ЗАКЛИК

Об'єднана редакція періодичних видань Українського товариства сліпих

Як воно – відчувати місто навпомацки?

“Пошта” дізналася, які новації для незрячих у Львові були успішними, що недопрацювали і які проекти ще планують реалізувати

“Львів відкритий для світу”, а чи комфортний для львів’ян? Зокрема, для тих, що потребують особливих умов пересування чи зручностей у побуті, – для незрячих. Хоча Львів і випереджає інші українські міста за рівнем доступності, та до європейських стандартів йому ще далеко. У Львові розвивається книгодрукування шрифтом Брайля, розробляють макети архітектурних споруд, встановлюють GPS- навігацію для незрячих, кладуть тактильну плитку перед проїжджою частиною і оснащують транспорт зовнішніми динаміками… Але незрячі все ще потребують більше інформації про навколишній світ, уваги до своїх потреб та поваги до можливостей.

Пізнати твори Франка

У Львові проживає близько однієї тисячі трьохсот осіб з інвалідністю зору і всі вони мають змогу долучитися до культурного життя. Як розповіла “Пошті” Оксана Потимко, виконавчий директор Львівського обласного осередку ВГО “Українська спілка інвалідів – УСІ”, оскільки 2016-ий є Роком пам’яті Івана Франка, за цей рік видрукували шрифтом Брайля його твори: “Захар Беркут”, “Украдене щастя”, “Мойсей”, “Зів’яле листя” і останній “Коли ще звірі говорили”.

“Плануємо додрукувати ще твори “Грицева шкільна наука”, “Сойчине крило”, можливо, вдасться й “Абу-Касимові капці”. Ідеї виникають постійно. От недавно мені підказали, що по одному з українських телеканалів показують мультфільм “Лис Микита”, тому в планах до цієї збірки творів Франка додати ще й диск із адаптованим мульт­фільмом”, – каже Оксана Потимко. – Ці книжки друкуємо для всієї України: для шкіл-інтернатів, де вчаться незрячі діти, для бібліотек (принципово розсилаємо не тільки в спеціалізовані бібліотеки для незрячих). Я є прихильником того, щоби зряча людина могла піти разом зі своєю незрячою подругою до однієї бібліотеки, а не розходитися на перехресті і йти одній до бібліотеки для зрячих, а іншій – для незрячих”.

Осягнути архітектурну велич міста

Віднедавна у Львові навчають гідів проводити екскурсії для незрячих. Як запевняє Оксана Потимко, уже навчили семеро екскурсоводів, але ще є охочі, тому майстер-класи проводитимуть надалі, найближчий відбудеться 12 липня. “Ми навчали екскурсоводів, що варто говорити не тільки про розмір чи про колір, а й про те, що таке бароковий або ренесансний стиль. Окрім того, навчали їх тонкощів психологічного світосприйняття людей, які не бачать. Наприклад, не варто проводити екскурсію, допоки пересуваєтесь від одного об’єкта до іншого, але варто називати кольори та вживати поняття “праворуч”, “ліворуч”, – пояснює вона.

У розробці Української спілки інвалідів перебуває макет львівської ратуші в бронзі – перший у Львові архітектурний об’єкт, доступний для незрячих. В такий спосіб, запевняє Оксана Потимко, хотілося б зробити доступними й багато інших фортифікаційних і сакральних споруд: і собор святого Юра, і Вірменську церкву, і Успенську церкву, і Латинський катедральний собор. А днями для незрячих дітей придбали 3-D принтер для того, щоб робити емотивні маски, щоби сліпонароджені діти могли на дотик відчути, як виглядає сумне обличчя, як усміхнене або розгніване, адже в багатьох із них відсутня міміка. В планах друкувати й інші об’єкти, які незрячі в реальному розмірі не можуть осягнути на дотик, наприклад, як виглядає стадіон.

Неефективна тактильна плитка

В епоху засилля інформаційних технологій нам важко уявити, що люди з особливими потребами можуть страждати через нестачу інформації. Проте їм таки бракує інформації про навколишнє середовище, адже якщо неможливо осягнути те, що оточує, зорово, то єдиний вихід зробити це на дотик або на слух. Але далеко не всюди люди із особливими потребами можуть на дотик чи на слух зорієнтуватись на вулиці, щоб не потрапити в аварію, чи у транспорті, щоб доїхати за потрібною адресою.

Нагадаємо, під час реконструкції проспекту Свободи там поклали тактильну плитку, яка дозволяє інвалідам по зору орієнтуватися, де проїжджа, а де пішохідна частина вулиці. Таку саму плитку поклали й на вулиці Зеленій. Та Оксана Потимко каже, що вона не відповідає встановленим стандартам, бо її потрібно було класти в два ряди, щоби ширина була не меншою за 70 сантиметрів і щоби незрячий не міг її просто переступити.

“Під час візиту до Нідерландів я помітила, що у них вздовж проїжджої частини облаштували для незрячих покриття шириною 70 сантиметрів із забетонованих камінців. Там вирішили, що це значно дешевше, аніж купувати тактильну плитку. Можна було б і в нашому місті використати їхній досвід”, – зауважує Оксана Потимко.

Як зазначає Ярослав Грибальський, координатор програми “Безбар’єрна Україна” Національної Асамблеї інвалідів України, у Львові віднедавна і справді практикують встановлення тактильної плитки як попередження про небезпеку перед виходом на проїжджу частину дороги. Але ще немає необхідного досвіду у встановленні такої плитки, як і виробника, який би виробляв її відповідно до державного стандарту. “Адже державний стандарт вимагає, щоби ширина тієї плитки була не меншою за 50 сантиметрів. Дніпровське підприємство, у якого раніше її закуповували, виготовляло плитку розміром 30 сантиметрів, а львівське підприємство взагалі того ж розміру, що й звичайна, – 30 сантиметрів. Тож будемо пропонувати, щоби надалі цю плитку клали в два ряди”, – пояснює він.

“Німий” транспорт

Відомо, що останніми роками в міському комунальному електротранспорті запрацювали внутрішні динаміки, які сповіщають про зупинки. А зовнішніх, передбачених для орієнтування незрячих, й досі на міському транспорті не встановили. “У 2011-ому ми встановили зовнішній динамік на один з тролейбусів маршруту №13, проте торік саме цей тролейбус поламався і перестав курсувати. До Великодня цього року у “Львівелектротрансі” обіцяли озвучити всі маршрути тролейбуса №13 зовнішніми динаміками. Вони це зробили, але самі водії не завжди вмикають те озвучення”, – розповідає Оксана Потимко.

Натомість, добираючись приватним міським транспортом, незрячий ризикує заблукати в місті. Приміром, Ігор Васильович, який проживає на вулиці Торф’яній, розповідає, що в міських маршрутках їздив чи не двічі у житті. “Користуюся маршрутними таксі, лише якщо подорожую між містами, стараюся обходитися потягами. По місту їжджу трамваями – і зупинки чути, і зупиняються вони у визначених місцях, не треба шукати їх по всій зупинці”, – каже він.

А Ярослав Грибальський, вважає, що проблема доступності транспорту комплексна. Маршрутні таксі, як і електротранспорт, повинні зупинятися у визначених місцях, а на зупинках мають бути встановлені відповідні знаки. “Бо яка ж користь від тих зовнішніх динаміків, якщо водій зупинився у неналежному місці. Навіть якщо незрячий почує, то не добіжить”, – зауважує він.

Як розповів “Пошті” Михайло Петрів, фахівець Ресурсного центру освітніх інформаційних технологій для осіб із особливими потребами НУ “Львівська політехніка”, щоби незрячі громадяни могли краще орієнтуватися в просторі, для них розробили спеціальні GPS-маячки, якими можуть маркуватися транспортні засоби, аптеки, магазини. Незрячий може звернутися до свого поводиря, щоби той на смартфоні натиснув на з’єднання з певним пунктом, куди планує добратися незрячий, і тоді маячок вмикає сигнал точного орієнтування.

Львів усе-таки дружній до незрячих

Попри те, що доступність львівських об’єктів для людей із особливими потребами не на найвищому рівні, самі незрячі, які побували у інших містах України, воліють залишатися тут, бо вважають Львів найкомфортнішим містом для незрячих в Україні, а львів’ян – найбільш чуйними і ввічливими.

“Якби я не мала можливості порівняти, то, може, й нарікала б, що у Львові не допомагають незрячим, але я побувала у 120 містах України і в багатьох виявила у ставленні до себе не те що зневагу, а відверте хамство. Подекуди незрячих за людей не вважають. Наприклад, у деяких великих містах України я зверталася до рецепції готелю особисто, а вони відповідали моєму поводиреві. Такого відношення до незрячих, як у Львові, немає ні в Києві, ні в Харкові, ні в Одесі”, – підсумовує Оксана Потимко.

“Я втратила зір у вісім років (була черепно-мозкова травма). Відтоді не можу покладатися лише на себе, дякувати Богу, що навколо завжди охочі допомогти: підказати дорогу, допомогти зайти до транспорту, вибрати у магазині одяг чи продукти. За тридцять років мені жодного разу не видали неправильно решту в магазині і не продали протермінованих продуктів”, – тішиться львів’янка Андріана Сергіївна. А Ігор Васильович радіє з того, що проблема доступності міста для незрячих завжди на часі: “Постійні культурні ініціативи і справді додають впевненості, що в культурній столиці України нас не залишають на узбіччі цивілізації: друкують книги, розробляють макети, проводять екскурсії. Я цим цікавлюся менше, а для розвитку незрячих дітей це дуже важливо”.

Богдана Брилинська, працівник управління культури Львівської міськради:

– Ми завжди підтримуємо будь-які проекти, спрямовані на інтеграцію людей із особливими потребами в культурне життя Львова. Ми підтримували дейзі-бібліотеку, проект “Відкриваючи життя”. Доступність для громадян з особливими потребами є нашою першочерговою метою. Якщо ремонтуємо якісь культурні об’єкти Львова, то дбаємо про те, щоб вони були відповідно обладнані. З останніх наших проектів – постановка вистави “Король Лір”, до якої ми залучали людей, переважно виключених з культурного процесу. А зараз працюємо над створенням макета ратуші для незрячих. Займаємося розробкою концепції доступних бібліотек у місті. Незважаючи на те, що серед українських міст Львів чи не найперший за рівнем доступності, все ж таки до розвитку доступності у європейських містах нам ще далеко. Але цей наш недолік є й основним стимулом. Попри те, можемо назвати Львів передовим містом за рівнем доступності в Україні. Зараз, варто зазначити, реалізовується стратегія культури Львова до 2020 року і один із її основних напрямків – інклюзивність культурного простору.

Львівська Пошта

Share Button

ТИФЛОКОНКУРС ОБ’ЄДНУЄ

24 червня на території білоцерківської бази відпочинку «Діброва» вже вкотре відбувся тифлоконкурс, у якому брали участь команди-учасники з Києва та Київської області.
Організатори та господарі заходу радо зустрічали гостей о 10:00 ранку у мальовничому куточку Білої Церкви, пригостивши на початку чаєм та кавою з бутербродами. Кожній команді виділили будиночок, у якому можна було залишити речі, трохи перепочити та поспілкуватися.
Серед команд-учасників до участі в конкурсі були запрошені:
1. Білоцерківська міська галузева профспілка – «Вперед»
2. Київська ТПО №1 – «Теремок»
3. Київська ТПО №2 – «Перемога»
4. Білоцерківське УВП – «Вікторія»
5. Київське УВП №1 – «Дружба»
6. Обухівське УВП – «Укропи»
7. Київське УВП №2 – «Вундеркінди»
8. Київська ТПО №3 – «Оболонські гумористи»
9. Київська ТПО №4 – «Оптимісти»
10. Київське УВП №4 – «Титан».
Конкурс розпочали з розумової розминки, яка полягала в тому, щоб по черзі команди давали відповіді на запитання, які стосуються правової галузі знань, а також продовжили прислів’я, початок якого зачитувався ведучею конкурсу.
Серед завдань також були орієнтування у просторі на звук, читання за Брайлем, музичний ринг, дбайлива господарка, від кожної команди виконувався номер художньої самодіяльності, власне, це було домашнім завданням кожної команди та багато інших цікавих і веселих змагань.
Переможцями конкурсу стали:
Третє місце – команда «Вперед».
Друге місце – команда «Оптимісти».
Перше місце – команда «Вікторія».
Перша трійка переможців отримала грошову нагороду, а решта команд – заохочувальні призи.
Після веселих змагань та оголошення результатів тифлоконкурсу на всіх чекав смачний та багатий обід з великою різноманітністю страв. Опісля, охочі могли відпочити ,або побувати на пляжі, за годину до від’їзду відбулася дискотека. А о 18:00 автобус рушив до Києва, везучи радісних, веселих та щасливих учасників конкурсу.

Леоніда Пономарьова
«Промінь».

Share Button

Велократія подарувала незрячим велопрогулянку

Учасники велопрогулянки

8 липня 2016 року у Києві на території Національного комплексу «Експоцентр України» відбулась двохгодинна велопрогулянка зрячих та незрячих велосипедистів на велотандемах, люб’язно наданих Мережею прокату велосипедів «Велократія». Приємно зазначити, що Мережа прокату велосипедів «Велократія» вже не вперше відгукується на прохання незрячих організувати велопрогулянку для незрячих велосипедистів. ВГО «Генерація успішної дії» щиро дякує Мережі прокату велосипедів «Велократія» за надані велотандеми і отримані позитивні враження та зрячим волонтерам велосипедистам, які люб’язно погодились скласти компанію незрячим велосипедистам.

Share Button

Господині із вадами зору позмагались у кулінарному конкурсі

У спеціалізованій бібліотеці ім. Т. Г. Шевченка Українського товариства сліпих (м. Львів, вул. Січових Стрільців, 5), відбувся конкурс «Галицька господиня». Господині із вадами зору мали змогу позмагатись у кулінарному конкурсі. Конкурс організувала Львівська територіальна первинна організація УТОС за фінансової підтримки управління соціального захисту Львівської міської ради.

 Господині із вадами зору позмагались у кулінарному конкурсі

«Цей конкурс дав можливість учасникам з порушеннями зору самовиразитися, показати майстерність, здивувати зрячих своєю фантазією. Окрім того, родзинкою заходу було те, що у журі були винятково чоловіки, і це конкурсанток дуже мотивувало», – зазначила керівник Львівського осередку УТОСу Любов Кукуруза.

Такі заходи Львівська територіальна первинна організація УТОС проводить уже не вперше, і вони завжди викликають зацікавлення серед членів організації.

«Цьогоріч в управлінні соціального захисту Львівської міської ради на фінансову підтримку статутної діяльності УТОСу передбачено кошти в сумі 29,5 тис. грн. Зокрема, на проведення кулінарного конкурсу передбачено кошти 6,5 тис. грн. Переможці, як і всі учасники конкурсу отримали заохочувальні призи», – розповіла Наталія Демкович, начальник управління соціального захисту.

Львівська міська рада

Share Button

Валерій Сушкевич: Міжнародна спільнота ООН наголошує на необхідності бачити в людях їх можливості, а не інвалідність

Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю Валерій Сушкевич взяв участь у Дев’ятій сесії Конференції держав-учасниць Конвенції ООН про права людей з інвалідністю, що відбулася Нью-Йорку.

Валерій Сушкевич: Міжнародна спільнота ООН наголошує на необхідності бачити в людях їх можливості, а не інвалідність

Під час Дев’ятої сесії Конференції держав-сторін Конвенції про права людей з інвалідністю було розглянуто низку питань, об’єднаних загальною темою «Реалізація Порядку денного-2030: пам’ятаючи про всіх». Зокрема, учасники обговорили проблеми щодо ліквідації бідності і нерівності для всіх людей з інвалідністю; просування прав осіб з психічними та розумовими порушеннями; підвищення рівня доступу до інформації і технологій, всебічний розвиток; відзначення 10-ї річниці прийняття Конвенції про права людей з інвалідністю.

Під час Конференції також було обрано дев’ять членів Комітету з прав людей з інвалідністю на заміну тих, чий термін повноважень у Комітеті завершується 31 грудня 2016 р.

В рамках заходів Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю Валерій Сушкевич провів зустріч з Помічником Генерального секретаря ООН з питань прав людини, керівником офісу Управління Верховного комісара ООН з прав людини в Нью-Йорку Іваном Шимоновичем, всесвітньо визнаною лідеркою в співтоваристві інвалідності і довічною захисницею громадянських прав для людей, що знаходяться в несприятливому становищі, спеціальним радником з міжнародних прав інвалідності в Держдепартаменті США Джудіт Е. Хойманн, представником Всесвітньою федерації глухих (WFD) Каспером Бергманом, директором з питань інвалідності Департаменту закордонних справ і торгівлі Уряду Австралії Майком Контианеном та іншими.

Дев’ята сесія Конференції держав-учасниць Конвенції ООН про права людей з інвалідністю

Валерій Сушкевич під час зустрічі з Іваном Шимоновичем і Джудіт Е. Хойманн акцентував увагу на питанні порушення прав людей з інвалідністю у зв’язку із зовнішньою агресією на Сході України, а також на підтримці людей, які постраждалі внаслідок дій незаконних збройних формувань.

Співрозмовники обговорили напрямки співпраці, пов’язані з наданням Україні міжнародної допомоги з обов’язковою умовою стосовно використання її з урахуванням потреб людей з інвалідністю; гуманітарної допомоги, необхідної для лікування та реабілітації людей з інвалідністю, у тому числі осіб із числа військовослужбовців і цивільного постраждалого населення; допомоги для забезпечення прав і потреб осіб з інвалідністю в безперешкодному пересуванню та комунікації на лінії зіткнення в межах Донецької та Луганської областей.

Уповноважений Президента України звернув увагу Помічника Генерального секретаря ООН з питань прав людини на необхідність застосування повноважень ООН для недопущення тортур і знущань з боку терористів та їх покровителів. Іван Шимонович був вражений випадком, що стався із бійцем батальйону «Айдар» Василем Пелешем, якому терористи відрубали руку через татуювання у вигляді Герба України з написом «Слава Україні!».

Офіційне інтернет-представництво Президента України

Share Button

Для львівських гідів стартували майстер-класи, як правильно коментувати візуальні об’єкти для незрячих

З 22 червня Львівський обласний осередок ГО «Українська спілка інвалідів – УСІ» розпочинає майстер-класи для львівських гідів. Екскурсоводів навчатимуть правильно коментувати візуальні об’єкти для екскурсантів з глибокими вадами зору. Майстер-класи триватимуть в рамках проекту «OpenLviv.blind.ua», за підтримки управління туризму Львівської міської ради.

Коментуванню навчатимуть актриса Олександра Бонковська, психолог Жанна Катерняк, історик і громадський діяч Оксана Потимко. Організатори проекту  сподіваються, що навчені гіди, які враховуватимуть психологічні особливості світосприйняття незрячих людей і добиратимуть правильні слова при коментуванні екскурсій, не лише відкриють особам з глибокими порушеннями зору цікавий та привабливий Львів, але й зроблять наше місто кращим і відкритішим  для «особливих»  мешканців та гостей.

Також осередок планує адаптувати серію найпопулярніших серед львів’ян і гостей міста екскурсійних маршрутів, зокрема «Підземелля Львова», «Нічна варта»  та ін. Впевнені, що ці кроки зроблять Львів кращим і ще привабливішим, розповідає О. Потимко, виконавчий директор «Українська спілка інвалідів – УСІ» у Львові.

Львівська міська рада

Share Button

Суд визнав, що приміщення редакції «Заклик» є власністю Українського товариства сліпих

21 червня 2016 року Київський апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 7 вересня 2015 року у справі №910/7295/15-г, яким визнано право власності Українського товариства сліпих на нежитлові (адміністративні) приміщення загальною площею 804 кв. м. у адміністративно-житловому будинку, що знаходиться в місті Києві по вулиці Леоніда Первомайського, 7-А. Нагадаємо, що з 1962 року по 1988 рік у цих приміщеннях розміщувалось Центральне правління Українського товариства сліпих, а з 1988 року і по сьогоднішній день розміщується Об’єднана редакція періодичних видань Українського товариства сліпих «Заклик», яка є унікальною та єдиною в Україні редакцією, яка випускає періодичні видання рельєфно-крапковим шрифтом Брайля для незрячих.

Українське товариство сліпих в 1962 році збудувало п’ятиповерховий житлово-адміністративний будинок, де перший та другий поверхи є адміністративними, а з третього по п’ятий поверх розташовані квартири. В 1988 році житлова частина будинку, за рішенням Київської міської ради, була передана на баланс до управління житлового господарства Печерського району міста Києва, а в 1992 році Київська міська рада вирішившись чомусь, що їй ніби Українське товариство сліпих в 1988 році передало увесь будинок, прийняла рішення включити до складу комунального майна увесь будинок разом з приміщенням редакції. Тривалий час київська влада навіть брала орендну платню з редакції, сприймаючи редакцію не як власника, а як орендаря. Намагання з’ясувати питання власності наштовхувались на нерозуміння з боку влади та призводили до погрожувань виселення редакції на фоні постійно зростаючої заборгованості по оренді.

Враховуючи, що всі можливі засоби досудового вирішення цієї ситуації були випробувані та позитивного результату не дали, Українське товариство сліпих, зібравши всі необхідні докази, змушено було звернутись до суду з проханням визнати права власності на спірні приміщення. Звичайно, що відповідач Київська міська рада та Печерська районна в місті Києві державна адміністрація, яка була залучена в якості третьої особи, позовних вимог не визнали та просили суд позовних вимог не задовольняти.

В судових засіданнях інтереси Українського товариства сліпих представляли Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю Сушкевич Валерій Михайлович, головний консультант відділу забезпечення діяльності Уповноваженого Президента України з прав людей з інвалідністю Козачок Ольга Вікторівна, заступник голови Центрального правління Українського товариства сліпих Осадчий Олександр Михайлович, головний редактор Об’єднаної редакції періодичних видань Українського товариства сліпих «Заклик» Щербань Наталія Анатоліївна та адвокат Євсев’єв Геннадій Андрійович.

Колектив Об’єднаної редакції періодичних видань Українського товариства сліпих «Заклик» висловлює щиру подяку Уповноваженому Президента України з прав людей з інвалідністю Сушкевичу Валерію Михайловичу за підтримку та участь у судових засіданнях та колегам журналістам за об’єктивне висвітлення перебігу судового процесу, який тривав трохи більше року.

* * * * *

Олександр Васильченко, Микита Воробйов, “112 Україна”.
5 червня 2016 року

Нонна Лактіонова, Олексій Стройков, “5 канал”.
4 травня 2015 року

Сюжет Леоніда Олійника в інформаційній програмі Факти на каналі ICTV
3 травня 2015 року

Share Button

ЗБЕРЕЖЕМО НАШЕ ТОВАРИСТВО

Вже став історичною подією XVII з’їзд Українського товариства сліпих, який показав єднання і силу духу нашої організації.

Черговий з’їзд проходив 2–3 червня в  Залізному Порту на базі «Маяк» Херсонського УВП. Сто дванадцять делегатів зі ста дев’ятнадцяти з усіх куточків України зібралися, аби переобрати голову Центрального правління і визначити курс діяльності Товариства на наступні п’ять років. На з’їзд були запрошені Міністр соціальної політикиУкраїни А. О. Рева, Уповноважений Президента з прав інвалідів В. М. Сушкевич і представники інших громадських організацій.

Проте, в запланований порядок денний з’їзду були внесені непередбачені та неприємні корективи, що змінили хід і затягнули роботу учасників форуму…

Багато з нас чули й читали, які «красномовні», популістські дебати точилися напередодні з’їзду і продовжують після його завершеннявражати своїми художньо-літературними «перлами» в розсилках через мережу Інтернет. Знаєте, нагадує змагання: хто наввипередки виллє більше бруду на керівництво Центрального правління та всіх, хто його підтримує, хтобільше покритикує і принизить, той, звісно, «переможець». Та тільки за таку перемогу й руки ніхто не потисне.

На жаль, маніпулювання людською свідомістю та використання людського ресурсу для досягнення чиїхось амбіцій — інструмент багатовіковий та ефективний. Вочевидь, і цього разу він спрацював. На з’їзд прибули незрячі люди з дітьми з Вінниччини, Хмельниччини, Івано-Франківщини, які назвали себе опозицією. А далі все пішло за очевидним сценарієм. Спочатку заблокували приміщення, де мав проходити форум. При цьому викрикували незрозумілі, сумбурні вимоги, серед яких чітко домінувала одна — не допустити наступногоголовування В. М. Більчича. Можливо й була мета зірвати з’їзд, але цього не сталося і через деякий час і делегати, й опозиція розмістилися в залі, в руках останніх були плакати та гучномовець.

Відкриття XVII з'їзду УТОС

З’їзд нарешті розпочав свою роботу. Незважаючи, на рясну прохолодну зливу за вікнами, у приміщені було спекотно від напруги. У першій частині з’їзду учасники розглядали важливе питання про затвердження фінансової підтримки з державного бюджету, яка щорічно виділяється для непромислової сфери нашої організації. Отож, через надто активні дії деяких «борців за справедливість», які пішли шукати захисту в урядовців, а ті ж у свою чергу — ми всі це знаємо — тільки й чекають нагоди, аби скоротити, чи взагалі припинити фінансову підтримку і залишити нас без пільг. Так ось, за вказівкою Міністерства соціальної політики, з’їзд мав би розглянути всі структурні підрозділи невиробничої сфери УТОС, пройтися по кожній посаді цих підрозділів і аргументувати доцільність їх фінансування.

Треба зазначити, що опозиція упродовж діяльності форуму, якось невлучно нагадувала про себе, викрикуючи або «ганьба», або інші фрази.

Напевно, свою традиційну роботу XVII з’їзд УТОС розпочав уже по обіді годину. Спочатку учасники та гості заслухали доповідь Владислава Миколайовича Більчича про діяльність Центрального правління за попередні п’ять років (доповідь голови ЦП подаємо далі). Про діяльність протягом п’ятирічки звітував і голова Центральної ревізійної комісії І. П. Подранецький. Приємні слова привітання привезла й озвучила на форумі від Уповноваженого Президента з прав інвалідів Генеральний секретар «Національної Асамблеї інвалідів» Вікторія Назаренко. У промові звучали слова підтримки з боку В. М. Сушкевича і вдячність за багаторічну співпрацю з УТОС з відстоювання прав та інтересів людей з інвалідністю.

Також у своїх виступах ділилися досвідом такі корифеї УТОС як А. А. Савчук — директор Білоцерківського підприємства, Г. Д. Удовик — директор Вінницького підприємства, І. С. Фестрига — голова Чернівецької обласної організації, Ю. П. Симончук — голова обласної організації на Волині. А як приємно зазначити, що в залі були присутні чимало молодих незрячих директорів і голів обласних і первинних організацій УТОС. Вони не побоялися, і в наш нелегкий час очолили підприємства, щоб налагодити виробництво та дати незрячим людям роботу. Серед них: Ю. Ю. Гришин — директор Кременчуцького УВП, О. М. Бондаренко — директор Лубенського УВП, І. С. Казанцева — голова Кіровоградської Обласної організації та інші.

Заслухавши виступи всіх бажаючих учасників, з’їзд підійшов до основного робочого моменту — переобрання голови ЦП УТОС.Усі майже одностайно проголосували за В. М. Більчича. Треба сказати, що, принаймні в залі, жодної альтернативної кандидатури на посаду голови ЦП висунуто не було. Лише опозиція завзято протестувала, вимагаючи обрання голови ЦП УТОС з вадами зору. Коли ж емоції вщухли, делегатам вдалося обрати членів Центрального правління і членів ЦРК (списки яких ми подаємо нижче).

Другий день з’їзду виявився більш спокійним і продуктивним. Того ж дня В. М. Більчич зустрівся з представниками опозиції. Вони озвучили свої проблеми та вимоги. Ішлося переважно про те, що в людей немає роботи і важко виживати у складних умовах сьогодення.

— Ще ніколи чварами і протистояннями не було досягнуто позитивних результатів, навпаки — це веде до руйнації, — говорить голова ЦП УТОС В. М. Більчич. — Ми не можемо допустити знищення нашої організації, нам із такими труднощами вдається її втримати, зберегти великі надбання наших попередників. Так, дійсно є багато проблем і нагальних питань, які ми, помірі можливості, намагаємось вирішити. І не слід забувати, що лише в консолідації, у взаємній підтримці, у взаєморозумінні і у взаємоповазі — наша сила і міць Товариства.

Делегати форуму завершили свою роботу внесенням поправок до статуту УТОС. Також голова ЦП вручив грамоти найкращим утосівцям, які самовіддано трудяться на благо Товариства.

Після з’їзду членами Центрального правління було проведено пленарне засідання, на якому були обрані заступники голови ЦП УТОС. Перший заступник — Сергій Васильович Кіт, заступник — Михайло Миколайович Новосецький. Також були обрані і 17 членів Президії ЦП УТОС (список подаємо нижче).

На останокрозповіді хочеться відмітити, безперечно, гостинний прийом бази «Маяк» Херсонського підприємства. Чисті кімнати, охайна територія, смачні страви, доброзичливе ставлення персоналу і, звісно, освіжаюче душу й тіло море. А ще херсонці підготували усім присутнім чудові музичні подарунки. Хоровий колектив виконувавнародні українські пісні, а дитячий ансамбль «Ф’южн» подарував неповторне свято французької музики.

І ще зовсім наостанок просяться слова Ліни Костенко: Люди, будьте взаємно красивими!.

Наталя Щербань,
Гол. Ред. «Заклик»

Share Button

Звітна доповідь ЦП УТОС XVІI з’ۥїзду УТОС

Шановні делегати з’їзду, шановні гості!

Рішенням XI пленуму Центрального правління Українського товариства сліпих мені було доручено представити на Ваш розгляд Звітну доповідь про роботу Центрального правління УТОС за період діяльності Товариства з 2011 р. по 2015 р. включно.

Подолано ще один етап життя Товариства, розвитку його структур, удосконалення методів і напрямків їх роботи по соціальному захисту інвалідів по зору, їх реабілітації та інтеграції в суспільство.

Це був надзвичайно складний і напружений період в існуванні УТОС і його підрозділів. Були певні успіхи, але були і невдачі.

Зважаючи на те, що діяльність Товариства та його структур тісно пов’язана із суспільним життям держави, то, звісно, що всі ті потрясіння, які випали на долю нашої країни в останні роки, мали негативний вплив і на становище безпосередньо в УТОС, і на функціонування наших підрозділів, і на благополуччя кожного інваліда по зору.

Не обминули нас стороною і військові дії на Донбасі та анексія Криму. В результаті цих подій ми втратили можливість активно впливати на діяльність наших структур, розташованих на окупованих територіях Донецької та Луганської областей, а саме: Донецького УВО, Єнакіївського, Макіївського, Краснолуцького УВП та ряду первинних організацій. Цим нашим структурам ми не можемо надавати ні фінансової, ні матеріальної, ні будь-якої іншої допомоги. Крім того, ці події призвели до штучного роз’єднання Луганської та Донецької обласних організацій, вихід зі складу Товариства Кримської організації. Всупереч усім законам і світовим нормам була загарбана власність УТОС в Криму, яка перебувала в оперативне управлінні і на балансі Сімферопольського УВО та його філій, в тому числі Севастопольського УВП, Керченського УВП та приєднаних до нього Євпаторійського і Феодосійського УВП, а також санаторію УТОС в місті Євпаторія. Внаслідок обстрілу було частково пошкоджено та розграбовано бойовиками так званої Луганської народної республіки Луганське УВО та створене напередодні з метою реорганізації об’єднання Луганське УВП. Тому Президія ЦП УТОС була вимушена прийняти рішення про ліквідацію зазначених двох підприємств, що здійснюється в даний час.

Не сприяла стабільній роботі наших підрозділів і необхідність участі у викликаній військовими діями мобілізації їхнього зрячого персоналу та спеціалістів, а також транспортних засобів.

Можна перераховувати і інші негативні фактори, які характеризували ситуацію, в якій прийшлося працювати структурам Товариства в минулій п’ятирічці, наприклад, кризовий стан економіки, фінансові потрясіння та інше.

В таких умовах працювати було вкрай тяжко. Проте рук ніхто не опускав.

Центральним правлінням, його Президією та апаратом, керівниками організацій і підприємств, трудовими колективами УТОС велася повсякденна ціле направлена робота по подоланню зазначених перешкод та виконанню своїх найважливіших завдань по соціальному захисту інвалідів по зору, їх реабілітації та інтеграції в суспільство, недопущенню втрат власності УТОС, зміцненню його структури, стабілізації діяльності всіх наших підрозділів.

З метою збереження структури УТОС і власності Товариства Центральне правління неодноразово зверталося до урядових структур із проханням включити власність УТОС у Криму до позовної заяви в Європейський суд держави Україна до держави Росія. В результаті від Міністерства юстиції отримано позитивну відповідь. Водночас ведеться робота з пошуку оптимального варіанту повернення, чи отримання рівноцінної власності, яка перебувала на балансі Євпаторійського санаторію УТОС.

Неодноразово ми зверталися до державних органів із проханням захистити нашу власність на окупованій території Донбасу. Але якихось реальних дій у вирішенні цього питання не було здійснено через не підконтрольність цих територій Україні. Тому з метою максимального збереження структури УТОС Центральним правлінням було прийнято рішення про приєднання частини первинних організацій УТОС, розташованих на підконтрольній Україні території Донецької області, до Дніпропетровської обласної організації, а Луганську обласну організацію дуло перереєстровано в Сєверодонецьку.

Також для збереження цілісності структури Товариства рішенням Президії ЦП УТОС Красноармійський цех був вилучений зі складу Донецького УВО та приєднаний до Краматорського УВП. З цією ж метою було розпочато реорганізацію Чернігівського та Мукачівського УВП, на базі яких створені нові підрозділи УТОС, що дасть змогу розширити можливості в забезпеченні роботою інвалідів по зору в цих регіонах.

Безумовно, попри всі труднощі, які виникали в роботі наших структур, ми відчували та реально отримували від державних органів підтримку і допомогу на всіх рівнях. І, насамперед, це фінансова підтримка з Державного бюджету для непромислової сфери Товариства, це надання пакету пільг для наших виробничих структур, це також ряд соціальних пільг для окремих категорій інвалідів по зору, отримання коштів з Фонду соціального захисту інвалідів на технічне переоснащення та поліпшення умов праці та інше. Так, було дуже тяжко вирішувати зазначені питання. Членам Президії і апарату Центрального правління щороку на державному рівні, а керівникам підприємств і організацій — на місцевому рівні приходилось наполегливо і не один раз ставити ці питання перед державними органами найвищого рівня та структурами місцевого самоврядування, щоб отримати позитивний результат. І, слід зазначити, що в переважній більшості випадків ми отримували допомогу і на державному, і на місцевому рівні.

Тому дозвольте виразити вдячність від усіх нас тим керівникам країни та державних структур, які реально допомагали нам долати труднощі, вирішувати нагальні питання.

Слід також відзначити, що, зважаючи на спільність напрямків діяльності у справі соціально-трудової реабілітації інвалідів, Українське товариство сліпих здійснювало свою організаційну роботу на рівні керівних органів держави, міністерств, відомств та інших державних структур у тісній співпраці з Українським товариством глухих, Національною асамблеєю інвалідів України, іншими громадськими організаціями інвалідів.

Тому дозвольте подякувати за співпрацю керівникам цих організацій, всім нашим колегам по спільній роботі над вирішенням проблем у життєдіяльності інвалідів.

Тепер необхідно зупинитися на конкретній роботі, проведеній протягом останніх п’яти років, як Центральним правлінням, його Президією та апаратом, так і всіма структурними підрозділами Товариства.

ПОВНИЙ ТЕКСТ ДОПОВІДІ

Share Button

Керівні та контролюючі органи УТОС

Керівні та контролюючі органи
Українського товариства сліпих,
обрані XVIІ з’їздом Товариства
2 червня 2016р.

Члени Центрального правління  УТОС

  1. Прізвище, ім”я, по батькові
  2. Авасян Наталія В’ячеславівна
  3. Бессараб Микола Павлович
  4. Більчич Владислав Миколайович
  5. Бондаренко Олександр Миколайович
  6. Боровська Любов Володимирівна
  7. Булгаков Петро Іванович
  8. Віньковська Людмила Миколаївна
  9. Войтович Олексій Павлович
  10.  Вороновський Анатолій Анатолійович
  11.  Геля Віктор Міхейович
  12.  Горбенко Василь Григорович
  13.  Гоцало Максим Вікторович
  14.  Гришин Юрій Юрійович
  15.  Гупайло Руслан Леонідович
  16.  Долбня Сергій Семенович
  17.  Драчевська Тетяна Євгенівна
  18.  Жидких Степан Степанович
  19.  Задувайло Микола Вікторович
  20.  Казанцева Ірина Сергіївна
  21.  Качановський Юрій Анатолійович
  22.  Кірікіщук Лариса Володимирівна
  23.  Кіт Сергій Васильович
  24.  Крячок Тетяна Володимирівна
  25.  Кукуруза Любов Дмитрівна
  26.  Лежепьоков Леонід Павлович
  27.  Лимар Леся Анатоліївна
  28.  Максименко Олексій Миколайович
  29.  Матвієнко Юрій Анатолійович
  30.  Мовчан Олександр Петрович
  31.  Мойса Степан Едуардович
  32.  Нагорянська Юлія Олексіївна
  33.  Новосецький Михайло Миколайович
  34.  Осадчий Олександр Михайлович
  35.  Осадчук Юрій Романович
  36.  Петришак Степан Юліанович
  37.  Порадовський Станіслав Петрович
  38.  Прокопенко Олексій Миколайович
  39.  Ромащенко  Михайло Олександрович
  40.  Савич Михайло Генріхович
  41.  Савчук Анатолій Анатолійович
  42.  Сандюк Сільвія Дмитрівна
  43.  Симончук Юрій Прокопович
  44.  Скіцько Богдан Васильович
  45.  Сокол Євген Леонідович
  46.  Таран Ніна Іванівна
  47.  Тирпак Василь Васильович
  48.  Удовик Георгій Данилович
  49.  Федорець Петро  Семенович
  50.  Фестрига Іван Степанович
  51.  Шугаров Юрій Леонідович
  52. Щербань Наталія Анатоліївна

Члени Центральної ревізійної комісії УТОС

  1. Подранецький Ігор Петрович (Голова ЦРК УТОС)
  2. Кобиль Анатолій Павлович
  3. Комов Олексій Євгенійович
  4. Парфенюк Олена Азатівна
  5. Троцько Борис Володимирович
Share Button