Влітку 2020 року бренд Pure Sense випустив лінійку ароматів, які розробили незрячі люди у співпраці з парфумерами та технологами. Ми запитали в учасників проекту, як створювалися парфумерні композиції, і дізналися у офтальмолога, як відсутність зору впливає на нюх та інші почуття.
Народження ідеї Pure Sense
Засновниця проекту Катерина Зінченко закінчила курс під егідою Грасського інституту парфумерії (Grasse Institute of Perfumery). Вона вирішила, що хоче не тільки створювати бізнес в цій сфері, але і вирішувати соціальні завдання.
– Одного разу я зрозуміла, що мені хочеться робити щось більш значуще, щоб користь, яку я приношу, була більш відчутною. У якийсь момент я дізналася, що є соціальне підприємництво, яке в нашій країні поки не дуже розвинене, – згадує Катерина.
Ідея залучити незрячих людей до створення парфумерної лінійки народилася після того, як Катерина взяла участь в проекті «Світ на дотик». Це екскурсія по інтерактивному простору, де учасники можуть відчути реальність як незрячі люди. Гіди в «Світі на дотик» самі мають порушення зору, вони супроводжують екскурсантів по кімнатах і проводять майстер-класи. Катерину вразили симулятори різних просторів (вітальня будинку, вулиця, парк), які потрібно вивчати в повній темряві, покладаючись на слух та дотик.
– Найбільше мене вразив простір “ринок”, де можна було чіпати квасолеві боби, подібно Амелі, і по запаху визначати фрукти та спеції. Саме тоді я вперше звернула увагу, як посилився нюх у відсутності зору. І ще – це був мій перший досвід спілкування з незрячою людиною – наш гід розповідала нам про тонкощі свого життя, а мене підкорили її відкритість та оптимізм, – розповідає Катерина.
Сліпота і нюх
Нюх – один з найважливіших інструментів для отримання інформації про навколишній світ. Головний лікар офтальмологічної клініки 3Z Дмитро Перегудов підтверджує, що при втраті зору людина починає більше уваги приділяти запахам.
– За 22 роки практики у мене були пацієнти, які, практично втративши зір, могли орієнтуватися в просторі за рахунок загострившогося слуху та нюху і легко складали враження про предмет, доторкнувшись до нього руками, – каже експерт. – Посилення функції органів почуттів при втраті одного з них дійсно має місце: це називають ефектом сенсибілізації.
Він додав, що мозок незрячих від народження людей працює трохи по-іншому: потилична кора, яка відповідає за обробку візуальної інформації, продовжує працювати, але обробляє зорові сигнали.
– Коли сліпота придбана, це може проявлятися не так яскраво, але людський мозок підстроюється і в цьому випадку, – коментує Перегудов.
Засновницю проекту Pure Sense вразив нюх запрошених учасників.
– У хлопців супернюх, хоча самі вони так не вважали. Коли їм давали анкету, там було питання: “Як ви оцінюєте свій нюх?”, І вони мені говорили, що на п’ять-шість балів. Але по факту вони здавали нюховий тест краще, ніж вся моя група професійних парфумерів, з якими я вчилася у Франції. Вони здавали на 10 з 10, – пояснює вона.
Процес роботи над ароматами
Бажаючих взяти участь у проекті шукали через соцмережі, де спілкуються та шукають знайомства люди з порушенням зору. Катерина підкреслює, що важливо було знайти людей залучених, готових приділити проекту багато часу і сил, і в перший же день їй написало та зателефонувало понад 60 осіб. У підсумку в команду Pure Sense увійшли троє незрячих учасника: Марія Ушакова, Анастасія Віслобокова та Олександр Яшин. Кожен з них має гострий нюх і цікавиться парфумерним світом.
Концепція ароматів будується навколо ідеї «станів» людини.
– Протягом кількох тижнів я питала всіх своїх знайомих, яких станів не вистачає сучасній людині і яких не вистачає особисто їм? На мій подив, всі відповіді були приблизно однакові. Там було п’ять – сім станів, які я дала хлопцям на вибір. В результаті у нас є спокій, натхнення та свобода, – згадує Катерина Зінченко.
Анастасія створила аромат Inspiration («Натхнення»). Вона розповіла про специфічні емоційні реакції, які у неї виникають через запахи.
– У мене завжди є асоціативний ряд з ароматом, – каже вона. – Припустимо, восени або на початку зими я відкриваю вранці вікно, коли ще немає скупчення машин, і відчуваю запах свіжого повітря. Від цього запаху – злегка морозного, але не до болю, коли в носі починає колоти, – мені хочеться плакати.
Дівчина вважає, що підключення ольфакторного каналу дуже важливо для людей з обмеженою сенсорикою.
– За рахунок нюху незрячі можуть створювати собі образи, картини – в загальному, проживати своє життя більш повно, – коментує вона.
Аромати Pure Sense своїм звучанням намагаються передати не тільки стан, але і якийсь образ. У випадку з Inspiration це жаркий день та запітнілий келих лимонаду. В ароматі багато м’яти, ноти полуниці, чаю, сухофруктів та жасмину. Анастасія Віслобокова вибирала головний компонент парфуму усвідомлено.
– Мені хотілося, щоб в ньому було дуже багато м’яти, мене вона, мабуть, дійсно освіжає, надихає. Щодо всіх інших нот – вони просто підійшли під цей настрій, – розповідає дівчина.
Олександр став автором парфумерної композиції Serenity («Спокій»). Він мав досвід роботи в музеї «Прогулянка в темряві», експозиція якого занурена в абсолютну темряву, і вів там майстер-класи по ароматерапії. Його аромат повинен передавати образ густих сутінків. Композиція спочатку цитрусово-фруктова, але поступово розкривається звучанням мускатного горіха, кориці, ладану й сандалу. Олександр вибирав компоненти своєї парфумерної композиції інтуїтивно.
– Ноти, які присутні в ароматі, особисто у мене асоціюються з тим станом, який я хотів показати. Чому? Ну тому, що так влаштований мій мозок, – пояснює він.
Марія займалася розробкою аромату Freedom («Свобода»). Дівчина володіє синестезією – це нейрологичний феномен, при якому роздратування одного органу чуття веде до мимовільного відгуку в іншому органі почуттів (наприклад, відчуття, що смак має колір). Так, сприйняття ароматів класу «альдегіди» викликало у Марії асоціацію з флейтою.
– Для мене аромат оточуючих – дуже важлива частина складання думки про людину, поряд з інтонацією, жестикуляцією, манерою мови. І сама я, скільки себе пам’ятаю, завжди користувалася якимось парфумом. Якщо я вийду з дому без нього, напевно, буду відчувати себе неодягненою, – розповідає Марія.
Вона згадує свій досвід створення композиції Freedom:
– Коли ми працювали над ідеєю аромату, то говорили про якийсь бекграунд. У моєму випадку це був ранній ранок, розчинене вікно, образ людини, яка стоїть біля цього вікна. Відповідно, були підібрані компоненти, що відображають чистоту, свіжість, повітряний простір та трошки міського пилу.
Парфуми вийшов «зеленим», а відчуття пилу дають ноти перцю, кардамону та мускатного горіха.
Працевлаштування незрячих людей
Автори Pure Sense підкреслюють, що незрячі люди для проекту – це не інструмент, а повноправні партнери і творці: вони пройшли навчання і працюють усвідомлено, володіючи необхідними для парфумерів навичками і оперуючи професійними поняттями. Всі учасники проекту отримують частину виручки від продажу ароматів бренду.
– Давно мріяла, щоб такий проект з’явився. Я лазила в інтернеті, шукала пов’язані з парфумерією проекти, в яких могли б взяти участь незрячі люди. Приділила цьому багато часу, нічого не знайшла і вирішила, що такого ще не придумали, – каже Анастасія Віслобокова.
Вона додає, що «ряд професій, доступних незрячій людині, не такий і великий». Її підтримує Ушакова: на її думку, парфумерія – одне із занять, в яких людина з вадами зору може успішно розвиватися і проявляти себе.
– Парфуми, поряд, наприклад, з музикою, з літературою, – один з найдоступніших видів мистецтва, – погоджується з ними Олександр Яшин.
Робота людям з інвалідністю важлива не тільки сама по собі, але і як спосіб отримувати новий досвід та знаходити знайомих.
– Найкраще, що ми можемо дати людині, якій потрібна підтримка, – це не риба, але вудка. Тобто дати людині можливість щось створювати, творити, розвиватися, реалізовувати свій потенціал, – вважає авторка Pure Sense.
