«Королева української поезії», «перлина сучасної української літератури», «жива легенда», «живий класик», «сумління української нації», — так сучасники називають Ліну Василівну Костенко. Вона не любить патетичних епітетів поруч зі своїм іменем, але її роль для української літератури важко переоцінити.
Вашій увазі пропонуємо відомий вірш Ліни Костенко «Крила» у виконанні народного артиста України Богдана Ступки.
Крила
А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає — то буде небо.
Немає поля — то буде воля.
Немає пари — то будуть хмари.
В цьому, напевно, правда пташина…
А як же людина? А що ж людина?
Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!
Вони, ті крила, не з пуху-пір’я,
А з правди, чесноти і довір’я.
У кого — з вірності у коханні.
У кого — з вічного поривання.
У кого — з щирості до роботи.
У кого — з щедрості на турботи.
У кого — з пісні, або з надії,
Або з поезії, або з мрії.
Людина нібито не літає…
А крила має. А крила має!
