29 листопада 2015 року, зазнала непоправної втрати паралімпійська сім’я України: раптово на 52 році життя померла легенда української паралімпійської легкої атлетики, володар першої золотої медалі незалежної паралімпійської України, яка була завойована на перших для української держави Паралімпійських іграх 1996 року — власне 24 серпня у День Незалежності України — тотально незрячий спортсмен-паралімпієць, Заслужений майстер спорту України Василь Ліщинський, повідомляє прес-служба Національного комітету спорту інвалідів України.
51-річного Василя Ліщинського по праву називають першопрохідцем української паралімпійської легкої атлетики… Легендарного атлета доля звела зі спортом вищих досягнень майже випадково. Після закінчення інтернату в сімнадцятилітнього Василя на підприємстві Українського товариства сліпих (УТОС) почалося трудове життя. Збирав швидкозшивачі, клеїв папки для паперів… Нудна, монотонна робота, але за неї платили. Якось, одержавши чергову зарплату, зайшов у спортивний магазин. Його увагу привернула металева куля. На запитання, що це таке й для чого, відповіли: це — ядро. Береш його у руку, долоню — тильним боком на плече, розганяєш і штовхаєш. Чим далі, тим краще. Після покупки знайти Василя можна було тільки на стадіоні. Штовхав і заміряв… Ядро летіло чимраз далі.
Хлопчину, що наполегливо займається, побачив інструктор фізкультури, поцікавився результатом і… відразу ж повіз на чемпіонат України серед колективів УТОС. У Харкові в 1981 році він посів третє місце. Тут Василя й помітили. У 1982-му його як спортсмена, що подає надії, перевели в м. Артемівськ Донецької області, а вже у 1983 році на чемпіонаті СРСР у Єревані Василь одержав золоту медаль, став членом збірної команди Союзу.
У 1991 році він уперше виїхав за кордон — на чемпіонат Європи до Канн (Франція). У змаганні з метання диска завоював золоту медаль, встановивши світовий рекорд серед спортсменів з інвалідністю, у штовханні ядра з шостої спроби став чемпіоном Європи.
Наполегливо готувався до виступу на перших для Незалежної України Паралімпійських ігор в Атланті і в складі паралімпійської збірної успішно виступив на Іграх: у метанні диска завоював срібну медаль, а в останній день змагань, 24 серпня — день п’ятиліття Незалежної України — виборов перше для України паралімпійське «золото». Далі були наполегливі тренування, багато змагань: чемпіонати України, світу, Європи, ХІ Паралімпійські ігри 2000 року в Сіднеї, ХІІ літні Паралімпійські ігри 2004 року в Афінах, ХІІ Паралімпійські ігри 2008 року в Пекіні, ХІІІ Паралімпійські ігри 2012 року в Лондоні. І він – багаторазовий чемпіон та призер чемпіонатів світу та Європи з легкої атлетики, чемпіон ХІІ Паралімпійських ігор 2008 року: золота нагорода у метанні диску, бронзовий призер у штовханні ядра, рекордсмен світу у метанні диску, призер ХІІІ Паралімпійських ігор 2012 року: срібна нагорода у метанні диску.
За видатні спортивні досягнення нагороджений державою орденом «За заслуги» III ступеня у 2008 року та «За заслуги» II ступеня 2012 року.
