Сьогодні, 4 січня, Всесвітній день абетки Брайля. Маленькі рельєфні крапки є незамінними для багатьох незрячих і слабозорих людей. У 1825 році, коли Луї Брайлю було всього шістнадцять років, він винайшов рельєфно-крапковий шрифт в Паризькому інституті для сліпих. Цей геніальний винахід став справжнім джерелом для спілкування, освіти, професійного успіху, участі у суспільному житті та особистого щастя для багатьох поколінь незрячих людей. Громадські об’єднання та асоціації незрячих по всьому світу відзначатимуть цю подію протягом 2025 року.
В Україні також, сподіваємось, влаштовуватимуть такі заходи, присвячені винаходу шрифту Брайля, як, приміром, читання, пробні курси з вивчення рельєфно-крапкового шрифту або літературні та мистецькі зустрічі з використанням цього шрифту.
Через бойові дії в нашій країні, на жаль дуже багато поранених, які повністю або частково втратили зір, і для них шрифт Брайля може бути корисним у повсякденному житті. Кожен, хто володіє шрифтом Брайля, може на дотик читати книги, розрізняти упаковки ліків і маркувати власні речі цим шрифтом.
Для наших незрячих читачів до цієї події Республіканський будинок звукозапису і друку УТОС підготував і надрукував нові книги шрифтом Брайля, які найближчим часом можна буде знайти у бібліотеках нашого Товариства.
ЛІТЕРАТУРНІ НОВИНКИ ШРИФТОМ БРАЙЛЯ ВІД РБЗіД УТОС
Вашій увазі пропонуємо такі новинки шрифтом Брайля:
«Тринадцять різдвяних історій»
Ці «Тринадцять різдвяних історій» від сучасних українських письменників насправді дуже різні, і водночас вони взаємно доповнюють одна одну, як пазли великого полотна. Як саме життя. Як, зрештою, Різдво для кожного з нас, яке містить у собі значно більше сенсів, аніж традиційна картинка родинної ідилії — довкола столу з дванадцятьма стравами. Тут реальність і містика, гумор та іронія, філософське осмислення буття і трепетне світло любові, яка є істинним проводирем, як Вифлеємська зірка — крізь темінь різдвяної ночі…
Катерина Щоткіна «Любомир Гузар: хочу бути людиною»
Україні доби Незалежності дуже пощастило, що в неї є Блаженніший Любомир Гузар. Він майже півстоліття жив спочатку в США, потім в Італії. Багато подорожував із місіями, і тепер став прикладом — яким може бути українець, сформований в умовах вільного світу. Прийнявши управління Українською греко-католицькою церквою на тому етапі, коли її називали «регіональною» чи навіть «закордонною», і довівши до статусу церкви для всієї України, патріарх Гузар добровільно передав владу молодому наступнику, щоб мати ще час бути корисним країні, якій не щастить на правителів. Стати добрим порадником за гамбурзьким рахунком. Дороговказом. Гордістю нації…
Віталій Запека «Цуцик»
Антивоєнний роман «Цуцик» — явище в літературі України. Яскраво, пронизливо через життя, крізь душу безрідної дворняжки автор зумів показати війну, якою вона є. Без пафосу, без зайвого героїзму. Від імені малого собача, але про людей.
Роман написаний на основі реальних подій. В деяких з них автор приймав безпосередню участь. Більшість персонажів мають своїх прототипів у житті. Все бачене, почуте, пережите автор переніс в короткий проміжок часу, тож хронологія роману не відповідає дійсності.
Долі щеняти і людей, котрі трапились на його шляху, не залишать байдужим жодного читача…
Євгеній Познанський «Янгол віри й натхнення»
Поетична збірка нашого відомого незрячого поета Євгенія Познанського познайомить вас з чудовими, зворушливими, проникливими, щирими віршованими рядками, які торкнуться струн кожної душі, кожного серця…