Усі 17 дитячих бібліотек Львова, 2 обласні дитячі бібліотеки (розташовані у місті) та Львівська спецшкола-інтернат № 100 для дітей з порушенням зору отримали нові книги, надруковані шрифтом Брайля. Кожна книга має аудіоверсію, кольорові рельєфні малюнки та універсальний дизайн — тобто плоский і рельєфно-крапковий шрифт, що дозволяє одночасно читати її зрячим і незрячих дітям. Загалом це 200 книг для бібліотек міста: 10 літературних творів, тиражем по 20 примірників кожен.
Це стало можливим завдяки проекту «Мистецька книга для львівських бібліотек», який створили у Громадській організації «Фонд реабілітації незрячих». А фінансово підтримали цю ініціативу в управлінні соціального захисту Львівської міської ради. Публікацію книг і рельєфних малюнків, озвучення, зшивання в універсальному дизайні здійснили фахівці Ресурсного центру НУ «Львівська політехніка».
«2018 року у Львові започатковано ініціативу щодо створення у місті інклюзивних бібліотек. Статус інклюзивних вони отримують завдяки отриманню рельєфно-крапкових книг для незрячих читачів. Минулого року всі 17 міських бібліотек для дітей одержали по 10 книжок, надрукованих шрифтом Брайля. А цьогоріч „Фонд реабілітації незрячих“ продовжив цю традицію, яка вивела місто Лева на чільні позиції серед усіх інших міст України. Адже досі жодне місто немає бібліотек, кожна з яких пропонувала б читачам з важкими порушеннями зору відповідні їх можливостям книги. Львів таку послугу своїм мешканцям пропонує», — розповіла Оксана Потимко, заслужена працівниця соціальної сфери України, керівниця Ресурсного центру НУ «Львівська політехніка».
Так, у 2019 році надруковано 10 нових літературних творів для дітей. Особливістю цьогорічних книг є те, що вони виготовлені в універсальному дизайні — тобто мають плоский і рельєфно-крапковий шрифт (сторінка ліворуч — плоским шрифтом, сторінка праворуч — шрифтом Брайля), що дає змогу одночасно читати книгу як зрячим людям, так і незрячим. Кожна книга має кольорові рельєфні малюнки, доступні для огляду на дотик, і озвучені версії через QR-код (аудіоверсії). Над створенням аудіоверсій працювали відомі львівські письменники, поети, музиканти, співаки: Марічка Крижанівська, Славко Нудик, Ольга Банах, Мар’яна Фехтель і вокальна дитяча студія Павла Табакова. Усі видання мають ISBN нумерацію і внесені у міжнародний реєстр.
«Ми дуже підтримуємо усі проекти, заходи, ідеї з елементами покращення життя незрячих в усьому. Нам дуже імпонувала ця ідея наших партнерів, які у 2018 році розпочали друкування книжок шрифтом Брайля для дітей, і ми вирішили підтримати їх і доповнити цю ідею, щоб книжок для незрячих дітей було більше», — зауважив Михайло Петрів, голова правління ГО «Фонд реабілітації незрячих», автор проекту.
Львівська міська рада фінансово підтримала цей проект на суму 91 тис. грн.
«Цей проект реалізується в межах конкурсу проектів, який відбувається кожного року. І цей проект „Фонду реабілітації незрячих“ був одним із кращих, тому став переможцем. Я дуже радий, що ми, як міська рада, можемо долучитися до фінансування таких якісних проектів. Ми уже не перший рік фінансово підтримуємо ініціативи „Фонду реабілітації незрячих“. І готові робити це і в майбутньому, бо проекти і заходи, які напрацьовують у цій організації, завжди цікаві, актуальні і креативні. Цей проект міська рада підтримала на суму 91 тис грн — тобто ми повністю проплатили усі витратні матеріали для друку книг та послуги студії звукозапису. Люди з інших міст України захоплені цим і запитують, як може влада долучатися до фінансування таких речей. Тому це потрібно розвивати і поширювати», — розповів начальник міського управління соціального захисту Ігор Кобрин.
Авторами усіх книг є львівські письменники та журналісти. А це:
1) Марічка Крижанівська — «Веселі ангелята»;
2) Світлана Лінинська — «Пан Сирник і різдвяний пампушок»;
3) Олександр Зімба — «Пригоди Бровка та Мурчика»;
4) Олександр Зімба — «Пригоди на Марсі»;
5) Юрій Винничук — «Казки зі Львова»;
6) Юрій Винничук — «Чудернацькі казки»;
7) Анастасія Введенська — «Важливе рішення»: пригода перша (серія «Пригоди Пацючка Міхала»);
8) Анастасія Введенська — «Домівка»: пригода друга (серія «Пригоди Пацючка Міхала»);
9) Анастасія Введенська — «Незвідані таємниці»: пригода третя (серія «Пригоди Пацючка Міхала»);
10) Анастасія Введенська — «Рецепт щастя»: пригода четверта (серія «Пригоди Пацючка Міхала»).
«Фішка в тому, що такі книжки дають можливість до спілкування і знайомства. Уявіть собі: приходить в бібліотеку дитина зряча і дитина незряча. Вони вперше зустрічаються, бо до того не мали можливості познайомитись. І так з’являється більша толерантність один до одного. Вони відкривають книгу — і тут одночасно є і шрифтом Брайля, і звичайним шрифтом. І сидить одна і друга дитинка і читають разом, в них з’являються спільні інтереси, і набагато краще сприйняття один одного. Це найголовніше, що досягає така книга. Також тут є аудіоверсія, яку можна завантажити і слухати як незрячим, так і зрячим», — сказала Марічка Крижанівська, авторка однієї із книг.
«Це дуже добре, що є такі книжки, бо я собі легко можу читати, слухати. Це дуже добре, що є одночасно і звичайним шрифтом, і шрифтом Брайля. Бо якщо ми прийдемо з мамою чи з подружкою в бібліотеку, то ми можемо разом прочитати цю книжку. І ці всі книжки є в усіх бібліотеках Львова — тобто я можу зайти у звичайну бібліотеку і прочитати книжку, яку захочу», — сказала Діана Патерега, незряча 10-річна читачка.
Цей досвід, який запроваджує Львів — інноваційний і дуже потрібний, переконана Оксана Потимко. Адже Львів залишається єдиним містом України, усі бібліотеки якого мають книги для незрячих, в тому числі — й такі книги в універсальному дизайні. «І мені б хотілося, щоб цей наш львівський досвід підхопили інші міста України, і щоби його почали впроваджувати на державному рівні. Ми маємо у Львові лише два брайлівські принтери, і цей тираж, який ми друкуємо, є непосильним. Але ми це робимо, бо розуміємо, що це вкрай потрібно», — акцентувала Оксана Потимко, керівниця Ресурсного центру НУ «Львівська політехніка».
відео: Андрій Андрух
