Комітетом Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 16 квітня 2024 року проведено засідання «круглого столу» на тему: «Стан реформування системи медико-соціальної експертизи та військово-лікарських комісій: концептуальні зміни».
Захід відбувся під головуванням Голови підкомітету з питань соціального захисту і реабілітації осіб з інвалідністю та регулювання діяльності їх підприємств і громадських об’єднань Гривка Сергія Дмитровича.
Під час «круглого столу» обговорили наступні питання:
стан реформування системи медико-соціальної експертизи;
оптимізацію процесів військово-лікарської експертизи;
якість роботи МСЕК та ВЛК щодо формування висновків для протезування в рамках реабілітації;
актуальні проблеми імплементації Міжнародної класифікації функціонування в українське законодавство.
У заході взяли участь Голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Третьякова Галина Миколаївна, Міністр соціальної політики України Жолнович Оксана Іванівна, Міністр охорони здоров’я України Ляшко Віктор Кирилович, Заступник Міністра у справах ветеранів України Приходько Руслан Вікторович, Радник-уповноважений Президента України з питань безбар’єрності Ломакіна Тетяна Анатоліївна, Генеральний директор Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю Музиченко Віталій Володимирович, Голова Національної асамблеї людей з інвалідністю Сушкевич Валерій Михайлович, Перший заступник Голови ЦП УТОС Кіт Сергій Васильович та начальник юридичного відділу ЦП УТОС Філіп Степан Юрійович.
Українське товариство сліпих продовжує стежити за тим щоб імплементація Міжнародної класифікації функціонування в українське законодавство і реформування системи медико-соціальної експертизи відбувалось з дотриманням прав і інтересів осіб з порушеннями зору, а процес встановлення інвалідності по зору здійснювався за зрозумілими і чіткими критеріями з урахуванням ступеня втрати зору.
Європейський союз сліпих (European Blind Union) — організація, покликана захищати інтереси сліпих і слабозорих людей в Європі. Основна мета діяльності союзу — створення доступного та інклюзивного середовища у суспільстві, рівних можливостей для сліпих і слабозорих людей, яке дозволяє їм повною мірою брати участь в усіх аспектах соціального, економічного, культурного та політичного життя.
ЄСС (EBU) є неурядовою некомерційною європейською організацією, яка була заснована у 1984 році. Це одна з шести регіональних організацій Всесвітнього союзу сліпих. Він захищає та підтримує інтереси сліпих та слабозорих людей в Європі. До складу Європейського союзу сліпих входить сорок дві національні організації людей з порушеннями зору.
Засідання ХІІ Генеральної асамблеї ЄСС
З 11 по 14 лютого 2024 року в Лісабоні проведено XII Генеральну асамблею ЄСС. Ця подія ознаменувалася святкуванням сорокаріччя Європейської організації сліпих.
Окрім підкреслення головних досягнень за чотири десятиліття існування, ця подія також стала можливістю для обрання нового президента і правління на наступні чотири роки. На загальній зустрічі учасників Генеральної асамблеї були порушені питання щодо пріоритетів ЄСС на наступні чотири роки, а також відбулися обговорення цікавих і корисних тем для незрячих людей, зокрема про можливості штучного інтелекту.
Будучи основним захисником прав людей з порушеннями зору в Європі протягом останніх чотирьох десятиліть, ЄСС підсумовує результати своєї діяльності та використовує цю пам’ятну дату, щоб підкреслити роль організації у залученні до змін в повсякденному житті незрячих людей. На жаль, перешкод, з якими сліпі люди стикаються щодня, ще багато. Але за виявлення більшої політичної волі, інклюзивності, доступності послуг та обізнаності громадськості, буде легше долати більше бар’єрів, — йшлося під час засідання Генеральної асамблеї.
Завдяки своїй тісній співпраці з сорока двома асоціаціями-членами, ЄСС сприяв повному виконанню Конвенції про права осіб з інвалідністю ООН відповідно до принципів співробітництва та солідарності. Виконавчий директор ЄСС Ларс Боссельманн розмірковував про важливість цієї робочої динаміки. «Наша мережа — наш найсильніший актив; обмін передовими практиками між нашими організаціями і проведення спільних дій дозволяє нам надати важливості нашим вимогам та досягти прориву до більш інклюзивного суспільства», — констатує Ларс.
Крім того, Іоанніс Вардакастаніс, президент Європейського форуму з проблем інвалідності (European Disability Forum, EDF), підкреслив успіхи ЄСС, такі як адвокаційна робота (Марракеський договір) та просування шрифту Брайля, в тому числі у співпраці з фармацевтичними компаніями. Разом з Європейським центральним банком ведеться плідна співпраця щодо розробки більш доступних купюр євро та монет для незрячих.
Водночас ці засідання стали місцем для обговорення для національних членів ЄСС, щоб поділитися своїми думками щодо майбутніх напрямків діяльності, які союз має прийняти в найближчі роки. Обмін, який відбувся, був дуже плідним, і дав змогу краще зрозуміти основні проблеми та пропозиції незрячих різних європейських країн.
ЄСС організував плідні дебати щодо ключових тем зі своїми національними членами під час другого дня обговорень XII Генеральної асамблеї. Однією з актуальних тем була важливість підтримки співпраці між асоціаціями країн ЄС і поза ЄС для просування прав незрячих і слабозорих людей по всій Європі. Різні делегації змогли розповісти про свої основні зобов’язання на сьогодні.
Одним з найбільш зворушливих моментів засідання стала участь членів Національної Асамблеї людей з інвалідністю України. Підкреслюючи труднощі, з якими щодня стикаються українці з інвалідністю, вони також подякували ЄСС за допомогу і підтримку. Виповнилося два роки від початку російського вторгнення в Україну. Через війну в країні зросла кількість сліпих і слабозорих, а ті, хто жив зі сліпотою чи частковим зором ще до 24 лютого 2022 року опинилися у надзвичайно важких умовах. З початку війни ЄСС уважно стежить за їхньою ситуацією і надає фінансову підтримку для забезпечення основних потреб українців з порушеннями зору. Треба зазначити, що Європейський союз сліпих у зв’язку з російською агресією в Україні тимчасово призупинив членство росії в своїй організації.
Новообраний президент ЄСС Тітті Матсінен
На XII Генеральній асамблеї ЄСС було обрано нового президента та склад правління. Фінка Тітті Матсінен змінила Вольфганга Ангермана на посаді президента ЄСС. Під час свого першого виступу вона нагадала девіз «Нічого про нас без нас», підкресливши, що ЄСС повинен бути в центрі ініціатив з підвищення обізнаності про права незрячих. Помічниками пані Матсінен було обрано першого віцепрезидента Барбару Мартін Муньйос, другого віцепрезидента Кевіна Келлі, скарбника Роланда Штудера, генерального секретаря Марію Торстенссон та інших членів правління.
Українське товариство сліпих приєднується до привітань новообраному керівному складу ЄСС та бажає найкращих результатів у новий період роботи. Завдяки поєднанню досвіду та свіжих ідей їм удасться відстоювати права сліпих та слабозорих людей у Європі.
ЄСС завершила свою XII Генеральну асамблею в Лісабоні останнім раундом дискусій. Під час засідання представники Європейського форуму з проблем інвалідності Франческа Сбіанчі і Барт Сімонс та експерт з цифрової доступності та захисник прав незрячих Джейкоб Розін взяли участь у дискусії, де вони представили деякі з основних проблем для сліпих і слабозорих людей у таких сферах, як доступність Інтернету або штучний інтелект. Крім того, вони також підкреслили співпрацю як одну з основних цінностей у розвитку спільноти протягом сорокарічної історії ЄСС.
В рамках XII Генеральної асамблеї ЄСС члени різних національних делегацій мали змогу протестувати обладнання, пов’язане з допоміжними технологіями. Стенди демонстрували такі пристрої, як брайлівські дисплеї, тактильні зчитувачі або доступні мобільні телефони для незрячих.
Європейський центральний банк організував ще один раунд випробувань для оцінки нових способів покращення тактильності майбутнього покоління банкнот євро.
Незрячі тестують банкноти євро
Учасники заходу взяли участь у тестуванні щодо доступного користування майбутніми банкнотами євро для людей з порушеннями зору.
Новообраний президент Тітті Матсінен також зазначила, що акцент на інноваційних діях буде доповнений постійною роботою з боротьби за доступ до освіти, послуг з працевлаштування, охорони здоров’я та мобільності, серед іншого залишається чимало перешкод для сліпих та слабозорих людей. «Через кілька місяців ми обираємо новий Європейський парламент. Це буде чудова можливість нагадати владі та кандидатам, що ще багато чого потрібно зробити, щоб покращити життя сліпих та слабозорих людей» — заявила пані Матсінен.
Тітті Матсінен народилася у 1987 році у Фінляндії. Вона є слабозорою. Має ступінь магістра з промислової інженерії та менеджменту та ступінь магістра теології за спеціальністю соціальна етика. У Тітті є значний досвід роботи з низкою неурядових організацій у сфері інвалідності, прав людини та благодійної допомоги. Вона є спеціалістом з якості та підзвітності в Школі бізнесу та економіки Університету Ювяскюля, а також має попередній досвід роботи радницею з прав людини та радницею з адвокації прав людей з обмеженими можливостями.
Тітті Матсінен працює в правлінні Європейського союзу сліпих з 2019 року, у правлінні Фінської федерації людей з порушеннями зору з 2020 року та в правлінні Фонду Abilis з 2022 року.
Попри те, що жінка активно займається громадською діяльністю і багато часу приділяє людям з інвалідністю і сама має слабкий зір, вона самотужки виховує маленьку дитину і встигає займатися домашніми справами: випікати, в’язати і стежити за новинами.
«Для мене велика честь очолювати цю потужну організацію і стояти на захисті прав сліпих і людей з порушеннями зору по всій Європі. Перша жінка на цьому місці», — зазначила Тітті Матсінен.
Учасники ХІІ Генеральної асамблеї ЄСС
Попри ефективну діяльність Європейського союзу сліпих останнім часом спостерігається тенденція деяких європейських організацій, які неохоче висувають кандидатів на керівні посади в ЄСС. У зв’язку з цим XII Генеральна асамблея Європейського союзу сліпих затвердила резолюцію.
Правління ЄСС готує та поширює короткі описи різних посад. У них необхідно надати інформацію про те, які основні компетенції необхідні для виконання обов’язків на зазначеній посаді, завдання, які будуть виконуватись у разі обрання, висунуті вимоги в конституції тощо.
Комітет ЄСС з призначення кандидатів забезпечує надання кандидатами адекватної інформації, такої як мотиваційний лист, резюме тощо, яка розсилається делегатам перед загальними зборами.
А також у зв’язку з двадцятип’ятиріччям Жіночої мережі, яка виступає за гендерну рівність, XII Генеральна асамблея прийняла резолюцію профінансувати діяльність Форуму сліпих та слабозорих жінок.
За допомогу в організації XII Генеральної асамблеї Європейського союзу сліпих ЄСС висловив подяку ACAPO (Асоціації сліпих та людей з порушеннями зору Португалії) — та всім представникам європейських організацій незрячих за участь у заході.
З 26 січня по 15 лютого 2024 року у Медичному реабілітаційному центрі «Пуща-Водиця» Міністерства внутрішніх справ України проходила реабілітація захисників, які втратили зір на війні. Цього разу до центру прибуло шестеро реабілітантів з різних куточків країни. Кожен з них, захищаючи нашу Батьківщину, отримав тяжкі поранення, які призвели до повної або часткової втрати зору та інших складних ушкоджень.
Т.в.о. начальника МРЦ «Пуща-Водиця» МВС України Юлія Шведенко запросила провести початкові модулі комплексної реабілітації працівників Реабілітаційного центру Українського товариства сліпих. Реабілітація включала в себе такі напрямки: просторове орієнтування, яке проводила директор Реабілітаційного центру УТОС Софія Стаховіч; соціально-побутове орієнтування, яке проводила Любов Резвін; психологічна допомога, яку проводила кандидат психологічних наук, психотерапевт Юлія Тімакова; ІТ-технології, які викладала Аліна Костенко; і навчання шрифту Брайля, яке проводила тифлопедагог і журналіст Наталія Щербань.
Також воїни отримали правову допомогу, яку надав юрист і президент Всеукраїнської громадської організації людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії» Геннадій Євсев’єв. Майстер спорту України міжнародного класу, член Збірна України з паратриатлону Анатолій Варфоломєєв для реабілітантів був ментором, який проводив мотиваційні бесіди і ділився своїм особистим практичним досвідом. Паралельно з соціальною реабілітацією воїни проходили фізичну терапію і медичні процедури.
Перші кроки до чогось нового, непізнанного є складними й найважливішими. Але, якщо людина їх робить — це вже прогрес. Такі несміливі і невпевнені кроки почали робити реабілітанти під час занять з просторового орієнтування. Софія Іванівна за короткий час реабілітаційного курсу ознайомила і навчила незрячих воїнів базовим навичкам орієнтуванню з тростиною. Заняття проходили не лише на території Медичного реабілітаційного центру і доповнювались інтерактивними ознайомчими екскурсіями за його межами. Хлопці побували у київському метрополітені, магазині та інших громадських місцях.
— Завдяки реабілітації я навчився правильно тримати тростину і потихеньку самостійно пересуватися, — говорить Руслан Черніков з Київської області.
— Через поранення рук мені важкувато вдається тримати тростину, але я також хочу навчитися ходити з нею, — додає Юрій Пастушенко з Черкас.
— Звичайно, двадцять один день для реабілітації — це дуже мало, — ділиться думками Софія Іванівна Стаховіч. — В Реабілітаційному центрі УТОС реабілітація незрячих тривала два місяці, а тут за такий короткий термін ми маємо навчити, як правильно користуватися тростиною, за допомогою неї пересуватися в оточуючому середовищі. Через важкі поранення хлопцям по-різному вдається виконувати завдання. У когось виходить одразу, а комусь треба приділити певний час. До кожного має бути індивідуальний підхід.
На перших етапах реабілітації дуже важлива для незрячих воїнів психологічна допомога і підтримка. У кожного з них своя важка історія, яка залишила не лише тілесні рани, а й душевні. Тож їх намагалася «полікувати» психологиня Юлія. Вона проводила групові та індивідуальні заняття, і своїми бесідами повертала хлопців до мирного життя. А щоб незрячий воїн відчував розуміння і підтримку у сім’ї, Юлія проводила заняття з психології для подружжя.
— Спілкування з психологом мені допомагає долати депресивний стан і вселяє надію, що я знайду своє місце у житті, — ділиться враженнями Ярослав Гамаровський з Івано-Франківська.
Однією з найважливіших складових повноцінного життя є вміння самостійно себе обслуговувати і бути незалежним у побуті. Людині, яка втратила зір у дорослому віці, треба навчатися жити заново. Любов Василівна, яка вже близько десяти років працює в Реабілітаційному центрі УТОС, навчала реабілітантів простих домашніх речей, зокрема, хлопцям сподобались заняття, на яких вони вчилися самостійно готувати смачні страви.
— На смачних заняттях ми навчилися готувати і крем-суп з грінками, і шубу, і гарячий шоколад, та інші страви, — розповідає Павло Сидоренко з Кривого Рогу. — Навіть не уявляв, що зі слабким залишковим зором або навіть повністю без нього можна самостійно нарізати овочі.
Як користуватися телефоном з озвучкою або працювати з комп’ютером за допомогою мовних синтезаторів — про це розповідала і навчала на своїх заняттях з ІТ-технологій Аліна Костенко, яка сама втратила зір у дорослому віці, тому й ділилася з хлопцями своїм досвідом і знаннями.
Незрячі воїни також мали змогу ознайомитись зі шрифтом Брайля. Під час занять Наталія Щербань розповіла історію виникнення рельєфно-крапкового шрифту, навчала письма та читання за Брайлем.
— Шрифт цікавий і зручний для незрячих, але було мало часу для його вивчення. Хотів би опанувати і читання книжок за Брайлем, — розповідає Богдан Шин з Дніпропетровської області.
Злагоджена і продуктивна співпраця працівників Медичного реабілітаційного центру «Пуща-Водиця» МВС України з командою реабілітологів Українського товариства сліпих зробила перебування воїнів у центрі не лише корисним і потрібним, але й цікавим та пізнавальним.
Окрім соціальної та медичної реабілітації незрячі воїни долучились до соціальних зоотерапевтичних проектів Київського зоопарку за участі тварин-асистентів. Знайомство з тваринами допомагало відволікатися від труднощів, отримати новий цікавий досвід, перепочити, зняти тривожність та подолати острах спілкування з незнайомими об’єктами.
Побували реабілітанти і на заняттях з танців, де разом зі своїми дружинами опанували пристрасне танго та інші танці.
Також своїми незабутніми враженнями ділилися хлопці після відвідування театру оперети, де дивилися виставу з аудіодескрипцією.
— Головне, що воїни, які приїхали цього разу до нас на реабілітацію, після важких поранень не опускають руки і не падають духом, а прагнуть опанувати нові навички та знання, які допомогли б їм у житті, — зазначає т.в.о. начальника МРЦ «Пуща-Водиця» МВС України Юлія Іванівна. — Початковий етап реабілітації, який провели фахівці Реабілітаційного центру УТОС, відкрив для хлопців можливість й надалі працювати над собою і зміцнювати віру в свої сили.
Треба зазначити, що проєкт реабілітації поранених захисників був реалізований завдяки фінансовій підтримці благодійних організацій, серед яких Благодійний фонд «МХП-Громаді».
В останній день реабілітації був проведений круглий стіл, на якому зібралися воїни з дружинами, працівники центру та представники УТОС. Під час заходу підсумували спільну роботу, висловили свої враження від досить гарних результатів, яких можливо було досягти за короткий термін реабілітації.
Комфорті умови та чуйна турбота з боку центра, людяне ставлення та професіоналізм реабілітологів УТОС залишать теплі і приємні спогади у сміливих та мужніх серцях наших захисників. Це підтверджують слова Івана Маляренка з Запоріжжя, який під час бойових дій в результаті поранення втратив ногу й руку, і частково — зір.
— Від імені всієї групи реабілітантів хочу сказати: немає слів, щоб описати нашу вдячність вам. Але ми спробуємо. Кожен з вас за цей час витратив на нас свої сили. Десь ми лінувалися, але при цьому ви знаходили підхід. Кожне заняття було по-своєму унікальним. Кожен з нас отримав тільки позитивні емоції. Ми удосконалювалися і раділи, а ви раділи разом з нами. Ви — люди з великої літери. Ви найкращі. Дякуємо вам за те, що ви є. Бережіть себе. Все буде Україна. До нових зустрічей. Величезне вам дякую.
З такими героями і в бій не страшно! Здоров’я вам, любові, наснаги і перемоги на всіх життєвих фронтах, безмежна шана за вашу мужність!
Відповідно до пункту 7 Порядку у новій редакції особам з інвалідністю I і II груп з порушеннями зору та законним представникам дітей з інвалідністю з порушеннями зору виплачується компенсація за придбання таких засобів реабілітації:
диктофона – для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від 14 років;
електронного годинника – для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років;
механічного годинника – для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від 14 років;
аудіоплеєра – для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років;
мобільного телефону – для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років;
пристрою для визначення рівня рідини – для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років;
палиці тактильної (білої тростини) – для осіб з інвалідністю I групи з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років.
Відповідно до пункту 8 Порядку у новій редакції у разі придбання особою з інвалідністю I і II груп з порушеннями зору або законним представником дитини з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років мобільного телефону замість одного, кількох або всіх засобів реабілітації, які може отримати (але не отримала) така особа/дитина відповідно до показань для забезпечення засобами реабілітації згідно з пунктом 5 Порядку у новій редакції, такій особі/законному представнику виплачується компенсація в межах граничної ціни, яка є сукупною ціною всіх спеціальних засобів для спілкування, орієнтування та обміну інформацією, якими може бути забезпечена особа з інвалідністю з порушеннями зору або дитина з інвалідністю з порушеннями зору.
Водночас, якщо до запроваджених змін відповідно до пунктів 8 і 9 Порядку у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 року № 362 крім розрахункового документу єдиною підставою для виплати компенсації особам з інвалідністю по зору та законним представникам дітей з інвалідністю по зору був висновок відповідно МСЕК або ЛКК, то тепер відповідно до пункту 5 Порядку у новій редакції показання для забезпечення засобами реабілітації визначаються висновком про необхідність забезпечення особи з обмеженнями повсякденного функціонування допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) (далі – висновок) за формою згідно з додатком, який формується одним із таких суб’єктів:
медико-соціальною експертною комісією (далі – МСЕК) на підставі індивідуальної програми реабілітації;
лікарсько-консультативною комісією (далі – ЛКК) (для дітей з інвалідністю – на підставі індивідуальної програми реабілітації);
військово-лікарською комісією (далі – ВЛК) на підставі довідки;
мультидисциплінарною реабілітаційною командою на підставі індивідуального реабілітаційного плану.
Крім цього з переліку технічними засобами реабілітації для осіб з інвалідністю I і II груп з порушеннями зору вилучений багатофункціональний плеєр, вартість якого компенсувалась відповідно до пункту 10 Порядку у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 року № 362 замість одного, декількох або всіх засобів, що може отримати (але не отримала) особа з інвалідністю по зору.
Матч з шахів відбувся 2 лютого 2024 року у Вінниці між незрячими шахистами та дітлахами з шахового клубу «Романтик». Матч складався з двох турів. Між командами хоч і точилась запекла боротьба за перемогу у першій половині, все ж дітлахи зуміли виграти з рахунком 11:5.
“Це вже не перший такий матч між двома збірними. Перші два турніри дітлахи виграли майже “всуху”. В цьому році ми трохи більше розслабились, щоб дати шанс незрячим на чесну гру”, – зазначає тренер дитячої команди Михайло Шафір.
У команди УТОСу цього року з’явився новий тренер – КМС по шахам Костянтин Захаров. До цього Костянтин проживав у Херсонській області, але був вимушений тікати від окупації на Вінниччину. Розповідає, що займається тренерською діяльністю на волонтерських засадах, адже і сам знаходить спокій в грі.
«Такі зустрічі для незрячих – це дуже важливо. Діти – це сміх, це радість та позитив», – додає Костянтин Захаров.
Організатори зазначають, що такі зустрічі дуже корисні і малюкам, і незрячим спортсменам. Вони несуть в собі ті емоції, які конче необхідні людям з інвалідністю.
Голова Вінницької обласної організації УТОС Віктор Зелінський зазначив, що співпраця з шаховим клубом “Романтик” важлива не тільки для емоційного стану відвідувачів, але й для їх реалізації.
«Дуже добре, що хоч такий вид спорту в нас може зараз розвиватися, адже інші наразі не розвиваються. А шахи – це інтелектуальна гра. Для наших відвідувачів це дуже добре, тому ми тільки задоволені», – підсумував голова Вінницької обласної організації УТОС Віктор Зелінський.
Після того як ви на початку минулого року відмовилися приймати скандальний, протиправний і деструктивний проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю» (реєстраційний № 5344-д) (далі – законопроєкт 5344-д), який порушує багато норм чинного законодавства по підтримці людей з інвалідністю та положень Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, постановою Верховної Ради України від 23 лютого 2023 року № 2935-IX даний законопроєкт було направлено до Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів для підготовки на розгляд у повторному першому читанні.
Весь цей час люди з інвалідністю та їх об’єднання сподівались, що законопроєкт 5344-д буде покращений з урахуванням їх пропозицій таким чином, щоб не порушувались їхні права.
Після тривалих дискусій з фракціями та обіцянок голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Г.М. Третьякової, що всі скандальні, протиправні і деструктивні положення законопроєкту 5344-д будуть вилучені із його тексту, цей законопроект був прийнятий Парламентом України 30 травня 2023 року у першому читанні.
Тривалий час керівництвом Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів обговорювались пропозиції громадських об’єднань осіб з інвалідністю до законопроєкту 5344-д та надавалися обіцянки щодо врахування пропозицій громадянського суспільства.
І раптом 17 січня 2024 року на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів було представлено порівняльну таблицю до законопроєкту 5344-д.
Громадські об’єднання людей з інвалідністю ця порівняльна таблиця шокувала, оскільки в ній із 922 поправок було враховано тільки 11 комітетських поправок. При цьому інші 911 поправок були позначені як такі, що опрацьовуються.
Як виявилося, людей з інвалідністю та їх громадські об’єднання обманули і 911 поправок були просто відхилені, а голова Комітету Г.М. Третьякова 17 січня 2024 року без всякого попередження та обговорення поставила законопроєкт 5344-д на голосування з подальшим внесенням його на розгляд Верховної Ради України для схвалення у другому читанні.
Таким чином, ввели в оману не тільки людей з інвалідністю та їх об’єднання, а й вас – народних депутатів України, адже вам було обіцяно доопрацювати законопроєкт 5344-д таким чином, що будуть вилучені всі його скандальні, протиправні і деструктивні положення, щоб не порушувати права людей з інвалідністю та не погіршувати їх соціальну підтримку і працевлаштування.
Відповідно до вищевказаного звертаємо увагу на те, що законопроєкт 5344-д порушує права людей з інвалідністю, а тому суперечить Конституції України та Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю.
Законопроєкт 5344-д, зокрема:
скасовує фінансування соціальної, професійної, фізкультурно-спортивної та трудової реабілітації осіб з інвалідністю.
виключає визначення трудової реабілітації осіб з інвалідністю та цілу статтю про даний вид реабілітацію. Суперечливим виглядає те, що законопроєктом щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю виключаються із законодавства норми щодо трудової реабілітації, замість того, що б стандартизувати та розвивати даний вид реабілітації;
скасовує фінансування друку літератури шрифтом Брайля для незрячих громадян України. При цьому в законопроєкті містяться декларативні положення, що держава забезпечуватиме виготовлення аудіокниг та друк літератури шрифтом Брайля. Не вказано ні хто саме відповідатиме за це, ні за рахунок яких коштів то здійснюватиметься;
скасовує (з дати набуття чинності) фінансову підтримку, для сотень діючих підприємств громадських об’єднань осіб з інвалідністю, які сьогодні забезпечують роботою тисячі людей з інвалідністю, в тому числі тих підприємств, які забезпечують своєю продукцією Збройні Сили України;
скасовує (орієнтовно з 01.01.2025) податкові пільги для сотень підприємств громадських об’єднань осіб з інвалідністю, які сьогодні забезпечують роботою тисячі людей з інвалідністю;
декларує податкові пільги та фінансову підтримку для неіснуючих підприємств трудової інтеграції та підприємств захищеного працевлаштування.
Законопроєкт 5344-д не відповідає Бюджетному та Податковому кодексам України.
До законопроєкту не додані ніякі фінансово-економічні розрахунки. І тому деякі новації можуть призвести до критичних наслідків.
На підставі зазначеного та в умовах глобалізації проблем осіб з інвалідністю внаслідок війни, звертаємось з проханням НЕ ГОЛОСУВАТИ за скандальний, протиправний і деструктивний законопроєкт 5344-д.
Ми, громадяни України з інвалідністю, яким сьогодні неймовірно важко жити, сподіваємось на ваше розуміння і підтримку!
Законопроєкт 5344-д не повинен бути проголосований в Парламенті України!
Українське товариство сліпих повністю підтримує звернення Національної Асамблеї людей з інвалідністю України та також закликає народних депутатів відхилити цей ганебний законопроект 5344-д.
Мета семінару: Підвищення рівня безпеки під час перебування людей на пішохідних переходах, особливо у темну пору доби, забезпечення світловідбиваючими елементами, для підвищення рівня безпеки під час перетину проїжджій частині вулиці.
Відкрила семінар Голова правління Полтавської обласної організації УТОС, керівник проекту Марина Бабець. Вона розповіла учасникам заходу про проект в цілому та про мету проведення даного заходу зокрема.
Капітан поліції Зінюха Марина, начальник відділу зв’язків з громадськістю управління патрульної поліції в Полтавській області розповіла про важливість дотримання правил безпеки під час пересування проїжджою частиною міста особливо у темну пору доби.
Спікером теоретичної частини семінару, що складалася з трьох частин був тарший лейтенант поліції Возниця Руслан Сергійович, інспектор відділу зв’язків з громадськістю Управління патрульної поліції в Полтавській області.
Розглядали такі теми:
«Важливість дотримання правил дорожнього руху». Спікер нагадав учасникам семінару правила дорожнього руху. Розставив акцентищодо правил, дотримання яких пішоходу з порушенням зору забезпечить максимальний рівень безпеки, особливо у темряві.
«Видимість пішохода на проїжджій частині». Під час даної сесії пан Руслан розвіяв міфи, які часто створюють у людей, особливо у незрячих, уявлення про те, що видимість на проїжджій частині більша, ніж вона є насправді.; про те, що водії винні у ситуаціях, у яких насправді ДТП трапляються через недостатню видимість на дорозі і через недотримання правил дорожнього руху пішоходами чи іншими учасниками ДТП.
«Важливість носіння світловідбиваючих елементів». Тут інспектор поліції особливо акцентував увагу на останніх змінах у нормативних документах, де віднедавно зазначено, що у темну пору доби чи під час несприятливих погодніх умов пішоходи зобов’язані носити на одязі світловідбиваючи елементи.
Блок «Запитання- відповіді» був дуже насиченим активністю учасників семінару, які ставили запитання представникам поліції, відповіді на які і обізнаність у яких є важливою для повсякденної взаємодії з оточуючими їх учасниками руху на проїжджій частині та на під’їзних дорогах біля під’їздів багатоповерхівок.
Під час практичної частини семінару його учасники виготовили світловідбиваючі елементи (флікери), серця, власноруч. Майстер-клас з виготовлення цих світловідбиваючіх елементів провели представники відділу зв’язків з громадськістю Управління патрульної поліції в Полтавській області.
У заході взяло участь 44 особи.
Учасникам заходу, особам з інвалідністю вручено світловідбиваючі браслети та світловідбиваючі наклейки, придбані в рамках даного проекту.
Проведення семінару висвітлено у сюжеті новин на телеканалі ІРТ Полтава:
22 січня – величний день в історії України. В 1919 р. у Києві проголосили Акт злуки, яким об’єднали Українську Народну Республіку та Західно-Українську Народну Республіку. Він ознаменував об’єднання Сходу і Заходу України в одну соборну державу. Ця історична подія продемонструвала безсилля ворога у його спробах роз’єднати наш народ і затвердила прагнення українців до етнічної та територіальної єдності.
День соборності України на Вінницькому УВП УТОС відзначили традиційним концертом художньої самодіяльності. Історичний екскурс у свято здійснив тотально незрячий бібліотекар Леонід Кучерук. На диво для необізнаних, він чудово оперував фактами і цифрами. Адже Леонід має чудову пам’ять.
-День Соборності є дуже актуальним в зв’язку із війною. Ми маємо усвідомлювати всі виклики, які повстають перед суспільством. Це розширює наше пізнання української ідентичності,- сказав Леонід Кучерук.
Представники колективу художньої самодіяльності не лише співали і декламували вірші, але й ділилися емоціями щодо свята і власним ставленням до нашої держави.
– Україна – багатостраждальна держава. Ми прагнемо Перемоги і її подальшого розвитку, – сказала керівник художньої самодіяльності підприємства незрячих Наталя Слюсарчук.
Наталія Філюк прочитала вірш «Моя Україна» незрячого поета Віталія Гребенюка.
-Я є не лише патріотом своєї держави, але й «фанатом» української мови і культури. Без цього не може бути справжньої країни, – сказала Наталія Філюк.
Фінансові послуги – частина критичної інфраструктури, тому філософія безбар’єрності та підтримка ветеранів і людей з інвалідністю не просто цивілізаційний вибір, а основа нинішньої державної політики. Національний банк підтримує трансформацію України в “країну без обмежень”. Безбар’єрність – одна з пріоритетних тем у “Стратегії розвитку фінансового сектору”.
Відмова від формального підходу до обслуговування клієнтів з інвалідністю та інших маломобільних груп населення означатиме не лише дотримання законодавства, але й визнання корпоративної відповідальності фінансових установ перед ветеранами війни та людьми з інвалідністю, людьми похилого віку та іншими маломобільними групами населення.
Проєкт методичних рекомендацій враховує особливі потреби та виклики, з якими стикаються громадяни, які постраждали внаслідок вторгнення рф, включаючи тих, хто шукає нові шляхи для побудови свого життя та економічного благополуччя. Проєкт містить додаткові вказівки щодо створення безбар’єрних середовищ та забезпечення доступу до фінансових послуг для громадян із різними ступенями мобільності. Це чіткий перелік розумних пристосувань приміщень, дистанційних каналів обслуговування та способів надання послуг для “безбар’єрності” та інформаційної доступності для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп.
Наразі у проєкті містяться рекомендації щодо:
фізичної доступності приміщень та використання спеціального устаткування;
системи дистанційного обслуговування;
технічних вимог до сайтів та застосунків;
уважного ставлення до клієнтів з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, зокрема, що не містить ознак дискримінації або зневажливої лексики тощо.
“Розбудова безбар’єрного суспільства потребує часу, ресурсів і найголовніше ‒ щирого залучення та емоційної емпатії від ініціаторів та учасників процесу – кожного з нас. Ми прагнемо створити середовище, де кожен громадянин незалежно від обставин може отримати необхідні фінансові послуги та активно брати участь в економічному відновленні нашої країни”, – говорить Голова НБУ Андрій Пишний.
Рекомендації поширюються на всіх осіб, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк. Вони мають рекомендаційний, інформаційний та роз’яснювальний характер, стосуються окремого напряму діяльності фінансової установи – обслуговування споживачів із маломобільних груп населення, не містять норм, обов’язкових до виконання органами державної влади, місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами.
Рекомендації закликають всі фінансові установи дотримуватися принципу корпоративної відповідальності та докладати додаткових зусиль для створення рівних можливостей та повноцінного економічного життя в соціумі для всіх без виключення клієнтів.
Національний банк запрошує долучитися до обговорення зазначеного проєкту методичних рекомендацій представників фінансових установ, профільних об’єднань та кваліфіковані громадські організації, що опікуються питаннями потреб людей з інвалідністю.
Інформація про проєкт, його концепцію та обґрунтування розміщена на сторінках офіційного Інтернет-представництва Національного банку України для широкого доступу та коментування. Пропозиції приймаються до 15 лютого включно.
«Центральне правління Українського товариства сліпих щиро вітає читачів і колектив редакції газети “Промінь” із виходом у світ першого номера газети і висловлює впевненість у тому, що вона стане надійним помічником Центрального правління УТОС у вирішенні економічних і соціально-політичних завдань, у справі виховання всіх членів Товариства… Бажаючи успіху газеті, ми сподіваємось, що працівники редакції, кореспонденти газети внесуть свою частку у важливу справу перебудови, що відбувається в Українському товаристві сліпих, зроблять “Промінь” вірним другом і порадником тисяч своїх читачів…».
Такими словами 35 років тому відкривався перший номер газети «Промінь» за суботу, 7 січня 1989 року.
Скільки доленосних подій і змін відбулося в нашій країні та в Українському товаристві сліпих, які за ці роки на своїх шпальтах висвітлювала газета «Промінь». Про скількох яскравих, відомих, непересічних людей та життєвих історій розповідали сторінки газети!
Історія створення утосівської газети шрифтом Брайля для незрячих українців бере свій початок із 70-х років ХХ століття. На той час уже існувало два журнали шрифтом Брайля: журнал «Заклик» та журнал «Школяр». Тоді ж розпочалися спроби створити бюлетень до журналу «Заклик». Однак усі вони розбивалися об глуху стіну радянської видавничої політики, — для створення будь-якого періодичного видання, навіть заводської багатотиражки, потрібен був дозвіл Центрального комітету Комуністичної партії Радянського Союзу. ЦК компартії союзних республік не мали таких прав.
До питання про створення газети для незрячих знову повернулися за часів перебудови.
Й ось влітку 1988 р. було ухвалено постанову партійних органів, яка передбачала створення багатотиражної газети «Промінь». Почалося формування колективу майбутньої редакції. Президія Центрального правління УТОС призначила редактором майбутнього видання Олега Олександровича Дученка, який на той час обіймав посаду заступника голови ЦП УТОС, а заступником редактора «Променя» — Івана Володимировича Тарана.
9 листопада відбулася нарада керівників журналу «Заклик» і газети «Промінь», яку ініціював тодішній голова ЦП УТОС Віктор Михайлович Акімушкін. Він поставив перед майбутньою газетою завдання, що полягали в оперативному інформуванні членів УТОС про життя Товариства і країни.
Редакція «Променя» запрацювала, хоча й у неповному складі, з кінця листопада — початку грудня. Почалася підготовка до випуску першого номера. Й ось, 7 січня 1989 р. побачив світ перший номер газети «Промінь», що вийшов у плоскодрукованому та рельєфно-крапковому варіантах. До речі, плоскодрукована газета вийшла накладом 4000 примірників і коштувала дві копійки. Цікавий той факт, що наша газета тоді була другою, після азербайджанської, газетою для незрячих у Радянському Союзі. Члени Товариства з ентузіазмом зустріли перший номер видання. Відразу посипалися схвальні листи й телефонні дзвінки від вдячних читачів. Таким чином почала формуватися кореспондентська мережа на місцях. Газета виходила регулярно — щотижня у п’ятницю Перші роки фінансування було достатнім аби утримувати двох кореспондентів, які часто бували у відрядженнях, усебічно висвітлюючи життя Товариства. Та й листів із різних куточків України було чимало. Газета в перші роки започаткувала серію матеріалів стосовно просторового орієнтування для незрячих, вміщувала чимало господарських порад, якими ділилися самі читачі. Багато розповідалося про життя сліпих за кордоном.
Спершу наклади рельєфно-крапкового і плоскодрукованого варіантів планувалися по 1000 примірників. Крім того, 100 примірників плоскодрукованого варіанту передбачалось пустити у вільний продаж, але цей намір не вдалося реалізувати і від нього довелося відмовитися.
Тодішнє бурхливе життя вимагало від преси нових підходів. Газета намагалася йти в ногу із часом, не обходила гострих питань, що поставали перед Товариством. Тому її популярність серед незрячих зростала, збільшувалися і наклади. У певний момент за цим показником наша плоскодрукована газета вийшла на п’яте місце в Україні.
За часів Незалежності України УТОС стало дедалі складніше утримувати свої періодичні видання. Тому з березня 1993 р. держава взяла на себе їхнє фінансування. Почалися затримки з виплатою заробітної плати. Згодом, уже після об’єднання редакцій «Заклика» і «Променя», довелося скорочувати періодичність видань і їхні обсяги. Тоді газета почала виходити раз на два тижні.
Створення Об’єднаної редакції періодичних видань УТОС «Заклик» у середині дев’яностих дало істотне скорочення кадрів і фінансових витрат, привело до розподілу функцій між виданнями. За «Променем» залишилося оперативне інформування членів УТОС про життя Товариства.
Але, попри велику економію коштів через скорочення людей, фінансові проблеми не зникли повністю і не полишають нас донині. Щоправда, згодом вдалося відновити періодичність і обсяги журналів, а газета так і залишилася двотижневою.
Та, попри всі проблеми, «Промінь» продовжує працювати для читача, інформуючи його про роботу Президії ЦП УТОС, пленумів і з’їздів УТОС, про проблеми та потреби Товариства, знайомить із позитивним досвідом кращих підприємств УТОС, розповідає про діяльність та досягнення обласних і первинних організацій УТОС. Газета «Промінь» за допомогою своїх статей сприяє реабілітації та інтеграції незрячих у суспільство, знайомить читачів із творчістю талановитих членів УТОС, традиціями та звичаями нашого народу та видатними українцями, розширює та збагачує духовний світ читачів.
Варто пригадати тих, хто присвятив газеті чимало років свого життя, сил і здоров’я. Це перший її головний редактор Олег Дученко, другий головний редактор Іван Таран, працівники Сергій Мурасов, Олександр Бітнер, Анатолій Михайлов, Таміла Журбицька, Сергій Сема, Олена Корнюшина, Іван Михайленко та ін.
Уже декілька років газета «Промінь» через економію коштів виходить один раз в останній понеділок місяця. На жаль, війна внесла свої негативні корективи й у формування і розповсюдження нашої газети. Стрімко зменшився тираж, і газета не може виходити на тимчасово окупованих територіях нашої країни. Через припинення фінансування скоротився і штат редакції «Заклик», що також негативно позначилося на формуванні змісту газети: немає фінансової можливості відправляти кореспондентів у відрядження, аби вони висвітлювали події Товариства на місцях.
Але попри всі негаразди газета виходить і доступна в трьох варіантах: плоскодрукований, шрифтом Брайля та в електронному форматі. Наші редактори намагаються зробити газету цікавою і корисною, наскільки це можливо в сьогоднішніх реаліях.
Редакція УТОС «Заклик» вдячна всім читачам, які залишаються з газетою «Промінь» і в ці нелегкі часи.
Разом до перемоги!
З повагою до всіх читачів, головний редактор Наталка Щербань
