвалідністю, а не вигоду окремих осіб.

Третьякова зазначила, що представляє інтереси “не тільки і не стільки УТОГ і УТОС, які створені як громадські організації за часів СРСР і мають недоліки “радянської” епохи, а й інших, а це понад 20 громадських організацій осіб з інвалідністю, які всі 30 років незалежності України не можуть домогтися справедливості в розподілі коштів державного бюджету на реалізацію проєктів в інтересах людей з особливими потребами”.

“Мене безпосередньо звинувачено у рейдерстві та зловживанні службовим положенням. Це серйозні звинувачення. Рейдерство є видом організованої злочинної діяльності, що передбачає вчинення низки злочинів, пов’язаних спільним умислом на протиправне захоплення чужої власності, поєднане з використанням неправосудних судових рішень та корупції у правоохоронних органах. Жодної з цих дій я не вчиняла. А це означає, що обвинувач навмисно маніпулює свідомістю читачів”, – зазначила вона.

Також голова Комітету наголосила, що не отримує “не тільки неправомірної вигоди, а й будь-якої вигоди від позиції людини, що захищає кошти платників податків і створює справедливі механізми перерозподілу коштів державного бюджету”.

Третьякова уточнила, що керівництво УТОС, отримуючи бюджетні кошти, при цьому не сплачуючи компенсацій, не складало звітів належним чином.

Говорячи про роботу профільного комітету, Третьякова нагадала, що на п’ять років були продовжені податкові пільги для соціального підприємництва:

“Працює 4% квота працевлаштування людей з інвалідністю на всіх приватних підприємствах для людей з інвалідністю. Працює не ідеально. Саме тому і уряд, і я особисто подали законопроєкти про працевлаштування осіб з інвалідністю на всіх підприємствах і стимуляцію створення “розумного” пристосування робочого місця до втраченого людиною функціоналу. Мій законопроєкт має реєстраційний № 5344-3. УТОС і УТОГ давно вже не єдиний роботодавець для людей з інвалідністю.

Що стосується проєкту Закону України “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо підтримки громадських об’єднань осіб з інвалідністю”, який згадується в статті під реєстраційним № 4607, то головним Комітетом з розробки цього законопроєкту визначено Комітет із питань бюджету, а не Комітет із питань соціальної політики. Зловживати тут я ніяк не можу. Тому і чинити перешкоди інституційному фінансуванню УТОС і УТОГ я не можу.

Комітет із питань соціальної політики та захисту прав ветеранів на засіданні Комітету 10 червня 2021 розглянув даний законопроєкт, більшість народних депутатів-членів комітету підтримали цей законопроєкт (стенограма за посиланням. Так, особисто я голосувала проти і вважаю, що цей законопроєкт містить корупційні чинники. До рішенням Комітету було додано мою особисту думку (на яку маю право і її не може забрати жодна посадова особа УТОС) щодо цього законопроєкту. Згідно зі ст. 36 Конституції України всі об’єднання громадян рівні перед законом. І немає більш-менш рівних. Встановлення пільг і переваг для окремо взятих об’єднань, у тому числі осіб з інвалідністю, є корупціогенним фактором, який може призвести до вчинення корупційних порушень, про що свідчить антикорупційна експертиза проєкту Закону України “про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо підтримки громадських об’єднань осіб з інвалідністю “№ 4607”.

Третьякова вважає, що соціальна політика в ринкових умовах – це в першу чергу максимальна реалізація права людини на працю (підтримка мікро- і макро- бізнесу і зміни до Трудового Кодексу). По-друге, – це повернення частини податків у домогосподарства для того, щоб сім’я краще розподілила кошти власного бюджету; третє – це створення інфраструктури, дружньої до дитини і до людини з частково втраченим функціоналом, а вже потім – перерозподіл коштів державного бюджету: в першу чергу в інтересах бідних і тих, хто потрапив у складні життєві обставини (відповідно до 46 і 48 статей Конституції України).

Важливою частиною соціальної політики Третьякова назвала інфраструктуру, дружню до людей з інвалідністю, і систему спеціалізованого навчання людей з інвалідністю, а також систему працевлаштування їх на так звані “розумні” робочі місця. Ці елементи тільки починають впроваджуватися в Україні.

На думку Третьякової, громадські об’єднання людей з інвалідністю або створені в інтересах таких людей грають величезну роль у реалізації нової соціальної політики, зокрема, в інклюзії, адаптації, створенні інфраструктури для осіб з інвалідністю.

“Кожне з таких об’єднань має право на рівний доступ до державного фінансування, в залежності від важливості, актуальності розробленого проєкту. Більше того, я вважаю, що виокремлені суми у державному бюджеті на громадські проєкти мають бути збільшені. До речі, саме так і відбулося у минулому році. За ініціативи Комітету фінансова підтримка громадських об’єднань осіб з інвалідністю у 2021 році була збільшена на 25 млн грн – до 91,4 млн грн. І доступ до цих коштів має надаватися за результатами відкритих конкурсів серед усіх громадських організацій осіб з інвалідністю, без привілей для окремих організацій. Я переконана, що тільки конкурсний розподіл державного фінансування дає шанс виявити громадські об’єднання осіб з інвалідністю, які найбільше заслуговують на програмну (проєктну) та/або інституційну підтримку”, – уточнила вона.

“За рекомендаціями ООН держава повинна забезпечити інфраструктуру громадянського суспільства, яка дозволить будь-якій людині з інвалідністю брати участь у суспільному житті, а також вирішити питання оподаткування та Трудового кодексу, який дає можливість особам з інвалідністю в ринкових умовах реалізувати свої потреби.

Тому мною до Верховної Ради України було внесено проєкт закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю №5344-3 від 23.04.2021 року щодо сприятливих умов для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом застосування міжнародного досвіду, збільшення кількості стимулюючих механізмів для роботодавців, розширення можливостей для осіб з інвалідністю, в тому числі, займатися власною справою.

Мета даного законопроєкту – забезпечити на належному рівні, з урахуванням досвіду країн Європейського союзу, реалізацію особами з інвалідністю свого права на працю, яке гарантується Конституцією України, Конвенцією ООН про права інвалідів, Конвенцією МОП 1983 “Про професійну реабілітацію та зайнятість інвалідів “№159”, – підсумувала вона.

Джерело: https://censor.net/ua/n3286301

Share Button

Прем’єр-міністр: Регіони отримають субвенцію на розбудову безбар’єрного простору та створення навчально-практичних центрів у закладах освіти

Уряд затвердив розподіл субвенції місцевим бюджетам на реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів». На її реалізацію в бюджеті на 2021 рік закладено 1 мільярд гривень.

Як зауважив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, кошти в межах відповідної програми підуть на проекти, що спрямовані на підтримку освіти в регіонах.

«Це ініціативи, що пов’язані з формуванням в закладах освіти безбар’єрного простору та організації й забезпечення здорового харчування. Звичайно ж, що тут передбачено капітальні ремонти шкіл, а також оновлення матеріально-технічної бази їдалень освітніх закладів. Наразі у співпраці з облдержадміністраціями та народними депутатами погоджено більше 500 проектів, що покликані покращити умови для належного освітнього процес», — зазначив Глава Уряду.

Крім того, Кабінет Міністрів України затвердив розподіл 150 мільйонів гривень субвенції місцевим бюджетам на створення навчально-практичних центрів сучасної професійно-технічної освіти.

«Це важливий крок, аби зробити їх більш сучасними та конкурентними, а також створити належні умови, аби здобувачі освіти отримували професійні навички прямо під час навчання», — наголосив Прем’єр-міністр.

 

Share Button

ПРЕС-РЕЛІЗ: XVIIІ з’їзд Українського товариства сліпих

15 вересня 2021 року в місті Дніпро відбудеться XVIIІ з’їзд Українського товариства сліпих (УТОС), однієї з найчисельніших та найстаріших всеукраїнських громадських організацій, яка у цьому році відзначила своє 88-ми річчя.

Делегати з’їзду підведуть підсумки роботи Центрального правління Українського товариства сліпих за останні п’ять років, спрямованої на захист прав та законних інтересів осіб з інвалідністю по зору, сприяння вирішенню проблемних питань з якими стикаються незрячі у повсякденному житті, намітять пріоритетні напрямки роботи на наступне п’ятиріччя.

Також, відповідно до порядку денного, делегати з’їзду розглянуть такі питання:

  • Звіт Центрального правління УТОС за останні п’ять років;
  • Вибори керівних та контролюючих органів УТОС;
  • Внесення змін до Статуту УТОС.

З’їзд розпочне свою роботу 15 вересня 2021 року о 10-ій годині.

Засідання відбудеться у великій залі на другому поверсі Будинку профспілок за адресою: м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 93.

Сайт Українського товариства сліпих: http://cputos.org.ua/


ДОВІДКА: Українське товариство сліпих – всеукраїнська громадська організація людей з інвалідністю по зору, яка заснована в 1933 році та на сьогоднішній день об’єднує понад 30 тисяч осіб з інвалідністю по зору.

До складу Українського товариства сліпих входить 23 обласні організації та організація у місті Києві, а також 134 первинні осередки по всій Україні.

Українське товариство сліпих є засновником понад 60 виробничих підприємств на яких працюють переважно люди з інвалідністю по зору.

Українське товариство сліпих забезпечує реалізацію права людей з інвалідністю по зору на доступ до інформації у прийнятному для них форматі для чого у складі УТОС функціонує центральна та 37 регіональних спеціалізованих бібліотек, які комплектуються книгами з рельєфно-крапковим шрифтом Брайля та аудіокнигами, випущеними в основному Республіканським будинком звукозапису і друку УТОС.

Відпочинок людей з порушеннями зору забезпечується на 20 базах відпочинку та у будинку відпочинку, що знаходить у Боярці на Київщині.

Також у складі УТОС діють 37 гуртожитків, Реабілітаційний центр, Навчально-інформаційний комп’ютерний центр, Об’єднана редакція періодичних видань УТОС «Заклик» та Капела бандуристів «Карпати».

Share Button

КРИЛА МУЗИКА ТА ПАТРІОТИЗМУ

Будинок звукозапису «НСТУ»  є одним з найулюбленіших місць для меломанів Києва. Часто  кияни та гості столиці мають можливість у його гостинній залі прослухати чудову музику та співи  різних жанрів.  Але вечір 27  серпня  цього року, був непересічним навіть для тих відвідувачів цього закладу, які звикли зустрічатися у ньому із перлинами музичного мистецтва.

Цього літнього вечора тут відбувся інклюзивний концерт «Відчинилося життя», присвячений тридцятирічному ювілею відновлення незалежності України.  Як розповіла засновник і координатор проекту «Відчинилося життя» Оксана Потимко  ідея проекту – виступи талановитих  незрячих співаків з усіх куточків України разом із  оркестром Львівського Національного театру імені Марії Заньковецької,  диригент – народний артист України  Богдан Мочурад.

Виступ оркестру з незрячими солістами є вкрай складним через фізичну неспроможність солістів бачити диригентську паличку і, відповідно, вказівки диригента. Заснований у Львові інклюзивний концерт «Відчинилося життя» не має аналогів в Україні ні в інших країнах Європи.  Проект діє вже чотирнадцятий рік і за цей час   відбулося  вісімдесят таких концертів у  багатьох містах України, Польщі, Угорщини, Швеції, Словаччини, Білорусії, Литви, Молдови. Проект об’єднав близько сотні музикантів, співаків, відомих українських і закордонних артистів.

 – Я дуже рада, що беру участь у цьому проекті із самого його початку. В мене є пісня із такою назвою і книга. І я дуже рада, що назва спрацювала і для багатьох співаків  творче життя насправді відчинилося і ми об’їздили багато міст України та Європи, – зазначила ведуча, народна артистка України Леся Горова.

Організаційним партнером  заходу стала  Київська міська  організація УТОС. У залі були присутні  члени  столичних ПО та УВП УТОС. Фінансову підтримку проекту надав Український культурний фонд.

Дійсно,   дарували своє мистецтво  незрячі виконавці з  різних куточків України. Вокалісти:

Світлана Пашкіна – Львів, Марія Швардак та Василь Човбан із Закарпаття. Дебютувала цього разу у проекті Віталіна Дуда з Харкова.

Василь Горошко та Микола  Пришнівський з Тернополя.

Михайло Бережний з Рівного. Вячеслав Мучичко з Мукачева. Віктор Нечетайло і Олексій Вишневський з Києва.

Переможиця  Всеукраїнського конкурсу вокалістів УТОС, який нещодавно  завершився, львів’янка Галина Джала, своїм прекрасним співом довела, що її успіх був не випадковим.

 Оскільки концерт був присвячений Дню незалежності України, то і твори, що виконувалися, здебільшого були присвячені саме Україні. Це були популярні пісні різних років, у які незрячі виконавці вкладали власні почуття.  Усіх розчулив спів наймолодших учасниць концерту Софії Хома з Мостиська, та  Ариночки Киркач  із Харькова. Софії лише дванадцять років із них шість вона виступає  у цьому проекті. Сподіваємося, що ця обдарована дівчинка надалі досягне справжніх висот вокального мистецтва: усі дані для цього вона має. І Аринка, яка і до першого класу піде лише наступного року, вже впевнено почувається на сцені. Вона вже співала із «Пікардійською терцією», а цього разу вперше і  з великим успіхом співала у супроводі  цілого оркестру.

 Зал вирував  захватом. І взагалі глядачі були надзвичайно щедрі на аплодисменти та інші знаки підтримки усім виконавцям.  Треба зазначити, що на захід були запрошені депутати, співробітники адміністрації президента України.  Добре, що у високому  мистецькому рівні незрячих виконавців змогли переконатися високопосадовці вищого рівня. Подарунком для усіх став виступ Олени Ковтун – майже легендарної переможиці  відомого конкурсу «Україна має талант».

Порадувала присутніх своїм співом і сама ведуча – Леся Горова, виконавши власну пісню «Танок».  Усім запамятався виступ Софії Гурової з  Кривого Рогу, яка грала на саксафоні славетну «Бесаме мучо». Так само і виступ сучасного кобзаря зі Львова Остапа Нестеровського нікого не залишив байдужим.

Концерт дообігає кінця… Учасники дякували за організаційну підтримку голові КМО УТОС В. В. Романюку та директору Київського УВП №2 УТОС О. Р. Вінковському. Сам В. В.  Романюк   також тепло подякував  усім причетним до організації концерту також наголосив на тому, що  подібні заходи корисні тим, що допомагають  виявити нові таланти, які надалі представлятимуть наше мистецтво. І цей концерт довів, що   наші аматори співають краще, ніж деякі професійні співаки. В.В.Романюк висловив побажання проекту і далі існувати та запевнив у тому, що очолювана ним організація завжди відкрита до співпраці.

До речі, по завершенні заходу усі члени столичних первинок та УВП УТОС отримали також подарунки від КМО УТОС.

Усі дякували керівнику проекту, громадській діячці, науковиці Оксані Потимко. А от сама пані Оксана не стала вихваляти власні досягнення. Її виступ був сповнений  глибоким патріотизмом та мудрістю. На її думку історія України, як і кожної великої, міцної, сильної і соборної держави має будуватися на історії успіху. Шкільні підручники мають бути виписані так, щоби діти з малечку знали, що нам є чим пишатися: починаючи від Софії Київської і звитяги козаків, нашими науковцями, нашими меценатами,  нашими духовними авторитетами.

 – І  цілком можливо, що маленькою краплиночкою, десь на маргінезі  новітньої  історії був і цей проект, який дав щастя багатьом людям. Відкрив і дав їм можливість багатьом незрячим «бачити» світ, завершила виступ Оксана Потимко.

  Це дійсно так. І багато хто з слухачів почувався немов окрилений, бо щира пісня незрячих митців дійсно дарувала крила музики та патріотизму.

Євгеній Познанський, «Промінь»

Share Button

Українське товариство сліпих вже два роки бореться за фінансування, – перший заступник голови УТОС Сергій Кіт

Українське товариство сліпих та Українське товариство глухих заявляють про атаку на їхні організації з боку держави. Вони звинувачують голову профільного парламентського комітету Галину Третьякову в гальмуванні внесення змін до Бюджетного кодексу, які забезпечать існування об’єднань.

Українське товариство сліпих вже два роки бореться за фінансування, - перший заступник голови УТОС Сергій Кіт 01

Сергій Кіт – перший заступник голови УТОС. Цензор.НЕТ поспілкувався з ним про позицію УТОС та пояснив, чому Всеукраїнські об’єднання людей з інвалідністю не потрібно сприймати баластом Радянського Союзу.

НЕПРОМИСЛОВА СФЕРА УТОС МОЖЕ ЛИШИТИСЯ ЗОВСІМ БЕЗ ФІНАНСУВАННЯ

– Поясніть суть конфлікту. Ви заявляєте про те, що держава має намір незаконно позбавити УТОС майна.

– Для початку варто наголосити, що таке УТОС. Ми – не просто спільнота людей, об’єднаних спільною бідою. УТОС – це велике об’єднання незрячих та слабозорих людей, яке передусім спрямоване на захист прав, і, що важливо, реабілітацію людей з інвалідністю по зору. Також, членами УТОС є люди, які мають великі проблеми із зором, але ще не оформили інвалідність. Зокрема, ми допомагаємо адаптуватися до нового життя ветеранам АТО. Все це потребує великої інфраструктури та фахівців.

Наприклад, зараз ми спілкуємося в приміщенні об’єднаної редакції періодичних видань УТОС “Заклик”, де готують до друку періодичні видання Українського товариства сліпих шрифтом Брайля і звичайним плоско друкованим шрифтом. Також ми маємо свою друкарню, бібліотеку, будинок відпочинку в Боярці, реабілітаційний центр тощо. Вся ця інфраструктура збережена, де впродовж багатьох років працюють фахівці високого класу.

Коли Україна стала незалежною, Товариство також перелаштовувалося, адаптуючись до нового законодавства. Ми продовжили надавати послуги, які надавали від заснування УТОС в 1933 році. У кожній області маємо обласні організації, в які входять територіально-первинні організації. За цими “сухими” словами стоять живі люди, з якими маємо постійний зворотний зв’язок.

У радянський час УТОС будував свою власність самотужки, власним коштом. Зараз держава нам закидає, що це має перейти у її власність, а потім, імовірно, має бути приватизоване. Раніше судилися з Київрадою, яка хотіла відібрати у нас це приміщення, в якому розміщені редакції наших газет. При тому, що цю споруду будувало Українське товариство сліпих. Ми виграли ту боротьбу, але ми боролися три роки.

– Скільки членів налічує Товариство?

– На сьогодні УТОС об’єднує більше 30 тисяч осіб. Ми зареєстровані як громадська організація, і все майно належить УТОС як громадській організації. Ніхто персонально не має долі в Товаристві.

– У чому полягає нинішнє питання до вас з боку влади?

– Одним з перших рішень профільного комітету під головуванням Галини Третьякової була рекомендація до Українського товариства сліпих і Українського товариства глухих переглянути свою організаційно-правову форму. Простими словами це звучить так: переорганізуйтеся так, щоб ми могли приватизувати ваше майно. Подальші події підтверджують наші побоювання. Ми по суті вже два роки боремося за збереження державного фінансування.

– Раніше організації людей з інвалідністю отримували стале фінансування. Влада пропонує цю процедуру замінити розподілом коштів за конкурсами. У чому ви кардинально не згодні з цим?

– Програма інституційної підтримки діє вже 20 років, після прийняття Бюджетного Кодексу в 2001 році. Стабільно кілька десятків всеукраїнських громадських організацій людей з інвалідністю, зокрема УТОС і УТОГ, отримували кошти на свою діяльність. Існували зрозумілі критерії щодо того, хто може отримати ці кошти – відповідно до чисельності організації та проведених заходів. Організації між собою домовлялися щодо розподілу.

Після зміни влади у 2019 році політика змінилася у бік просування ідеї конкуренції між організаціями людей з інвалідністю.

– Тобто, вже два роки організації людей з інвалідністю мають змагатися між собою на конкурсі за отримання фінансування?

– Так, нам рекомендовано брати участь у конкурсі проєктів. І УТОГ, і УТОС рекомендації на цей рік виконали, однак від УТОС жодний проєкт в конкурсі не пройшов . Як складався рейтинг організацій – не відомо. Оціночні протоколи не були надані, тому неможливо перевірити прозорість рейтингу. Взагалі конкурси не прийнятні для нашої організації, бо вони розраховані на отримання разової фінансової підтримки на проведення якогось заходу. А в нашому Товаристві робота по наданню послуг для незрячих проводиться цілий рік і тому має отримувати фінансування на постійній основі. Але головна проблема в тому, що Галина Миколаївна Третьякова, як керівник комітету ВР, використовуючи своє службове становище, чинить будь-які перепони інституційному фінансуванню. А без нього ми не можемо надавати наші послуги, тому що багато нашої діяльності здійснюється на постійній основі, а не від конкурсу до конкурсу (наприклад, видання газет спецшрифтами чи оздоровлення людей).

НАШІ ПІДПРИЄМСТВА НЕ ЗАВАНТАЖЕНІ ЧЕРЕЗ ВІДСУТНІСТЬ ДЕРЖЗАМОВЛЕНЬ, А КОНКУРУВАТИ НАРІВНІ З БІЗНЕСОМ МИ НЕ МОЖЕМО.

– Уточніть щодо фінансування. Яким воно було торік і яким є зараз?

– На 2020 рік ми фінансування отримали у червні. До цього ми всю свою структуру оптимізували, максимально зробивши акцент на наданні послуг. Сьогодні підготувати реабілітолога, який працює з людиною, що має інвалідність по зору, – це нелегка справа. Якщо ми залишимося без таких фахівців, то це стане катастрофою. Підготовка нових кадрів займе багато часу. В УТОС такі фахівці є, і це потрібно цінувати.

Фінансування (30 млн грн) на поточний рік ми отримали лише в першій половині серпня.

– Чому так затягнувся розподіл коштів?

– Наше фінансування тепер пов’язане з конкурсом. І тому, що конкурс був проведений зі значною кількістю процедурних порушень та учасники конкурсу подали відповідні скарги.

– Конкурс відбувається не через систему Прозорро?

– Ні, просто засідає комісія Мінсоцполітики. І цього року питань до конкурсу дуже багато.

Конкурсна комісія складалася переважно з представників громадських організацій, з мінімальною кількістю членів. 10 осіб – половина членів комісії – це чиновники, які не мають інвалідності, 5 людей – експерти, які орієнтуються в соціальній сфері, ще 5 – від організацій громадянського суспільства. Тобто, якщо раніше люди з інвалідністю самі вирішували, як розподіляти виділені нам кошти, то тепер цим займають особи, які нічого не знають про життя та потреби людей з інвалідністю.

Корінь проблеми в тому, що перетинаються два документи – Статут УТОС і Конституція України. Члени УТОС є громадянами України, і на нас Конституція розповсюджується. Але сьогодні, в ринкових умовах, всі клопоти перекладено на УТОС. Ми ж хочемо для держави бути партнером, щоб надавати ті послуги, які можемо.

Однак нам заступник міністра говорив, що ми не можемо утримувати нашу інфраструктуру, а тому маємо віддати її державІ.

– Ви дійсно не можете її утримувати?

– Ми не можемо утримувати невиробничу сферу, тому що через незавантаженість виробничих підприємств ми не маємо на це коштів. А підприємства хоча і працюють, але не отримують достатньо замовлень, і програми з переоснащення не фінансуються. Ми готові працювати з будь-якими комерційними структурами, щоб надавати робочі місця, але очевидно, що ми з ними неконкурентоспроможні.

Конкурувати зі здоровою робочою силою ми не можемо. Тому впали об’єми виробництва на наших підприємствах. Вони свого часу створювалися, з одного боку, для працевлаштування людей з інвалідністю, які є членами УТОС, а з іншого – для їх трудової реабілітації (гуртки, бази відпочинку, спортивні секції. Все це на балансі УТОС, але передано у господарче відання підприємств).

По-друге, підприємства УТОС відраховували до централізованого фонду кошти на утримання наших внутрішніх проєктів, які кожні 5 років затверджуються на з’їзді організації.

До 2014 року ми подавали у Фонд соціального захисту звіти щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю. Ми отримували кошти від Фонду на оснащення, переоснащення і створення належних санітарно-гігієнічних умов на робочому місці для людей з інвалідністю. За останні 7 років Фонд зовсім не надає нам фінансування.

Тому ми просимо лишити нам інституційну підтримку – на бібліотеки, клуби, періодичні видання, бази відпочинку та інші заклади, які надають послуги незрячим. При чому важливо підкреслити, що ці кошти мають бути спрямовані на оплату праці працівників. Про сплату за рахунок держбюджету інших видатків (наприклад, за комунальні послуги) не йдеться.

– Поясніть важливість вашої соціальної інфраструктури.

– Українське товариство сліпих прагне стати партнером для держави. Держава не може ставитися до людей з інвалідністю, як до непотребу. За умови, коли наші об’єднання не мають сталого джерела фінансування, як це є у західних країнах, лишається співпраця. Держава несе відповідальність за захист людей з інвалідністю. Ми маємо підприємства, які можуть надавати послуги трудової реабілітації, і людей, які можуть навчати незрячих. Ми відповідаємо за нашу продукцію, за її технічні якості і зовнішній вигляд.

Я – директор підприємства УТОС у Дніпрі, і ми беремо участь у тендерах, оголошених “Укрзалізницею”. Цього року ще не відбулося жодного тендера. При цьому наш колектив не має заборгованості по заробітній платі, всю соціальну сферу ми також утримуємо.

Коли держава перейшла до ринкових відносин, то перше, що зробили багато підприємств всіх форм власності, – позбулися соціальної інфраструктури. А ми в Товаристві не можемо і не маємо морального права цього зробити, тому що у наших закладах незрячі люди проходять реабілітацію або спеціальну підготовку. Умовно кажучи, людина з інвалідністю по зору не може піти співати у звичайний будинок культури – там просто не буде нот шрифтом Брайля й інших спеціальних засобів. Тобто, звичайні заклади не можуть надати людям з інвалідністю послуги на доступному якісному рівні. У нас в УТОС є всі необхідні фахівці й засоби.

ТРЕТЬЯКОВА СТВЕРДЖУЄ, ЩО СТВОРЮЄ РІВНІ УМОВИ. ОДЯГНІТЬ ПОВ’ЯЗКУ НА ОЧІ, ТОДІ МИ БУДЕМО В РІВНИХ УМОВАХ

– Загалом плани зі скасування інституційної підтримки можна вважати частиною зменшення навантаження на державний бюджет, адже з радянської спадщини досі тягнеться роздутий соціальний бюджет і маса організацій, які просто беруть гроші з державної годівнички.

– УТОС має свої недоліки. Ми їх знаємо і працюємо над тим, щоб їх виправити.

Третьякова стверджує, що державна політика полягає у створенні рівних умов. Ми відповідаємо: надіньте пов’язки на очі, і тоді ми будемо в рівних умовах. Інакше ми не можемо бути рівними.

Нам наводять приклад західних країн – мовляв, там держава не фінансує централізовано громадські організації людей з інвалідністю. Однак там за такими організаціями закріплені інші гарантовані джерела фінансування – наприклад, від розіграшу лотерей. У нашому ж випадку нас попросту кидають у нерівні умови.

– Які ваші пропозиції з пошуку оптимального вирішення?

– Ми виступаємо за повернення до Бюджетного кодексу інституційної фінансової підтримки. Зареєстровано ініційований нами законопроєкт 4607, який пропонує відповідні зміни. За ним, до Бюджетного кодексу вноситься два слова – “інституційна підтримка”. Депутати багатьох фракцій підтримали наші пропозиції. Фактично йдеться про виправлення помилки, якої припустилися у 2019-му. Причому цей законопроєкт дає змогу долучитися до інституційної підтримки не лише УТОС, але й усім організаціям, які захищають права людей з інвалідністю відповідно до Конвенції ООН.

Ми сподіваємося, що інституційне фінансування приймуть. Поки ж на проміжний період 2021-2022 років лишається порядок проведення конкурсів.

– Ви наполягаєте, що Галина Третьякова блокує законопроєкт 4607?

– Так, не раз було, що Комітет приймає певне рішення, а Галина Миколаївна пише свою окрему думку, і вона повідомила нас про неї. Це її стабільна давня позиція. Вона вважає Українське товариство сліпих і Українське товариство глухих суцільним злом і пережитком радянської системи. Лише ці дві організації. Хоча вона в принципі проти інституційного фінансування, але свої листи вона направляє лише у ці дві організації.

Галина Миколаївна намагається оточити себе людьми, які допомагають їй реалізувати цю задумку. Наприклад, є “Правозахисна спілка інвалідів”, яку очолює Олександр Вознюк. Ця організація намагається зробити все можливе, щоб зламати той режим фінансування, який існував донедавна. Олександр Вознюк через суд намагається скасувати постанови Кабміну про фінансову підтримку громадських організацій №183 (стосується УТОС і УТОГ) і №166 (загальна щодо осіб з інвалідністю). Причина – він вважає, що його організації не надавали достатньо коштів. УТОС і УТОГ в суді зайняли правову позицію, яка підтримана урядом: немає дискримінації, натомість ідеться про різні напрямки фінансування – проєктне та інституційне. Колегія суддів Апеляційного суду підтвердила, що дискримінації немає, тому що уряд відповідно до Бюджетного кодексу має право визначатися з напрямками фінансування.

Що цікаво, Вознюк заявляє про корупцію в УТОС і УТОГ. Але сам Вознюк – один з небагатьох, чий проєкт виграв на цьогорічному конкурсі і він отримав від держави 5 мільйонів гривень, однак він це корупцією не вважає.

– Окрім того, ви заявляєте про спробу рейдерської атаки на УТОС. Це серйозне звинувачення.

– Річ у тому, що згідно з нашим Статутом, з’їзд відбувається кожні п’ять років, наступний – у вересні. 5 квітня, коли Київ перебував у “червоній зоні”, під стінами Центрального правління відбулася акція під керівництвом деяких директорів УТОС. За участь в акції заплатили 1200 грн. За ці гроші люди розписувалися. Невдовзі ми дізналися, що того ж дня до Мін’юсту були подані документи про те, що начебто був проведений з’їзд Українського товариства сліпих. Заява про зміну голови була скріплена підробленою печаткою. За цим фактом вже відкрите кримінальне провадження. І ми вважаємо, що без підтримки політичних сил подібні заходи ніхто не зміг би провести.

Треба зазначити, Українське товариство сліпих функціонує дуже давно: нагадаю, що з 1933 року. Воно будувалося не одним поколінням незрячих людей. Пережило чимало історичних етапів і економічних зламів і перетворень. Увесь цей час УТОС здійснював і здійснює соціальну реабілітацію людей з інвалідністю по зору. Тому дуже хотілося б, щоб держава перш ніж реорганізовувати соціальну політику враховувала всі напрацювання і надбання нашого Товариства.

Ольга Скороход, Цензор.НЕТ

Share Button

Сербін здобув золоту медаль, Смірнов – срібну

Українці тріумфували у плаванні на спині

Сербін здобув золоту медаль, Смірнов - срібну

На Паралімпіаді у Токіо відбувся фінальний заплив у чоловіків на спині на дистанції 100 метрів у класі S11.

У фіналі виступали три українці – Михайло Сербін, Віктор Смірнов та Олександр Артюхов.

Сербін фінішував першим і завоював золоту медаль. Смірнов здобув срібну медаль. Артюхов став сьомим.

Share Button

Привітання з Днем незалежності України!

Колектив Об’єднаної редакції періодичних видань Українського товариства сліпих «Заклик» щиро вітає читачів та відвідувачів сайту з Днем незалежності України!

Нехай доля нарешті посміхнеться нашій прекрасній, багатостраждальній країні і кожному з нас, її громадянам!

УКРАЇНІ

Коли крізь розпач випнуться надії
І загудуть на вітрі степовім,
Я тоді твоїм ім’ям радію
І сумую іменем твоїм.

Коли грозує далеч неокрая
У передгроззі дикім і німім,
Я твоїм ім’ям благословляю,
Проклинаю іменем твоїм.

Коли мечами злоба небо крає
І крушить твою вроду вікову,
Я тоді з твоїм ім’ям вмираю
І в твоєму імені живу!

Василь Симоменко

Share Button