Громадській спілці «Сучасний погляд» виповнюється п’ять років

28 серпня 2018 року виповнюється п’ять  років від дня заснування громадської спілки «Сучасний погляд». Протягом п’яти років очільниками організації було зроблено чимало суспільно корисних і важливих справ, проведено безліч заходів та акцій з метою висвітлення проблем осіб з інвалідністю та шляхів їх подолання. «Сучасний погляд» провадить свою діяльність за наступними напрямками: соціальний захист людей з інвалідністю, в першу чергу для осіб з порушеннями зору, реабілітація, сприяє здійсненню освітніх процесів незрячим та слабозорим дітям, надання юридичних послуг в якості консультацій та інформування у правовій сфері, організація різноманітних заходів для привернення уваги суспільства до існуючих проблем, які пов’язані з інвалідністю.

Як відбувалось заснування організації, з чого  починався її перший проект і яких  успіхів вдалося досягти протягом п’яти  років плідної роботи її засновниками, ділиться виконавчий директор «Сучасного погляду» Олеся Миколаївна Перепеченко.

– Пані Олесю, коли була створена організація «Сучасний погляд»?

– 7 липня 2013 року у нас відбувся перший загальний збір засновників організації, а, власне, сама реєстрація відбулась 28 серпня того ж 2013 року. Саме цю дату ми вважаємо датою свого дня народження.Відзначу, що з березня цього року ми отримали статус Всеукраїнської організації, у нас з’явилось п’ятнадцять відокремлених підрозділів. Згідно законодавству України  громадські спілки мають право засновувати юридичні особи, то на той час це було п’ять  юридичних осіб – громадських організацій, які працювали з людьми з інвалідністю в різних регіонах України. Зокрема, це були представники Харкова, Донецька, Луганська, Житомира та Києва.

– Як обиралось керівництво «Сучасного погляду»?

– Як правило, людина на посаді керівника громадської організації працює на добровільних засадах і робота не передбачає фінансової підтримки. Тому, укладаючи статут організації, ми прийняли норму, якою передбачено, що посаду президента можна очолювати лише два роки. Кожні два роки ми проводимо загальновиборчі збори, на яких обов’язково переобираємо керівника. Кожен, хто показав свої професійні та організаторські здібності, доклав зусиль для проведення того чи іншого заходу, або допоміг у реалізації певного проекту, може стати керівником «Сучасного погляду».Я була першим президентом нашої організації, нині цю посаду обіймає Микола Михайлович Дубов з Харкова.

– З чого починалась діяльність організації, яким був стартовий проект?

– Пам’ятаю, що перші кілька місяців після заснування «Сучасного погляду» вирішувалось чимало організаційних питань, зокрема, відкриття рахунків, впорядкування документів тощо. А час іде, треба починати працювати, адже до кінця року потрібно прозвітувати. На Всесвітній день незрячих – 13 листопада 2013 р. ми влаштували акцію «Життя – це рух». Це, справді, був рух і доволі активний рух! Ми розробили буклети з рекомендаціями для водіїв, які бачать людину з білою тростиною. На буклетах розміщувалась текстова інформація у вигляді коротких порад, наприклад, дощова погода створює додатковий шум, який заважає незрячій людині одразу почути гуркіт автомобіля, тому водій повинен звуковим сигналом повідомити про себе. Також у буклетах ми намагалися звернути увагу водіїв на те, що незрячі теж є пішоходами, що не слід де завгодно паркувати своє авто. Загалом, буклет містив близько десяти порад і був синьо-жовтого кольору. Наш логотип – жовта карта України, яка розміщувалась на синьому фоні, а на карті напис: «Сучасний погляд». До речі, ця просвітницька акція була дуже маштабною, адже одночасно проходила у пятнадцяти регіонах України. На той час у проведенні заходу зголосилися нам допомогти колишні працівники державної автоінспекції. Виготовлені нами буклети працівники ДАІ роздавали усім водіям, яких зупиняли, розповідаючи про Всесвітній день незрячих. Акція розпочалась з десятої години ранку по всій Україні, а з 16:00 у Київській області. Пам’ятаю, що я особисто хотіла дати буклет одному з водіїв, а він дякуючи, сказав, що кілька годин тому у Львові йому вже надали таку ж інформацію. Цей захід надихнув нас на проведення інших просвітницьких івентів, ми впевнились, що рухаємось у вірному напрямку. Тому третього грудня на Міжнародний день людей з інвалідністю влаштували чергову соціальну акцію «Інформаційна доступність – шлях до порозуміння». Ця акція полягала в тому, що ми  звернулися з листом, написаним шрифтом Брайля,  до голів адміністрацій з вимогою маркування і збільшеного шрифту на всіх бланках, які вони друкують.

– Відомо, що організація «Сучасний погляд» багато добрих справ робить малечі та школярам, розкажіть про цей напрям діяльності.

– Так, дійсно, ми намагаємось бути поруч з дітьми, школярами, які мають порушення зору, ми хочемо допомогти їм максимально відчути яскраві барви довколишнього світу, спонукаючи їх таким чином до освіти, саморозвитку та вдосконалення. У нас існує добра традиція проводити Всеукраїнський конкурс читців рельєфно-крапковим шрифтом Брайля серед школярів. Ми плануємо збирати дітей в якомусь одному місті, а не в школі, адже це подобається дітям, для них це щось нове. А це і знайомства, і враження, зрештою, завжди хочеться відвідати щось нове і отримати заряд позитивних емоцій.Зусиллями нашої організації ми надрукували багато книжок шрифтом Брайля. Це велика серія «Дванадцять місяців», присвячена кожному місяцю року. Родзинкою цієї серії є те, що кожна книжка містила сторінку англійською мовою.Також ми надрукували твори Сергія Лоскота, Анатолія Григорука, вірші Надії Красоткіної, повісті та оповідання Всеволода Нестайка, українські народні казки. Цікава серія патріотичних книг під назвою «Моя Україна», яка вміщує книги «Українські традиції», «Дух України – козацтво» про життя та побут українських козаків, «Січ XXI століття» – це розповідь очевидців, які були на Майдані під час революції гідності і як ця революція переплетена з українським козацтвом. Черговою цікавою подією в нашому житті стало виготовлення книги-розмальовки для незрячих та слабозорих дітей. Це була книга автора С.Лоскота «Про риб та інших чудиків», яка містила плоскодруковані описові тексти, оповідання про морських мешканців, ці ж тексти дубльовані шрифтом Брайля та доповнені  контурні рельєфними малюнками для вивчення та розмальовування. Малеча познайомилась з морським коником, рибою голкою, крабом горошинкою, морською зіркою,багато щупальною креветкою та доброю  черепахою. Ми отримали величезну кількість подяк від батьків, педагогів та вихователів за розмальовки, які ми виготовили. Також деякі книги у нас містили адаптовані малюнки для незрячих і слабозорих дітей.

– Для реалізації кожного проекту чи заходу потрібні ресурси і одним з важливих ресурсів є фінансовий. Як «Сучасний погляд» шукає кошти, аби втілити бажані проекти?

– На жаль, грантова діяльність у нас не склалась. Але ми працюємо з багатьма спонсорами, партнерами і благодійними фондами. Всі, до кого ми зверталися не відмовляли нам.

– Які плануються заходи у майбутньому і що хотілось би вдосконалити у своїй організації?

– На наступний рік ми плануємо організувати два табори у наметах. У нас вже є велотандем, на якому ми  вчимо і будемо вчити охочих кататися на ньому.

– З вересня цього року почне працювати Всеукраїнський жіночий клуб, на якому проводитимуться цікаві зустрічі з психологами, успішними жінками, та відомими особистостями.

– Так, ми будемо підтримувати одна одну, спілкуватися, ділитися своїми переживаннями та радощами. І, звичайно, ми чекаємо на дівчат та жінок, які мають порушення зору і прагнуть розвитку та вдосконалення. Моє особисте побажання до нашої організації, щоб у нас з’являлося більше активних людей у регіонах, щоб це стимулювало молодь до активної діяльності і співпраці.

– Редакція періодичних видань «Заклик» вітає керівництво та членів громадської організації «Сучасний погляд» з першим ювілеєм і зичить наснаги, терпіння, втілення цікавих та корисних ідей, щедрих спонсорів та партнерів, а також підтримки від друзів і колег!

Детальну інформацію  про діяльність громадської організації «Сучасний погляд» ви можете знайти на Facebookсторінці за посиланням:

https://www.facebook.com/NGU.Contemporary.View/.

 

Леоніда Пономарьова,   «Промінь»

Share Button