Колись, у мирні часи, такі близькі і такі далекі, часто доводилося чути напівжартівливі фрази: «Ой, там шахісти б’ються», «шахова битва», та інше. Зараз жартувати так боляче, бо надто вже багато справжніх битв переживає наша Батьківщина щодня. Але дуже добре, що навіть у ці важкі дні продовжує жити така унікальна високоінтелектуальна гра, як шахи, і знову й знову зустрічаються незрячі шахісти, гартуючи свою майстерність.
Так нещодавно, а саме вісімнадцятого липня, у в місті Обухові, що на Київщині, пройшов турнір Кубка Київської області з шашок та шахів серед осіб з ураженнями опорно-рухового апарату, порушеннями зору та слуху, присвячений Міжнародному дню шахів (двадцяте липня). У змаганні брали участь спортсмени з Києва та Київської області з різними нозологіями, зокрема й незрячі. Не можна сказати, що погодні умови були сприятливими: африканська спека, яка панувала цими днями в Україні, завадила прибути на турнір багатьом шахістам та шашкістам. Та все одно, найбільш витривалі й закохані в улюблену гру спортсмени зібралися в Обухівському міському будинку культури об одинадцятій годині ранку. Учасників вітали заступниця міського голови Обухова Антоніна Василівна Шевченко, начальник Відділу молоді і спорту Обухівської міської ради Максим Петрович Єльський, начальник Київського регіонального центру з фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт» Юрій Юрійович Кравченко, керівник відокремленого підрозділу Спортивної федерації незрячих України Київської області Юрій Борисович Пісков, та інші.
Антоніна Василівна слушно зазначила, що подібні заходи у такий непростий час є особливо важливими і навіть радісними, бо раніше, коли все було значно простіше, ми не завжди цінували такі зустрічі. Прикро, що в останні роки значно менше молодих людей займається таким цікавим високоінтелектуальним спортом, як шахи та шашки, тому особливо тішить, що на турнір завітали зовсім юні учасники. На цьому наголосив Юрій Борисович Пісков. Так само щиро вітали спортсменів й інші гості.
Відповідно до регламенту, шаховий турнір відбувався за круговою системою, тобто кожен учасник по черзі грав з іншими. Чоловіки та жінки змагалися окремо. В окремих номінаціях брали участь юніори та діти. Кожен шахіст отримав на партію п’ятнадцять хвилин, тобто тривалість однієї партії не могла перевищувати пів години. Аби під час змагань ніхто з учасників не постраждав від спеки та нервового виснаження, до послуг шахістів були мінеральна вода та печиво.
Загалом панувала тепла, товариська атмосфера, тож відома сентенція про те, що у змаганні перемогла дружба, була як ніколи актуальною. Перші місця посіли шахісти: серед жінок — Євдокія Підмогильна, серед чоловіків — журналіст редакції УТОС «Заклик» Євгеній Познанський. Заслужені нагороди отримали й інші спортсмени, які посіли другі та треті місця. Переможцем по шашках став Денис Афанасьев, серед шашкістів-юніорів здобула перемогу Анастасія Бунтовська, а серед дітей першість виборов Кулаченко Матвій. Судив змагання по шахах Рискаль Ігор Олегович, по шашках — Двірний Володимир Титович.
Переможці отримали почесні грамоти та медалі. Спортсменам з інших населених пунктів та їхньому супроводу компенсували витрати на проїзд. Усі учасники турніру були задоволені заходом, тепло поспілкувалися та висловили сподівання на нові подібні зустрічі.
А які враження у самих організаторів?
Юрій Борисович Пісков:
— Ми задоволені тим, як пройшли змагання. Шкода, що не всі учасники змогли дістатися через спеку. Але все одно, турнір відбувся на належному рівні, як й інші заходи, які відбуваються у нашому місті. Ми вдячні міській владі за те, що підтримує нас. Гарно працює регіональний центр Інваспорту. Особливо тішить, що є молодь і діти, які цікавляться шахами. Наймолодшому учаснику, Оверченку Івану, вісім років. Вони — наше майбутнє.
Обухівщина — давній, гарний край, мала батьківщина Андрія Малишка, уславлена Всеукраїнським фестивалем-конкурсом «Поетичний рушник», який проходить щороку. Добре, що цей щедрий край багатий не тільки на поетів, а й на шахістів та шашкістів.
Хочеться сподіватися, що підуть у минуле гарячі бої, вибухи, кров та страждання, і знову битви відбуватимуться лише на шахових полях.
Тезей,
«Промінь»
