Серед незрячих усього світу популярні фільмі із тифлокоментарями. Той факт, що кіномистецтво є найбільш популярним у наш час, сумнівів не викликає. Та, на жаль, в нашій країні для незрячих людей фільми були доступними лише частково. Діалоги героїв незрячий чув, а про дії на екрані міг лише здогадуватися. Інколи зрячий друг чи родич, який знаходився поруч, розповідав про те, що відбувається на екрані. І це, звичайно, було чудово, але і близькі не завжди поруч, і вміти лаконічно та змістовно повідомити про те, що відбувається у кадрі вміє не кожний. Тож, поява фільмів із аудіодискипцією стала справжнім подарунком для людей з порушеннями зору в усьому світі.
Можна лише пошкодувати, що далеко не кожний з популярних фільмів в Україні має тифлокоментарі.
Отже, вихід на екрани популярного фільму із тифлокоментарем завжди приємна новина.
І ось, четвертого березня у читальному залі Центральної спеціалізованої бібліотеки для сліпих ім. М. Островського у Києві, відбувся безкоштовний онлайн-перегляд фільму «Гаррі Поттер і таємна кімната» із тифлокоментарем. Створення тифлокоментарів відбулося завдяки проекту «Доступне кіно».
Захід став можливим завдяки підтримки благодійного фонду «Здоров’я майбутнього», на сторінці якого у інтернеті було розміщено фільм, та UKRSIBBANK BNP Paribas Group.
Показ екранізації другої книги бестселеру про хлопчика- чарівника захопила присутніх. Фільм дублювали метри української сцени, голоси яких блискуче передавали образи героїв, і тифлокоментарі були дуже вдалими. Лаконічні та конкретні вони органічно відтворювали дії у фільмі. Завдяки тифлокоментарям навіть тотально незрячі розуміли жести, вираз облич, рухи і дії героїв та уявляли інтер’єр приміщень, де відбувалися події фільму. Безумовно, без тифлокоментарів наша уява про фільм була б не неповною, а людина, яка не читала книгу, взагалі не змогла б зрозуміти ряд найважливіших моментів. Тож, навіть люди, які не є фанатами Потеріани, як наприклад автор цього матеріалу, отримали справжнє задоволення від фільму.
І майже три години, що тривав показ, пролетіли непомітно. За вікнами згасав привітний сонячний день. Співробітники бібліотеки ставилися до кожного з присутніх із надзвичайною увагою та теплом, як і завжди, до речі. Так що настрій загалом в усіх дійсно був казковим.
Є.Познанський, «Промінь»
