ЗАКЛИК

Протягом 114 років Данська асоціація сліпих (ДАС) бореться за права незрячих та працює над створенням кращих умов життя та рівних можливостей для людей з порушеннями зору. Організація була створена у 8 червня 1911 року. Вона була заснована та очолювана незрячими та слабозорими, і має єдину спільну мету: щоб кожен, у кого є порушення зору, мав можливість жити активним та незалежним життям на рівних умовах з іншими.

За останні 114 років асоціація допомогла досягти значного прогресу людям з порушеннями зору — як на законодавчому рівні, так і в повсякденному житті. У 1914 році Данська асоціація сліпих внесла зміни до Закону про бідних, щоб незрячі більше не втрачали право голосу, якщо отримували допомогу для малозабезпечених. У 1956 році — впровадила обов’язкову освіту для незрячих та слабозорих дітей. Але найголовніше, Данська асоціація сліпих змінила ситуацію для людей з порушеннями зору. Поради, курси, фінансова підтримка чи спілкування з однодумцями — ДАС щодня працює, щоб дати людям з порушеннями зору можливість жити так, як вони хочуть. Троє членів організації розповідають, як Данська асоціація сліпих допомогла їм змінити життя.

Втративши зір і віру в себе, Мортен пройшов курс «Гарне життя з порушеннями зору». Це був для нього поворотний момент.

— Я був повністю пригнічений, але курс підняв мене і дав мені сили повірити в себе і побачити перспективи. Сьогодні я з оптимізмом дивлюся в майбутнє, — каже Мортен.

Світлана має серйозні порушення зору і була змушена тікати від війни в Україні. Данська асоціація сліпих допомогла їй розпочати нове життя, отримати безпеку, спілкування та роботу.

— Завдяки Данській асоціації сліпих я почуваюся вільною та незалежною. Я отримала допоміжні засоби, супутника та доступну квартиру, яка спрощує повсякдення. Це дало мені надію та віру в те, що я зможу жити, як захочу, навіть з проблемами по зору.

Марлен отримала допомогу від консультантів ДАС та фінансову підтримку, щоб разом з іншими молодими людьми з порушеннями зору поїхати кататися на лижах до Норвегії, коли вона втратила зір. Завдяки асоціації вона стала сміливішою і дізналася, як інші справляються з порушеннями зору. Сьогодні Марлен працює соціальним працівником з питань грантів у Данській асоціації сліпих і рада, що може дати іншим той самий шанс, який колись отримала сама.

— Данська асоціація сліпих допомогла мені знайти світло в кінці тунелю. Я отримала фінансову підтримку, щоб навчитися жити з обмеженнями, пов’язаними з порушенням зору. Я потрапила у спільноту, яка дає мені впевненість у собі та віру у власні здібності, — каже Марлен.

Сьогодні Данська асоціація сліпих охоплює незрячих від 1 до 106 років. Її члени щодня працюють над тим, щоб діти, молодь, дорослі та люди похилого віку з порушеннями зору отримували належну підтримку та можливості.

Багато чого досягнуто. ДАС створило кращі умови для незрячих, поглибило розуміння суспільства та розширило інклюзію. Але ще є багато бар’єрів, які потрібно подолати, і постійно виникають нові виклики. Саме тому організація продовжує роботу — з тим самим бажанням і тією ж відданістю, що й 114 років тому. Незрячі данці дякують усім, хто підтримує справу асоціації та допомагає змінити ситуацію в країні на краще.

За матеріалами з сайту Данської асоціації сліпих

4 червня Українському товариству сліпих виповнилось 92 роки з дня створення. Про діяльність Товариства під час війни, взаємодію з владою, дотримання прав людей з інвалідністю по зору та про проблеми незрячих в ефірі Українського радіо розповіли заступник голови Центрального правління Українського товариства сліпих Михайло Новосецький та головний редактор Об’єднаної редакції періодичних видань УТОС «Заклик»  Наталія Щербань. Ведуча програми “Сьогодні. Вдень“: Галина Бабій.

В шістдесят п’ять розквітає життя,

І душа, наче пташка, співає!

І хоч в юність нема вороття,

Та у серці вона оживає!

Хай у житті панує завжди літо,

А якщо осінь — то тільки золота!

Нехай у гості їдуть завжди діти,

Хай сміх і радість в домі не стиха!

Нехай рясні дощі несуть для Вас здоров’я,

Проміння сонячне цілує у вуста!

Нехай онуки зігрівають Вас любов’ю,

Бажаєм довгого й щасливого життя

Під чистим мирним небом майбуття!

03.06.2025 р.

Сенсопластика, тобто сенсорне мистецтво, поєднує художню діяльність зі стимулюванням та розвитком органів чуття дитини — дотику, зору, нюху, слуху та смаку. Багато маленьких дітей мають проблеми з правильним функціонуванням сенсорної сфери, оскільки сучасний світ не сприяє розвитку органів чуття на різних сенсорних рівнях. Сучасні діти багато часу проводять перед екранами різного роду гаджетів, а отже — в приміщенні в положенні сидячи. Тоді інтенсивність сенсорних відчуттів обмежена, що призводить до проблем сенсорної інтеграції.

Сенсорне мистецтво — це пізнавальний метод, який проходить весело і дарує діткам задоволення. Матеріали, які використовуються в сенсопластиці, можуть бути будь-якими, але безпечними для дітей залежно від їхнього віку. Це можуть бути такі продукти, як: рис, борошно, макарони, вода, олія, насіння та багато інших. У сенсопластичних іграх також використовуються більш спеціалізовані матеріали, такі як: фактурні листи, помпони, пальчикові фарби, пінопласт і голографічна фольга, кінетичний пісок, пінопластові кульки, пластилін або глина. Важливо, щоб засоби, які використовуються, були різноманітними за текстурою, щільністю, пластичністю тощо.

Сенсопластика приносить багато користі для когнітивного розвитку дітей. Створення сенсорних мистецьких творів — це фантастичне задоволення, яке поєднується з розвитком сенсорної рецепції, емоційної, мануальної, творчої, моторної та соціальної сфер. Сенсопластика стимулює в дітях цікавість, а також природну потребу досліджувати світ, підтримує формування усвідомлення тіла та його розташування в просторі, дозволяє експериментувати та пізнавати нові явища. Діти з порушеннями сенсорної інтеграції часто неспокійні, плаксиві, незграбні, мають погану координацію, уникають соціальних контактів, погано їдять і засинають. Розлади сенсорної інтеграції призводять до багатьох проблем і труднощів у подальшому дорослому житті. Сенсопластика активізує всі органи чуття, позитивно впливаючи на їх розвиток. Пізнаючи, порівнюючи, нюхаючи, торкаючись і куштуючи на смак, дитина відкриває для себе оточуючий світ. Художньо-сенсопластична діяльність також є формою релаксації, прояву креативності, вона позитивно впливає на настрій і самопочуття, забезпечуючи емоційний комфорт і задоволення від виконаної роботи.

Мультисенсорна стимуляція підтримує створення зв’язків між нейронами — це надзвичайно важливо для розвитку мозку в перші роки життя. Чим більше їх виробляється в дитинстві, тим ефективнішим і впевненішим буде дорослий. Заняття сенсорним мистецтвом можуть проходити як у дитячих садках, школах, так і вдома. Вони розроблені для будь-якої вікової групи. Вибрані матеріали та допоміжні засоби мають відповідати віку дітей і включати низку продуктів, які є абсолютно безпечними. Під час занять учасники граються з різними продуктами, речовинами, матеріалами тощо. Вони мають можливість експериментувати з рідинами, сипучими, м’якими та твердими продуктами, відчувати на дотик текстури, форми, агрегатний стан. Діти мають можливість творчо забруднитися, наприклад, під час фарбування пальцями, що приносить їм велике задоволення. Учасники можуть змішувати, катати, ліпити, наливати, нюхати та торкатися, вони можуть робити все, що підкаже їм їхня фантазія.

Перед початком занять сенсопластикою пам’ятайте, що одяг дитини потрібно підготувати до того, що він може забруднитися. Варто озброїтися, наприклад, захисними фартухами.

Перша з пропозицій щодо сенсопластичних занять — це гра з піском. Дитячі руки — найважливіший «інструмент» у цій діяльності. Пісок пересипають, розминають, просівають або моделюють. Кінетичний пісок знадобиться для створення замків та інших конструкцій, які спонукатимуть до дитячої творчості. Він складається з крупинок звичайного піску з додаванням безпечного для здоров’я полімеру різного кольору. З його допомогою діти мають можливість створювати вироби будь-яких форм, і таким чином тренують дрібну моторику, розвивають здатність просторового мислення та стимулюють уяву.

Ще одна форма сенсопластичної гри, — це чуттєва подорож для ніг. Вона полягає в прокладанні так званого сенсорного шляху. Позначений маршрут можна розбити на окремі килимки, на яких будуть знаходитися різні предмети та речовини, які створюють сенсорні відчуття. Наприклад, тканина, пір’я, пух, крупа, рис або спеціальні квадратні фактурні килимки. Завдання дітей — пройти босоніж по підготовленій сенсорній доріжці. Завдяки різноманітності кольорів стимулюється зір, різні поверхні стимулюють тактильність, а звуки, які лунають під час ходьби по різноманітних матеріалах, стимулюють слух.

Для розвитку музично-художньої чутливості діти можуть малювати музику на полотні. На попередньо закріплену поверхню необхідно розстелити велике полотно для групи учасників. Кожна з них повинна мати своє окреме місце разом із відповідним приладдям (палітра для змішування кольорів, фарби, пензлі та чашка з водою). Діти також можуть малювати руками, шпателем або губкою. Під час заняття немає певної теми роботи, завдання учасників — замалювати почуте, свої фантазії, викликані музикою. Діти захоплюються, експериментують з кольорами, формами вираження та створюють власні абстракції. На завершення варто разом подивитися на різноманіття робіт учасників та поговорити про емоції, які вони виражають.

Для виконання завдань, які стимулюють нюх, потрібно підготувати ватні диски, ароматизатори, харчові продукти з інтенсивним запахом, наприклад, корицю, цитрусові, цибулю, перець тощо. Учасники діляться на пари та сідають один навпроти одного. Завдання полягає в тому, щоб піднести співрозмовнику, у якого закриті очі, під ніс змочені ватні диски або шматочки продуктів, аби він за допомогою нюху здогадався, що це. Те ж саме стосується дегустації. Тоді працюють зі зразками їжі. Ці заняття дарують багато сміху та радості, але, перш за все, вони забезпечують чуттєвий досвід і сприяють розвитку соціальних зв’язків.

Заняття з сенсопластики можна проводити і вдома. Навіть допомога на кухні або спільне приготування страв дає дитині багато сенсорних вражень. Хорошим прикладом, який стимулює органи чуття, є замішування тіста, ліплення вареників і пирогів та формування печива. Для творчої діяльності можна використовувати власноруч приготоване солоне тісто, з якого можна створити вироби і розфарбувати їх. А також можна створювати художні роботи з різнокольорового желе, макаронів, рису, борошна, солі й цукру.

Час, проведений разом, зміцнює зв’язок між батьками і дітьми, дарує радість, задоволення та гарний емоційний стан як дитині, так і дорослим.

Обухівська міська рада спільно з відділом культури, національностей та релігій Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області та з КОО ВГО «Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів» повідомляє про початок п’ятнадцятого Всеукраїнського літературного фестивалю-конкурсу для людей з інвалідністю «Поетичний рушник».

Цьогорічний фестиваль-конкурс в першу чергу є проєктом духовного спротиву російській агресії. Кожен, хто відповідає зазначеним у положенні умовам участі та виявить бажання, зможе стати нашим воїном пера. Зможе висловити поетичним словом своє рішуче «Ні!» російським окупантам, підтримати римою наших воїнів, продемонструвати інтимною лірикою, чи поезією для дітей, що війна не лишила в наших душах саму лише ненависть. Попри все, українці кохають і кохаються, одружуються і народжують. А значить, нас не зламали. Ми маємо про це заявляти чимгучніше та з усіх можливих платформ. Отож, саме це є основною ідеєю цьогорічного фестивалю-конкурсу «Поетичний рушник». По завершенню фінальної частини заходу твори переможців будуть розміщені на сайті відділу культури, національностей та релігій Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області, та (або) на сайті Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів» — «vuppi.at.ua». Також планується створення аудіозбірки творів переможців.

За попередні чотирнадцять років «Поетичний рушник» згуртував чимало споріднених творчих душ з різних міст, сіл, селищ України. Організатори сподіваються, що й п’ятнадцятий за ліком фестиваль-конкурс долучить до дружної поетичної родини нових друзів та збагатить захід новими поетичними родзинками. Тож, якщо ви любите писати і маєте бажання поділитися своїми творами із зовнішнім світом, ласкаво просимо до нашого заходу. Ознайомтесь уважно з умовами, складіть необхідний конкурсний пакет і відправте його за вказаною нижче адресою.

І пам’ятайте, участь у фестивалі-конкурсі «Поетичний рушник» — безкоштовна. Якщо ви почуєте від когось про необхідність внесення певної грошової суми задля участі у фестивалі, обов’язково повідомте про такий випадок організаторів (засоби зв’язку вказані нижче).

УМОВИ

Всеукраїнського літературного фестивалю-конкурсу

для осіб з інвалідністю «Поетичний рушник-2025»

1. Загальне

Всеукраїнський літературний фестиваль-конкурс «Поетичний рушник» проводиться щорічно у листопаді в рамках відзначення річниці від Дня народження видатного українського поета-земляка А. С. Малишка.

1.1. Мета фестивалю-конкурсу:

реалізація права громадян з інвалідністю на задоволення їхніх культурних потреб, заохочення осіб з інвалідністю до творчої діяльності, соціальна адаптація таких людей у суспільстві, виявлення серед них нових талантів.

1.2. Завдання фестивалю-конкурсу:

– популяризація кращих зразків мистецтва, у тому числі творчості видатного поета-земляка А. С. Малишка;

– сприяння процесам самореалізації, реабілітації та соціальної адаптації осіб з інвалідністю засобами культури і мистецтва;

– сприяння творчому зростанню учасників фестивалю-конкурсу, популяризація їхньої творчості поза інвалідним середовищем.

1.3. Девіз фестивалю-конкурсу: «Рушник волію виткати зі слів, щоб милувались ним віками люди» (Г. Горовий).

1.4. На фестиваль-конкурс допускаються твори українською мовою.

1.5. Організатори та засновники фестивалю-конкурсу:

Обухівська міська рада за сприяння Управління культури, національностей та релігій Київської обласної державної адміністрації. Співорганізатор: КОО ВГО «Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів».

1.6. Головний інформаційний партнер фестивалю-конкурсу LitCom — мобільний застосунок про книги (відгуки, рецензії, читацькі враження, а також літературні подкасти).

1. Оргкомітет

2.1. Для проведення фестивалю-конкурсу створюється оргкомітет, склад якого формується засновниками фестивалю-конкурсу.

2.2. Оргкомітет має право вносити зміни й доповнення до положення фестивалю-конкурсу.

2.3. Журі формується оргкомітетом з числа діячів культури, громадських діячів та представників засновників фестивалю-конкурсу.

III. Регламент фестивалю-конкурсу

3.1. Перший етап — період подачі творів конкурсантами. Цьогоріч твори приймаються з 1 квітня до 31 липня. Роботи, надіслані після цього терміну, не розглядаються.

3.2. Другий етап — період роботи журі. Надіслані на фестиваль-конкурс твори розглядаються членами журі до 1 жовтня.

Увага: у зв’язку з непевною ситуацією, викликаною російсько-українською війною, можливі зміни в частині умов, що стосуються кінцевої дати роботи журі.

3.3. Третій етап — фінал фестивалю-конкурсу. Фінал проводиться онлайн у листопаді в рамках Малишкових днів.

3.4. Остаточна дата проведення фіналу встановлюється організаторами фестивалю-конкурсу. Про час проведення фіналу переможці будуть проінформовані додатково і не менш ніж за 10 діб до заходу.

Увага: у зв’язку з непевною ситуацією, викликаною російсько-українською війною, можливі зміни в частині положення, що стосується проведення фіналу.

1. Номінації фестивалю-конкурсу:
2. «Поезія для дітей».
3. «Інтимна лірика».
4. «Мій рідний край».
5. «Рондель».
6. «Присвяти».
7. «Поетична хвиля» (номінація вільного жанру).
8. «Проба пера» (в цій спецномінації розглядаються твори від учасників, які позиціонують себе як поети-початківці і не мають вагомих літературних відзнак та неспроможні наразі конкурувати з більш досвідченими колегами).

Кожна з номінацій передбачає три призових місця. Можливі також спеціальні відзнаки від дружніх організацій чи фізичних осіб.

Увага: до розгляду не приймаються: переклади, пісні, зорова поезія.

1. Оформлення конкурсного пакету:

5.1. Автобіографія (подається у довільній формі від третьої особи. Максимальний об’єм — 1 сторінка. Обов’язково  вказуються: прізвище, ім’я, по-батькові, вік і місце народження, інвалідність, освіта, творчі здобутки, місце роботи, повна адреса та засоби зв’язку — телефон, електронна пошта тощо).

5.2. Максимальна кількість творів — до трьох одиниць в одну номінацію.

5.3. Один вірш не повинен переважати п’яти стандартних чотирьохрядкових куплетів.

5.4. Конкурсант має право надсилати твори не більше ніж у три номінації та не має права вигадувати номінації, що не зазначені у положенні.

5.5. Все вище перераховане надсилається на e-mail: genagor@ukr.net.

5.6. Твори набираються у вигляді файла Microsoft Word, формату (doc), стандартним шрифтом Times New Roman, 14 кеглем, з одинарним міжрядковим інтервалом.

5.7. Матеріали, надіслані на фестиваль-конкурс, не рецензуються і не повертаються.

1. Організаційні вимоги:
2. Конкурсний пакет вважається недійсним і не допускається до розгляду журі у наступних випадках:

– якщо відсутня біографія;

– якщо відсутні засоби зворотного зв’язку;

– якщо кількість надісланих на конкурс творів переважає зазначену;

– якщо об’єм творів переважає зазначений;

– якщо представлені твори вже подавалися на даний фестиваль-конкурс у попередні роки.

VII. Умови участі:

7.1. Учасниками фестивалю-конкурсу можуть бути громадяни України з офіційно оформленою інвалідністю І, ІІ, ІІІ групи всіх нозологій без вікових обмежень; а також громадяни України, які перебувають на стадії оформлення групи інвалідності.

7.2. Заяви на участь у фестивалі-конкурсі від фізично здорових громадян не приймаються.

7.3. Учасник, що здобув найвищу нагороду (Гран-Прі) має пропустити наступний сезон. В подальшому він знову може брати участь у фестивалі-конкурсі на загальних засадах.

7.4. По завершенню роботи журі всі бажаючі зможуть дізнатися імена переможців на сайті відділу культури, національностей та релігій Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області, та (або) на сайті Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів» — «vuppi.at.ua».

7.5. Додаткова інформація за телефоном: (068)129-44-22 (дзвінки приймаються в будні з 9-00 до 15-00).