У Харкові відбулась акція «В метро із закритими очима», учасники якої проїхали підземкою із зав’язаними очима. Акція показала зрячим харків’янам, з якими труднощами щоденно стикаються люди з порушеннями зору.
Чи зручно незрячим людям користуватися харківською підземкою, з’ясовували всі охочі під час акції «В метро із закритими очима». Учасники акції вдягли спеціальні пов’язки на очі та взяли до рук тростинки. За допомогою підказок волонтерів, кожен мав зайти до метрополітену через турнікет, проїхати на ескалаторі та увійти до вагону.
Юлія — учасниця акції
Найважче — турнікети, не розуміла, куди мені варто йти і як пройти, потім не розуміла, де починається ескалатор і як встати з нього. І дуже складно пересуватись по сходинкам, і покриття непридатне для паличок взагалі, я не відчуваю там, через там всякі вибоїни і прилаштування якісь залізні.
Після проходження маршруту учасники акції визначали, чи доступна для незрячих харківська підземка .
Уже чувствуешь, что для таких людей город не очень приспособленный, я думаю в этом большая проблема. Ну и вызов для самой себя. Сразу чувствовать внутри себя приходиться, очень такой интересный эксперимент даже для самой себя.
Організатори заходу розповідають, в Харкові понад 4,5 тис. людей з порушеннями зору, і для більшості з них найзручнішим міським транспортом є метро. Та поїздка в підземці може бути небезпечною — вже двічі незрячі люди падали на лінії метрополітену, отримуючі важкі травми.
Валентина Бутенко — організатор акції, керівник Харківської громадської організації «Центр реабілітації молодих інвалідів та членів їх сімей «Право вибору»
Чтобы не только власти, чиновники, работники метрополитена задумались над этой проблемой, но и все харьковчане. Вот рядом с теми людьми, которые на линии были тоже пассажиры другие и почему-то люди попали в такую трагическую ситуацию, и мы бы хотели, чтобы каждый из нас задумался над этой ситуацией. Если ты находишься рядом с незрячим человеком, пожилым человеком или с ребенком, который расшалился, ты можешь вмешаться.
Щоб хоч якось убезпечити людей з вадами зору, на кожній станції повинні бути звукові маячки та обмежувальні лінії жовтого кольору. Та не всі станції підземки мають таке обладнання
Олександр Ніколайчук — юрист Харківської громадської організації незрячих юристів
Многие заметили звуковые маячки, которые находятся на переходах Майдан Конституции, исторический музей станция, там они уже оборудованы маячками, в общем, это обеспечивает ориентирование. На некоторых станциях есть звуковой маячки, но этого недостаточно.
Олександр почав втрачати зір у віці 7-ми років після травми, нині чоловік щодня добирається підземкою на роботу. Каже, незрячі люди почувають себе безпечно на тих станціях, де вихід на платформу відгороджено колонами чи стіною.
