На відзначення Міжнародного дня Білої тростини в приміщенні клубу Головного підприємства Чернівецького УВО УТОС відбувся мистецький реабілітаційний захід «На допомогу незрячим – Біла тростина». Він був організований і проведений працівниками та аматорами клубу спільно з активістами гуртка «Дозвілля незрячих».
Учасники гуртка – працюючі і непрацюючі інваліди по зору. Коло інтересів надзвичайно широке: конкурси знавців Брайля, огляди відомчої преси, зустрічі з цікавими людьми, інтелектуальні та тифлопрактичні конкурси, тематичні задушевні бесіди за чашкою чаю. У 2018 році виповнилося десять років з дня його створення.
Ініціатором його створення та керівником є реабілітолог Чернівецького об’єднання, Почесний член УТОС, кандидат педагогічних наук, автор понад двадцяти наукових праць Олександр Якович Фесенко. Незважаючи на поважний вік, всі свої вміння і знання з реабілітації і тифлопрактики передає своїм наступникам-однодумцям, бере активну участь у житті колективу.
Отож, ведуча із радістю надала слово Олександру Яковичу, як ініціатору відзначення Білої тростини в Чернівцях. Відкриваючи реабілітаційний захід, Олександр Якович побажав усім присутнім здоров’я і миру, розповів про символи орієнтування для незрячих, які існували до появи Білої тростини, про її величезне значення як помічника незрячих у дорозі. Олександр Якович наголосив, що незрячим та слабозорим не слід чекати манни з неба, а самим робити корисні справи у реабілітації незрячих. Неабияке значення для цього має організований гурток «Дозвілля незрячих», бібліотека підприємства та електронна бібліотека, гуртки художньої самодіяльності та вся соціальна сфера. Наприкінці свого виступу Олександр Якович запропонував кодекс дій – щорічний план до дня Білої тростини.
Того ж дня, до чернівецьких утосівців завітав настоятель храму Пресвятої Богородиці та Святого Антонія Української Греко-Католицької Церкви в м. Чернівці отець Василь Гасинець, активний учасник Помаранчевої Революції та Революції Гідності, учасник АТО, військовий капелан. За активну громадську та благодійну діяльність отець Василь нагороджений Почесною відзнакою «За заслуги перед Буковиною» та медаллю «На славу Чернівців», а також має численні військові нагороди. Неодноразово допомагав незрячим у лікуванні.
Отець Василь:
– Мені надзвичайно приємно бачити вас сьогодні. Ваша «Біла тростина» вірний друг і помічник. Вона веде вас правильним шляхом. Адже дуже часто люди зі здоровими очима не бачать те, що бачите ви. Я напередодні цієї дати низько схиляю голову перед вами: мужніми, сильними духом, незламними. Ви є чистими і не робите нікому зла. Ми багато чого вчимося від вас. Ви є повноцінними громадянами, надзвичайно необхідними. Ви – невід’ємна частинка нашого суспільства. Через ваші фізичні недуги ми зцілюємо свої духовні недуги. Ви вмієте відчувати радість від життя і дарувати її іншим. Працюючи на своєму підприємстві, ви робите корисні справи для України. Такі люди, як ви (а в наш теперішній час внаслідок бойових дій на Сході України, на превеликий жаль, їх кількість зростає), потребують не жалю, а милосердя і допомоги. Ви – совість нашого суспільства.
Від імені Греко-Католицької Церкви отець Василь і пані Оксана вручили незрячим молитовники (для духовної користі людей і з порушенням зору) надруковані шрифтом Брайля в «Республіканському будинку звукозапису і друку» Українського товариства сліпих в м.Києві.
Першу молитву отець Василь попросив почитати вголос Олександра Яковича. І побажав всім присутнім сили духу, здоров’я та Божого благословення.
Усі незрячі, які отримали молитовники, щиро дякували за таку прекрасну можливість самим доторкнутися до святої молитви.
– Науково-технічний прогрес відкрив надзвичайно широкі можливості для людства користуватися усіма видами письма. Але натиском однієї кнопки текст можна стерти. А те, що написане шрифтом Брайля, не зітреться і довго служитиме незрячим, – підкреслив Олександр Якович.
Наприкінці відбувся розіграш лотереї, якого всі присутні очікували з нетерпінням. Призи були придбані за фінансової підтримки головного підприємства. Усе це реабілітаційне дійство було прикрашене віршами місцевих незрячих авторів, вокальними творами. А народний жіночий вокальний ансамбль «Злагода» подарував присутнім пісню на слова О. Фесенка та музику Є. Сівки «Ой, що то за дівчинонька».
День Білої тростини – не святкова подія, але підсумок тих добрих справ, які ми робимо для себе самих і для суспільства. Тому і варто відзначати її напередодні 15 жовтня щорічно.
Параска Дутчак, м. Чернівці