Цікаво та оригінально відзначили Міжнародний день білої тростини в місті Бровари Київської області. Організувала захід ГО Onlain (Організація незрячих людей, активних і незалежних), яку очолює спортсмен-паралімпієць, громадський діяч Василь Закревський. Пан Василь — людина знана та шанована, зокрема й у своєму місті, тож захід проходив у Міському культурному центрі «Прометей». До відзначення Дня білої тростини долучилися партнери та друзі організації, викладачі й учні ліцею №10, культурні та громадські діячі і гості з Києва.
На самому початку заходу ведуча, пані Наталія, розповіла про історію білої тростини. У виступах учасників наголошувалося, що День білої тростини — це не свято, але привід ще раз нагадати суспільству про людей із порушеннями зору, їхні проблеми та можливості. Бо незряча людина, якщо створити їй належні умови, може бути не просто самостійною та самодостатньою, але й стати гордістю свого народу.
Прикладів цього багато. Окрім самого Василя Закревського, присутніх вітали партнери організації, волонтери, депутати місцевої ради, бізнесмени, усі небайдужі, які довели свою людяність не лише гарними словами, але й вчинками. Вітали й гості з Києва, зокрема відомий громадський діяч, юрист, адвокат В. М. Турський, який подарував організації надруковану на брайлівському принтері ікону Почаївської Божої Матері. Але не подумайте, що в МКЦ «Прометей» було нудне протокольне засідання. Навпаки, захід проходив у невимушеній, теплій атмосфері. Короткі виступи гостей та вручення їм подяк від організації чергувалися з виступами митців, які завітали на захід. Співав незрячий вокаліст Сергій Лівищенко, лунали вірші Євгенія Познанського. Дуже потішили усіх виступи наймолодших учасників, вихованців вищезгаданого ліцею №10, юного соліста Марка Кущинського та дитячого ансамблю.
Після завершення виступів учасників запросили до фоє, де всі охочі могли спробувати, як це — жити без зору. Задля цього підготували темні пов’язки на очі та тростини. Також лежали фрукти та овочі. Бажаючі із закритими очима на дотик розпізнавали і називали їх. Школярі були у захваті. Для дітей це, здається, просто цікавий атракціон.
— Ну що, сподобалося «бути незрячою»? — питаємо у веселої дівчинки, яка підбігла до нас, наздоганяючи апельсин, який вислизнув із її пальчиків.
— Ага, прикольно, — відповідає мала.
Всміхаємося. Дай Боже, аби ясні оченята цих дітей завжди були здоровими і не знали такої біди, як сліпота, і нехай завжди вони бачать і помічають своїх співгромадян, які попри втрату зору не зламалися, живуть і навіть вміють посміхатися. Переконані, що захід, організований ГО Onlain та його партнерами, сприятиме цьому.
Наш кор. «Промінь»
