Як незрячий британець відвідав 130 країн

“Я побував на всіх континентах Землі, зокрема і в Антарктиді. Моя мета – відвідати усі країни світу”, – говорить Тоні Джайлз.

Тоні незрячий і може чути лише за допомогою допоміжного слухового пристрою, але його любов до подорожей провела його вже крізь понад 130 країн.

Тоні Джайлз

“Деякі, напевно, скажуть, що я зовсім мало отримую від подорожі, тому що не можу нічого бачити. Але я хочу показати, що світ можна побачити не лише очима”, – каже мандрівник з Англії.

Знімальна група телепрограми ВВС Travel Show зустрілася з ним під час його подорожі Ефіопією.

“Відчуваю шкірою”

“Я чую розмови людей, я піднімаюся в гори і спускаюся, я можу відчувати все, що навколо мене, через шкіру, своїми ногами”, – говорить він.

Пану Джайлзу 41 рік. Останні 20 років він провів, подорожуючи світом.

Під час однієї з таких подорожей він познайомився зі своєю дівчиною – вона з Греції, і теж страждає на сліпоту. Але у більшість подорожей пан Джайлз відправляється один.

“Усе нове викликає хвилювання”

Він подорожує на досить скромні кошти – на пенсію батька, який помер, коли Тоні був іще підлітком. Свій маршрут він планує заздалегідь і дуже ретельно. Забронювати квитки йому допомагає мама, адже сайти більшості авіакомпаній не використовують технології, що дозволяють сліпим самостійно купувати квитки.

Тоні Джайлз задовго до поїздки через інтернет шукає людей, які б допомогли йому під час подорожі.

“Я не можу просто взяти путівник і вирішити – а давай-но я поїду туди або сюди. Я повинен знати заздалегідь, куди я їду. У мене дуже хороша пам’ять. Я сам планую маршрут”, – говорить Тоні.

Знайомство з новою країною, містом або місцевістю змушує чоловіка хвилюватися. “Іноді я не знаю, з ким я зустрінуся і що станеться. Для мене це пригода”, – пояснює Тоні.

Сліпий і глухий

Коли у Тоні Джайлза виявили захворювання, що призводить до сліпоти, йому було дев’ять місяців. У десять років він осліп.

У шість років йому поставили ще один діагноз – часткова втрата слуху. Зараз Тоні користується спеціальними слуховими пристроями, що дозволяють чути мову, проте все одно чує не всі звуки.

“Я дуже довго в підлітковому віці відчував себе пригніченим через свою сліпоту”, – говорить Тоні Джайлз.

Він навчався у спеціальній школі для сліпих дітей і тоді ж вперше побував у іншій країні – у 16 років разом з однокласниками поїхав до Бостона.

Однак і зараз проблеми зі здоров’ям іноді беруть гору над ентузіазмом. Наприклад, у 2008 році у Тоні відмовили нирки, потрібна була пересадка. Донором став його вітчим.

Залежність

Тоні Джайлз втратив батька, коли йому було 15 років. А через рік помер його найкращий друг, який теж мав інвалідність.

Ці потрясіння Тоні намагався пережити за допомогою алкоголю. “Наступні шість-сім років я пив. До 24 років я був алкоголіком”, – згадує він.

Його батько працював у торговельному флоті. Історії про далекі країни справили на Тоні глибоке враження.

“Коли я нарешті відірвався від пляшки, я усвідомив, що є інший спосіб впоратися із негативними емоціями”, – говорить пан Джайлз.

Втеча від переживань

У березні 2000 року він вирушив у подорож – до Нового Орлеана.

“Я не знав, куди я їду, і я просто завмер. Я кілька раз глибоко вдихнув і сказав собі: Тоні, якщо тобі це не подобається, їдь додому”, – розповідає пан Джайлз.

Але він вирішив не повертати назад – і відтоді відвідав усі 50 штатів США.

“Я почав подорожувати, бо хотів утекти. Утекти від переживань”, – говорить Тоні.

Знайомство з новими країнами дає йому необхідні позитивні емоції.

“Коли я зустрічаюся з новими людьми, то я переконуюся, що вони поруч зі мною не тому, що я сліпий, а тому що я їм цікавий як особистість”, – говорить пан Джайлз.

“Якомога простіше”

Тоні подорожує на дуже скромні кошти. Він користується в основному громадським транспортом і знімає найпростіше і найдешевше житло. Саме таке він обрав під час поїздки до Аддіс-Абеби.

“Місце якомога простіше – це змушує мене відчувати і сприймати все гостріше”, – пояснює Тоні Джайлз.

Господар житла радий приготувати Тоні обід з місцевих продуктів, які його гість купив на ринку.

“Я чую, відчуваю, відчуваю усе, що мене оточує”, – говорить Тоні Джайлз.

Розмова з людьми допомагає йому скласти уявлення про те місце, де він знаходиться і про те, що навколо нього.

В Аддіс-Абебі він пішов на художню виставку, де відвідувачам дозволено торкатися експонатів. За його словами, це допомогло йому відчути себе причетним. Зазвичай у музеях, де ні до чого не можна торкатися, він відчуває себе зайвим.

Загубитися і знайтися

Часто Тоні намагається відхилитися від витоптаного численними туристами маршруту. Наприклад, у Ефіопії він вирушив на озеро, яке знаходиться подалі від усіх туристичних стежок.

Іноді Тоні вдається до послуг особистого гіда, але в основному обходиться без нього – через що іноді губиться. Але він не панікує. Він спокійно чекає, коли з’явиться перехожий, до якого можна буде звернутися по допомогу.

“Десять людей можуть пройти повз, а потім один зупиниться і запитає: “Ви загубилися? Вам потрібна допомога?” – говорить Тоні.

За його словами, іноді абсолютно незнайомі люди приводять його до себе додому, щоб нагодувати. Багато хто допомагає йому під час його подорожей.

Довіряти незнайомим

Один з найскладніших моментів за кордоном – готівка. Як сліпому без допомоги сторонніх зняти гроші з карти і порахувати купюри?

“Мені доводиться шукати того, кому я можу довіряти. Мені доводиться перевіряти їх, розмовляти з ними”, – говорить Тоні.

Після того, як він розуміє, що цій людині можна довіряти, він просить її допомогти зняти гроші.

“Після того, як вони мені допомогли зняти гроші, мені ще треба запитати у них, які саме у мене купюри”, – пояснює Тоні.

Музика і їжа

Під час подорожей він вчиться грати на різних музичних інструментах.

“Одне з моїх великих захоплень – музика. Я відчуваю ритм. Музика стирає усі бар’єри”, – говорить Тоні Джайлз.

Він також любить пробувати різні страви місцевої кухні. Це один з постійних пунктів його програми під час подорожей.

А чому б ні?

Тоні побував у багатьох мальовничих куточках Землі. Під час подорожі він часто фотографує.

Він, можливо, ніколи не побачить власні знімки, але їх бачать ті, хто заходить на його сайт, де він публікує свої фотографії.

Іноді він зустрічає людей, які не можуть зрозуміти його любов до подорожей.

“Чому сліпа людина хоче подорожувати світом?” – запитують вони. У нього для них є проста відповідь: “А чому б ні?”

Джерело: bbc.com

Share Button