Нульову ставку ПДВ продовжили ще на 5 років

5 грудня 2019 року Верховна Рада України ухвалила законопроект №2439 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов діяльності для підприємств та організацій, які засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю, який є дуже важливим для підприємств Українського товариства сліпих. За відповідне рішення проголосували 360 народних депутатів.

Ухвалений законопроект продовжує на 5 років – до 1 січня 2025 року термін дії пільгової нульової ставки з податку на додану вартість за операціями з постачання товарів (крім підакцизних товарів) та послуг, що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських об’єднань осіб з інвалідністю, які засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю і є їх власністю, де кількість осіб з інвалідністю, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу витрат виробництва.

Ухваленим законопроектом також приведено законодавство у відповідність до положень Конвенції про права осіб з інвалідністю у частині вживання терміну «особа з інвалідністю» замість «інвалід» та приведено законодавство у відповідність до положень Закону України «Про громадські об’єднання» у частині вживання термінологічної конструкції «громадське об’єднання» замість «громадська організація».

Share Button

Президент України під час зустрічі з представниками громадських організацій осіб з інвалідністю підписав важливий указ

Президент України Володимир Зеленський у Міжнародний день людей з інвалідністю під час зустрічі з представниками громадянського суспільства, які опікуються правами осіб з інвалідністю, підписав указ «Про підвищення ефективності заходів у сфері прав осіб з інвалідністю».

Глава держави висловив переконання, що сьогоднішня зустріч – не остання.

Президент України Володимир Зеленський зазначив, що важливо, щоб підписаний указ справді працював, особливо в частині доступності інфраструктурних об’єктів, установ, транспорту.

Він констатував, що нині влада намагається змінювати законодавство швидко. «Я вважаю, що все, що зараз у цілому ухвалюється такими швидкими темпами, має враховувати потреби людей з інвалідністю. І це дуже правильно, тому що всі ми рівні. Тому я готовий дослухатися до вас як безпосередньо, так і через мого уповноваженого», – наголосив Володимир Зеленський.

Він також нагадав, що незабаром виповнюється 10 років відтоді, як Україна ратифікувала Конвенцію ООН про права осіб з інвалідністю та взяла на себе зобов’язання забезпечувати повноцінне життя людей з інвалідністю в усіх сферах. «Ця конвенція є нашою дорожньою картою, і ми обов’язково дотримуватимемося її», – запевнив присутніх Глава держави.

Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю Валерій Сушкевич подякував Володимиру Зеленському за роботу над документом та назвав підписання указу дуже важливим.

Учасники зустрічі обговорили низку питань, нагальних для людей з інвалідністю, зокрема питання доступності закладів охорони здоров’я. Представники громадянського суспільства звернули увагу Президента на необхідність облаштування та забезпечення доступності лікарень та інших медичних установ під час реалізації реформи охорони здоров’я.

Також учасники зустрічі зазначили, що військовослужбовці, які мають третю групу інвалідності, позбавлені можливості лікуватися у закладах Міністерства оборони. Крім того, вказувалося на необхідність державної програми з ендопротезування суглобів, очей, забезпечення слуховими апаратами, забезпечення лікування онкохворих учасників бойових дій.

Володимир Зеленський погодився з необхідністю вирішення зазначених питань і пообіцяв сприяти цьому.

Перший заступник голови ЦП УТОС Сергій Кіт зауважив, що 31 грудня 2019 року закінчується дія пільгової, нульової ставки податку на додану вартість за операціями постачання товарів і послуг, що їх безпосередньо виготовляють підприємства та громадські організації осіб з інвалідністю. Він звернувся до Президента з проханням сприяти у вирішенні питання продовження дії пільгового податку.

Володимир Зеленський зі свого боку зазначив, що указ, який він підписав, містить пункт, що стосується забезпечення продовження дії нульової ставки ПДВ для таких підприємств.

Колективна фотографія з Президентом України

Share Button

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №875/2019 “Про підвищення ефективності заходів у сфері прав осіб з інвалідністю”

З метою сприяння створенню умов для реалізації особами з інвалідністю гарантованих їм прав та свобод, підвищення рівня доступності для таких осіб соціальних, медичних, освітніх та інших послуг, створення безперешкодного середовища постановляю:

1. Кабінету Міністрів України:

1) опрацювати в установленому порядку питання щодо:

створення сприятливих умов життєдіяльності для людей з інвалідністю, насамперед дітей з інвалідністю, зокрема шляхом збільшення розміру пенсії та державної соціальної допомоги;

забезпечення доступності послуг системи раннього втручання для дітей раннього віку з порушеннями розвитку або ризиком виникнення таких порушень, у тому числі щодо порядку фінансового забезпечення надання таких послуг;

запровадження коригувального коефіцієнта до тарифу на медичне обслуговування особи з інвалідністю;

врахування потреб осіб з інвалідністю у виробах медичного призначення та лікарських засобах під час реалізації програми «доступні ліки»;

визначення переліку медичних послуг, пов’язаних з наданням особам з інвалідністю послуг з медичної реабілітації, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги за програмою медичних гарантій;

спрощення механізмів надання державної допомоги громадським об’єднанням осіб з інвалідністю, заснованим ними підприємствам, а також суб’єктам господарювання, що звернулися до відповідних органів з метою створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом внесення змін до Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання»;

продовження дії пільгового оподаткування податком на додану вартість постачання товарів та послуг, що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, які засновані громадськими організаціями осіб з інвалідністю і є їх власністю;

здійснення заходів, пов’язаних із забезпеченням доступності для маломобільних груп населення об’єктів вулично-дорожнього простору, зокрема оснащення пішохідних переходів та пішохідних світлофорів засобами безпеки, орієнтування та отримання інформації;

поетапного оснащення залізничних вокзалів, станцій і полустанків піднімальними платформами (механізмами) для допомоги особам, які пересуваються на кріслах колісних, та іншим маломобільним групам населення під час посадки в пасажирський вагон і висадки з нього, а також тактильними, візуальними та іншими елементами доступності, у тому числі аудіопокажчиками, відповідно до державних будівельних норм, стандартів і правил;

забезпечення здійснення ефективного контролю за додержанням експертними організаціями, що здійснюють експертизу проектної документації на будівництво, фахівцями-експертами, які мають відповідні кваліфікаційні сертифікати, виконавцями проектних та будівельних робіт вимог законодавства, державних норм, стандартів, будівельних норм і правил щодо доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, посилення відповідальності за порушення таких вимог;

створення умов для здійснення екстреного виклику особами з інвалідністю, у тому числі особами з порушенням мовлення та/або слуху, служб екстрених викликів;

2) забезпечити вдосконалення нормативно-правових актів щодо можливості позачергового обслуговування осіб з інвалідністю та супроводжуючих їх осіб підприємствами, установами, організаціями, які надають послуги населенню, а також позачергового пропуску зазначених осіб через державний кордон України, контрольні пункти в’їзду/виїзду на тимчасово окуповані території та з таких територій;

3) забезпечити проведення аналізу доступності національних електронних інформаційних ресурсів для користувачів із числа осіб з інвалідністю, зокрема з порушеннями зору або слуху, врахування потреб таких користувачів під час розроблення та вдосконалення програмного забезпечення з метою створення умов для одержання ними відповідних послуг в електронному вигляді.

2. Рекомендувати органам місцевого самоврядування вжити в установленому порядку заходів щодо:

1) забезпечення доступності будівель, споруд і приміщень закладів загальної середньої освіти згідно з державними будівельними нормами і стандартами з метою створення безбар’єрного архітектурного середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;

2) перевезення учнів до закладів початкової та базової середньої освіти і у зворотному напрямку транспортними засобами, пристосованими для перевезення осіб, які пересуваються на кріслах колісних;

3) належного матеріально-технічного та кадрового забезпечення діючих інклюзивно-ресурсних центрів і ресурсних центрів з підтримки інклюзивної освіти, створення мережі таких центрів відповідно до реальних потреб;

4) включення до умов проведення земельних торгів щодо земельних ділянок комунальної форми власності для розміщення на них малих архітектурних форм і тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності вимог стосовно здійснення облаштування таких малих архітектурних форм і тимчасових споруд із урахуванням потреб відповідно до державних будівельних норм, стандартів і правил щодо доступності для маломобільних груп населення.

3. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ

3 грудня 2019 року
Share Button

Міжнародний день людей з інвалідністю

Міжнародний день людей з інвалідністю (На офіційних мовах ООН (англ. International Day of Persons with Disabilities; фр. Journée internationale des personnes handicapées; ісп. Día Internacional de los Impedidos ; рос. Международный день инвалидов ) – Міжнародний день ООН, встановлений резолюцією A/RES/47/3 Генеральної Асамблеї ООН 14 жовтня 1992 року, який відзначається щорічно 3 грудня.

Генеральна Асамблея закликала держави проводити подальшу інтеграцію осіб із інвалідністю в життя суспільства. Міжнародний день людей із інвалідністю не є святом, а покликаний привернути увагу до проблем цих людей, захисту їхніх прав, гідності і благополуччя, акцентує увагу суспільства на перевагах, які воно отримує від участі людей з інвалідністю у політичному, соціальному, економічному і культурному житті. Цей день є нагадуванням людству про його обов’язок виявляти турботу і милосердя до найбільш незахищеної частини суспільства – людей із інвалідністю. Ця мета була поставлена у Всесвітній програмі дій відносно людей з інвалідністю, прийнятій Генеральною Асамблеєю в 1982 році і названа Десятиліттям людей з інвалідністю.

На сьогодні рівень інвалідізації мешканців планети становить більше 1 мільярда людей, або 15 відсотків населення Землі.

У цей День всі повинні долучитися до цієї міжнародної ініціативи і побажати всім, хто не байдужий до цієї проблеми, сил і здоров’я і успіху. Захищаючи гідність людей з інвалідністю, ми захищаємо своє людське обличчя. Інвалідність – це не вирок. Практика показує, що особи з інвалідністю можуть бути і стають повноцінними і високо ефективними членами суспільства, відмінними фахівцями і навіть політиками, економістами, соціально активними і життєствердними людьми, які надихають багатьох, в тому числі і абсолютно здорових членів нашого суспільства.

Share Button

У Центральній бібліотеці ім. М.Островського відбудеться захід до Міжнародного дня людей з інвалідністю

29 листопада 2019 року о 12:00 в читальному залі Центральної спеціалізованої бібліотеки для сліпих ім. М. Островського відбудеться відзначення Міжнародного дня людей з інвалідністю. У програмі заходу: виступ представника з офісу уповноваженого з прав людей з інвалідністю,  а також виступи учнів Боярської школи–інтернату для слабозорих дітей, самодіяльних незрячих артистів, а також – заслуженого артиста України, голосу українського радіо та багатьох аудіо книг Бориса Івановича Лободи.

Колектив бібліотеки щиро запрошує вас цікаво та небуденно провести час.

Share Button

Конкурс читців шрифту Брайля відбувся в Одесі

В Одесі у Міжнародний день незрячих пройшов конкурс читців шрифту Брайля. Школярі з Одеси, Харкова, Львова та Києва позмагатися між собою у фіналі конкурсу. Усього взяли участь у конкурсі 12 незрячих дітей різних вікових груп.

Share Button

ВСЕ ПОЧИНАЄТЬСЯ З МАМИНОЇ КОЛИСАНКИ

23 жовтня 2019 року у Києві відбулася презентація збірника «Рідна колисанка».

Цей збірник колискових пісень є частиною однойменного інклюзивного проєкту, підтриманого Українським культурним фондом, що має на меті ознайомити дітей, їхніх батьків і педагогів з колисковими піснями народів, що з давніх часів проживають в Україні.

Головною метою проєкту є соціалізація дітей з інвалідністю через участь в інклюзивних заняттях культурно – мистецького напрямку з залучанням національних спільнот України. На арттерапевтичних заняттях «Світ в твоїх долонях», які проводилися для дітей з інвалідністю, з цих пісень діти дізнавалися про історію тієї чи іншої національної спільноти (білоруської, болгарської, вірменської, грецької, єврейської, кримськотатарської, молдовської, німецької, польської, ромської, угорської), їхню культуру, традиції, вслухалися у звучання мови, роздивлялися національні костюми, а ще ілюстрували почуті колискові пісні. Дитячі малюнки власне і прикрасили збірник «Рідна колисанка», який за проєктом виданий видавництвом «Веселка» у плоскодрукованому варіанті. Приємно, що з колисковими різних народів можуть ознайомитись не тільки дітки, які добре бачать, але й також незрячі. Адже збірник було видано також і шрифтом Брайля у Республіканському будинку звукозапису і друку Українського товариства сліпих накладом сто п’ятдесят примірників.

Збірник «Рідна колисанка» шрифтом Брайля

Видання здійснено в рамках проєкту «Рідна колисанка», реалізованого громадською організацією «Вулик ідей» за підтримки Українського культурного фонду. За словами учасників  інклюзивного проєкту дев’ятсот дев’яносто плоскодрукованих книг буде розповсюджено по дитячим бібліотекам України, а книжки шрифтом Брайля будуть розповсюджені по інклюзивним центрам і спеціалізованим школам для незрячих дітей.

Команда проєкту «Рідна колисанка»

Презентація збірника зібрала учасників проєкту та запрошених гостей у Колонній залі Київської міської державної адміністрації. Команда видавців вітала присутніх з виданням збірника «Рідна колисанка» демонструючи обидва варіанти книжки. Привітати з цією цікавою подією прийшли діти, які подарували всім присутнім чудовий гала-концерт:

цілий шумовий оркестр з учасників проєкту зіграв польку;

Бондаренко Олеся заграла на фортепіано;

Кириленко Ліля заспівала білоруською;

Кириленко Міла розказала гумореску;

Погосян Ангеліна станцювала вірменський таночок;

Томашева Катерина зачитала колискову, що народилася у неї під час проєкту;

Максим Войтко і Саша Самусєва виступили зі справжнім цирковим номером.

Треба зазначити, що всі учасники, які брали участь у цьому концерті представляли спільноти народів, які проживають на території України і чиї колисанки увійшли до цього збірника.

Також послухати ці колискові можна на сайті проєкту: https://kolysanka.org.ua

Наш кор., «Промінь»

Share Button

У Києві відбувся допрем’єрний показ фільму «Вдивляючись у темряву» з тифлокоментарем

13 листопада 2019 року у Міжнародний день незрячих у Києві в кінотеатрі «Оскар» відбувся допрем’єрний показ документальної кінострічки «Вдивляючись у темряву». Фільм адаптований для перегляду людьми, які не бачать, адже у ньому застосовано технологію тифлокоментування. «Вдивляючись у темряву» – це українсько-шведський проект, знятий за підтримки Держкіно України і шведської компанії Grumant Productions HB. Фільм став одним із переможців восьмого конкурсного відбору Держкіно. Режисером та автором сценарію стрічки є Сергій Волков, композитор Володимир Рунчак, продюсери картини – Галина Криворчук (студія «ВІАТЕЛ», Україна) та Alex Shiriaieff (Grumant Productions HB, Швеція), автором тексту тифлокоментарю є Любомир Покотило.

Зйомки фільму тривали п’ять  років та відбувались  у різних містах України. Було відзнято понад сто знімальних змін. Офіційна прем’єра фільму в Україні запланована на 2020 рік.

Сергій Волков розповідає:

– Це фільм-притча про Україну та її минуле, про сьогодення та майбутнє. «Темрява» у фільмі одночасно реальна і метафорична. За сюжетом, незрячий, що випадково осліп у дитинстві, допомагає адаптуватися іншому – ветерану, який втратив у зоні АТО зір , але не сенс життя. Це розповідь від імені людей з інвалідністю: погляд незрячих на «здоров’я» нашої держави і суспільства, історія про те, що ніколи не можна втрачати віри та надії. Фільм водночас є твором мистецтва і частиною соціального проекту.  Мовою і засобами кінематографу ми розповіли про щоденні проблеми людей з порушеннями зору для того, щоб розпочати діалог усередині суспільства, залучити до нього владу і громадськість. Наша мета – підкреслити необхідність інтеграції незрячих людей до повноцінного життя громади, а також привернути увагу до проблем ветеранів АТО та недостатнього соціального захисту військових, які відстоюють незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України на Донбасі, – підкреслює режисер.

Головні герої кінострічки – полковник запасу ЗСУ, інструктор, сапер Віталій Галіцин, який добровольцем пішов на Донбас захищати країну та в зоні АТО втратив зір та Денис Петров, незрячий перекладач, який допомагає Віталію адаптуватися у житті після втрати зору.

Фільм яскраво показує життя незрячих: ким вони можуть працювати, як відбувається процес навчання у спеціалізованих школах для незрячих дітей, як працює Реабілітаційний центр УТОС з незрячими, проблеми підприємств УТОС та ставлення влади до тих, хто втратив зір і потребує допомоги та підтримки.  Адже у кінострічці символічно показано паркан між представниками влади та героями фільму.

На допрем’єрний показ документального кіно були запрошені представники Міністерств і відомств, громадських організацій, керівництво Українського товариства сліпих, а також журналісти національних, регіональних та спеціалізованих ЗМІ.

Після показу фільму відбулась прес-конференція, на якій охочі могли поставити запитання команді, яка працювала над створенням фільму.

Денис Петров розповідає, що доволі давно знайомий з режисером Сергієм Волковим і ідея створення фільму належить саме режисерові, а допомога у зйомках до стрічки виникла природно. Познайомившись із військовим Віталієм – героєм фільму, контакт склався без перепон: Віталій виявився врівноваженою людиною, незважаючи на обставини, в яких він опинився. Віталій – це борець, який продовжує свою боротьбу, але вже не в зоні АТО, а, на жаль, з владою, а також герой мріє відновити втрачений зір.

Загалом, фільм розрахований на фестивальне життя і прокатну історію.

Редакція УТОС «Заклик» усім причетним до створення фільму «Вдивляючись у темряву» бажає творчих ідей, вдячних глядачів та успіхів та перемог на кінофестивалях, аби документальне кіно, як соціальний проект, набувало обертів та виходило на великі екрани країни.

Леоніда Пономарьова, «Промінь»

Share Button

Не сліпий, а незрячий. Як спілкуватися з людиною з порушеннями зору

13 листопада у всьому світі згадують про людей з порушеннями зору та розповідають правила комунікації з ними. Види порушення зору бувають різні: тотальна незрячість, слабозорість, знижений зір. Людей, які не бачать світла та тіні загалом, близько 10%, решта мають залишковий зір. Деякі можуть розрізняти світло і тінь, колір і контури предметів. The Village Україна та ГО «Бачити серцем» пояснюють, як спілкуватися з людиною з порушеннями зору.

  1. Не соромтеся запропонувати незрячому допомогу. Доторкніться до руки й запитайте: «Вам допомогти?». Якщо вашу допомогу прийняли, попросіть людину взяти вас під руку і йдіть на пів кроку попереду. Не потрібно хапати її за руку і тягнути за собою. Попереджайте людину про перешкоди: сходи, калюжі або ями. Розповідайте про те, що вас оточує і що відбувається навколо. Якщо допомога не потрібна, не ображайтеся. Можливо, цю ділянку шляху людина знає добре і їй не потрібна ваша допомога, це може тільки зашкодити її орієнтації в просторі.
  2. Завжди звертайтеся безпосередньо до людини, називаючи ім’я, навіть якщо вона вас не бачить, а також називайте всіх присутніх у кімнаті під час розмови. Якщо під час розмови ви відходите, попередьте людину про це.
  3. Цілком нормально вживати слово «дивитися». Для незрячої людини це означає «дивитися руками», тобто відчувати.
  4. Не треба намагатися силоміць посадити людину, підштовхуючи до стільця. Запропонуйте сісти, опишіть, де в кімнаті стоїть стілець, а потім покладіть її руку на спинку стільця.
  5. За столом треба запропонувати безпечне місце, щоб незряча людина не перекинула чайник з окропом, посуд або вазу з квітами. Якщо ви обідаєте разом, розповідайте про те, яку приносять їжу, де її поставили і що є в тарілці. Це допоможе людині самій знайти потрібну страву. Також не варто нічого класти на чужу тарілку, не попередивши про свій намір.
  6. Якщо ви працюєте з незрячою людиною і маєте передати їй інформацію, з’ясуйте, в якій формі людина хоче її отримати: шрифт Брайля, великий шрифт, аудіо. Якщо у вас немає змоги подати інформацію в потрібному форматі, віддайте її в тому вигляді, в якому вона є, це краще, ніж нічого. Коли незряча людина повинна підписати документ, прочитайте його обов’язково повністю. Інвалідність не звільняє людину від відповідальності, обумовленої документом.
  7. Стежте, щоб двері, віконні рами, дверцята меблів були зачинені й не завдали шкоди людині під час пересування. Звертайте увагу на наявність предметів, що б’ються.
  8. Не забирайте без попередження білу тростину, за допомогою якої люди з порушеннями зору орієнтується у просторі.
  9. Спілкуйтесь з людиною, яка має порушення зору так, як ви спілкуєтесь зі знайомими. Основні принципи спілкування між людьми – повага і доброзичливість. Якщо ви зустрінете на своєму шляху людину з порушеннями зору, пам’ятайте, що це така сама людина, як і ви, з тими ж почуттями, думками, турботами.
  10. Людині з порушенням зору важко самостійно пересуватися у сильний вітер, дощовиту погоду, по території, що вкрита снігом; в умовах великого шуму (якщо голосно на підприємстві працюють двигуни або на майданчику поряд голосно грають діти тощо). Тому, якщо ви бачите людину, яка за цих умов рухається у вашому напрямку – запропонуйте їй допомогу.

The Village Україна

Share Button

Міжнародний день незрячих

13 листопада 1745 року у Франції народився Валентин Гаюї – відомий педагог, який заснував у Парижі і Петербурзі декілька шкіл і підприємств для незрячих. За рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я саме ця дата відзначається як Міжнародний день незрячих.

До XVIII століття світ не знав навчальних закладів для незрячих. Валентин Гаюї вперше продемонстрував свій метод навчання незрячих, за допомогою придуманого ним шрифту. У 1784 році в Парижі без підтримки уряду та благодійних товариств, на свої власні кошти в своєму власному будинку він відкрив першу в світі школу для сліпих дітей під назвою «Майстерня трудящих сліпих». Першим учнем Валентина Гаюї був підібраний на церковній паперті хлопчик Франсуа де Лезюер. Потім в школу поступили ще 11 його безпритульних однолітків.

Навчання та виховання незрячих дітей Валентин Гаюї поставив на наукову основу. Він розробив рельєфно-лінійний шрифт «унціал». Цей шрифт отримав назву від латинського слова, що означає «рівний по довжині одній унції». Це були великі рівні літери, видавлені рельєфом на щільному папері. Головне достоїнство «унціала» полягало в тому, що за допомогою цього шрифту можна було навчати незрячих дітей читанню і друкувати книги для незрячих. Шрифт був пересувний, і це допомагало сліпим дітям робити набір потрібного тексту. Крім цього Валентин Гаюї сконструював прилади для сліпих і матриці для виготовлення рельєфних наочних посібників, географічних карт і глобусів. Цьому ремеслу він навчав і своїх вихованців. Ідея створення книг для сліпих також належить Валентину Гаюї.

Не дивлячись на величезні матеріальні утруднення, Валентин Гаюї побудував при школі друкарню і надрукував в ній декілька книг рельєфно-лінійним шрифтом – «унціалом». Це були перші книги для сліпих. За книгами Валентина Гаюї незрячі навчалися аж до винаходу Луї Брайлем шрифту рельєфного шестіточія. (У 1829 році француз Луї Брайль – вихованець Паризького національного інституту для незрячих дітей розробив універсальну систему рельєфно-точкового шрифту, що знайшов розповсюдження у всіх країнах світу).

У 1803 році Валентин Гаюї отримав пропозицію російського імператора Олександра I відкрити в Санкт-Петербурзі навчально-виховний заклад для незрячих. У 1807 році Олександром I були затверджені Статут, штати і бюджет Санкт-Петербурзького інституту робочих сліпих. У пам’ять про перших зачинателів перших навчальних закладів для незрячих в світі і відзначається Міжнародний день незрячих.

Share Button

 

zaklyk.org.ua