Пісенну історію для особливої малечі написав піккардієць Славко Нудик
Вони не бачать тексту чи клавіш фортепіано, однак зіграли свою роль на відмінно. Незрячі діти, що з’їхалися до Палацу ім. Хоткевича, відчули себе акторами дійства «Казка на білих лапах».
Однак перед виступом таки нервували. «Я трошки переживаю… Бо я букву «Л» не можу вимовити!», – поділилася відчуттями учасниця дійства з Луцька Діана.
«Я дуже довго вчив свої вірші. Зараз переживаю… Чую, як адреналін з’явився!», – розповів учасник дійства з Рівненщини Іванко.
«Я теж переживаю… Навіть не за дітей. А за себе, старого, переживаю. Артист мусить хвилюватися: доти він є артистом!», – підсумував ідейник дійства, вокаліст «Піккардійської терції» Славко Нудик.
Саме Славко Нудик і написав цю казкову історію. Ідея прийшла після довгої співпраці з Ресурсним центром освітніх технологій «Львівської політехніки» у видавництві книг для незрячих – під час їхнього озвучення.
«Коли Славко працював із незрячими дітьми над записом «Кобзаря», то його дуже так пробило. Настільки пробило, що він за півгодини повернувся назад і каже: «Щось мене так ті діти зачепили! Я би щось для них хотів зробити». Завершилося тим, що він за вечір написав 9 різдвяних пісень», – поділилася спогадами директорка ГО «Українська спілка осіб з інвалідністю» Оксана Потимко.
Їх аранжував Юрій Саєнко, а піккардієць об’єднав в один сюжет.
«Мені дуже пощастило, бо за сценарієм я зі Славком Нудиком – мама і тато. І в нас багатодітна сім’я. У нас 15 дітей. І ці дітки розказують вірші, співають пісні, грають на скрипці, на фортепіано», – пояснила ідею співачка Оксана Муха.
«Мені дві колядки вчителька у нотах підказала. А ще одну той хлопчик, із яким я граю на фортепіано на сцені, – Матвій. У нього є звукові ноти. Він то швидше вивчив – і мені показав, як то має бути. І я так вивчила «Бог ся рождає», – розповіла незряча учасниця дійства зі Львова Віра.
На сцену вийшло 15 особливих малюків. Спеціально приїхали з Дніпра, Миколаєва, Хмельницького, Рівного, Тернополя.
«Ми повинні долати ті бар’єри, які роблять якісь речі неможливими для дітей незрячих, особливо в дитячому віці», – пояснила режисерка дійства, народна артистка України Леся Бонковська.
Малі актори вже мріють про гастролі Францією. А поки що мандруватимуть із казкою Львівською областю.
«Коли сидиш на такому дійстві, ти не відчуваєш жалю, болю. Ти відчуваєш просто радість! Творчість і здібності незрячих дітей абсолютно не поступаються здібностям видатних наших співаків і музикантів», – підсумувала дружина міського голови Львова Катерина Садова.
«Просто фантастично! Мурашки по шкірі, сльози на очах. І ти розумієш, якщо ми, зрячі, чогось не вміємо чи не робимо, то ми просто ледарі», – додала директорка Палацу ім. Гната Хоткевича Оксана Гуз.
