«Центральне правління Українського товариства сліпих щиро вітає читачів і колектив редакції газети “Промінь” із виходом у світ першого номера газети і висловлює впевненість у тому, що вона стане надійним помічником Центрального правління УТОС у вирішенні економічних і соціально-політичних завдань, у справі виховання всіх членів Товариства… Бажаючи успіху газеті, ми сподіваємось, що працівники редакції, кореспонденти газети внесуть свою частку у важливу справу перебудови, що відбувається в Українському товаристві сліпих, зроблять “Промінь” вірним другом і порадником тисяч своїх читачів…».
Такими словами 35 років тому відкривався перший номер газети «Промінь» за суботу, 7 січня 1989 року.
Скільки доленосних подій і змін відбулося в нашій країні та в Українському товаристві сліпих, які за ці роки на своїх шпальтах висвітлювала газета «Промінь». Про скількох яскравих, відомих, непересічних людей та життєвих історій розповідали сторінки газети!
Історія створення утосівської газети шрифтом Брайля для незрячих українців бере свій початок із 70-х років ХХ століття. На той час уже існувало два журнали шрифтом Брайля: журнал «Заклик» та журнал «Школяр». Тоді ж розпочалися спроби створити бюлетень до журналу «Заклик». Однак усі вони розбивалися об глуху стіну радянської видавничої політики, — для створення будь-якого періодичного видання, навіть заводської багатотиражки, потрібен був дозвіл Центрального комітету Комуністичної партії Радянського Союзу. ЦК компартії союзних республік не мали таких прав.
До питання про створення газети для незрячих знову повернулися за часів перебудови.
Й ось влітку 1988 р. було ухвалено постанову партійних органів, яка передбачала створення багатотиражної газети «Промінь». Почалося формування колективу майбутньої редакції. Президія Центрального правління УТОС призначила редактором майбутнього видання Олега Олександровича Дученка, який на той час обіймав посаду заступника голови ЦП УТОС, а заступником редактора «Променя» — Івана Володимировича Тарана.
9 листопада відбулася нарада керівників журналу «Заклик» і газети «Промінь», яку ініціював тодішній голова ЦП УТОС Віктор Михайлович Акімушкін. Він поставив перед майбутньою газетою завдання, що полягали в оперативному інформуванні членів УТОС про життя Товариства і країни.
Редакція «Променя» запрацювала, хоча й у неповному складі, з кінця листопада — початку грудня. Почалася підготовка до випуску першого номера. Й ось, 7 січня 1989 р. побачив світ перший номер газети «Промінь», що вийшов у плоскодрукованому та рельєфно-крапковому варіантах. До речі, плоскодрукована газета вийшла накладом 4000 примірників і коштувала дві копійки. Цікавий той факт, що наша газета тоді була другою, після азербайджанської, газетою для незрячих у Радянському Союзі. Члени Товариства з ентузіазмом зустріли перший номер видання. Відразу посипалися схвальні листи й телефонні дзвінки від вдячних читачів. Таким чином почала формуватися кореспондентська мережа на місцях. Газета виходила регулярно — щотижня у п’ятницю Перші роки фінансування було достатнім аби утримувати двох кореспондентів, які часто бували у відрядженнях, усебічно висвітлюючи життя Товариства. Та й листів із різних куточків України було чимало. Газета в перші роки започаткувала серію матеріалів стосовно просторового орієнтування для незрячих, вміщувала чимало господарських порад, якими ділилися самі читачі. Багато розповідалося про життя сліпих за кордоном.
Спершу наклади рельєфно-крапкового і плоскодрукованого варіантів планувалися по 1000 примірників. Крім того, 100 примірників плоскодрукованого варіанту передбачалось пустити у вільний продаж, але цей намір не вдалося реалізувати і від нього довелося відмовитися.
Тодішнє бурхливе життя вимагало від преси нових підходів. Газета намагалася йти в ногу із часом, не обходила гострих питань, що поставали перед Товариством. Тому її популярність серед незрячих зростала, збільшувалися і наклади. У певний момент за цим показником наша плоскодрукована газета вийшла на п’яте місце в Україні.
За часів Незалежності України УТОС стало дедалі складніше утримувати свої періодичні видання. Тому з березня 1993 р. держава взяла на себе їхнє фінансування. Почалися затримки з виплатою заробітної плати. Згодом, уже після об’єднання редакцій «Заклика» і «Променя», довелося скорочувати періодичність видань і їхні обсяги. Тоді газета почала виходити раз на два тижні.
Створення Об’єднаної редакції періодичних видань УТОС «Заклик» у середині дев’яностих дало істотне скорочення кадрів і фінансових витрат, привело до розподілу функцій між виданнями. За «Променем» залишилося оперативне інформування членів УТОС про життя Товариства.
Але, попри велику економію коштів через скорочення людей, фінансові проблеми не зникли повністю і не полишають нас донині. Щоправда, згодом вдалося відновити періодичність і обсяги журналів, а газета так і залишилася двотижневою.
Та, попри всі проблеми, «Промінь» продовжує працювати для читача, інформуючи його про роботу Президії ЦП УТОС, пленумів і з’їздів УТОС, про проблеми та потреби Товариства, знайомить із позитивним досвідом кращих підприємств УТОС, розповідає про діяльність та досягнення обласних і первинних організацій УТОС. Газета «Промінь» за допомогою своїх статей сприяє реабілітації та інтеграції незрячих у суспільство, знайомить читачів із творчістю талановитих членів УТОС, традиціями та звичаями нашого народу та видатними українцями, розширює та збагачує духовний світ читачів.
Варто пригадати тих, хто присвятив газеті чимало років свого життя, сил і здоров’я. Це перший її головний редактор Олег Дученко, другий головний редактор Іван Таран, працівники Сергій Мурасов, Олександр Бітнер, Анатолій Михайлов, Таміла Журбицька, Сергій Сема, Олена Корнюшина, Іван Михайленко та ін.
Уже декілька років газета «Промінь» через економію коштів виходить один раз в останній понеділок місяця. На жаль, війна внесла свої негативні корективи й у формування і розповсюдження нашої газети. Стрімко зменшився тираж, і газета не може виходити на тимчасово окупованих територіях нашої країни. Через припинення фінансування скоротився і штат редакції «Заклик», що також негативно позначилося на формуванні змісту газети: немає фінансової можливості відправляти кореспондентів у відрядження, аби вони висвітлювали події Товариства на місцях.
Але попри всі негаразди газета виходить і доступна в трьох варіантах: плоскодрукований, шрифтом Брайля та в електронному форматі. Наші редактори намагаються зробити газету цікавою і корисною, наскільки це можливо в сьогоднішніх реаліях.
Редакція УТОС «Заклик» вдячна всім читачам, які залишаються з газетою «Промінь» і в ці нелегкі часи.
Разом до перемоги!
З повагою до всіх читачів, головний редактор Наталка Щербань
