ПРОСТІ НАВИЧКИ, ЯКІ МОЖУТЬ ВРЯТУВАТИ ЖИТТЯ

Пов’язки, джгути, люди на підлозі… що це? Ще одна трагедія, на які такий багатий воєнний час? Але вже наступної миті помічаєш, що нічого страшного не відбувається, люди заклопотані, зібрані, але зовсім не налякані, інколи лунає сміх, і навіть ті, що лежать начебто непритомні, весело посміхаються. Та й лежать не зовсім і на підлозі, а на кариматах. Що це? Це тренінг з надання першої допомоги, який Товариство Червоного Хреста проводить для незрячих киян, які побажали отримати такі необхідні навички.

Вміння, як-то кажуть, за плечима не носити, а знання, які допоможуть врятувати життя оточуючих людей — це завжди актуально, навіть у мирний час, не те що у військовий.

Можливо хтось і вважає незрячих цілком безпорадними, такими, що самі лише потребують сторонньої допомоги, але ми з вами добре знаємо, що люди із частковою, а то й повною відсутністю зору турбуються про близьких не менш ніж інші, і завжди раді зробити усе, що в їхніх силах, для оточуючих. Тож, пропозиція провести тренінг з надання першої медичної допомоги знайшла щирий відгук серед членів столичних первинок УТОС. Ініціатива проведення цього тренінгу належить Марині Потеляхіній, активістці, патріотці, в. о. директора Центральної спеціалізованої бібліотеки УТОС. Ініціативу було охоче підтримано співробітниками Червоного Хреста, які з розумінням поставилися до бажання українців із вадами зору освоїти навички надання першої допомоги оточуючим. Як і належить журналістові, автор цього нарису був не лише спостерігачем, але й безпосереднім учасником подій. Тренінг відбувся 25 листопада 2023 року. Цей день для столиці розпочався, як ми знаємо, достатньо складно. У місті була повітряна тривога. Київське ППО відбивало атаки безпілотників, проте і ці обставини не відбили бажання у більшості з тих, хто записався на тренінг, взяти в ньому участь. Тож як тільки дали відбій, учасники поквапилися до офісу Товариства Червоного Хреста, який знаходиться на одній зі столичних вулиць. Невеличке запізнення, з яким стартував тренінг з вищеназваних причин, нікому не зіпсувало настрій. Заняття проводили співробітники Червоного Хреста, інструктори з надання першої допомоги — Ольга та Анна. Вони надзвичайно доброзичливо та уважно ставилися до своїх учнів, охоче відповідали на кожне запитання, усе досконально пояснювали, а під час практичних занять терпляче та вміло показували, допомагали, дозволяли, за бажанням, повторити вправи, аби остаточно затвердити набуті навички. Протягом усього тренінгу панувала доброзичлива, невимушена атмосфера, проте усі поставилися до отримання знань відповідально.

колективна фотографія

Учасники ознайомилися з історією Міжнародного Руху Червоного Хреста та Червоного Півмісяця, засвоїли алгоритм дій надання першої допомоги. Дізналися про те, що таке відновне положення та як правильно привести у нього людину, яка втратила свідомість. Тренувалися одне на одному. Перевертали «непритомного» колегу під контролем інструкторів. А от серцево-легеневу реанімацію робити на живій людині, яка перебуває у нормальному стані, не можна — це навпаки небезпечно для роботи серця, тож відпрацьовували навичку на відповідних манекенах. При цьому у заняттях були задіяні як манекени, які зображують дорослих людей, так і «малюки», бо, звичайно, проведення серцево-легеневої реанімації для дорослих і немовлят має певні відмінності.

А що робити, якщо людина подавилася, або, кажучи мовою медиків, спостерігається непрохідність дихальних шляхів? Як бути при кровотечі? Якщо людину поранено? А якщо травма? Опік? Обмороження? Як правильно транспортувати людину, яка не може сама пересуватися? Усе це проходили учасники тренінгу. Перев’язували уявні рани у різних частинах тіла, накладали джгути та ставили турнікети тощо.

У кінці заходу на нас чекала заслужена нагорода: сертифікат про проходження тренінгу, який є дійсним протягом трьох років і визнається у 192 країнах світу.

Але і після закінчення тренінгу учасники ще довго ділися враженнями.

— Круто! Я сама маю фах масажиста, але сьогодні дізналася стільки важливого та цікавого, — каже учасниця Олена.

Завершуючи заняття, наші інструкторки бажали:

— Дай Боже, щоб не знадобилося. Щоб і ви, й усі ваші близькі завжди були здорові.

І це мудре побажання. Ну якщо, боронь Боже, щось таки трапиться, то тут стануть у пригоді й набуті на тренінгу навички, які попри свою простоту можуть допомогти врятувати людське життя.

Товариство Червоного Хреста завжди сприяє поширенню вміння надання першої допомоги, тож охочі пройти подібний тренінг ще матимуть таку можливість

 

Євгеній Познанський

«Промінь»

Share Button