Цікавою розважально-пізнавальною програмою відзначили Міжнародний день сліпих (13 листопада) на Київському УВП №2. Захід проходив 14 листопада у залі підприємства. Керівництво підприємства на чолі з директором А. Р. Вінковським розробило оригінальну програму. Усім гостям свята було запропоновано взяти участь у вікторині, питання якої були присвячені незрячим, видатним особистостям, яким втрата зору не завадила досягнути висот у мистецтві та літературі, важливим подіям з історії становлення та розвитку руху за права сліпих, а інколи вимагли не тільки знань, але і кмітливості, вміння мислити логічно. Розробили ці цікаві та дотепні запитання заступник директора УВП №2 В. В. Романюк та Ірина Фролова. Вікторина проходила у три тури, які чергувалися з виступами артистів художньої самодіяльності, а також гостей – аматорів з столичного УВП №4. Співали Тетяна Борисенко, Тамара Юрасинець, Юрій Каменькович, Олексій Вишневський, Євген Науменко, Віталій Головченко, гарно декламувала Оксана Прищепа. Відповідно до правил кожен глядач, який знав відповідь на запитання, що пролунало, мав назватися і після цього дати свій варіант відповіді. Якщо відповідь була невірною тоді відповісти пропонували іншим бажаючим. Окрім того, кожен з учасників міг запропонувати своє запитання залу, вірна відповідь на яке нагороджувалася так само, як і відповідь на запитання самої вікторини – цукеркою. Той, у кого на кінець гри набиралася найбільша кількість цукерок, тобто вірних відповідей, ставав переможцем.
Майстерно, зі справжнім шармом, вела гру ведуча Яна Колінько.
Запитання були цікаві і різноманітні. Наприклад, на честь якого видатного поета Англії названо мовний тренажер, якийдопомогає незрячим у вивченні клавіатури комп’ютера? Вірна відповідь – на честь Мільтона, бо цей видатний англієць написав свій найвідоміший твір «Втрачений рай» вже після того, як втратив зір. Або таке:у книзі одного японського автора розповідається про те, що незрячі американці на початку минулого сторіччя нерідко, під час розмови з малознайомою людиною, намагалися торкнутися її голови. А для чого саме? Вірна відповідь – для того, аби перевірити чи не є їх співрозмовник негром. Бо расизм у Сполучених Штатах тих часів був дуже розповсюджений, а жорстка кучерява шевелюра одна з найтиповіших ознак африканців, яка безпомилково вказувала на расову приналежність людини,навіть тому, хто не бачить кольору шкіри.
До речі, вірні відповіді на ці запитання, а також і на низку інших дав поет та журналіст Євгеній Познанський, який і посів перше місце. На другому місці – бібліограф Центральної бібліотеки УТОС ім. М. Островського Олександр Бурчак. Третє місце посіла талановита молода киянка, журналістка Леоніда Пономарьова. Подарунки від організаторів свята отримали не лише переможці, але і учасники, які посіли четверте та п’яте місця, а також учасниця, яка поставила найбільш цікаве запитання.
По завершенні гри присутніх почастували чаєм та кавою з солодощами. А головний подарунок від керівництва УВП №2 для усіх активних незрячих мешканців столиці ще попереду. Бо на запитання чи не плануєте ви зробити цю гру до дня незрячих традиційною? Директор УВП №2 А. Р. Вінковський відповів:
– Звичайно, так. Головне, щоб було якомога більше активних, ерудованих людей, яким це цікаво. Які люблять активний інтелектуальний відпочинок.
І хоча усім нам зрозуміло, що Міжнародний день незрячих це не свято, але веселий, святковий настрій був в усіх, хто відвідав цей захід.
Тезей, «Промінь»
