26 червня 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв дві постанови, якими регулюється порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 року №439 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1266» внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням» та викладено у новій редакції Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.
Новий Порядок оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 року №440.
Згідно з новим порядком, середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий періо до (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нараховано ЄСВ / або обов’язкові страхові внески, на кількість календарних днів зайнятості в такому розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин.
Під “поважними причинами” в даному випадку слід розуміти тимчасову непрацездатність (перебування працівника “на лікарняному”), відпустка по вагітності та пологах, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати.
Під “зайнятістю” в розумінні нового порядку вважається період перебування працівника у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, здійснення підприємницької або іншої діяльності, пов’язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності.
Сума страхових виплат та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється шляхом множення суми денної виплати на кількість календарних днів, що підлягають оплаті.
При цьому сума денної виплати встановлюється у відсотках середньоденної заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачена законодавством.
