13 листопада 2019 року у Міжнародний день незрячих у Києві в кінотеатрі «Оскар» відбувся допрем’єрний показ документальної кінострічки «Вдивляючись у темряву». Фільм адаптований для перегляду людьми, які не бачать, адже у ньому застосовано технологію тифлокоментування. «Вдивляючись у темряву» – це українсько-шведський проект, знятий за підтримки Держкіно України і шведської компанії Grumant Productions HB. Фільм став одним із переможців восьмого конкурсного відбору Держкіно. Режисером та автором сценарію стрічки є Сергій Волков, композитор Володимир Рунчак, продюсери картини – Галина Криворчук (студія «ВІАТЕЛ», Україна) та Alex Shiriaieff (Grumant Productions HB, Швеція), автором тексту тифлокоментарю є Любомир Покотило.
Зйомки фільму тривали п’ять років та відбувались у різних містах України. Було відзнято понад сто знімальних змін. Офіційна прем’єра фільму в Україні запланована на 2020 рік.
Сергій Волков розповідає:
– Це фільм-притча про Україну та її минуле, про сьогодення та майбутнє. «Темрява» у фільмі одночасно реальна і метафорична. За сюжетом, незрячий, що випадково осліп у дитинстві, допомагає адаптуватися іншому – ветерану, який втратив у зоні АТО зір , але не сенс життя. Це розповідь від імені людей з інвалідністю: погляд незрячих на «здоров’я» нашої держави і суспільства, історія про те, що ніколи не можна втрачати віри та надії. Фільм водночас є твором мистецтва і частиною соціального проекту. Мовою і засобами кінематографу ми розповіли про щоденні проблеми людей з порушеннями зору для того, щоб розпочати діалог усередині суспільства, залучити до нього владу і громадськість. Наша мета – підкреслити необхідність інтеграції незрячих людей до повноцінного життя громади, а також привернути увагу до проблем ветеранів АТО та недостатнього соціального захисту військових, які відстоюють незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України на Донбасі, – підкреслює режисер.
Головні герої кінострічки – полковник запасу ЗСУ, інструктор, сапер Віталій Галіцин, який добровольцем пішов на Донбас захищати країну та в зоні АТО втратив зір та Денис Петров, незрячий перекладач, який допомагає Віталію адаптуватися у житті після втрати зору.
Фільм яскраво показує життя незрячих: ким вони можуть працювати, як відбувається процес навчання у спеціалізованих школах для незрячих дітей, як працює Реабілітаційний центр УТОС з незрячими, проблеми підприємств УТОС та ставлення влади до тих, хто втратив зір і потребує допомоги та підтримки. Адже у кінострічці символічно показано паркан між представниками влади та героями фільму.
На допрем’єрний показ документального кіно були запрошені представники Міністерств і відомств, громадських організацій, керівництво Українського товариства сліпих, а також журналісти національних, регіональних та спеціалізованих ЗМІ.
Після показу фільму відбулась прес-конференція, на якій охочі могли поставити запитання команді, яка працювала над створенням фільму.
Денис Петров розповідає, що доволі давно знайомий з режисером Сергієм Волковим і ідея створення фільму належить саме режисерові, а допомога у зйомках до стрічки виникла природно. Познайомившись із військовим Віталієм – героєм фільму, контакт склався без перепон: Віталій виявився врівноваженою людиною, незважаючи на обставини, в яких він опинився. Віталій – це борець, який продовжує свою боротьбу, але вже не в зоні АТО, а, на жаль, з владою, а також герой мріє відновити втрачений зір.
Загалом, фільм розрахований на фестивальне життя і прокатну історію.
Редакція УТОС «Заклик» усім причетним до створення фільму «Вдивляючись у темряву» бажає творчих ідей, вдячних глядачів та успіхів та перемог на кінофестивалях, аби документальне кіно, як соціальний проект, набувало обертів та виходило на великі екрани країни.
Леоніда Пономарьова, «Промінь»
