Одними з найболючіших проблем, які постали перед незрячими України в останній час, стало скасування загально державної пільги на проїзд у міському транспорті і заміна її на адресну грошову допомогу на проїзд, суму якої мають визначати місцеві органи влади. Ми з вами пам’ятаємо, що це непродумане рішення вкрай засмутило більшість членів нашого Товариства. Засмутило вже хоча б тому, що сума цієї компенсації аж ніяк не могла компенсувати реальних затрат на проїзд у мегаполісі. Наприклад, у самій столиці прибічники такого рішення пропонували виділяти кошти на проїзд із розрахунку тридцать поїздок на місяць. Але ж більшості незрячих киян доводиться діставатися до місця роботи двома, а де кому і трьома видами транспорту. А дорога до дому! Тобто вже за один день незрячий мешканець столиці використає мінімум чотири поїздки. І вистачить йому цієї суми лише на сім з половиною робочих днів. Це вже не кажучи про те, що існує реальна загроза того, що у багатьох містах такі виплати будуть затримуватися, або і заморожуватися під різними приводами. Пам’ятаємо ми, шановний читачу, і про те, як незрячі кияни на чолі з заступником голови ЦП УТОС М. М. Новосецьким пікетували приміщення суду, де розглядалася справа про скасування цього рішення уряду. При цьому, враховуючи інтереси тієї частини незрячих, які віддають перевагу грошовій компенсації, керівництво КМО запропонувало найбільш гнучке, можна сказати, універсальне рішення, відповідно до якого кожний незрячий міг особисто обирати між збереженням права на безкоштовний проїзд, або отриманням грошової компенсації. Але, окрім пікетувань, керівництво КМО протягом восьми місяців, починаючи з березня, вело напружену боротьбу за збереження пільгового проїзду для незрячих киян. І ось, 22 листопада, в приміщенні Української незалежної інформаційної агенції новин відбулася прес-конференція заступника міського голови Києва Валентина Мондриївського та директора департаменту соціального захисту інвалідів КМДА Юрія Крикунова. Тема заходу: «Соціальний захист у столиці». Особливу увагу було приділено таким питанням, як підтримка киян участників АТО та реалізація програм «Безбар’єрний Київ» та «Турбота».
Під час прес-конференції Юрій Володимирович Крикунов повідомив, що відповідно до рішення міської влади у Києві для пільгових категорій киян, а, зокрема, і для незрячих, у 2019 році безкоштовний проїзд зберігається. Але цю пільгу збережено лише для незрячих, які є мешканцями Києва. Відтепер, документом, що дає право на безкоштовний проїзд стає не пенсійне посвідчення а саме картка киянина.
Це є безумовно значним успіхом, бо рішення про скасування пільг та заміну їх адресною грошовою допомогою було ухвалено на рівні уряду. Були чиновники, які відверто тиснули на представників громадських організацій людей з інвалідністю. Та й не всі громадські діячі мали мужність протистояти цьому тиску. Що ж. вміння дослухатися до думки людей .робить честь і керівникам міста.
Але чи можемо ми вважати, що цю проблему для Києва вирішено остаточно? Дещо насторожує фраза, мимохідь сказана високопосадовцем:
– Ми сподіваємося, що з часом усе ж перейдемо на монетизацію. Ця дрібна деталь зайвий раз свідчить, наскільки непросто далося таке рішення. Бачимо також, що і в столиці не все так просто. Але активна громадянська позиція дає підстави для оптимізму.
До речі, у ряді міст України і навіть Київської області з незрячих вже почали стягувати платню за проїзд. Тому, наводячи досвід Києва, радимо і закликаємо членів УТОС з усіх областей України ,поки ще не пізно, активно і рішуче захищати свої інтереси, бо почути можна того, хто не соромлячись, в голос висловлює свої вимоги. Не мовчіть, щоб влада вас почула.
Євгеній Познанський,«Промінь»
