ЗАКЛИК

Об'єднана редакція періодичних видань Українського товариства сліпих

Укрзалізниця змінила правила бронювання квитків

Укрзалізниця посилила правила бронювання залізничних квитків. Про це повідомив голова «Укрзалізниці» Войцех Бальчун у Facebook.

«Внесли, як і обіцяли, зміни до наказу про так званому «бронювання квитків». Скасували чотири види броні. Для організованих груп пасажирів встановлено більш жорсткі умови викупу місць», — повідомив Бальчун.

Відтепер до 10 місць в кожному поїзді буде зарезервовано для соціально вразливих верств населення — осіб з інвалідністю 1-ї та 2-ї груп, дітей з інвалідністю, людей з інвалідністю Другої світової, учасників бойових дій, в тому числі АТО. Також визначено обмежену кількість місць для державних установ і організацій.

«Результат: у вільний продаж переведено близько 3,9 тисяч місць щодоби. Контроль зміненої системи – за три місяці. Придивляйтеся, оцінюйте, висловлюйтеся», — додав Бальчун.

Громадське

Share Button

Дорога в одесскую школу-интернат для незрячих опасна для жизни

Школа-интернат № 93 – единственная для незрячих детей в Одессе и на юге Украины. Она находится на улице Терешковой, 25-а. Только вот путь сюда как для детей, так и для учителей – как настоящее опасное испытание.

Перила ранят руки, зебры и предупреждающего знака для водителей нет, автомобили ездят с огромной скоростью, а на пути к школе и из неё — хаотичные парковки, железные штыри и стихийный рынок.

7 телеканал

Share Button

Президент підписав Закон, спрямовний на приведення до стандартів ООН норм законодавства у недискримінаційному позначенні осіб з інвалідністю

Президент Петро Порошенко підписав Закон України № 1490-VIII «Про внесення зміни до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про права людей з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї», прийнятий Верховною Радою 7 вересня 2016 року.

Документом вносяться зміни до офіційного перекладу українською мовою Конвенції про права людей з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї шляхом заміни терміну «інвалід» на «особа з інвалідністю», що забезпечить відповідність національної версії зазначених документів оригіналу їх текстів англійською мовою.

Реалізація цього Закону в подальшому забезпечить приведення національного законодавства, що регламентує питання, які стосуються осіб з інвалідністю, у відповідність зі світовими стандартами коректного й недискримінаційного позначення таких осіб як «осіб з інвалідністю», а не «людей з інвалідністю».

Офіційне інтернет-представництво Президента України

Share Button

Ганебний судовий процес між столичною владою та Українським товариством сліпих за приміщення унікальної та єдиної в Україні редакції періодичних видань для незрячих

28 вересня 2016 року о 11 годині 40 хвилин, в приміщені Вищого господарського суду України (м. Київ, вул. Копиленка, 6 кім. 328) буде розглядатись касаційна скарга Київської міської ради на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21 червня 2016 року, якою залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 7 вересня 2015 року у справі №910/7295/15-г, яким визнано право власності Українського товариства сліпих на нежитлові (адміністративні) приміщення загальною площею 804 кв. м. у адміністративно-житловому будинку, що знаходиться в місті Києві по вулиці Леоніда Первомайського, 7-А (Печерськ).

П’ятиповерховий житлово-адміністративний будинок, в якому розміщується унікальна та єдина в Україні редакція періодичних видань для незрячих, збудований у 1962 році Українським товариством сліпих за дозволами Ради Міністрів Української РСР №67-206/1 від 04 січня 1960 року та №68-206/6 від 11 березня 1960 року, а також виконавчого комітету Київської міської ради згідно рішення від 19 липня 1960 року.

У 1988 р. будинок було передано безоплатно на баланс Управління житлового господарства Печерського району в місті Києві  як житловий, а не адміністративно-житловий про що свідчить зміст наказу Управління житлового господарства від 18 квітня 1988 року, акту прийому-передачі основних засобів від 30 травня 1988 року та рішення президії Центрального правління Українського товариства сліпих від 14 червня 1988 року, а отже адміністративні приміщення, які розташовані на першому і другому поверхах та мають окремий вхід, Українське товариство сліпих продовжувало використовувати і безперервно використовує нині як свої, бо жодного наміру передавати чи приймати ці адміністративні приміщення ніхто не мав і не висловлював.

Рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 13.01.1992 року №26 «Про формування комунального майна міста та районів» до складу комунального майна був включений увесь вищезазначений будинок з безпідставним включенням у нього адміністративних приміщень Українського товариства сліпих. Понад 15 років редакція змушена була сплачувати орендну плату місту щоб не позбутися власного приміщення. В 2015 році Українське товариство сліпих звернулось до суду за захистом свої законних прав на це приміщення, але столична влада з рішенням судів попередніх інстанцій, винесених на користь Українського товариства сліпих, не погодилась і продовжує їх оскаржувати та вести цілеспрямовану боротьбу з незрячими прикриваючись захистом інтересів територіальної громади Києва.

З метою врегулювання даного спірного питання 17 травня 2016 року в приміщені Київської міської ради київський міський голова Віталій Кличко та директор Департаменту комунальної власності Андрій Гудзь зустрічались з учасниками судового процесу серед яких був Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю Валерій Сушкевич, головний редактор Об’єднаної редакції періодичних видань Українського товариства сліпих «Заклик» Наталія Щербань та адвокат Геннадій Євсев’єв. На цій зустрічі Віталій Кличко пообіцяв представникам Українського товариства сліпих, що судовий процес завершить на стадії апеляційного провадження, але слово своє як завжди столичний голова на жаль не дотримав.

Інтереси Українського товариства сліпих в судових засіданнях представлятиме особисто Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю Сушкевич Валерій Михайлович.

Колектив редакції закликає представників ЗМІ до висвітлення цього резонансного ганебного судового процесу, який є чудовою ілюстрацією справжнього ставлення діючої київської влади та особисто мера до людей з інвалідністю.

Share Button

З грудня 2016 року виплата державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та на дітей з інвалідністю буде провадитись у підвищених розмірах

Законом України „Про державну соціальну допомогу людини з інвалідністюм з дитинства та дітям-людини з інвалідністюм” визначено право на матеріальне забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України та соціальний захист людей з інвалідністю з дитинства та дітей-людей з інвалідністю шляхом встановлення державної соціальної допомоги у відсотках від прожиткового мінімуму.

Розміри державної соціальної допомоги людини з інвалідністюм з дитинства та дітям-людини з інвалідністюм виходять із прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність та дітей відповідного віку, як передбачено статтею 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2016 рік” (зі змінами).

З грудня 2016 року виплата державної соціальної допомоги людини з інвалідністюм з дитинства та на дітей-людей з інвалідністю буде провадитись у підвищених розмірах

Так, розмір державної соціальної допомоги (з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.08 № 265 „Деякі питання пенсійного забезпечення громадян” (зі змінами) з 01.12.16 становитиме:

  • для людей з інвалідністю з дитинства І групи підгрупи А – 2 561,90 грн.;
  • для людей з інвалідністю з дитинства І групи підгрупи Б – 1 870,50 грн.;
  • для людей з інвалідністю з дитинства ІІ групи – 1 247,00 грн.;
  • для людей з інвалідністю з дитинства ІІІ групи – 1 247,00 грн.;
  • для людей з інвалідністю з дитинства ІІ груп з надбавкою на догляд – 1 247,00 грн.;
  • для людей з інвалідністю з дитинства ІІІ груп з надбавкою на догляд – 1 247,00 грн.;
  • для дітей-людей з інвалідністю (без надбавки на догляд) – 1 247,00 грн.;
  • для дітей-людей з інвалідністю підгрупи А до 6 років з надбавкою на догляд – 2 227,90 грн.;
  • для дітей-людей з інвалідністю до 6 років з надбавкою на догляд – 1 550,40 грн.;
  • для дітей-людей з інвалідністю підгрупи А від 6 до 18 років з надбавкою на догляд – 2 561,90 грн.;
  • для дітей-людей з інвалідністю від 6 до 18 років з надбавкою на догляд – 1 717,40 грн.;
  • для дітей-людей з інвалідністю, захворювання яких пов’язане з Чорнобильською катастрофою від 0 до 18 років – 1 309,35 грн.;
  • для дітей-людей з інвалідністю підгрупи А, захворювання яких пов’язане з Чорнобильською катастрофою до 6 років з надбавкою на догляд – 2 664,35 грн.;
  • для дітей-людей з інвалідністю, захворювання яких пов’язане з Чорнобильською катастрофою до 6 років з надбавкою на догляд – 1 986,85 грн.;
  • для дітей-людей з інвалідністю підгрупи А, захворювання яких пов’язане з Чорнобильською катастрофою від 6 до 18 років з надбавкою на догляд – 2 998,35 грн.;
  • для дітей-людей з інвалідністю, захворювання яких пов’язане з Чорнобильською катастрофою від 6 до 18 років з надбавкою на догляд – 2 153,85 гривень.

Мінсоцполітики

Share Button

У «Борисполі» зустріли першу групу паралімпійської збірної України

У ніч з 21 на 22 вересня у київському аеропорту «Бориспіль» приземлився літак з першою, найбільшою, групою українських паралімпійців.

На урочисту зустріч спортсменів прийшло близько 300 людей, серед них: олімпійські чемпіони різних років, журналісти, батьки та друзі учасників збірної.

У «Борисполі» зустріли першу групу паралімпійської збірної України

У «Борисполі» зустріли першу групу паралімпійської збірної України

У «Борисполі» зустріли першу групу паралімпійської збірної України

Групу вболівальників не відлякав навіть дощ, який майже без зупину ллє цієї ночі.

У «Борисполі» зустріли першу групу паралімпійської збірної України

Зустрічаючі стояли під стінами аеропорту та в приміщенні терміналу «F» з плакатами у руках, на яких написи: «Ви – найкращі у світі!», «З поверненням на Батьківщину!» ті іншими. Вболівальники також вигукували різні гасла, в тому числі й «Слава Україні!»

У «Борисполі» зустріли першу групу паралімпійської збірної України

У «Борисполі» зустріли першу групу паралімпійської збірної України

У «Борисполі» зустріли першу групу паралімпійської збірної України

«Наш гімн звучав у Ріо і я хотів би вам подякувати за те, що ви зробили для нашої держави. Ви – найкращі. Ми виплатили паралімпійцям винагороди по максимуму. У 2018 році у вас будуть призові винагороди такі, як і в олімпійців», – пообіцяв міністр молоді і спорту Ігор Жданов.

У «Борисполі» зустріли першу групу паралімпійської збірної України

Разом з українськими атлетами прилетів і голова Паралімпійського комітету України Валерій Сушкевич.

«Ми з першого до останнього дня не покидали лідерство у світовому спорті. Ми далі українцям віру у те, що Україна може перемагати. Я хочу звернутися до уряду з проханнями, аби влада не економила на людини з інвалідністюх. Ці люди здатні робити Україну переможною державою», – сказав Сушкевич.

У «Борисполі» зустріли першу групу паралімпійської збірної України

Валерій Сушкевич прилетів в Україну разом з першою групою паралімпійської збірної.

Як він повідомив, друга група збірної у складі 30 осіб прибуде вдень, 22 вересня, о 14:25.

Остання, третя, група українських спортсменів у складі близько ста осіб приземлиться на українській землі в ніч з 22 на 23 вересня.

«Я особисто буду зустрічати останні дві групи в терміналі F аеропорта Бориспіль», – повідомив Сушкевич.

Нагадаємо, на паралімпійських іграх в Ріо українські спортсмени встановили рекорд за кількістю здобутих нагород за всю історію участі збірної у змаганнях, завоювавши 117 медалей: 41 золотих, 37 срібних та 39 бронзових нагород.

Крім цього, українські паралімпійці встановили 109 рекордів у плаванні, легкій атлетиці і пауерліфтингу, з яких 22 рекорди світу, 54 рекорди Європи і 32 паралімпійські рекорди.

Четверо представників збірної України увійшли до десятки спортсменів, що завоювали найбільшу кількість нагород за підсумками Паралімпіади в Ріо.

У «Борисполі» зустріли першу групу паралімпійської збірної України

У «Борисполі» зустріли першу групу паралімпійської збірної України

У «Борисполі» зустріли першу групу паралімпійської збірної України

У «Борисполі» зустріли першу групу паралімпійської збірної України

У «Борисполі» зустріли першу групу паралімпійської збірної України

У «Борисполі» зустріли першу групу паралімпійської збірної України

У «Борисполі» зустріли першу групу паралімпійської збірної України

У «Борисполі» зустріли першу групу паралімпійської збірної України

У «Борисполі» зустріли першу групу паралімпійської збірної України

Нromadske

Share Button

Святкування 80-ти річчя бібліотеки ім. М.Островського

В останню неділю місяця 25 вересня 2016 року о 12.00 в читальному залі Центральної спеціалізованої бібліотеки для сліпих ім. М.Островського відбудеться святкування 80–ї річниці бібліотеки. Всі ці роки бібліотека виконувала функції координаційно-методичного  центру для бібліотек Українського товариства сліпих, а також функції депозитарію видань шрифтом Брайля та озвученої літератури. Центральна бібліотека відіграє велику роль у реалізації людьми з інвалідністю по зору права на доступність до інформації у прийнятному форматі.

У програмі: виступ директора бібліотеки, завідуючої відділом обслуговування, вітання від гостей, а також різнобарвна мистецька частина. Серед гостей свята: народний артист України, герой України Анатолій Паламаренко, члени спілки письменників України: Геннадій Горовий та Тетяна Лемешко, а також багато цікавих творчих особистостей.

Share Button

Пішов з життя Петро Васильович Клецко

16 вересня 2016 року на 81 році життя перестало битися гаряче серце начальника відділу кадрів апарату президії ЦП УТОС Клецко Петра Васильовича.

Народився Петро Васильович  27 серпня 1935 року в селі Димарка Іванківського району Київської області. Після закінчення Київського державного університету в 1966 році за спеціальністю «Правознавство» отримав кваліфікацію «юриста». З 1 квітня 1990 року займав посаду начальника відділу кадрів Центрального правління Українського товариства сліпих.

Свою багаторічну плідну працю, високопрофесійний і виважений підхід до вирішення усіх питань, і великий життєвий досвід Він присвятив благородній справі по захисту інвалідів по зору.

Share Button

Українські паралімпійці підвели фінальну риску змагань у Ріо

СЛАВА УКРАЇНІ!!!

Десятий останній день змагань України в Ріо. Надважкий день… День перемог, здійснення і нездійснення мрій та…народження нових сподівань. 17 вересня у змаганнях Паралімпіади взяли участь 40 спортсменів в 4-х видах спорту та вибороли за сьогодні 11 нагород – 3 золоті, 4 срібні та 4 бронзові медалі. Відтак, паралімпійці України підвели фінальну риску змагань у Ріо.

Сенсаційно високим результатом української збірної зразка-2016 року стало здобуття 117 медалей: 41 золотих, 37 срібних та 39 бронзових нагород, що на 33 медалі більше, ніж на попередніх Паралімпійських іграх у Лондоні, у тому числі – на 9 золотих медалей.

Наразі, станом на 17 вересня, команда утримує третю позицію після команд Китаю (105, 81, 51) та Великобританії (64, 39 та 44). У команди США – 40 золотих, 42 срібних та 30 бронзових.

Сьогодні зранку легкоатлетка – дебютантка Ігор Аджаметова Лейля виборола бронзу у бігові на дистанції 400 м, потім, увечері Ботурчук Оксана поставила срібну крапку на легкоатлетичному манежі Ріо у бігові на цій же дистанції. До речі, всього у змаганнях з легкої атлетики в Ріо взяли участь 27 спортсменів України. У доробку українських легкоатлетів: 19 медалей різного ґатунку, яких 4 золотих, 8 срібних та 7 бронзових нагород. 14 спортсменів-легкоатлетів взяли високі нагороди в Ріо, з них – 8 дебютанів.

Національна збірна команда плавців традиційно яскраво виступила в останній день змагань України в Ріо. У доробку спортсменів – 3 золоті, 4 срібні та 4 бронзові медалі.

Яскраво сьогодні фінішували золоті медалісти – Максим Веракса (дистанція 50 м вільним стилем) – він сьогодні зміг вкотре довести, що він найсильніший на цій дистанціях, і рекорд, встановлений ним в Лондоні ще не побитий.

Стеценко Анна – дебютантка Ігор, сьогодні взяла свою третю золоту нагороду, пропливши з паралімпійським рекордом дистанцію 100 м на спині.

Мерешко Єлизавета сьогодні виборола свою четверту золоту нагороду зі світовим та паралмпійським рекордом на дистанції 100 м вільним стилем. Таким чином, Єлизавета стала найкращою серед жінок цієї Паралімпіади і всіх попередніх.

Команда плавання у загальнокомандному заліку цього виду спорту поступилась тільки збірній команді Китаю і у підсумку посіла вперше друге місце (у Лондоні-2012 плавці були третіми, поступившись командам Китаю та Австралії).

Загалом команду з плавання представило 45 спортсменів, 32 з яких вибороли високі нагороди (11 з них – дебютанти Ігор). Крім того, у скарбничку національної збірної команди з плавання дебютанти поклали 17 золотих (!) нагород.

Одним із лідерів серед чоловіків став харків’янин – Максим Крипак, який виборов 5 золотих та 3 срібних медалей. Максим побив рекорд Віктора Смирнова, який у 2004 році був найкращим у команді і рекорд котрого до сих пір ніхто не міг здолати (5 золотих, 1 срібна та 1 бронзова медалі).

Серед чоловіків за Максимом йде дніпровець Дубров Денис – 3 золоті, 3 срібні та 2 бронзові нагороди, у полтавчанина Богодайка Євгенія – 3 золоті, 3 срібні та 2 бронзова медалі. Найкраща серед жінок – представниця Херсонщини Мерешко Єлизавета – 4 золоті та 1 бронзова нагороди. Дніпрянка Стеценко Анна – друга серед жінок з результатом – 3 золотих та 1 срібна нагорода.

Феноменальний результат виступу українських плавців за останній паралімпійський цикл свідчить про позитивну динаміку розвитку паралімпійського плавання в Україні.

Останній день змагань українців завершився. Та ще не завершились Паралімпійські ігри: завтра змагатимуться спортсмени в наступних видах спорту: легка атлетика – всі види марафону, регбі на візках, волейбол сидячи (чоловіки), а увечері – урочиста церемонія закриття Ігор, що пройде на стадіоні Маракана. Трансляція у Києві – у ніч з 18 на 19 вересня, о 2:00 ночі з повтором у понеділок, 19 вересня, о 9:00 ранку.

Прес-служба Національного комітету спорту інвалідів України

Share Button

В метро із закритими очима

У Харкові відбулась акція «В метро із закритими очима», учасники якої проїхали підземкою із зав’язаними очима. Акція показала зрячим харків’янам, з якими труднощами щоденно стикаються люди з порушеннями зору.

Чи зручно незрячим людям користуватися харківською підземкою, з’ясовували всі охочі під час акції «В метро із закритими очима».  Учасники акції вдягли спеціальні пов’язки на очі та взяли до рук тростинки. За допомогою підказок волонтерів, кожен мав зайти до метрополітену через турнікет, проїхати на ескалаторі та увійти до вагону.

Акція «В метро із закритими очима»

Юлія — учасниця акції

Найважче — турнікети, не розуміла, куди мені варто йти і як пройти, потім не розуміла, де починається ескалатор і як встати з нього. І дуже складно пересуватись по сходинкам, і покриття непридатне для паличок взагалі, я не відчуваю там, через там всякі вибоїни і прилаштування якісь залізні.

Після проходження маршруту учасники акції визначали, чи доступна для незрячих  харківська  підземка .

Єлизавета — учасниця акції

Уже чувствуешь, что для таких людей город не очень приспособленный, я думаю в этом большая проблема. Ну и вызов для самой себя. Сразу чувствовать внутри себя приходиться, очень такой интересный эксперимент даже для самой себя.

Організатори заходу розповідають, в Харкові понад 4,5 тис. людей з порушеннями зору, і для більшості з них найзручнішим міським транспортом є метро. Та поїздка в підземці може бути небезпечною — вже двічі незрячі люди падали на лінії метрополітену, отримуючі важкі травми.

Валентина Бутенко — організатор акції, керівник Харківської громадської організації «Центр реабілітації молодих інвалідів та членів їх сімей «Право вибору»

Чтобы не только власти, чиновники, работники метрополитена задумались над этой проблемой, но и все харьковчане. Вот рядом с теми людьми, которые  на линии были тоже пассажиры другие и почему-то люди попали в такую трагическую ситуацию, и мы бы хотели, чтобы каждый из нас задумался над этой ситуацией. Если ты находишься рядом с незрячим человеком, пожилым человеком или с ребенком, который расшалился, ты можешь вмешаться.

Щоб хоч якось убезпечити людей з вадами зору, на кожній станції повинні бути звукові маячки та обмежувальні лінії жовтого кольору. Та не всі станції підземки мають таке обладнання

Олександр Ніколайчук — юрист Харківської громадської організації незрячих юристів

Многие заметили звуковые маячки, которые находятся на переходах Майдан Конституции, исторический музей станция, там они уже оборудованы маячками, в общем, это обеспечивает ориентирование. На некоторых станциях есть звуковой маячки, но этого недостаточно.

Олександр почав втрачати зір у віці 7-ми років після травми, нині чоловік щодня добирається підземкою на роботу. Каже, незрячі люди почувають себе безпечно на тих  станціях, де  вихід на платформу відгороджено колонами чи стіною.

Олександр Ніколайчук — юрист Харківської громадської організації незрячих юристів

Наиболее удобные те, которые закрытыми являются. Это вот южный вокзал, Пушкинская, Майдан Конституции, ну вот такого типа станции, там большие коллоны, то есть достаточно они безопасные. По крайней мере понимаешь, что так просто с платформы не упадешь.

Такі закриті станції — звичайні для  багатьох великих міст світу, а у Харкові добре було хоча б покласти на всіх станціях рельєфну плитку та встановити звукові маячки, пояснюють представники громадських організацій.

Сергій Москалець — президент ГО  «Соціально-реабілітаційний центр незрячих»

Є Санкт-Петербурзька лінія взагалі із закритими перонами. Токіо, деякі європейські метрополітени. тобто там підходить поїзд і відкриваються двері в самому поїзді і навпроти цих дверей відкриваються двері, як би на пероні. Оце було б найбільш безпечно, скажем так.

Акція «В метро із закритими очима» розпочала європейський тиждень мобільності у Харкові.

Share Button