ЗАКЛИК

Об'єднана редакція періодичних видань Українського товариства сліпих

«І У СИНЮ ДАЛЬ ПОНАД ГОРАМИ ЛИНЕ ПІСНЯ ЦЯ…»

Ні чим не примітні, серпневі спекотні дні, можливо, так би й загубилися у бурхливому потоці буденних справ, як би не одна творча подія, що сталася на Закарпатті і зробила ці дні незабутніми, та, напрочуд, вражаючими.

Отож, з 7 по 9 серпня Мукачево вже одинадцятий рік поспіль зібрало талановитих утосівців на справжнє свято пісні і дружби – фестиваль «Мукачево запрошує друзів». На відміну від попередніх фестивалів, що проходили у великих залах, цьогорічна зустріч відбулася на базі відпочинку «Едельвейс» Мукачівського підприємства УТОС. Біля тридцяти учасників з восьми осередків нашого Товариства зібралося у мальовничій місцині серед віковічних гір.

Фестиваль відкрили вітальними словами: директор Мукачівського підприємства УТОС Денис Дейчук і його невтомні організатори: голова ВПО Мукачівського підприємства Василь Кондрач та Аліна Кучинська, яка очолює місцеву Спілку талановитих інвалідів «СТІмул». Дуже приємно, що на цьому чудовому заході пощастило побувати й авторці цієї статті, яка також приготувала привітання у вигляді святкового короваю з написом з тіста – «Мукачево збирає друзів».
Красивий голос з піснею про Україну Василя Курдельчука (Маневичі), переможця минулорічного ювілейного фестивалю, підбадьорив учасників, задавши тон, по-родинному теплої атмосфери. І полинули пісні: веселі й сумні, патріотичні й жартівливі, присвячені рідній землі, матері, синам-героям, покійним друзям і, звичайно, одвічному коханню. Всіх учасників колоритно представляла ведуча заходу завідувач клубом Мукачівського підприємства УТОС Ганна Гудачек. Своїми музичними талантами вражали: Київ, Луцьк, Нововолинськ, Коломия, Тернопіль, Львів, Рівне.
Та по-справжньому приголомшила усіх присутніх своїм виступом наймолодша учасниця фестивалю Софійка Хома. Незрячій дівчинці лише дев’ять, а її не по-дитячому сильний голос, яким вона проспівала композиції українською та англійською мовами, мабуть, чули всі Карпати. Юна зірочка навчається у Львівській школі для дітей з вадами зору № 100. Вона є неодноразовою учасницею благодійного музичного проекту «Відчинилося життя». За словами Софійки, понад усе вона любить співати. А нещодавно почала опановувати фортепіано.
-Наш фестиваль не має обмежень – у ньому можуть брати участь як і дорослі, так і юні співаки, – говорить організатор і натхненник пісенного заходу Василь Кондрач. – Ідея проводити у нас, у Мукачеві, такі музичні зустрічі, зародилася на ще одному чудовому фестивалі нашого Товариства «Буковинські візерунки». Там я зустрів однокласників і ми вирішили організувати у нашому місті зустріч і поспівати. Одинадцять років тому з цього все і почалось…
Тепер мукачівський захід збирає не просто однокласників, а й друзів з багатьох куточків України. А щоб зробити таку зустріч теплою і дружною, організаторам доводиться прикладати чимало зусиль, отримуючи фінансову підтримку з боку місцевої влади та доброчинників. За побажаннями організаторів та учасників щорічного мукачівського фестивалю хотілось би, щоб керівництво УТОС активніше долучалося до такого роду заходів й допомагало їх проведенню.
-Такі зустрічі для нас, незрячих, мають дуже важливе значення, – ділиться думками учасниця фестивалю з Луцька Лідія Дороніна.- Адже ми не лише збираємось поспівати, ми спілкуємось, знаходимо нових друзів, обговорюємо проблеми, ділимось враженнями та порадами. А ще насолоджуємось гостинною атмосферою і цілющим повітрям.
Кожний виступ учасників був красивим та індивідуальним. Але, як ведеться на фестивалі, журі, до складу якого входили діячі культури та мистецтва Мукачева, визначили переможця. Цього року гран-прі отримав чудовий виконавець Микола Пришнівський (Тернопіль). Всіх інших учасників було урочисто нагороджено дипломами фестивалю «Мукачево запрошує друзів». Не могла залишитись без подарунка і юна співачка Софійка Хома. На згадку про фестиваль вона повезла додому симпатичного м’якенького їжачка.
По завершенню пісенної програми всі учасники та гості заходу зібралися на сцені і разом заспівали пісню про друзів, яка, напевно, ще довго бринітиме у душі, нагадуючи про цю приємну подію.
А коли пісня полинула у гори, повітря наповнилось пахощами запашного бограчу і шашликів – на всіх присутніх чекала смачна святкова вечеря, яку, до речі, також власними силами приготували організатори. І ще довго лунали дружні розмови, побажання і щирі слова вдячності за прекрасне свято, яке об’єднує творчі серця й запалює вогник надії.

Наталя Щербань, «Промінь»

Share Button