«Прийшов. Побачив. Переміг». Так, колись, ще до Різдва Христового, Юлій Цезар повідав про одну зі своїх перемог. Але саме такою блискучою перемогою аматорів Житомирського УВП став їх виступ у столиці, на Київському УВП №2, який відбувся12 жовтня. Попри те, що погода того дня у столиці була по-справжньому осінньою та похмурою, але послухати гостей з Житомира на УВП №2 завітали не лише співробітники цього підприємства, а й утосівці, які працюють на інших підприємствах столиці. І нікому з них не довелося пошкодувати!
На початку гостей з Житомира та глядачів тепло привітав директор Київського УВП №2 О.Р.Віньковський.
І полилася дзвінка українська пісня, яку майстерно виконував житомирянин Антон Сайко, який до того ж блискуче виконував обов’язки звукорежисера гостей.
Оригінальним був сценарій заходу. Ось вже глядачів вітає ведуча – Солоха зі славетної «Ночі перед Різдвом» М.В.Гоголя. Та довго розмовляти із аудиторією їй не випадає, бо майже одразу до неї приходить добрий її знайомий – дяк Осип Никифорович – з того ж твору. Солоха за словом у кишеню не лізе, спілкуючись із цим гостем, але ось з’являються баба Параска та баба Палажка немов зі сторінок І. С. Нечуя-Левицького. Бідний Осип Никифорович поспішає заховатися і правильно робить, бо Параска із Палажкою, як і завжди, починають справжню війну між собою. Багато справжнього українського гумору, дотепних жартів почули ми у цей день.
Але у захваті були не лише від драмгуртківців гостей з Житомира. Солов’їний спів вокального ансамблю «Гармонія», гра дуету баяністів «Душа баяну», поезія поетеси Ніни Лаврегі, які виконувала сама авторка, усі ці та багато інших номерів ,були однаково вдалими та цікавими.
Глибоке враження залишила композиція з віршів класика сучасної української поезії Ліни Костенко.
Щиро дякував гостям за їх мистецтво заступник директора УВП №2 В.В.Романюк.
А на прощання гості заспівали чудову пісню «Україна-вишиванка».
– Я люблю свою країну,я люблю її людей!
Дзвеніли чудові жіночі голоси і радісно вітали їх зал. І вірилося, що у країні, де є такі гарні, талановиті люди ,дійсно, усе буде гаразд.
Євгеній Познанський,«Промінь».
