20-го січня, раптово, відійшов у вічність Олександр Михайлович Осадчий, член Президії Центрального правління УТОС, начальник Відділу з організаційно-масової роботи, Заслужений член Українського товариства сліпих.
Народився Олександр Михайлович 7-го квітня 1943-го року у місті Кагарлик Київської області у родині службовця.
У 1951-му році внаслідок нещасного випадку втратив зір. З 1952-го по 1960-й рік навчався у Київській школі-інтернаті для сліпих дітей, з 1960-го року розпочав свій трудовий шлях на Київському учбово-виробничому підприємстві №1 УТОС.
З 1964-го року навчався у Київському державному університеті ім. Т.Г.Шевченка, який закінчив у 1970-му році, здобувши спеціальність економіста.
З грудня 1970-го року до травня 1978-го року обіймав посаду заступника директора з виховної роботи. Був організатором культурного дозвілля на підприємстві, керував художньою самодіяльністю.
З травня 1978-го по березень 2008-го року Олександр Михайлович очолював Київське учбово-виробниче підприємства № 3 УТОС. За час його керівництва підприємством, що припав як на часи планової економіки, так і на перехідний період становлення незалежної України, було впроваджено багато нових виробів продукції, збудовано «з нуля» додатковий виробничий корпус, власну котельню тощо.
З 2006-го по 2016-й рік О.М.Осадчий обіймав посаду заступника голови Центрального правління УТОС, був головою Ради з реабілітаційної та культмасової роботи при Президії ЦП УТОС. Неодноразово обирався до складу Президії ЦП УТОС, був членом правління Київської міської організації УТОС.
За наполегливу та самовіддану роботу був відзначений грамотою Президії Верховної Ради УРСР, нагороджений медаллю «На честь 1500-річчя Києва», «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945рр.», удостоєний почесного звання «Заслужений працівник промисловості України», нагороджений грамотами ЦП УТОС, Київської міської організації УТОС.
Нехай в нашій пам’яті залишаться безліч добрих справ Олександра Михайловича, його самовіддана праця на благо Товариства, намагання прийти на допомогу у скрутних обставинах, віра у краще майбутнє для всіх нас. Вічна пам’ять.
