У Києві відбувся допрем’єрний показ фільму «Вдивляючись у темряву» з тифлокоментарем

13 листопада 2019 року у Міжнародний день незрячих у Києві в кінотеатрі «Оскар» відбувся допрем’єрний показ документальної кінострічки «Вдивляючись у темряву». Фільм адаптований для перегляду людьми, які не бачать, адже у ньому застосовано технологію тифлокоментування. «Вдивляючись у темряву» – це українсько-шведський проект, знятий за підтримки Держкіно України і шведської компанії Grumant Productions HB. Фільм став одним із переможців восьмого конкурсного відбору Держкіно. Режисером та автором сценарію стрічки є Сергій Волков, композитор Володимир Рунчак, продюсери картини – Галина Криворчук (студія «ВІАТЕЛ», Україна) та Alex Shiriaieff (Grumant Productions HB, Швеція), автором тексту тифлокоментарю є Любомир Покотило.

Зйомки фільму тривали п’ять  років та відбувались  у різних містах України. Було відзнято понад сто знімальних змін. Офіційна прем’єра фільму в Україні запланована на 2020 рік.

Сергій Волков розповідає:

– Це фільм-притча про Україну та її минуле, про сьогодення та майбутнє. «Темрява» у фільмі одночасно реальна і метафорична. За сюжетом, незрячий, що випадково осліп у дитинстві, допомагає адаптуватися іншому – ветерану, який втратив у зоні АТО зір , але не сенс життя. Це розповідь від імені людей з інвалідністю: погляд незрячих на «здоров’я» нашої держави і суспільства, історія про те, що ніколи не можна втрачати віри та надії. Фільм водночас є твором мистецтва і частиною соціального проекту.  Мовою і засобами кінематографу ми розповіли про щоденні проблеми людей з порушеннями зору для того, щоб розпочати діалог усередині суспільства, залучити до нього владу і громадськість. Наша мета – підкреслити необхідність інтеграції незрячих людей до повноцінного життя громади, а також привернути увагу до проблем ветеранів АТО та недостатнього соціального захисту військових, які відстоюють незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України на Донбасі, – підкреслює режисер.

Головні герої кінострічки – полковник запасу ЗСУ, інструктор, сапер Віталій Галіцин, який добровольцем пішов на Донбас захищати країну та в зоні АТО втратив зір та Денис Петров, незрячий перекладач, який допомагає Віталію адаптуватися у житті після втрати зору.

Фільм яскраво показує життя незрячих: ким вони можуть працювати, як відбувається процес навчання у спеціалізованих школах для незрячих дітей, як працює Реабілітаційний центр УТОС з незрячими, проблеми підприємств УТОС та ставлення влади до тих, хто втратив зір і потребує допомоги та підтримки.  Адже у кінострічці символічно показано паркан між представниками влади та героями фільму.

На допрем’єрний показ документального кіно були запрошені представники Міністерств і відомств, громадських організацій, керівництво Українського товариства сліпих, а також журналісти національних, регіональних та спеціалізованих ЗМІ.

Після показу фільму відбулась прес-конференція, на якій охочі могли поставити запитання команді, яка працювала над створенням фільму.

Денис Петров розповідає, що доволі давно знайомий з режисером Сергієм Волковим і ідея створення фільму належить саме режисерові, а допомога у зйомках до стрічки виникла природно. Познайомившись із військовим Віталієм – героєм фільму, контакт склався без перепон: Віталій виявився врівноваженою людиною, незважаючи на обставини, в яких він опинився. Віталій – це борець, який продовжує свою боротьбу, але вже не в зоні АТО, а, на жаль, з владою, а також герой мріє відновити втрачений зір.

Загалом, фільм розрахований на фестивальне життя і прокатну історію.

Редакція УТОС «Заклик» усім причетним до створення фільму «Вдивляючись у темряву» бажає творчих ідей, вдячних глядачів та успіхів та перемог на кінофестивалях, аби документальне кіно, як соціальний проект, набувало обертів та виходило на великі екрани країни.

Леоніда Пономарьова, «Промінь»

Share Button

 

zaklyk.org.ua