Після тяжкої довготривалої хвороби 24 липня 2020 року відійшов у Вічність Ігор Володимирович Мурашко – видатний диктор Українського радіо, Заслужений артист УРСР, людина закохана у свою професію. Про таких, як він поетеса Ліна Костенко сказала у одному із своїх віршів : «Єдинне, що від нас залежить – життя прожити, як належить». Саме так жив і творив протягом багатьох років Ігор Володимирович Мурашко – справжній професіонал українского радіо, справжній артист і справжня Людина…
Життєвий шлях Ігоря Володимировича був тернистим і непростим. Народився він на Вінниччині, у Козятині, в сім”ї інтелігентів. Його мама – Тамара Варфоломіївна Косткевич – із сім”ї інженера – залізничника. Батько – Володимир Георгійович – працював юристом.
У 1932 році родина Мурашко переїжджає до Києва. У 1944 році батько помирає в шпиталі від ран, отриманих на фронті. Ігор Володимирович поступає на навчання до річкового технікуму. Навчання він завершує із відзнакою. У 1945 році вступає до студії-театру імені Івана Франка, потім працює в Театрі юного глядача.
А в 1950 році Ігор Володимирович отримав заслужену перемогу на Національному конкурсі дикторів Українського радіо. З того часу і практично дотепер його доля міцно пов”язана із Радіо, яке він любив усім серцем і душею. Ігор Володимирович буквально не уявляв себе без обраної професії диктора.
На Хрещатику, 26 професіонал із великої літери Ігор Володимирович Мурашко пропрацював більше 50-ти років. Протягом кількох десятків літ він щоранку читав випуски загальноукраїнських новин. Не буде перебільшенням стверджувати, що голос цієї людини вже давно отримав постійну прописку у кожній українській (і не лише) родині – адже ці інформаційні випуски слухали всі. В тому числі – й за кордоном.
У 1980 році Папа Римський звернувся до Ігоря Володимировича із проханням озвучити фільм про Ватикан і висловив йому величезну подяку за бездоганно виконану роботу. Цей унікальний запис назавжди зберігатиметься у аудіо архіві Ватикану. Свого часу Ігор Володимирович Мурашко плідно співпрацював із неперевершеними дикторами радіо СРСР – Юрієм Левітаном і Ольгою Висоцької, разом із якими він реалізував чимало цікавих міжнародних творчих проектів.
Шанувальники радіо знають Ігоря Володимировича як видатного педагога. Це саме він був вчителем плеяди чудових дикторів українського радіо – Петра Бойка, Ольги Лях, Андрія Вільколека, Надії Подоляко та Ольги Копотун. На студії кінохроніки та на студії документальних фільмів Ігор Володимирович озвучив понад 5 тисяч фільмів. З 1972 року читав аудіо книги – у студії звукозапису для сліпих. Протягом цього часу він записав понад 1600 книжок.
Для синтезатора української мови UkrVox за основу українського голосу взято голос саме Ігоря Мурашка. Ось одна із його настанов учням : «Спочатку треба пропускати інформацію крізь серце, потім – крізь мозок, а вже тоді маєш право відкривати рота. Це все – триєдинне!» Як професіонал найвищого рівня кваліфікації, Ігор Мурашко умів так передавати найтонші смислові, логічні й психологічні зв’язки між словами в реченні і між мовними тактами фрази, як ніхто НЕ вміє робити цього дотепер », – згадує про свого друга і бойового побратима по цеху радіо мистецтва Петро Бойко.
Дуже багато книжок для незрячих начитав Ігор Володимирович у Республіканському будинку звукозапису і друку Українського товариства сліпих.
У вільний від роботи час, якій він присвятив левову частину свого насиченого яскравими подіями життя, Ігор Володимирович виховував двох дітей – театрознавця Тетяну і журналіста Володимира.Вийшовши на заслужений відпочинок, Ігор Володимирович не сидів без діла : він постійно допомагав колегам по Радіо своїми порадами, спілкувався із студентами творчих ВИШів, зустрічався із рідними і близькими йому по духу людьми…
Однак все це обірвала жорстока хвороба, яка, на жаль, виявилась невиліковною. Ігорю Володимировичу було 92 роки…
У ці скорботні дні колеги по Радіо, Будинку звукозапису, працівники студії кінохроніки та студії документальних фільмів, а також актори провідних українських театрів висловлюють щире і глибоке співчуття рідним і близьким покійного.
Світла пам’ять про цю чесну, скромну і відкриту Людину назавжди збережеться у нашій пам”яті…
