Доля соціальних підприємств і людей, які на них працюють, у руках держави.
Незважаючи на політичні та економічні колізії, які ми переживаємо сьогодні в Україні, кожний громадянин має право на працю і ніхто не може його віднімати. Таке ж саме право мають і люди з інвалідністю, для яких робота й розуміння, що ти потрібний і корисний для суспільства, є найважливішими стимулами життя.
Тисячі людей з порушеннями слуху, зору, опорно-рухового апарату та іншими проблемами здоров’я працюють на спеціалізованих підприємствах громадських організацій інвалідів, де для них пристосовані умови й облаштовані робочі місця. Ці підприємства вже давно взяли на себе функцію держави у працевлаштуванні осіб з інвалідністю. І наша держава зобов’язана за Конвенцією ООН з прав інвалідів та й взагалі за людськими законами, підтримувати такі підприємства, створювати всі можливі сприятливі умови для їх функціонування, розвитку, реалізації продукції тощо.
Проте останніми роками підприємства й інваліди, які на них працюють, покинуті, що називається, на «виживання». Якщо до воєнних дій на Донбасі по всій країні функціонувало 400 підприємств, на яких працювало 11 тис. інвалідів, то наразі залишилось 317, де працюють близько 8 тис. інвалідів і отримують переважно навіть не мінімальну заробітну плату, а вдвічі чи втричі меншу суму. Ці цифри красномовно вказують на те, що таким соціальним підприємствам надзвичайно важко триматися у нинішніх ринкових відносинах.
Чи є майбутнє у підприємств інвалідів та чи готова держава ефективно підтримувати їхню діяльність й надавати фінансову допомогу? Ці та інші актуальні проблеми змусили зібрати 19 листопада у столиці на Всеукраїнському форумі підприємств громадських організацій людей з інвалідністю близько ста директорів підприємств, голів організацій інвалідів різних нозологій та представників влади. Зокрема, у форумі взяли участь: Міністр соціальної політики України Павло Розенко, заступник Міністра фінансів України Олена Макєєва, Надзвичайний і Повноважний Посол Німеччини в Україні Крістоф Вайль, Уповноважений Президента України у справах людей з інвалідністю і голова Національної Асамблеї Інвалідів України Валерій Сушкевич, а також голови одних із найпотужніших організацій інвалідів – Владислав Більчич (Українське товариство сліпих) і Юрій Максименко (Українське товариство глухих) та багато інших.
Питання щодо можливих скорочень соціальних програм та пільг з прийняттям нового Бюджету на 2016 рік стало пріоритетним не лише для учасників форуму, воно хвилює і всіх інших людей з особливими потребами − і пенсіонерів, і учасників бойових дій, тобто, всіх найуразливіших та соціально незахищених громадян. Міністр соцполітики заспокоїв присутніх і запевнив, що всі існуючі соціальні гарантії будуть збережені у наступному році.
− Сьогодні ми можемо пишатися тим, що попри великі труднощі, які припали на 2015 рік, були збережені соціальні гарантії підприємствам громадських організацій інвалідів у вигляді пільг з оподаткування та була пролонгована норма до 1 січня 2020 року для підприємств громадських організацій інвалідів щодо нульової ставки оподаткування податком на додану вартість постачання товарів та послуг в Україні. Також у лютому цього року, – наголосив Павло Розенко, – Урядом підтримана ініціатива нашого Міністерства щодо спрощення механізму надання підприємствам пільг з оподаткування (постанова КМУ від 11.02.2015 № 49).
На сьогодні Мінсоцполітики розробило проект змін до нормативно-правової бази з метою запровадження більш спрощеного та прозорого механізму надання фінансової допомоги на поворотній і безповоротній основі за рахунок сум адміністративно-господарських санкцій та пені, що надходять до державного бюджету за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Цей проект нині перебуває на погодженні у ЦОВВ, – зазначив у своєму виступі під час форуму голова Соцполітики.
Здавалося б, оптимістичні обіцяння з боку Міністерства Соцполітики мали б бути обнадійливими для керівників підприємств ГОІ, проте реальна картина погіршення соціальних та фінансових показників діяльності підприємств малює зовсім не веселкові надії. Зокрема, викликають неабиякі побоювання нові зміни у Податковому та Трудовому кодексах України. Ці зміни можуть бути неприйнятними для соціальних підприємств і інвалідів, які на них працюють. Вони можуть бути спрямовані на знищення державної підтримки на пільгове оподаткування для підприємств ГОІ, а також не можна допустити зменшення соціальних гарантій для працевлаштування осіб з інвалідністю. Ніяк не вирішується і питання про державне замовлення на продукцію, яку виготовляють люди з особливими потребами. А ці «фантастичні» тарифи на електроенергію та опалення – підприємства інвалідів не в змозі їх оплачувати. У багатьох приміщеннях взимку холодніше, ніж на вулиці… Ще чимало наболілих проблем обговорювалось учасниками на форумі. Та головне, щоб їх почула влада і усвідомила всю відповідальність у подоланні цих проблем.
− Мені дуже хочеться вірити і сподіватися, що і Президент України, і Верховна Рада України, і Кабінет Міністрів України, і інші органи центральної виконавчої влади та на місцях почують нас і зрозуміють, що державі має бути набагато вигідніше, коли люди з інвалідністю будуть працевлаштовані. Адже цей досвід підтверджений багатьма європейськими країнами, − підсумував Уповноважений Президента у справах інвалідів Валерій Сушкевич.
Наталка Щербань
