ЗУПИНІМОСЬ НА МИТЬ! ХВИЛИНА ПАМ’ЯТІ

Шістнадцятого вересня 2020 року виповнилося б сімдесят п’ять років Заслуженому працівнику культури України, колишньому викладачу Волинського державного училища культури і мистецтв імені І.Ф.Стравінського, керівнику, хормейстеру і головному диригенту Народної самодіяльної хорової капели «Лісова пісня» Луцької МТПО УТОС Ілюшику Олександру Васильовичу.

Його творча біографія розпочалася  вчителем музики Ковельської середньої школи № 2, викладачем хорових дисциплін Ковельської дитячої музичної школи № 2 у 1971 році, із 1977 року – викладач хорових дисциплін Луцького училища культури (тепер – Волинське державне училище культури і мистецтв імені І.Ф.Стравінського), у 1979-1984роках – хормейстер Волинського державного народного хору. У 1984 році був запрошений для роботи хоровим колективом «Лісова пісня» Луцької МТПО УТОС.

Із приходом у колектив Ілюшика Олександра Васильовича, людини з особливим даром до хорового співу, почався новий потужний період мистецького підйому хорової капели «Лісова пісня» Луцької МТПО УТОС. Олександр Васильович доклав чимало зусиль, щоб згуртувати колектив, щоб він зазвучав з новою силою і на якісно вищому рівні. Обдарований музикант з унікальним музикальним слухом, гідний продовжувач української хорової традиції, О. Ілюшик організовує велику хорову школу для незрячих, знаходить креативний підхід до людей з інвалідністю по зору, зреалізовуючи оригінальні музичні ідеї.  Він дав нове життя уже відомим творам, зробивши своє трактування і свою обробку окремим пісням: це «Колискова» А.Авдієвського, «Гетьте думи» Л.Кужелюка. Зазвучала «Пісня Волині» О.Шашкевича в академічному виконанні, «Дівчино прощай» в обробці В.Милославського, «Козака несуть» М.Леонтовича. В репертуарі капели з’явилися різнопланові твори на духовну тематику. І, як результат кропіткої праці керівника і хористів, колектив зазвучав по-новому. Виділилися твори «Стелися барвінку» Г.Давидовського, «Ой на горі імбер» в обробці Є.Савчука, «Поліська полька» М. Стефанишина, «Пісня про Байду» для чоловічого складу – гармонізація О.Ілюшика, «Спи, наш Тарасе» в обробці В.Захарченка та багато інших.

Тридцять років його натхненної праці стали не лише невід’ємною частиною історії хорового колективу«Лісова пісня», але й визначили на творчому шляху митця епоху високої майстерності хорового співу незрячих артистів. Усі, хто мав приємну нагоду працювати з хормейстером, відзначають його професійну сумлінність, чуйне і доброзичливе ставлення до хористів і колег.

Хай буде світлою пам’ять про маестро, а його творча спадщина як талановитого інтерпретатора народної пісні, автора низки аранжувань уже відомих творів, розшифровок народних пісень стане надбанням української культури.

Із шаною і світлою пам’яттю про свого керівника Ілюшика Олександра Васильовича – колектив  капели «Лісова пісня» Луцької МТПО УТОС.

 

Share Button