Сьогодні ми бачимо, що під час прийняття якогось важливого дер¬жавного нормативного акту довгий час йде його обговорення в засо¬бах масової інформації.
До цього залучається велике коло наших громадян, які мають інколи різні власні погляди, часто протилежні, але свої, і які бажають обговорити ту чи іншу пропозицію. Особливо, якщо ця пропозиція зачіпає їх власні інтереси.
Ось чому я думаю, сьогодні доцільно було б обговорювати проблеми, які є в нашому Товаристві. Адже Українське Товариство Сліпих – це величезна спільнота українських людей з особливими потребами.
Це великий живий організм, який щоденно працює, живе своїми буденними справами, має свої певні здобутки і свої проблеми.
А вони таки є, і їх немало. Тому обговорення їх напередодні чергового17 з’їзду це і розумно і логічно.
Ми, інваліди по зору, пуповиною зв’язані з Українським Товариством Сліпих. Для нас воно є рідним, тому, що тут проходить більша частина життя, тут спогади молодості, друзі, практичні справи, коло знайомих та друзів. Ми завжди разом обговорюємо наші справи, наші спільні проблеми, способи їх подолання. І це логічно, адже УТОС – це наш другий дім.
Тому добре було б обговорити напередодні 17 з’їзду УТОС ті проблемні питання, які хвилюють багатьох з нас.
Хочеться вірити і сподіватись, що наш найвищий форум спробує вирішити деякі з них.
Відомо, що для громадської організації інвалідів найголовнішим документом є Статут УТОС.
Це наша внутрішня Конституція. Саме тому, щоб змінити щось у внутрішній структурі УТОСу, відносинах між вищими і нижчими ланками системи, у взаємодіях і взаєморозумінні, потрібно вносити необхідні зміни в наш Статут.
Згідно Рішення Київської міської організації УТОС була створена робоча група, яка проаналізувала діючий Статут УТОС та запропонувала цілу низку пропозицій для розгляду їх на засіданні Президії ЦП УТОС. 24 травня відбулося у Центральному Правлінні засідання «Комісії по напрацюванню змін та доповнень до Статуту УТОС» на яке були запрошенні і представники нашої робочої групи. Відбулося тривале обговорення висунутих пропозицій , багато з яких було прийнято для робочого проекту Статуту, який буде винесено на розгляд 17 з’їзду УТОС.
На жаль, цілий ряд суттєвих пропозицій не було підтримано комісією, але вже те, що такі пропозиції демократично розглядались спільно членами Президії ЦП УТОС з запрошеними членами робочої групи, досить добре. Це перші реальні кроки до демократизації нашого життя.
Проте ми скорочуємося швидкими темпами. Необхідно прийняти багато зусиль ,спрямованих на залучення в наші ряди нових членів. Потрібно заставити наші первинки ефективно працювати з молоддю, зі школами-інтернатами, Управліннями соцзахисту, МСЕКами. Нам потрібно хоча б зберегти свою чисельність, а при можливості і збільшити її.
На мій погляд потрібно збільшити повноваження Обласних правлінь, вони повинні стати повноважними керівними органами організацій УТОС на своїй території. Постанови засідань Обласних правлінь повинні обов’язково виконуватись всіма посадовими особами УТОС, які працюють на цій території.
Держава поступово починає втілювати європейську модель управління, коли кошти державного бюджету будуть перерозподілятися на місцеві бюджети і частина пільг також буде передана на обслуговування місцевими бюджетами. Тому за декілька років обов’язки по представленню інтересів, відстоюванню прав, соціальному забезпеченню, проведенню реабілітаційної роботи, оздоровленню, побутовому забезпеченню, працевлаштуванню членів УТОС повністю будуть покладені на Обласні організації УТОС.
Але вже й сьогодні їх головним завданням повинно бути раціональне і якісне працевлаштування, підвищення освітнього рівня, перекваліфікація, отримання нової спеціальності, проведення різних реабілітаційних заходів, і звичайно, якомога найкраще соціальне обслуговування.
В проведенні цієї роботи та іншої, згідно статутних завдань, Облправліня повинні мати достатні повноваження на своїй території. Тому до складу Облправлінь ми повинні обирати найдосвідченіших членів УТОС, які мають життєвий досвід, освіту, досвід і бажання керівної роботи.
Сьогодні, якщо проаналізувати Постанови Президії ЦП УТОС, то левова їх частка стосується виробничої діяльності УТОС. Але значно більша частина членів УТОС уже знаходиться в первинних організаціях невиробничих, та й виробничі поступово стають невиробничими, частка людей, які вже не працюють в системі УТОС, постійно збільшується.
Тому вважаю, політику керівництва УТОС потрібно більше направляти на постійну увагу до соціальної сфери нашого Товариства, до роботи первинних та обласних організацій УТОС. Як вони працюють, як виконують свої показники роботи, які є досягнення, чи є щось нове в роботі.
Направлення їх діяльності – на співпрацю з місцевими органами влади з місцевими організаціями, бізнес структурами.
Цей напрямок роботи сьогодні повинен стати головним, як для Центрального Правління, так і для всіх низових ланок УТОС .Що ж до виробничої діяльності Товариства то нам потрібно визнати, що ніде в світі Товариства сліпих не піднімалось за результатами своєї виробничої діяльності. Наша специфіка змушує підприємства сліпих мотивувати структурі виробництва велику частку ручної праці ,а це завжди малоефективна і , як правило, малорентабельна виробнича діяльність. Тому нам потрібно спрямовувати розвиток наших підприємств на виробництво високорентабельних виробів, на яких буде задіяна здорова робоча сила і за рахунок такого виробництва підтримувати цехи та дільниці де працюють наші незрячі. Потрібно освоювати нові нетрадиційні форми роботи, спрямованні на працевлаштування інвалідів. Це могли б бути малі підприємства, які могли б надавати різноманітні послуги. На таких підприємствах, як правило, працюють декілька людей, але більше половини з них повинні бути інваліди. В м. Києві сьогодні працює більше ста таких підприємств, але на жаль, інвалідів по зору працює в них лише декілька.
Сьогодні наше Товариство опинилось в надзвичайно важкій ситуації, вкрай складно щорічно отримувати потрібну кількість коштів на статутну підтримку діяльності УТОС – на житло, на засоби реабілітації, на підтримку непромислової сфери підприємств. Держава не в змозі задовольнити коштами всі Всеукраїнські інвалідні організації, і тому вони добиваються від державних органів, щоб ті перерозподілили частину коштів, забравши їх в УТОСу та перекинувши їх на інші інвалідні організації. Це досить тривожний факт для нашого Товариства, яке стрімко зменшує свою чисельність.
Отже, декілька слів про чисельність Всеукраїнських організацій інвалідів. Скажімо організація СОІ – Союз організацій інвалідів нараховує 650 тис. членів, ГОІ «Донна» нараховує 145 тис. членів, – тобто Всеукраїнські організації дуже великі, а ось ми вже опустились до 34 000 членів. В той же час Держава найбільше фінансово підтримує нас.
Погляньмо як часто змінюється склад Уряду України, може прийти нова, чергова урядова команда, яка не зрозуміє такої проблеми, і може стане питання розміру фінансової підтримки. А в нас десь приблизно більше тисячі людей працюють за рахунок цієї фін. підтримки. Для них це буде удар, катастрофа. Замислимось: чи скрізь сліпа людина може знайти собі роботу? А тут хоч і зарплата така- сяка ,але є робота і людина відчуває себе комусь потрібною, тобто є сенс життя.
Добре було б, щоб в ЦП УТОС була можливість виділити окремо посадові оклади для Голів Обласних організацій. Тоді не потрібно було б суміщати ці посади і ,я впевнений, що, якщо така фінансова можливість настане, то керівники УТОС розділять посадові оклади і обиратимуть окремо Голів первинних організацій і окремо Голів обласних організацій, ця норма до речі регулюється КЗпП України
Потрібно добре продумати пропозицію про заснування «Первинних організацій УТОС» чисельність яких починалась би з 15 членів, так як в « Російському Обществе слепых», тобто такі організації можуть засновуватись в районах, селищах, школах, тощо. До речі наші колеги УТОГ теж мають первинні організації , які налічують по 15 членів. Керівники таких маленьких організацій працюють на громадських засадах. Підпорядковуються ці маленькі первинні організації Обласним чи в іншому випадку Територіальним Організаціям їхніх Товариств. Тоді б ми мали можливість заснувати свої організації в малих містечках, селищах, школах-інтернатах, обрати там доброго організатора ,який би на місті тісно працював би з місцевою владою. Тоді соціальний захист сліпих людей, надання пільг, певних побутових послуг там було б значно кращим.
Я думаю, що хоч ми і маємо назву Товариство Сліпих ,але нам потрібно продумати про те, що потрібно більше залучати до наших лав людей з вадами зору. Це набагато більше коло людей ,які погано бачать, але ще не мають групи інвалідності, або мають таку групу по іншому захворюванню.
Впевнений що сьогодні ми повинні більше уваги приділяти соціальній складовій нашої діяльності. УТОС налічує зараз 34 080 членів, а працює незрячих на наших УВП приблизно три тисячі – тобто кожен одинадцятий. Оскільки приблизно 90 % не відносяться сьогодні до виробничої сфери нашого Товариства то і сучасна політика Товариства повинна бути спрямована більше на цих членів. Це і формування керівних органів і формування дорадчих органів при Президії ЦП УТОС. Сьогодні практично постійно працює тільки «Реабілітаційна Рада», як дорадчий орган при Президії, але це вкрай мало, таких постійних комісій, зібраних з фахівців за певними напрямками діяльності при Президії ,на мій погляд ,повинно бути декілька: з правових питань; кадрового забезпечення; з культмасової та спортивно-оздоровчої роботи; по роботі з молоддю; по роботі з депутатами різних рівнів та владними інституціями; з євроінтеграції; тощо. Очолювати такі комісії з відповідних фахівців повинні члени Президії або члени Центрального Правління чи навіть начальники відділів ЦП УТОС. В м. Києві налічується дві з половиною тисячі членів УТОС серед яких: докторів та кандидатів наук – 20 осіб; професорів та доцентів – 12 осіб; з вищою освітою – 663 особи. Де ще є такий чисельний інтелектуальний ресурс? Отож, я впевнений, цим потрібно скористатися якнайкраще…
М.М. Новосецький
голова Київської міської організації УТОС
