«УТОС Є І БУДЕ», АБО ДЕНЬ НЕЗРЯЧИХ ПО- КИЇВСЬКИ

          Здавна відомо, що будь-яке свято, будь-яку традицію можна зіпсувати і перетворити на нудний офіціоз, якщо підходити до  відзначення не творчо, без душі.  Можемо з задоволенням відзначити, що цих помилок успішно уникли організатори відзначення Міжнародного дня незрячих у Києві.

          Усі згодні з тим, що  Міжнародний день сліпих це не свято, але день, коли  суспільство має ще раз згадати про співгромадян із вадами зору. І ми самі у цей день зустрічаємося  аби підтримати один одного, підвести певні підсумки, визначити цілі на майбутнє у нашому нелегкому житті. І  просто, щоб зустріти друзів, отримати радість від спілкування.

     Урочистий захід, присвячений ювілею УТОС та Міжнародному дню незрячих проходив у приміщенні клубу столичного УВП №4. У актовому залі розмістилися більше двохсот незрячих киян, представники усіх ВПО та ТПО столиці. Організатори заходу, зокрема, директор клубу УВП №4 О. П. Бойко, програму побудували таким чином, що збори не перетворилися на нудну, протокольну церемонію, а  виступи почесних гостей чергувалися з виступами артистів художньої самодіяльності.

           Серед гостей заходу: голова Київської міської профспілки працівників комунального господарства та сфери послуг В. М. Сурмак, заступник директора Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів Усольцева В. В.,  начальник управління та взаємодії з громадськими організаціями інвалідів  Департаменту соцполітики КМДА І. М. Южаніна, представники адміністрації Дніпровського району міста Києва, на території якого і знаходиться УВП №4.

          У своєму виступі голова КМО, заступник  голови ЦП УТОС М. М. Новосецький  закликав активно боронити свої права,  розповів про ті зусилля, які докладає Українське товариство сліпих у ці нелегкі дні, аби відстояти інтереси незрячих, зокрема, у питанні  безкоштовного проїзду, а також  забезпечення соціального захисту інвалідів. Протягом багатьох років, саме УТОС, попри усі труднощі, відстоював  інтереси та права  людей з вадами зору. Водночас  голова КМО висловив надію на  розуміння з боку  представників  влади, бо подобається це комусь чи ні, але керівництво УТОС не збирається здавати інтереси своїх членів.  «УТОС є і буде» – сказав М.М.Новосецький.

Тепло вітали  колег господарі: директор УВП №4 В. Б. Хіміченко та  директор клубу, голова ВПО О. П. Бойко. Привітна, завжди усміхнена  жінка, О. П. Бойко не лише  висловила захоплення незрячими людьми, які щоденною працею доводять, що сліпота – це не вирок і стають прикладом для інших, але і торкнулася насущних проблем, також рішуче засудивши сумнівні ініціативи деяких можновладців, зокрема, вище згадане скасування пільгового проїзду.

          Щедрими були на добрі слова і гості. Так, В. М. Сурмак запевнив присутніх у тому, що профспілки розуміють потреби незрячих і будуть твердо відстоювати інтереси усіх трудящих, попри те, що уряд до їх вимог поки дослухатися не хоче.  Почесні грамоти отримали  найкращі  працівники cтоличних УВП та ТПО.  Представник соціальної сфери розповів про особливості забезпечення реабілітаційними засобами незрячих і дав відповіді на деякі запитання залу.

По завершенню першої частини заходу на сцену було запрошено  аматорів художньої самодіяльності Білоцерківського УВП УТОС.  Талановиті вокалісти та читці продемонстрували, що Білоцерківське УВП є одним з найкращих не лише у власне виробничій галузі, але  «тримає марку» і у сценічному мистецтві. Виступи всіх білоцерківців, ансамблю «Вербиченька», поетеси Наталії Кузмічової  та  інших виконавців принесли справжнє задоволення усім  присутнім.

          Наприкінці свята  усі  незрячі отримали подарункові набори від КМО. А головне, що всі відчули великий заряд позитиву, якого так не вистачає у наші скрутні часи.

Євгеній Познанський,«Промінь»

Share Button

 

zaklyk.org.ua